Постанова

від 09.10.2024 по справі 620/2636/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/2636/24 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Костюк Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства «Північ Агро» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до фермерського господарства «Північ Агро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося до суду з адміністративним позовом до фермерського господарства «Північ Агро», у якому просить суд стягнути в дохід бюджету з рахунків відповідача в банках, що обслуговують такого платника податків податковий борг у загальній сумі 2 551 116,28 грн (16 208,64 грн - єдиний податок з с/г виробників; 2 482 916,05 грн - орендна плата з юридичних осіб; 47 138,76 грн - податок на прибуток; 852,83 грн - ПДФО, що сплачується податковими агентами).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач належні платежі до бюджету не сплачує.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із судовим рішенням, фермерське господарство «Північ Агро» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що у фермерського господарства «Північ Агро» відсутні можливості управляти чи розпоряджатися будь-яким своїм майном, корпоративними правами, статутним капіталом, оскільки ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.02.2023 року у справі №712/1017/23 передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління вказаним майном, а саме: автомобіль, корпоративні права та статутний капітал фермерського господарства «Північ Агро». Також ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.03.2023 року у справі №712/2072/23 накладено арешт на автомобіль, корпоративні права та статутний капітал відповідача шляхом заборони користування. Все майно, корпоративні права та статутний капітал є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Апелянт стверджує, що обов`язок доведення вини Податковим кодексом України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 року та від 06.08.2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Від Головного управління ДПС у Чернігівській області 01.07.2024 року надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначив, що предметом розгляду у справі є стягнення коштів (податкового боргу) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, а ухвалами суду першої інстанції, на які посилається відповідач накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника, його корпоративні права та статутний капітал, однак арешт на рахунки в банках ухвалою суду не накладався.

Додатково зазначає, що передача в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - АРМА) певних активів не є підставою для автоматичного припинення здійснення суб`єктом господарської діяльності.

Від відповідача до суду 10.07.2024 року надійшли заперечення на відзив, у яких зазначено представником, що фермерське господарство «Північ Агро» неодноразово зверталося до податкових органів з проханням надати роз`яснення з цього питання, але належного роз`яснення надано не було.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 року суд ухвали перейти із письмового провадження у відкрите судове засідання та призначив розгляд справи на 18.09.2024 року.

До суду 18.09.2024 року надійшло клопотання від представника позивача про перенесення розгляду справи, у зв`язку із діагностуванням у представника ковіду, що виключає можливість його участі у судовому засіданні. Колегією суддів перенесено розгляд справи на 02.10.2024.

Також до суду апеляційної інстанції 02.10.2024 року надійшло клопотання від представника позивача про перенесення розгляду справи, у зв`язку із залученням представника до розгляду справи в іншій справі. Колегією суддів перенесено розгляд справи на 09.10.2024.

В судовому засіданні позивач та представник відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача надали свої пояснення по суті апеляційної скарги, обмінювалися питаннями, підтримали свої позиції.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, аргументи та доводи сторін, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено колегією суддів апеляційного суду, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фермерське господарство «Північ Агро» є юридичною особою та як платник податків за основним місцем обліку перебуває в Ніжинській ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Фермерське господарство «Північ Агро» несвоєчасно і не в повному обсязі вносить податки до бюджету.

Відповідно до розрахунку Головного управління ДПС у Чернігівській області за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 2 547 116,28 грн, а саме:

- з єдиного податку з с/г виробників в розмірі 16 208,64 грн (виник у зв`язку з несплатою господарством самостійно визначених зобов`язань у податкових деклараціях платника єдиного податку четвертої групи);

- орендної плати з юридичних осіб в розмірі 2 482 916,05 грн (виник у зв`язку з частковою несплатою господарством самостійно визначених зобов`язань у податковій декларації з плати за землю за 2023 рік, а також нараховано пеню в сумі 42414,72 грн);

- податку на прибуток в розмірі 47 138, 76 грн (виник у зв`язку з несплатою господарством самостійно визначених зобов`язань в уточнюючих податкових деклараціях з податку на прибуток за 2021 рік);

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника у вигляді з/п в розмірі 852,83 грн (виник у зв`язку з несплатою відповідачем податкових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 04.07.2023 №6642/Ж10/25-01-24-08).

Наявність у відповідача вищевказаного податкового боргу підтверджується довідками з особового рахунку ФГ «Північ Агро».

Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 22 квітня 2024 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що грошові зобов`язання, самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях, в силу вимог податкового законодавства є узгодженими, а податкове повідомлення-рішення від 04.07.2023 №6642/Ж10/25-01-24-08 чинне, а тому позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і мають бути задоволені.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

- завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

- завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;

- наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи встановлено, що відповідачу направлена податкова вимога від 29.03.2023 №0000059-1306-2501 та вручена 04.04.2023, що підтверджується підписом уповноваженої особи в повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не враховано надані відповідачем докази та пояснення щодо відсутності вини фермерського господарства «Північ Агро» у несплаті податкових платежів, колегія суддів зазначає наступне.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції із загальнодоступного джерела - Єдиного державного реєстру судових рішень отримано інформацію про те, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.01.2023 року у справі №712/196/23 накладено арешт на автомобіль марки «ГАЗ» модель « 53», паливоцистерна, 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить фермерському господарству «Північ Агро».

Заборонено розпоряджатися (в тому числі, але не виключно) продавати і дарувати, міняти, іншим способом відчужувати, передавати під заставу або управління вищевказане майно.

Накладено арешт на корпоративні права та статутний капітал фермерського господарства «Північ Агро», який складає 1 000,00 грн., що належить громадянину ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , якому належить 100 % статутного капіталу ФГ «Північ Агро», із забороною права на відчуження, розпорядження корпоративними правами.

Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 03334807) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно корпоративних прав та статутного капіталу фермерського господарства «Північ Агро», який складає 1 000,00 грн., що належить громадянину ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , якому належить 100 % статутного капіталу ФГ «Північ Агро».

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.02.2023 року у справі № 712/1017/23 передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління вказаним майном, корпоративними правами та статутним капіталом в порядку та на умовах, передбачених ст.ст. 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» майно, а саме:

- автомобіль марки «ГАЗ» модель «53», паливо цистерна, 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить фермерському господарству «Північ Агро» (код ЄДРПОУ 38314298);

- корпоративні права та статутний капітал фермерського господарства «Північ Агро», який складає 1 000,00 грн., що належить громадянину ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , якому належить 100 % статутного капіталу ФГ «Північ Агро», на які ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду міста Черкаси від 11.01.2023, справа № 712/196/23 накладено арешт;

Також ухвалою Соснівського районного суду від 02.03.2023 року у справі № 712/2072/23 накладено арешт шляхом заборони користування таким майном на наступне майно:

- автомобіль марки «ГАЗ» модель «53», паливо цистерна, 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить фермерському господарству «Північ Агро» (код ЄДРПОУ 38314298);

- корпоративні права та статутний капітал фермерського господарства «Північ Агро» (код ЄДРПОУ 38314298), який складає 1 000,00 грн., що належить громадянину ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , якому належить 100 % статутного капіталу ФГ «Північ Агро», на які ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду міста Черкаси від 11.01.2023, справа № 712/196/23 накладено арешт.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції надано оцінку вищезазначеним ухвалам та зазначено, що дійсно на корпоративні права, статутний капітал, об`єкти рухомого та нерухомого майна господарства накладено арешт та передано їх в управління АРМА, однак наведене жодним чином не нівелює виконання фермерським господарством «Північ Агро» податкового обов`язку, закріпленого в Податковому кодексі України. Доказів накладення арешту на грошові кошти фермерського господарства «Північ Агро» надано не було.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам у справі, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини десятої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, облік яких не здійснюється у системі депозитарного обліку, а також майнові права та обов`язки, у тому числі майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно підпункту 14.1.90. пункту 1 стаття 14 Податкового кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 19 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Виходячи із зазначеного, нормами чинного законодавства України розмежовуються поняття банківські рахунки та рухоме, нерухоме майно, корпоративні права, статутний капітал.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано доказів, які б свідчили про накладення арешту саме на рахунки платника податків у банках, фінансових установах.

В судовому засіданні на запитання суду щодо часткової сплати податкового зобов`язання фермерським господарством «Північ Агро» на суму 218 384, 77 грн (платіжне доручення №44633161 від 29.12.2023 року), представник відповідача зазначив, що виконання податкового зобов`язання відбувалося по мірі можливості.

Щодо доводів апелянта про те, що у зв`язку із накладенням арешту на корпоративні права, статутний капітал та об`єкти рухомого майна фермерського господарства, у останнього відсутня можливість управляти чи розпоряджатися будь-яким своїм майном до закінчення кримінального провадження, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

Виходячи із зазначеного, на вказані в ухвалах слідчого судді корпоративні права, статутний капітал та транспортний засіб фермерського господарства «Північ Агро» накладено арешт та передано їх в управління АРМА, однак наведене жодним чином не нівелює виконання податкового обов`язку.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до змісту Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передача в управління АРМА певних активів не є підставою для автоматичного припинення здійснення суб`єктом господарської діяльності.

Окрім того, судом першої інстанції правильно встановлено, що положеннями Закону №772 розмежовано порядок управління грошовими коштами та банківськими металами і рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Північ Агро» - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі №620/2636/24 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

Л.О.Костюк