Постанова

від 02.10.2024 по справі 403/3000/12

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5778/24 Справа № 403/3000/12 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В. І. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Панасенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - адвоката Климась Юрія Івановича на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2024 року про відмову у призначені посмертної судово-медичної експертизи, призначення додаткової, посмертної, комплексної судової психолого-психіатричної експертизи та зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори Черновська Людмила Григорівна, про визнання недійсним заповіту,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2024 року у задоволенні клопотання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про призначення посмертної судово-медичної експертизи - відмовлено.

Клопотання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про призначення посмертної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи - задоволено частково.

Призначено додаткову, посмертну, комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:

- Чи могла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з урахуванням її вікових особливостей, стану здоров`я, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, умов мікросоціального середовища, усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними станом на 29.12.2010?

Проведення експертизи доручено експерту ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» Волинська філія.

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Надано експерту матеріали цивільної справи №403/3000/12.

Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1

Роз`яснено сторонам ст. 109 ЦПК України.

Провадження у справі на час проведення експертизи - зупинено (т. 9 а.с. 106-108).

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (т. 9 а.с. 122-128).

Також, не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - адвокат Климась Ю.І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (т. 9 а.с. 133-138).

ОСОБА_1 скористалась своїм правом та подала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Климась Ю.І., в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення (т. 9 а.с. 192-197).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити, а ухвалу суду - скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що судом вже ставилося вказане питання на вирішення посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи і експертами надано на нього відповідь (т. 1 а.с. 227-232). Проте, вже після проведення такої експертизи, судом здобуті додаткові докази щодо стану здоров`я ОСОБА_4 . Відтак наявні підстави для додаткового вирішення питання про те, чи могла ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними станом на 29.12.2010. Окрім того, зважаючи, що позивачі покликаються як на психічні розради здоров`я спадкодавця так і на її психологічний стан (зокрема заповіт посвідчено 29.12.2010, тоді коли син спадкодавця помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , чоловік - 16.12.2010), наявні підстави для призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи. Заявляючи клопотання про призначення судово-медичної експертизи позивачі намагаються встановити якими хворобами хворіла заповідач, який був її загальний стан здоров`я. На переконання суду такі обставини мають бути з`ясовані при вирішенні питання можливості усвідомлювати значення своїх дій спадкодавцем та (або) керувати ними. Тому відсутня необхідність проводи ще судово-медичну експертизу.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що у лютому 2012 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради, державний нотаріус сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори Черновська Л.Г., про визнання недійсним заповіту (т. 1 а.с. 3-7).

Позов заявлено з тих підстав, що спадкодавець ОСОБА_4 на момент складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними внаслідок: - тяжкого стану здоров`я; - психічного розладу та порушень головного мозку, що відобразилося на її волі при складанні заповіту; - під впливом медичних препаратів, які приймала, що впливали на її центральну нервову систему та свідомість; - депресивного стану після смертей за короткий термін (60 днів) єдиного сина та чоловіка (52 роки у шлюбі); - психологічного впливу членів родини відповідача ОСОБА_2 .

Вважає, що складання заповіту не відповідало дійсній волі ОСОБА_4 , оскільки вона завжди стверджувала, що усе майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, повино належати єдиному синові, ОСОБА_5 і єдиному онукові, ОСОБА_3 .

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.01.2023 року по справі було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу (т. 1 а.с. 222).

Згідно акту №28 посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_4 під час укладання заповіту 29.12.2010 року не страждала на психічний розлад та не виявляла ознак розладів психічної діяльності. ОСОБА_4 під час укладання заповіту 29.12.2010 року могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (т. 1 а.с. 227-232).

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням про призначення посмертної судової комплексної психолого-медико-психіатричної експертизи обгрунтовуючи його тим, що експертами Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України не було враховано всі наявні у померлої ОСОБА_4 діагнози, не в повній мірі досліджена медична документація, в повній мірі не досліджені наявні протиріччя в медичній документації наданих медичними закладами для проведення експертизи, також було встановлено розбіжності в медичних документах, які підтверджені експертним висновком, тобто експертизу біло проведено в тому числі на підроблених документах, не дана оцінка поясненням наданим іншими учасниками справи стосовно стану померлої. Тому вважає висновок експертів посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи таким, що суперечить матеріалам справи, необгрунтованим, недостовірним, нефаховим, зааганжованим та таким, що викликає сумніви в його правильності та об`єктивності (т. 9 а.с. 86-100).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2024 року призначено по справі додаткову, посмертну, комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експерту ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» Волинська філія (т. 9 а.с. 106-108).

Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється статтями 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Отже, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків (п. 1); проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з додержанням правил, передбачених процесуальним законом.

Суд з`ясовує обставини, що мають значення для дачі експертного висновку; пропонує учасникам судового розгляду письмово подати питання, які вони бажають порушити перед експертами; оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом; заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих питань; у нарадчій кімнаті обмірковує всі питання, виключає ті з них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову) про її призначення; оголошує в судовому засіданні ухвалу (постанову) про призначення експертизи і вручає її експертові; після проведення експертом досліджень, складання й оголошення експертного висновку приєднує його до справи; допитує експерта з метою роз`яснення й доповнення ним висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

Враховуючи вказане, колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо визначення судом експертного закладу без погодження з учасниками справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що судом було враховано позицію ОСОБА_1 щодо вибору експертної установи, та з метою уникнення зайвих сумнівів, а також зважаючи, що згідно Реєстру атестованих судових експертів вбачається наявність відповідних фахівців у ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» Волинська філія, тому доручив проведення експертизи вказаній установі.

Колегія вважає слушними доводи ОСОБА_1 стосовно того, що судом не зазначено в своїй ухвалі щодо висловлення позивачем недовіри експертам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 УНДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України з метою уникнення сумнівів у висновках викладених експертами за результатами проведеної експертизи.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 103 ЦПК України).

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. 6 ст. 103 ЦПК України).

Доводи скарги ОСОБА_1 щодо незгоди з визначеним судом питанням поставлених на вирішення експерту колегія суддів суддів не бере до уваги, оскільки в ухвалі суду викладені висновки суду щодо відхилення питань поставлених позивачем ОСОБА_1 . Вказані доводи є незгодою з поставленим судом питанням на вирішення експертам, при цьому, апелянтом не обгрунтовано чому відповідь на поставлене судом експертам питання унеможливить визначити чи усвідомлювала померла ОСОБА_4 значення своїх дій та можливість керування ними при складання спірного заповіту з урахуванням її вікових особливостей, стану здоров`я, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, умов мікросоціального середовища. Фактично доводи скарги є тлумаченням питання поставленого судом на вирішення експертам на власний розсуд.

Частиною 1 статті 104 ЦПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

В клопотанні про призначення експертизи ОСОБА_1 в тому числі просила витребувати у відповідача всі медичні документи ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з цим судом в порушення вищевказаних норм не було вирішено дане питання при призначенні експертизи.

Частиною 1 статті 111 ЦПК України визначено, що комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.

Положеннями статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Відповідно до п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим, суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі суду відсутні належні та достатні обгрунтування щодо необхідності призначення додаткової, посмертної, комплексної судової психолого-психіатричної експертизи у даній справі, враховуючи той факт, що в матеріалах справи наявний висновок посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи, а зазначено лише посилання на те, що після проведення такої експертизи, судом здобуті додаткові докази щодо стану здоров`я ОСОБА_4 .

При цьому, судом взагалі не зазначено, які саме докази здобуті після проведеної експертизи, яким не була дана оцінка при складанні першого висновку, яке вони мають значення для встановлення обставин справи шляхом проведення експертизи та в чому саме полягає неповнота наявного вже в матеріалах справи висновку експертів.

Таким чином, без врахування вищезазначених обставин у даній постанові апеляційного суду, процесуальні підстави для призначення додаткової експертизи є передчасними.

Додаткова експертиза за клопотанням сторони може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона буде вважати це необхідним, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.

Крім того, судом при вирішення питання щодо призначення експертизи, яка є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції не було надано оцінку тому факту, що суддею Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська у липні 2014 року призначалась повторна, посмертна, судово-психіатрична експертиза проведення якої було доручено Київському міському центру судово-психіатричної експертизи, яка не була проведення через не оплату вартості експертизи ОСОБА_1 .

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року справі №910/14672/17, від 24 квітня 2018 року у справі №910/9394/17, від 26 жовтня 2018 року у справі №910/9971/17, від 25 листопада 2022 року у справі №484/2908/17 та від 29.03.2023 №185/8356/17.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Климась Ю.І. та звертає увагу на те, що справа знаходиться на розгляді в суді першої інстанції вже більше ніж 12 років.

Зі змісту оскаржуваної ухвали місцевого суду вбачається, що вона не відповідає вищевказаним вимогам законодавства, оскільки в її мотивувальній чистині не наведено достатніх підстав та обґрунтованих мотивів для висновку про необхідність призначення у цій справі саме додаткової, посмертної судової психолого--психіатричної експертизи, за наявності у ній висновку посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи №28.

Колегія суддів зазначає, що наявність в матеріалах справи висновку посмертної комісійної судово-психіатричної експертизи, який не влаштовує позивача, не є беззаперечною підставою для призначення ще однієї, додаткової експертизи.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Крім того, суд першої інстанції в порушення ч. 5 ст. 103 ЦПК України не навів в оскаржуваній ухвалі будь-яких мотивів щодо відхилення заперечень відповідача щодо призначення додаткової, посмертної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, яка є предметом розгляду в апеляційній інстанції.

Доводи скарги ОСОБА_1 щодо дій суду при розгляді даної справи не беруться до уваги, оскільки не є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції та грунтуються на припущеннях.

Таким чином, судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження, а тому заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції/, зокрема, є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, доводи апеляційних скарг підтверджують факт порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому апеляційні скарги підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382-383 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - адвоката Климась Юрія Івановича - задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 квітня 2024 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

Т.П. Красвітна