Ухвала

від 02.10.2024 по справі 755/13977/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/13977/24

Провадження №: 1-кс/755/2980/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 липня 2024 року за № 12024100040002629, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:

І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ

До слідчого судді цього місцевого суду надійшло вказане клопотання прокурора про арешт майна у межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР 25 липня 2024 року за № 12024100040002629, у порядку ст. 170 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України.

У клопотанні вказується, що Дніпровським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування цього кримінального провадження у ході якого встановлено, що у період з 23 по 24 липня 2024 року, невстановлені досудовим розслідуванням особи, шляхом втручання в роботу інтернет-банкінгу та зміни паролю доступу, здійснили несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» (ЄДРПОУ 33740410) НОМЕР_1 на рахунок ТОВ «Сіті-старт Компані» (ЄДРПОУ 45422461) НОМЕР_2 в сумі 502 500 грн, нібито за оплату згідно договору про поставку матеріалів, незважаючи на те, що між вказаними товариствами відсутні будь-які договірні зобов`язання, таким чином заволодівши грошовими коштами ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт».

Під час досудового розслідування встановлено, що 24 липня 2024 року відбувся перерахунок коштів з рахунку ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» в розмірі 2 500 грн. на рахунок ТОВ «Сіті-старт Компані».

В подальшому, ТОВ «Сіті-старт Компані» (ЄДРПОУ 45422461, зареєстрована за адресою: м. Миколаїв, вул. Самойловича, 8А/3, директором є ОСОБА_4 ), з рахунку даного товариства НОМЕР_2 здійснили 23 липня 2024 року перерахунок грошових коштів на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , який належить ФОП « ОСОБА_5 » (РНОКПП НОМЕР_4 ), який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», трьома платежами, а саме: 278 625 грн, 172 355 грн та 48 440 грн на загальну суму 499 420 грн.

Таким чином досудовим розслідуванням встановлено, що невідомі особи отримали несанкціонований доступ до системи інтернет-банкінгу ТОВ «ТК «Мережевий стандарт». У подальшому останні отримали доступ до системи шляхом зараження операційної системи ПК бухгалтера компанії вірусом Шифрувальник-вимагач (ransomware), що в подальшому дало їм доступ до облікового запису компанії. Змінивши пароль, злочинці отримали повний контроль над банківським рахунком товариства, відкритим у банку. Це дало їм можливість здійснювати будь-які фінансові операції від імені компанії. Несанкціоноване списання коштів: Протягом 23-24 липня 2024 року, використовуючи отриманий доступ, злочинці ініціювали переказ грошових коштів у розмірі 502 500 гривень з рахунку ТОВ «ТК «Мережевий стандарт» ( НОМЕР_1 ) на рахунок іншого підприємства ТОВ «Сіті-старт Компані» (ЄДРПОУ 45422461) з банківським рахунком НОМЕР_2 . Операція була проведена нібито в рамках оплати за поставку матеріалів. Однак, як було зазначено директором ТОВ «ТК «Мережевий стандарт», між його компанією та ТОВ «Сіті-старт Компані» не існує жодних договірних зобов`язань, які б могли пояснити цю операцію.

Це вказує на те, що переказ коштів було здійснено незаконно і без відома компанії.

26 липня 2024 року винесено постанову про визнання грошових коштів в сумі 502 500 грн. (п`ятсот дві тисячі п`ятсот гривень), що належать ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» (ЄДРПОУ 33740410) та знаходились на рахунку НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Сенс Банк» - речовим доказом.

Отже,наявні підстави передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, для накладення арешту на вилучене майно.

ІІ. ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з вказаних у ньому передумов та зауважив, що на грошові кошти, які були отримані шахрайським шляхом злочинцями з розрахункового рахунку ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» (ЄДРПОУ 33740410), необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів, оскільки вони визнані речовим доказом та підлягають поверненню потерпілому. Не застосування накладення арешту на майно та заборони його використання може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

ФОП « ОСОБА_5 » не інформувався про розгляду клопотання, в силу наявності у проваджені обставин визначених ч. 2 ст. 172 КПК, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

ІІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 170. Накладення арешту на майно

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, […].

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ

Вирішуючи питання про арешт майна з метою збереження речових доказів, слідчий суддя повинен встановити, чи єдостатні підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Дана стаття КПК (ст. 98) регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1). Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.

При цьому, слушним буде зауважити, що кожна річ може бути, у порядку ст. 110 КПК, визнана речовим доказом, якщо має значення, на переконання слідчого або прокурора, для кримінального провадження, однак визнання компетентною особою того чи іншого предмета речовим доказом не визначає його як річ,що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, для цілей передбачених ч. 3 ст. 170 КПК, а лише вказує на його речове походження.

Питання відповідності майна критеріям ст. 98 КПК, для цілей визначених п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК, аналізується під час розгляду клопотання про арешт такого майна у порядку ст. 94 КПК слідчим суддею виходячи з фактичних обставин справи та суті вчинюваного кримінального правопорушення.

В цьому випадку, наведене майно, згідно постанови слідчого від 26 липня 2024року, визнано речовим доказом, у порядку ст. 98 КПК, з наведеним відповідних мотивів такого визнання.

В свою чергу, слідчим суддею шляхом дослідженні матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК встановлено, що це майно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, котре розслідується у межах кримінального провадження.

Відповідність критеріям ст. 98 КПК слідує і з встановленої нині моделі вчинення злочину за ст. 190КК, позаяк йдеться про те, що: 1. факт вчинку - відбулося несанкціоноване списання коштів з рахунку ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» шляхом втручання в систему інтернет-банкінгу. Сума переводу склала 502 500 грн, яка була перерахована на рахунок іншої компанії -ТОВ «Сіті-старт Компані»; 2. спосіб реалізації дії, а саме отримано доступ до системи інтернет-банкінгу через зараження комп`ютера бухгалтера компанії вірусом-шифрувальником (ransomware). Після цього, змінено пароль доступу, чим отримано змогу ініціювати перекази коштів з рахунку потерпілої компанії; 3. подальші дії з грошовими коштами. Перераховані кошти були розподілені на три платежі (278 625 грн, 172 355 грн, 48 440 грн) на інший рахунок, який належить ФОП ОСОБА_5 . Це може вказувати щонайменше про можливий намір швидкого виведення та «відмивання» кошти, аби ускладнити їх повернення; 4. відсутність підстав для переказу, адже як зазначив директор потерпілої компанії, між ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» і ТОВ «Сіті-старт Компані» відсутні будь-які договірні зобов`язання, які б пояснювали переказ коштів.

Обставини передбачені абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК також є дійсними, враховуючи аргументи відображені у клопотанні щодо мети арешту.

Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

З огляду на зазначене, слідчий суддя погоджується з позицією про те, що необхідно накласти арешт на майно, на підставі ст. 170 КПК, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.

V. ВИСНОВОК

Отже, є дійсними обставини регламентовані п. 1 ч. 2, абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України.

Вказане майно відповідає критеріям ч. 10 ст. 170 КПК України.

З огляду на зазначене, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Однак слідчий суддя не вбачає передумов для зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), (ЄДРПОУ 14360570), забезпечити повернення грошових коштів в розмірі 499 420 грн (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч чотириста двадцять гривень) з розрахункового рахунку НОМЕР_3 , який відкритий на ФОП « ОСОБА_5 » (РНОКПП НОМЕР_4 ) на розрахунковий рахунок потерпілого ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» (ЄДРПОУ 33740410) - НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Сенс Банк», позаяк заходи забезпечення кримінального провадження, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а не врегулювання певних правових питань по суті їх проблематики.

Дієвим заходом, в цій ситуації, буде саме арешт грошових коштів в сумі 499 420 грн.

Тим самим у цьому питанні (списання шляхом перерахування коштів) звернення не кореспондується з п. 2 - 3 ч. 3 ст. 132 КПК України, а тому, в цій частині, не може бути задоволене.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:

клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти в розмірі 499 420 грн (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч чотириста двадцять гривень), що перебувають на рахунку ФОП « ОСОБА_5 » (РНОКПП НОМЕР_4 ) - НОМЕР_3 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського 1Д, (ЄДРПОУ 14360570), шляхом позбавлення права розпорядження та користування.

В іншій частині клопотання - відмовити у його задоволенні.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:58 год. 07 жовтня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1