Рішення

від 10.10.2024 по справі 760/11498/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року справа №760/11498/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київської міської митниці ДФС, про визнання неправомірними та скасування постанов, зобов`язання відповідача вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Солом`янського районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) (далі - відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київської міської митниці ДФС (далі - третя особа), про визнання неправомірними та скасування постанов відповідача від 06.09.2019р. (ВП №59984323) про відкриття ВП та накладення арешту на майно, зобов`язання відповідача виключити відомості про позивачку з Єдиного реєстру боржників та зняття вказаного арешту з усього її майна.

В подальшому ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва справу направлено за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна вказана справа, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.

Ухвалою суду від 26.09.2024р. провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням приписів ст. 287 КАС України. Судове засідання призначено, з урахуванням відкладення дати його проведення, на 09.10.2024р. о 12:00 год.

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про розгляд справи. Відтак, суд, з урахуванням приписів ст. 162 КАС України, здійснюватиме розгляд справи за наявними у ній матеріалами. Третьою особою пояснень щодо позову до суду не подано.

Позивачкою подано до суду заяву про розгляд справи без її участі на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідач та третя особа не забезпечили явки до суду своїх представників, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, ніяких заяв/клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Відтак, суд розглядатиме справу за наведеним позовом у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 27.09.2018р. (справа №760/21738/18) на гр. ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6 835 328,63 грн.

Боржником визначено - ОСОБА_1 , стягувачем - Київську міську митницю ДФС.

У постанові визначено термін можливого пред`явлення до виконання - протягом трьох місяців.

Постанова набрала законної сили 09.10.2018р.

Згідно відміток, проставлених державними виконавцями на постанові, остання двічі пред`являлась до виконання стягувачем, втім була повернута без прийняття до виконання 30.01. та 19.06.2019р. на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» (виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення згідно статті 26 Закону).

За результатами звернення постанови втретє, державним виконавцем Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Величко Р.С. винесено постанову від 06.09.2019р. про відкриття виконавчого провадження ВП №59984323, яким постанову суду прийнято до примусового виконання.

Цим же державним виконавцем 06.09.2019р. винесено постанову про арешт майна боржника, яким накладено арешт на майно, що належить позивачці в межах стягнення (з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат ВП) на суму 7 519 189,49 грн.

Постановою старшого державного виконавця Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Джулай Ю.Ю. від 12.02.2020р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», тим самим завершено виконавче провадження ВП №59984323.

Позиція позивачки полягає в тому, що приймаючи до виконання постанову суду до виконання шляхом винесення постанови про відкриття ВП №59984323, державний виконавець діяв протиправно, адже на момент пред`явлення постанови суду до виконання втретє, строк її пред`явлення вже був завершений, у зв`язку із чим постанова державного виконавця про відкриття ВП №59984323 підлягає скасуванню, як і його постанова про арешт майна.

Наведене послугувало підставою для звернення позивачки до суду із даним позовом з метою оскарження вказаних постанов в судовому порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 19 Закону України від 21.04.99 №606-XIV "Про виконавче провадження" (був чинним до 5.10.16) /надалі - Закон №606-XIV/ державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Так само, пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України від 2.06.16 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (набув чинності з 5.10.16) /надалі - Закон №1404-VIII/ передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За змістом частини першої статті 22 Закону №606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом першим частини другої цієї статті визначено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

А відповідно до статті 23 Закону №606-XIV, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Частиною першою та другою статті 24 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Державний виконавець, в силу положень частини першої статті 25 Закону №606-XIV, зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За приписами пункту 1 частини першої статті 26 Закону №606-XIV державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред`явлення документів до виконання.

У свою чергу, пунктом 2, 6 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

- пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

- виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Частинами першою та другою статті 12 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з частинами четвертою - шостою статті 12 Закону №1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Системно проаналізувавши наведені вище положення законів, суд дійшов висновку, що державний виконавець до відкриття провадження на підставі виконавчого документа має пересвідчитись чи дотримано стягувачем строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання за приписами Закону №1404-VIII є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що безпосередньо у постанові за №760/21738/18, яка є виконавчим документом у ВП №59984323, зазначено строк її пред`явлення до виконання - протягом трьох місяців.

Постанова набрала законної сили 09.10.2018р.

Даний виконавчий документ двічі був пред`явлений до виконання, втім за рішеннями державних виконавців, двічі повертався без прийняття до виконання постановами від 30.01.2019р. та 19.06.2019р. на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII (виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення згідно статті 26 Закону).

На момент пред`явлення виконавчого документа до виконання вже діяв Закон №1404-VIII, яким строк пред`явлення даного виконавчого листа до виконання суб`єктом владних повноважень (у даному випадку стягувач - Київська міська митниця ДФС) визначено на рівні трьох місяців.

Втретє стягувач пред`явив до виконання постанову листом від 02.08.2019р. за вих. №2960/9/26-70-2002, вважаючи при цьому, що при кожному з попередніх пред`явлень постанови до виконання, строк пред`явлення переривався та починався спочатку після кожного повернення виконавчого документа стягувачу.

Відтак, на думку стягувача, пред`являючи виконавчий документ до виконання 02.08.2019р., при тому що його востаннє було повернуто 19.06.2019р., стягувач не пропустив тримісячний строк на пред`явлення постанови №760/21738/18.

Постановою державного виконавця від 06.09.2019р. виконавчий документ прийнято до примусового виконання, відкрито ВП №59984323.

Відтак, позиція державного виконавця і стягувача зводиться до того, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається навіть якщо таке пред`явлення завершилось поверненням виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Суд не погоджується із такою позицією, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша статті 12 Закону № 1404-VIII).

Виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (пункт 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, який набрав чинності 5 жовтня 2016 року).

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення (частина четверта статті 12 Закону № 1404-VIII).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п`ята статті 12 Закону № 1404-VIII).

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (частина четверта статті 4 Закону № 1404-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Суд звертає увагу сторін на те, що приписи законодавства для ефективності їхнього застосування слід тлумачити з урахуванням вимоги розумності (розсудливості). У випадку повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання, можливість переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання зазначеній вимозі не відповідає. Вочевидь, нерозумно застосовувати інститут переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, коли виконавчий документ був повернутий стягувачеві без прийняття до виконання, зокрема, через пропуск встановленого законом строку пред`явлення цього документа до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII), коли виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону № 1404-VIII (пункт 6 частини четвертої цієї статті); коли його пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (пункт 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII).

Отже, приписи частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII щодо повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання, не передбачають можливості застосування приписів статті 12 цього Закону стосовно переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Наведена позиція суду узгоджується із висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.10.2022р. у справі за №201/13239/15-ц.

Проаналізувавши встановлені судом обставини справи в сукупності з наведеними приписами законодавства, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваною постановою від 06.09.2019р. державним виконавцем відкрите виконавче провадження ВП №59984323 щодо виконавчого документу, який набрав законної сили 09.10.2018р., втім був пред`явлений стягувачем (Київська митниця ДФС) до виконання 02.08.2019р., тобто з порушенням строку, встановленого на відповідне пред`явлення - 3 місяці.

Суд зауважує на тому, що попередні пред`явлення цього виконавчого документу до виконання завершились поверненням такого документу без прийняття до виконання через його невідповідність приписам ст. 4 Закону №1404-VIII, у зв`язку із чим, не переривали строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, як то передбачено приписами ч. 4 ст. 12 Закону №1404-VIII.

Отже, судом під час розгляду справи встановлено факт пропуску стягувачем строку пред`явлення постанови №760/21738/18 до виконання, наслідком чого мало бути повернення відповідного виконавчого документа стягувачу без виконання у відповідності до приписів п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII.

У зв`язку з пропуском стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, подальше відкриття виконавчого провадження на підставі такого виконавчого документа могло мати місце виключно у разі поновлення судом строку його пред`явлення до виконання.

Однак, матеріали цієї справи не містять відомостей про звернення стягувача до суду із заявою про поновлення пропущеного строку пред`явлення постанови №760/21738/18 до виконання.

Таким чином, відкривши провадження №59984323 з примусового виконання постанови №760/21738/18, державний виконавець порушив приписи п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII, у зв`язку із чим, така постанова (від 06.09.2019р. ВП №59984323) визнається судом протиправною та підлягає скасуванню.

Водночас, з огляду на те, що наведена постанова послугувала підставою для винесення відповідачем постанови від 06.09.2019р. про арешт майна боржника (позивачки), така постанова також визнається судом протиправною, як така, що винесена в межах незаконно відкритого виконавчого провадження, тому також підлягає скасуванню.

Разом з тим, враховуючи, що наведена постанова призвела до незаконного арешту майна позивачки з включенням відомостей про неї до Єдиного реєстру боржників, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає за необхідне поновити порушені права позивачки в цій частині у повному обсязі шляхом зобов`язання відповідача виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо гр. ОСОБА_1 та зняти арешт з належного їй майна.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги наведені вище норми законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог гр. ОСОБА_1 .

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у відповідності до вимог приписів ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління (м. Київ) (місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 2-Д; код ЄДРПОУ 35018577), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київської міської митниці ДФС (місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8а; код ЄДРПОУ 39422888), про визнання неправомірними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління (м. Київ) Величко Р.С. від 06.09.2019р. про відкриття виконавчого провадження ВП №59984323.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління (м. Київ) Величко Р.С. від 06.09.2019р. про арешт майна, винесену у межах виконавчого провадження ВП №59984323.

4. Зобов`язати Оболонський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління (м. Київ) (місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 2-Д; код ЄДРПОУ 35018577) виключити відомості про ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників та зняти арешт з її майна, накладений постановою державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління (м. Київ) Величко Р.С. від 06.09.2019р. про арешт майна, винесеною у межах виконавчого провадження ВП №59984323.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 3633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні, шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Оболонського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління (м. Київ) (місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 2-Д; код ЄДРПОУ 35018577).

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.