Рішення

від 08.10.2024 по справі 355/989/24

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/989/24

Провадження № 2/355/668/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» Тараненко А.І. з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №702939509 від 10 травня 2020 року у розмірі 20562,17 гривень, а також понесенні судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору під час подачі позову до суду у сумі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №702939509 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач ОСОБА_1 за допомогою мережі інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику. Після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів подавши заявку, в якій вказав свої персональні дані коштів. У зв`язку з чим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перед тим як погоджувати заявку на кредитування, перевірило особисті дані відповідача його платіжну картку з метою ідентифікації. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 54FK3M7M. Зокрема 10 травня 2020 року відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відразу після вчинення ді й відповідачем 20 травня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 12000,00 гривень на його банківську картку № НОМЕР_1 . В подальшому між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено ряд додаткових угод. 10 травня 2020 року укладено додаткову угоду відповідно до якої домовилися збільшити суму кредиту на суму 3000,00 гривень, на строк дії договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків в новій редакції. 24 травня 2020 року укладено додаткову угоду згідно якої сторони дійшли згоди у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника продовжити строк на який був наданий кредит на наступні 30 днів починаючи з 24 травня 2020 року. Позичальник сплачує за користування кредитом 1,62 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно даної додаткової угоди. 26 червня 2020 року укладено додаткову угоду згідно якої сторони дійшли згоди у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника продовжити строк на який був наданий кредит на наступні 29 днів починаючи з 23 червня 2020 року позичальник сплачує за користування кредитом 1.30 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно додаткової угоди. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №702939509 від 10 травня 2020 року становить 20562 гривень 17 копійок, яка складається з наступного 7283,89 гривень заборгованість по кредиту 13278,28 гривень заборгованість по невиплаченим відсоткам за користування кредитом 28 листопада 2018 року «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №19 згідно якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду №26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. 31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. Предмет договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, який було фактично укладено після підписання договору кредитної лінії 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01 строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод №2 від 03 серпня 2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року якими продовжено строк дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року включено всі інші умови залишились без змін. 04 серпня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та сторона позивача уклали договір факторингу №04/08/23-01 від 04 серпня 2023 року реєстр прав вимог №1 відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. З цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов`язань та право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №04/08/23-01 від 04 серпня 2023 року від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до сторони позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20562,17 гривень. ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» не здійснювало нарахувань за кредитним договором.

Представник позивача від ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до судового засідання не з`явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує просить задовольнити, у разі неявки відповідача до судового засідання не заперечує проти розгляду справи заочно.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 25 липня 2024 року о 11 годині, однак до суду повернувся поштовий конверт з довідкою про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» з таких підстав через Веб-сайт Судової влади України відповідача було повідомлено про розгляд справи на 09 годин 00 хвилин 08 жовтня 2024 року. Відзиву з запереченнями надано не було.

Суд прийшов до такого висновку, що відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення заявлених позовних вимог з таких підстав:

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З копії договору №702939509 від 10 травня 2020 року слід, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір без конкретної споживчої мети на суму 9000,00 гривень на умовах строковості, зворотності платності. Позичальник обов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом нараховані згідно п.1.3,п.1.4 або п.1.5 цього договору. Кредит надається строком на 14 днів від дати отримання кредиту позивачем. На період строку визначеного п.1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,62 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом. У випадку користування кредитом понад строк встановлений п.1.2 договору умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовують і до застосовується базова процентна ставка в розміром 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Договір підписаний електронним підписом 54FK3M7M (а.с.22-25)

За платіжним дорученням №9eaafd2e-480c-40fb-ab08-42911f82a12a ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картку ОСОБА_1 9000,00 гривень (а.с.30)

З копії додаткової угоди до Договору №702939509 від 10 травня 2020 року слід, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 домовились про збільшення суму кредиту на суму 3000,00 гривень на умовах строковості, зворотності платності.(а.с.26-27)

За платіжним дорученням №86444368-1d77-411b-8dc0-7406f7385686 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картку ОСОБА_1 , 3000,00 гривень.(а.с.31)

З копії додаткової угоди до Договору №702939509 від 24 травня 2020 року слід, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 домовились про продовження строку повернення кредиту на 30 днів та сплаті 1,62 відсотків в день від суми кредиту.(а.с.28)

З копії додаткової угоди до Договору №702939509 від 23 червня 2020 року слід, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 домовились про продовження строку повернення кредиту на 29 днів та сплаті 1.30 відсотків в день від суми кредиту.(а.с.29)

З копії виписки з особистого рахунку за кредитним договором №702939509 слід, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 02 травня 2024 року складає 20562,17 гривень.(а.с.32)

З копії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.(а.с.93-99)

З копії договору факторингу від 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» слід, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило свої права вимоги, до боржників у відповідних реєстрах.(а.с.57-63)

З реєстру прав вимоги №9 від 30 червня 2023 року за номер 24 знаходиться відповідач ОСОБА_1 (а.с.67-69)

З копії додаткової угоди №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року слід, що ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» слід, що сторони дійшли згоди про перебіг строку дії договору.(а.с.47)

З копії додаткової угоди №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від 31 грудня 2021 року слід, що сторони ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» дійшли згоди на продовження строку дії договору до 31 грудня 2022 року включно.(а.с.52)

Додаткова угода №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від 31 грудня 2020 року про викладення договору факторингу у новій редакції.(а.с.57)

З копії договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року слід, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу стосовно якого клієнт ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». (а.с.124-129)

З копії додаткових угод слід, що ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали додаткові угод №2 від 03 серпня 2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року стосовно яких продовжили строк дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року включено всі інші умови залишились без змін.(а.с.133-134)

З копії договору факторингу №04/08/23-01 від 04 серпня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали договір факторингу №04/08/23-01 від 04 серпня 2023 року відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було відступлено право грошової вимоги до боржників.(а.с.114-120)

З копії акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №04/08/23-01 від 04 серпня 2023 року слід, що фактор ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» то клієнт ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали акт про те, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 671 після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 10373837.88 гривень(а.с.77)

З копії реєстру боржників від 04 серпня 2023 року фактор ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передала ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» боржників від яких було відступлено право вимого за кредитними договорами під №20 знаходиться відповідач ОСОБА_1 сума заборгованості якого складає 20562,17 гривень, ціна продажу боргів складає 197102,89 гривень(а.с.73-74)

Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно п.п.5,6,7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У суду не виникло сумніву про те, що кредитор виконав вимоги закону уклав договір про надання фінансового кредит користуючись Законом України «Про електронну комерцію». У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладеного договору отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд.

Сторона позивача уклала договір факторингу з кредитором відповідача ОСОБА_1 на підставі яких фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом проценти.

Як слід за ст. 1077 ЦПК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Отже як було встановлено судом відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір отримав по ним грошові кошти. Стосовно зобов`язань які були покладені на нього договором грошові кошти з виплатою процентів за їх користування не виконував. За договорами факторингу борги відповідача були куплені стороною позивача з правом вимоги повернення боргів попередніх кредиторів. Вимоги позивача законі та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнути з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу в цій частині суд не може вирішити остаточно яку суму необхідно стягнути, оскільки було лише вказаний попередній розрахунок суми однак не було надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. В такому випадку стороні позивача необхідно надати можливість звернулась до суду з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, після ухвалення судового рішення протягом 5 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19 офіс. 2005, Код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором №702939509 від 10 травня 2020 року у розмірі 20562 (двадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090 місто Київ, Харківське шосе, будинок 19 офіс. 2005, Код ЄДРПОУ:42986956) судові витрати пов`язані з сплатою судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 14 жовтня 2024 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов