Ухвала

від 08.10.2024 по справі 920/941/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.10.2024м. СумиСправа № 920/941/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участі секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/941/23 в порядку загального позовного провадження

за позовом: керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області (вул. Успенсько - Троїцька, 136, м. Конотоп, Сумська область, 41601)

в інтересах держави в особі позивача: Відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області (вул. Франка, 8, м. Кролевець, Конотопський район, Сумська область, 41300, ідентифікаційний код 41761455)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (вул. Реміснича, 35, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 41884537)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 264 314, 63 грн,

за участю представників сторін:

прокурора - Луцик О.О.,

позивача - не з`явився,

відповідача - Бублик В.М.,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 30.03.2021 до договору № 261618, укладеного 29.01.2021 між Відділом освіти Кролевецької міської ради та TOB «ЕНЕРА СУМИ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 27.04.2021 до договору № 261618, укладеного 29.01.2021 між Відділом освіти Кролевецької міської ради та ТОВ «ЕНЕРА СУМИ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 30.08.2021 до договору № 261618, укладеного 29.01.2021 між Відділом освіти Кролевецької міської ради та ТОВ «ЕНЕРА СУМИ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 06.09.2021 до договору № 261618, укладеного 29.01.2021 між Відділом освіти Кролевецької міської ради та ТОВ «ЕНЕРА СУМИ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 10.09.2021 до договору № 261618, укладеного 29.01.2021 між Відділом освіти Кролевецької міської ради та ТОВ «ЕНЕРА СУМИ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 29.10.2021 до договору № 261618, укладеного 29.01.2021 між Відділом освіти Кролевецької міської ради та ТОВ «ЕНЕРА СУМИ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 29.10.2021 до договору № 261618, укладеного 29.01.2021 між Відділом освіти Кролевецької міської ради та ТОВ «ЕНЕРА СУМИ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 29.10.2021 до договору № 261618, укладеного 29.01.2021 між Відділом освіти Кролевецької міської ради та ТОВ «ЕНЕРА СУМИ».

- визнати недійсною додаткову угоду № 12 від 25.11.2021 до договору № 261618, укладеного 29.01.2021 між Відділом освіти Кролевецької міської ради та ТОВ «ЕНЕРА СУМИ»;

- визнати недійсною додаткову угоду № 13 від 25.11.2021 до договору № 261618, укладеного 29.01.2021 між Відділом освіти Кролевецької міської ради та ТОВ «ЕНЕРА СУМИ»;

- стягнути з ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" на користь Відділу освіти Кролевецької міської ради безпідставно сплачені кошти в сумі 335 337,97 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.08.2023 справу № 920/941/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою суду від 14.08.2023 у справі № 920/941/23 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 28.09.2023, 12:30.

04.09.2023 відповідачем подано відзив б/н від 04.09.2023 (вх.№ 788 від 04.09.2023), у якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 28.09.2024 у справі 920/941/23 оголошено перерву до 07.11.2023, 12:30.

У судовому засіданні, 07.11.2023 представником відповідача було заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22, правовідносини у який є подібними правовідносинам у даній справі.

Ухвалою суду від 07.11.2023 постановлено задовольнити клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» про зупинення провадження; зупинити провадження у справі № 920/941/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 у подібних правовідносинах.

09.11.2023 прокурором подано до суду відповідь на відзив б/н від 09.11.2023 (вх.№ 4350, 7098 від 09.11.2023), у якій просить поновити строк на її подання, позовні вимоги задовольнити.

Керівником Конотопської окружної прокуратури подано до суду заяву від 01.05.2024 № 50/2-3034вих-24 (вх. №2836 від 16.05.2024) про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.05.2024 суд задовольнив вказану вище заяву - поновив провадження у справі № 920/941/23 та призначив підготовче судове засідання на 28.05.2024, 11:00.

Ухвалою суду від 22.05.20224 задоволено заяву представника відповідача від 22.05.2024 б/н (вх. № 2490 від 22.05.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/941/23. Постановлено провести підготовче засідання, призначене на 28.05.2024, 11:00, за участі представника відповідача - Сахнова Дмитра Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.

У підготовчому засіданні 28.05.2024 у справі № 920/941/23 судом оголошено перерву до 16.07.2024, 12:00.

10.06.2024 представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив б/н від 10.06.2024 (вх.№ 1734 від 10.06.2024).

Підготовче засідання, призначене на 16.07.2024, 12:00, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Тому ухвалою суду від 22.07.2024 призначено підготовче засідання у справі №920/941/23 на 15.08.2024, 12:00.

Підготовче засідання, призначене на 15.08.2024, 12:00, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України.

Ухвалою від 19.08.2024 призначено підготовче засідання у справі №920/941/23 на 08.10.2024, 12:00.

У підготовчому судовому засіданні 08.10.2024 приймали участь прокурор та представник відповідача. Представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

У підготовчому судовому засіданні 08.10.2024 судом встановлено наступне.

15.08.2024 прокурором подано заяву про зменшення позовних вимог №50/2-3367-24 від 14.08.2024 (вх.№ 3698 від 15.08.2024), у якій в частині стягнення з ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" на користь Відділу освіти Кролевецької міської ради безпідставно сплачених коштів в сумі 335 337,97 грн, просить зменшити таку суму до 264 314,63 грн.

Протокольною ухвалою від 08.10.2024 вказана заява судом задоволена та постановлено подальший розгляд справи здійснювати в редакції такої заяви з огляду на положення ст.ст. 14 та 46 ГПК України.

Також у підготовчому судовому засіданні 08.10.2024 судом встановлено, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» подані клопотання про залишення позову прокурора без розгляду б/н від 04.09.2023 (вх.№ 3216 від 04.09.2023), що міститься у відзиві, та аналогічне клопотання б/н від 10.06.2024 (вх.№ 3215 від 10.06.2024), яке міститься у запереченнях на відповідь на відзив.

Розглянувши вказані вище клопотання відповідача, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно з ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Відтак, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У даній справі № 920/941/23 підставою реалізації прокурором представницьких повноважень є усвідомлена пасивна поведінка у даних правовідносинах відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області щодо захисту порушених інтересів держави (п. 63-64 постанови Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19), а саме принципів ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, максимальної ефективності та економії, що призвело до нераціонального та неефективного витрачання коштів бюджету та заподіяння прямих збитків державі.

Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Укладення додаткових угод до договору закупівлі товару всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі» порушує принципи добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до прийнятої Європейською Радою стратегії соціально- економічного розвитку Європейського Союзу до 2020 року «Європа 2020» та Директиви 2014/24/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄЄ від 26.02.2014, державні закупівлі відіграють ключову роль у забезпеченні раціонального, стійкого економічного зростання держави, як один із ринкових інструментів для створення умов до найбільш ефективного використання державних коштів.

Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.

Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі відділу освіти Кролевецької міської ради Сумської області з огляду на наступне.

Відповідно до Положення про відділ освіти Кролевецької міської ради, затверджений рішенням міської ради 8 скликання від 29.01.2021 (далі - Положення), він є виконавчим органом Кролевецької міської ради, який нею утворений з метою реалізації повноважень освіти на території Кролевецької ОТГ, в тому числі управління закладами освіти, які належать територіальній громаді в особі Кролевецької міської ради, організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Відділ освіти має свій баланс, кошторис, печатку із зображенням малого Державного Герба України, штампи, бланки із власним найменуванням і реквізитами, рахунки в органах Державної казначейської служби України (п. 8 Положення)

Відділ освіти є юридичною особою публічного права та розпорядником бюджетних коштів Кролевецької міської територіальної громади (п. 4 Положення).

Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно зі частиною 5 статті 22 Кодексу, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Кодексу має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Оскільки фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, а Відділ освіти є головним розпорядником коштів, Конотопською окружною прокуратурою було спрямовано до відділу освіти Кролевецької міської ради листа від 17.07.2023 про наявні порушення законодавства при укладенні додаткових угод до договору про закупівлю товару від 29.01.2021 за №261618, проте останнім, упродовж розумного строку, заходів щодо їх усунення не вжито.

Згідно відповіді відділу освіти Кролевецької міської ради № 01-33/1159 від 19.07.2023 позовну заяву до TOB «ЕНЕРА СУМИ» відділ освіти подавати не планува, у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору, проте не заперечував проти вжиття прокураторою заходів представницького характеру. Тобто, відділом освіти заходи судового захисту інтересів держави не вживалися та наміри вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку не простежуються.

Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах.

Більше того, Закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

З огляду на викладене, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно- значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства.

Окремо слід зазначити, що Велика палата Верховного суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді.

Зокрема, Велика палата зазначила, що прокурор звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону У країни «Про прокуратуру», фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Так як з листа уповноваженого органу наміру вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку не простежується, вказане було розцінено прокурором як бездіяльність уповноваженого органу.

Згідно з позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена в постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган, прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач належним чином не здійснює захисту інтересів держави.

Таким чином, у вказаному випадку має місце порушення інтересів держави у зв`язку із доведеною бездіяльністю відділу освіти, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Ураховуючи наведене, суд відмовляє у клопотанні відповідача про залишення позову без розгляду б/н від 04.09.2023 (вх.№ 3216 від 04.09.2023), що міститься у відзиві, та клопотанні б/н від 10.06.2024 (вх.№ 3215 від 10.06.2024), яке міститься у запереченнях на відповідь на відзив.

Також у підготовчому судовому засіданні 08.10.2024 судом встановлено, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» подане клопотання б/н від 15.08.2024 (вх.№ 3704 від 15.08.2024) про зупинення провадження в цій справі до вирішення КСУ справи за конституційною скаргою ТОВ "РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абз.1 ч.3, абз. 1, 2, 3 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014.

22.08.2024 прокурором подані пояснення № 50/2-5362 вих-24 від 21.08.2024 (вх.№2512 від 22.08.2024), відповідно до яких просить відмовити у вказаному вище клопотанні відповідача про зупинення провадження у справі.

Суд, розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» б/н від 15.08.2024 (вх.№ 3704 від 15.08.2024) про зупинення провадження у справі, відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Однак судом не встановлено обставин об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення зазначеної відповідачем справи, що розглядається в порядку конституційного провадження.

Суд вважає, що зібрані в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в цій господарській справі.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18.

Суд звертає увагу, що пов`язаність справ полягає у тому, що рішення у іншій справі, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 904/6636/17 від 27.02.2018.

Взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4 та 6 ст. 75 ГПК України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19).

Крім того слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі №908/1188/19).

У вказаній справі відповідач просить зупинити провадження до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ.

При цьому, у клопотанні не зазначено у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи № 920/941/23 до вирішення зазначеної конституційної скарги та чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Підстави звернення до суду прокурора з позовною заявою чітко врегульовані ст. 53 ГПК. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Вказані положення ГПК не змінювалися і їх відповідність Конституції України (конституційність) Конституційним Судом України у справі за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» не розглядається.

Судом враховано, що ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У рішенні від 5 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що стосовно повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді в основному Законі України міститься застереження «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Про такі випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23 Закону № 1697-VII. На думку Конституційного Суду України, це обумовлюється недопущенням свавільного втручання прокуратури у здійснення господарської та статутної діяльності юридичних осіб, досягнення цілей функціонування учасника відповідних правовідносин, виконання ним договірних зобов`язань тощо. При цьому, на прокуратуру покладається обов`язок щодо обґрунтування необхідності такого втручання.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 3 ст. 4, ч. 4 ст. 53 ГПК України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, зокрема - прокурор.

Так, у відповідності до ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В силу ч.ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема звертатися до суду з позовом.

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Отже, в позовній заяві належним чином та в достатньому обсязі обґрунтовано підстави для представництва інтересів прокуром в суді з посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», Господарського процесуального кодексу України, правових висновків Конституційного та Верховного судів, Європейського суду з прав людини.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» б/н від 15.08.2024 (вх.№ 3704 від 15.08.2024) про зупинення провадження в цій справі до вирішення КСУ справи за конституційною скаргою ТОВ "РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абз.1 ч.3, абз. 1, 2, 3 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014.

Керуючись статтями 120, 14, 46, 177, 226, 227, 232 - 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» б/н від 04.09.2023 (вх.№ 3216 від 04.09.2023), що міститься у відзиві, та клопотання б/н від 10.06.2024 (вх.№ 3215 від 10.06.2024), яке міститься у запереченнях на відповідь на відзив, про залишення позову без розгляду.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» б/н від 15.08.2024 (вх.№ 3704 від 15.08.2024) про зупинення провадження в справі.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 08.10.2024 та оскарженню не підлягає.

4. Копію ухвали надіслати учасникам провадження.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частин 6-7 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 14.10.2024.

Суддя Ю.А. Джепа