Постанова

від 11.10.2024 по справі 440/2232/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 р. Справа № 440/2232/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Міністерства оборони України та ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 15.04.24 року по справі № 440/2232/24

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправним та скасування положення акту,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати окреме положення індивідуального акту - п.5 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом №328/168 від 03.11.2023 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 17.01.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 19.07.2023 №321/КЦ/5663 - в розмірі частини 15000000 грн., в сумі 7500000 грн., в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги - 1/2 частина в сумі 7500000 грн.;

- зобов`язати Міністерство оборони України вчинити певні дії, а саме - прийняти рішення про призначення відповідно до п. 2 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 17.01.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 19.07.2023 №321/КЦ/5663 одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн;

- зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 17.01.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 19.07.2023 №321/КЦ/5663 недоплачену другу частину одноразової грошової допомоги 15000000 грн, в сумі 7500000 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 440/2232/24 частково задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано пункт 5 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом №328/168 від 03.11.2023 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 , в розмірі частини 15000000 грн, в сумі 7500000 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) грн 00 коп.

Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути висновок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2023 №9/1/6211 з доданими до нього матеріалами та прийняти у відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідачем, Міністерство оборони України, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 440/2232/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що Комісією Міноборони під час дослідження наданих документів, які отримано від ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що в заяві ОСОБА_1 містяться відомості про те, що у загиблого старшого лейтенанта ОСОБА_2 є син ОСОБА_3 , який відповідно до пункту 2 постанови №168, статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" може мати право на отримання частки одноразової грошової допомоги. Згідно з пунктом 5 протоколу від 03.11.2023 №328/168 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, комісія дійшла висновку про призначення матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 17.01.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 19.07.2023 №321/КЦ/5663 одноразової грошової допомоги в розмірі 1/2 частини 15000000 грн, в сумі 7500000 грн. Частка, яка залишена для можливої виплати синові загиблого, відповідно до пункту 2 постанови № 168 буде розподілена ОСОБА_1 , якщо син відмовиться від її отримання або якщо протягом трьох років з дня виникнення у нього такого права його не реалізує. Виходячи із наявних документів, які було подано на розгляді Комісії Міноборони, достеменно не відомо, що син загиблого ОСОБА_2 не є утриманцем, а також, що він не є громадянином російської федерації, або ж постійно проживає на її території. Будь-які офіційні фактичні дані про це відсутні. Отже, Міноборони вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки комісія Міноборони не позбавляла можливості позивача на отримання другої частки одноразової грошової допомоги в розмірі 7500000 грн.

Таким чином, судом першої інстанції були зроблені необґрунтовані висновки щодо скасування пункту 5 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом №328/168 від 03.11.2023 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 , в розмірі частини 15000000 грн, в сумі 7500000 грн., через що було грубо порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті та винесення незаконного судового рішення, що є підставою для його скасування.

Позивачка, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 440/2232/24 скасувати в частині в якій відмовлено в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначила, що спосіб захисту в даній справі не є втручанням у дискреційні повноваження Міністерства оборони України, оскільки судовим розглядом справи встановлені обставини беззаперечного права позивачки на отримання повної суми одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн. Позивачка вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи їй в задоволенні частини позовних вимог, порушив право на ефективний судовий захист, оскільки постановлене судом рішення не призведене до ефективного відновлення прав позивачки.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга позивачки підлягає задоволенню, при цьому апеляційна скарга Міністерства оборони України задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 14.10.1997 Глобинським РВ УМВС України в Полтавській області (а.с. 43).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 27.09.1968 №1023647, останній народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 41).

При цьому, батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 79 років, про що виконавчим комітетом Градизької селищної ради Глобинського району Полтавської області 02.08.2021 видано свідоцтво серії НОМЕР_3 (а.с. 42).

Згідно зі сповіщенням сім`ї №31 від 20.10.2022, яке отримане ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_9 , її син, старший лейтенант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , внаслідок підриву на мінно-вибуховому пристрої загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 . Це сповіщення є підставою для подання документів для призначення пенсії (матеріальної допомоги) і надання пільг в установленому законодавством порядку (а.с. 32).

Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , що видане 17.01.2023 Глобинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та яким підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , місто смерті Україна, Донецька область, село між населеним пунктом Макіївка та населеним пунктом Григорівка (а.с. 25).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 21.12.2022 за №1050 "Про загибель старшого лейтенанта ОСОБА_2 " загибель старшого лейтенанта ОСОБА_2 , вважається такою, що настала під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони територіальної цілісності Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Луганської області (а.с. 33).

07.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою та доданими до неї документами про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю сина старшого лейтенанта ОСОБА_2 , що настала під час виконання ним обов`язків військової служби (а.с. 28-30).

За інформацією з Витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців (протокол №2022 від 03.07.2023) смерть старшого лейтенанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7., яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 17.01.2023 Глобинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актом про настання смерті від 19.10.2022, затвердженим командиром в/ч НОМЕР_4 , рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10.01.2023 по справі №527/6/23 - Смерть, Так, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 34).

За змістом висновку Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 12.07.2023 №9/1/6211 (а.с. 19) щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час діє воєнного стану, на підставі поданих документів члени сім`ї, батьки, утриманці, а саме:

1) мати - ОСОБА_1 має право на одержання одноразової грошової допомоги, зазначена особа не відноситься до осіб, яким частка одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" не розподіляється (громадяни російської федерації або Республіки Білорусь та особи, які постійно проживають на територіях цих країн, особи, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору);

2) встановлено осіб, які можуть звернутися за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та не надали в повному обсязі документи, що підтверджують їх право на виплату:

зазначені особи не встановлено;

3) отримано інформацію щодо осіб (про яких відомо особам, які вже звернулися / осіб, місцезнаходження яких невідоме / безвісти відсутніх / осіб, щодо яких справи знаходяться в судах або які звернулися до суду), та які не звернулися за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану":

батько - ОСОБА_4 , помер;

колишня дружина - ОСОБА_5 , розлучені з 02.04.1998, проживає на території російської федерації;

син - ОСОБА_3 за ОГД не звертався, проживає на території російської федерації.

Також у доповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД від 12.07.2023 №9/1/6211/1 (а.с. 22-24) щодо осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням ОГД зазначено:

батько - ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_10 свідоцтво про смерть серія НОМЕР_5 від 18.01.2023,

мати - ОСОБА_1 , має право,

колишня дружина - ОСОБА_5 , розлучений з 02.04.1998, витяг з ДРАЦСГ про шлюб №00040408600 від 06.07.2023,

син - ОСОБА_3 , витяг з ДРАЦСГ про народження №00040408908 від 06.07.2023 за ОГД не звертався, потребує уточнення, проживає на території російської федерації.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2023 №328/168 (пункт 5 протоколу) розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 17.01.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 19.07.2023 №321/КЦ/5663 в розмірі 1/2 частини 15000000 грн, в сумі 7500000 грн (сім мільйонів п`ятсот тисяч гривень нуль копійок) (а.с. 16, 18).

Позивачка, не погодившись з пунктом 5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2023 №328/168 та вважаючи його протиправним і таким, що підлягає скасуванню, звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при формуванні в пункті 5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2023 №328/168 висновків про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 лише в розмірі 1/2 частини 15000000 грн, в сумі 7500000 грн з підстав наявності у сина загиблого ОСОБА_3 можливого права на отримання другої частини одноразової грошової допомоги, відповідач діяв протиправно та необґрунтовано, оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , не перебував на утриманні загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 військовослужбовця старшого лейтенанта ОСОБА_2 та не є особою, яка у відповідності до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" має право на призначення та виплату спірної одноразової грошової допомоги.

Відмовляючи у задоволенні позову про зобов`язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн та зобов`язання Міністерство оборони України виплатити недоплачену другу частину одноразової грошової допомоги в сумі 7500000 грн., суд першої інстанції виходив з ефективності захисту порушеного права позивача та необхідністю зобов`язання Міністерство оборони України повторно розглянути висновок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2023 №9/1/6211 з доданими до нього матеріалами та прийняти у відповідності до пункту 2 Постанови №168 рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у цій справі.

Колегія суддів частково не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.

28.02.2022 Кабінет Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", статті 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Відповідно до пункту 2 Постанови №168 (в редакції, чинній на момент загибелі військовослужбовця) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується її учасниками, загиблий ОСОБА_2 на момент загибелі відносився до осіб, зазначених у пункті 1 Постанови №168.

Витягом з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців (протокол №2022 від 03.07.2023) підтверджено, що смерть старшого лейтенанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7., яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 17.01.2023 Глобинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актом про настання смерті від 19.10.2022, затвердженим командиром в/ч НОМЕР_4 , рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10.01.2023 по справі №527/6/23 - Смерть, Так, пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 34).

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Правилами статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, чинній на момент загибелі військовослужбовця) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Положеннями статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Так, статтями 30, 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю. Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року;

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у пункті "а" статті 20 цього Закону, має право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до пункту "д" частини четвертої цієї статті незалежно від того, працює (проходить військову службу) вона (він) чи ні.

Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років. Діти-сироти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

У разі смерті осіб, зазначених у пунктах "а"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які загинули (померли) при виконанні службових обов`язків під час проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання цих обов`язків, і були посмертно нагороджені державними нагородами України або колишнього Союзу РСР, непрацездатні члени сім`ї осіб, зазначені в частині четвертій цієї статті, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, мають право на встановлення до пенсії надбавки за умов та в розмірах, що встановлюються Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".

Для батьків і дружин (чоловіків) окремих категорій загиблих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом Кабінет Міністрів України може встановлювати інші умови призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Матеріалами справи підтверджується, що 07.06.2023 у відповідності до вимог чинного законодавства ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою та доданими до неї документами про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю сина старшого лейтенанта ОСОБА_2 , що настала під час виконання ним обов`язків військової служби (а.с. 28-30).

Будь-яких зауважень до поданих позивачем документів та/або їх недоліків ані ІНФОРМАЦІЯ_1 , ані Міністерством оборони України висловлено не було.

Колегія суддів встановила, що згідно з довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих осіб від 14.08.2023 №254, виданою на ім`я ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до складу сім`ї /зареєстровані/ входять: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_6 (а.с. 36).

Відповідно до довідки про місце реєстрації та склад сім`ї громадянина на день смерті від 26 жовтня, виданої на ім`я ОСОБА_1 , громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 , на день його смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 - мама (а.с. 35).

Таким чином, колегія суддів вважає, а також не заперечується відповідачем та третьою особою, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Водночас, формуючи пункт 5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2023 №328/168 (пункт 5 протоколу) комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 17.01.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 19.07.2023 №321/КЦ/5663, лише в розмірі 1/2 частини 15000000 грн, в сумі 7500000 грн, обґрунтовуючи це тим, що у загиблого є син, який відповідно до пункту 2 постанови №168, статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" може мати право на отримання другої частини одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.09.2023 №9/1/8387/уч.59667 на адресу ОСОБА_1 та ГУПФУ в Полтавській області надіслано подання та документи для призначення пенсії в разі втрати годувальника матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, за загиблого (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ) сина військовослужбовця (військова служба по мобілізації) старшого лейтенанта ОСОБА_2 , в якому зазначено, що перевірено право на пенсію в разі втрати годувальника інших членів сім`ї та встановлено право: батько - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_10. Загиблий ОСОБА_2 офіційно був розлучений. Колишня дружина та син проживають на території російської федерації (а.с. 38). Син ОСОБА_3 є повнолітнім ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), доказів його утримання загиблим батьком відсутін.

07.11.2023 за №270/01-16 приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дудкіною С.Г. на ім`я ОСОБА_1 видано довідку про коло спадкоємців, в якій зазначено, що 08.11.2023 приватним нотаріусом Дудкіною С.Г. заведена спадкова справа №63/2023 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , останнє місце проживання якого: АДРЕСА_1 ; згідно зі спадковою справою єдиним спадкоємцем за законом ОСОБА_2 є його мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 37).

Також, на день загибелі ОСОБА_2 за адресою його реєстрації була зареєстрована лише його мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто ніхто інший окрім матері не був зареєстрований із загиблим за однією адресою та не проживав, що в свою чергу свідчить про відсутність на його утриманні будь-яких інших осіб, окрім матері.

Згідно з інформацією, зазначеною у доповіді про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутись за ОГД, що складена 12.07.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 за вих. №9/1/6211/1, ОСОБА_3 за одноразовою грошовою допомогою не звертався, проживає на території російської федерації, потребує уточнення (а.с. 24).

При цьому, матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що син загиблого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , взагалі проживає та має зареєстроване місце проживання на території України, а також відомостей про видачу йому паспорта громадянина України чи присвоєння індивідуального податкового номеру (ІПН).

Відтак, відсутність у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрованого місця проживання на території України, відсутність інформації про отримання ним паспорту громадянина України та індивідуального податкового номеру, обґрунтовано свідчить про те, що він дуже тривалий час не проживає на території України, відтак не є утриманцем загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 військовослужбовця старшого лейтенанта ОСОБА_2 .

Сукупність вказаних вище обставин з посиланням на наведені докази, на переконання суду, обґрунтовано свідчить про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , не перебував на утриманні загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 військовослужбовця старшого лейтенанта ОСОБА_2 та не є особою, яка у відповідності до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" має право на призначення та виплату спірної одноразової грошової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при формуванні в пункті 5 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2023 №328/168 (пункт 5 протоколу) висновків про призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 лише в розмірі 1/2 частини 15000000 грн, в сумі 7500000 грн з підстав наявності у сина загиблого ОСОБА_3 можливого права на отримання другої частини одноразової грошової допомоги, відповідач діяв протиправно та необґрунтовано.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, та всупереч вимогам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 5 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом №328/168 від 03.11.2023 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 , в розмірі частини 15000000 грн, в сумі 7500000 грн.

Доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Міністерство оборони України повторно розглянути висновок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2023 №9/1/6211 з доданими до нього матеріалами та прийняти у відповідності до пункту 2 Постанови №168 рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у цій справі, та зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушених прав, позивачка звернулась до суду із позовом про визнання протиправним та скасування пункту 5 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом №328/168 від 03.11.2023 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 17.01.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 19.07.2023 №321/КЦ/5663 - в розмірі частини 15000000 грн., в сумі 7500000 грн., в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги - 1/2 частина в сумі 7500000 грн.; зобов`язання Міністерства оборони України вчинити певні дії, а саме - прийняти рішення про призначення відповідно до п. 2 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 17.01.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 19.07.2023 №321/КЦ/5663 одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн та зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану старшого лейтенанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 17.01.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 19.07.2023 №321/КЦ/5663 недоплачену другу частину одноразової грошової допомоги 15000000 грн, в сумі 7500000 грн.

Такий спосіб захисту колегія суддів не вважає втручанням у дискреційні повноваження Міністерства оборони України, оскільки судовим розглядом справи встановлені обставини беззаперечного права позивачки на отримання повної суми одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000 грн та і належним способом захисту її права, порушеного відповідачем шляхом прийняття неправомірного рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом №328/168 від 03.11.2023 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеного в постанові від 16.07.2024 у справі № 200/1691/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2019 року у справі №817/498/17 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в частині задоволенні позовних вимог, зробив помилкові висновки, що для ефективного захисту порушеного права позивача в даному випадку необхідним є зобов`язання Міністерство оборони України повторно розглянути висновок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2023 №9/1/6211 з доданими до нього матеріалами та прийняти у відповідності до пункту 2 Постанови №168 рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у цій справі.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі № 480/11263/23 в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути висновок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2023 №9/1/6211 з доданими до нього матеріалами та прийняти у відповідності до пункту 2 Постанови №168 рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 440/2232/24 скасувати в частині зобов`язання Міністерство оборони України повторно розглянути висновок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2023 №9/1/6211 з доданими до нього матеріалами та прийняти у відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у цій справі.

Прийняти в цій частині постанову, якою зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , недоплачену другу частину одноразової грошової допомоги 15000000 грн, в сумі 7500000 грн.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 440/2232/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко