Ухвала

від 14.10.2024 по справі 922/2617/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"14" жовтня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2617/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

без виклику учасників справи

розглянувши матеріали заяви ФОП ДАУДОВА ВІТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА про відвід судді (вх. 25715 від 14.10.2024)

за позовом : ФОП ДАУДОВА ВІТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код особи НОМЕР_1 )

до УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ АДМІНІСТРАЦІЇ СЛОБІДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (61001, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Тарасенка Георгія, будинок, 94, ідентифікаційний код особи 02146297)

про розірвання договору та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося ФОП ДАУДОВ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ з позовом до УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ АДМІНІСТРАЦІЇ СЛОБІДСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та просить суд:

1. Розірвати Енергосервісний договір № 148 від 26.09.2019 року, укладений між Управлінням освіти адміністрації Слобідського району Харківської міської ради в якості Замовника (ідентифікаційний код 02146297) та Фізичною особою-підприємцем Даудовим Віталієм Олександровичем в якості Виконавця (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

2. Стягнути з Управління освіти адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (ідентифікаційний код 02146297) на користь Фізичної особи-підприємця Даудова Віталія Олександровича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) несплачену частину ціни Енергосервісного договору № 148 від 26.09.2019 року у розмірі 406 727,79 грн (чотириста шість тисяч сімсот двадцять сім гривень 79 копійок).

3. Стягнути з Управління освіти адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (ідентифікаційний код 02146297) на користь Фізичної особи-підприємця Даудова Віталія Олександровича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 7303,14 грн (сім тисяч триста три гривні чотирнадцять копійок) за подання позовної заяви; витрати за розгляд документів на предмет засвідчення форсмажорних обставин та за засвідчення форс-мажорних обставин і видачі сертифікату у розмірі 6279,00 грн (шість тисяч двісті сімдесят дев`ять гривень 00 копійок); витрати на професійну правничу допомогу у орієнтовному розмірі 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).

Ухвалою суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 12.08.2024 о 11:00, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи. Засідання відкладалося з 12.08.2024 по 02.09.2024, з 02.09.2024 по 07.10.2024.

Ухвалою від 07.10.2024 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.10.2024 р. о 09:45.

14.10.2024 за вх. 25715 до суду надійшла заява ФОП ДАУДОВА ВІТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА про відвід судді, в обґрунтування якої заявник вказує, що є обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Позивач вважає, що суддя, який здійснює розгляд цієї справи, порушив основоположні принципи судочинства - об`єктивність, неупередженість та рівність сторін. Зокрема, на думку позивача, це виражається у наданні пріоритету стороні відповідача, прийняття процесуальних документів поданих з порушенням строків, надмірній ініціативності щодо спонукання сторони відповідача до вчинення певних дій, що створює враження про упередженість на користь відповідача, порушуючи принцип змагальності та рівності сторін у процесі.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд вбачає підстави для залишення її без розгляду з огляду на наступне.

Згідно з частиною другої та третьою 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Подана заява про відвід судді мотивована тим, що під час підготовчого судового засідання у справі № 922/2617/24, що відбулося 07.10.2024 року, суддя Лаврова Л.С., на думку позивача, проявила упередженість на користь відповідача та допустила вчинення дій, які ставлять обґрунтовані сумніви у її об`єктивності, а саме:

- допустила спілкування з відповідачем за відсутності іншого учасника справи - позивача та/або його представника;

- самостійно ініціювала питання щодо подання відповідачем уточнень до відзиву на позовну заяву та надала додатковий строк для їх подання, без надання строку на подання відповіді на відзив для позивача;

- висловлювала твердження, що свідчать про скептичне ставлення до позиції позивача.

Про вказані обставини, за твердженням позивача, він дізнався після ознайомлення з відеозаписом судового засідання від 07.10.2024 року, до якого був наданий доступ 10.10.2024 року, за заявою від 09.10.2024 року.

Суд враховує, що право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Наведене свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Порядок подання заяви про самовідводи та відводи урегульовано статтею 38 ГПК України. Згідно з частиною третьою якої відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз наведеної норми свідчить, що відвід може бути заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання.

Вказана норма містить виключення, яким передбачено можливість звернення з відводом після спливу вказаного строку лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З матеріалів справи та поданої заяви судом встановлено, що про обставини, на які посилається позивач як на підставу для відводу судді, та які знайшли своє відображення в судовому засіданні 07.10.2024, він, як учасник справи, дізнався в цьому самому судовому засіданні 07.10.2024, яке відбулося за участю його представника - адвоката ШОХ КРИСТИНИ АНТОНІВНИ. Окреме ознайомлення особисто самого позивача зі змістом проведеного судового засідання не змінює строк, коли він як сторона по справі дізнався про певні обставини через свого представника, а тому дводенний строк щодо заявлення відводу судді на підставі обставин, які стали відомі позивачу (представнику позивача) в судовому засіданні 07.10.2024, починається саме з наступного дня після 07.10.2024 та останнім днем на подання такої заяви було 09.10.2024.

Також, суд зазначає, що судове засідання 07.10.2024 було призначено на 12:45, але з технічних причин суд мав можливість розпочати засідання лише з 12:59 та до 13:08 очікував підключення представника позивача, що не обумовлено діями суду.

Щодо твердження позивача про прийняття судом процесуальних документів відповідача, поданих з порушенням встановлених строків, як підстави для заявлення відводу судді, - позивачем також пропущено строк на заявлення відводу, адже про надані відповідачем пояснення, що надійшли 02.09.2024 представнику позивача було відомо та ще 10.09.2024 подано відповідь на відзив, в яких підтверджено отримання вказаних пояснень. Тобто про таку підставу, на думку позивача, для відводу судді позивачу (його представнику) було відомо більше ніж за місяць до подання заяви про відвід.

Таким чином, заява позивача про відвід була подана з пропуском дводенного строку передбаченого частиною третьою статті 38 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною другою цієї статті передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення. Повноваження на поновлення попущеного процесуального строку без відповідного клопотання сторони у суду відсутні.

Заявником клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про відвід судді та поважності причин такого пропуску не наведено.

Оскільки заяву про відвід судді Лаврової Л.С. від розгляду справи № 922/2617/24 позивачем подано поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 38 ГПК України, вказана заява підлягає залишенню без розгляду.

В той же час, суд враховує, що важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, п. п. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням сталої практики Європейського суду з прав людини з метою уникнення сумніву у сторін в неупередженості судді Лаврової Л.С., суд вважає за необхідне заявити самовідвід.

Даний самовідвід заявлено з дотриманням процесуальних строків, одразу після отримання судом інформації щодо можливого виникнення сумнівів в неупередженості судді, а саме після отримання 14.10.2024 заяви ФОП ДАУДОВА ВІТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА про відвід судді (вх. 25715).

Керуючись статтями 32, 35, 38, 118, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду заяву ФОП ДАУДОВА ВІТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА про відвід судді (вх. 25715 від 14.10.2024).

Задовольнити заяву судді Лаврової Л.С. про самовідвід у справі № 922/2617/24.

Справу № 922/2617/24 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня її прийняття.

Суддя Лаврова Л.С.