Постанова

від 10.10.2024 по справі 320/2243/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2243/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Василенко Г.Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Розетка" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2022 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал Розетка" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від № 13439/0408 від 21.12.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є неправомірним, необґрунтованим та таким, що порушує права платника податку, а відтак підлягає скасуванню, оскільки на момент прийняття спірного рішення не було скасовано пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Окрім того позивач зазначив, що порушення строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань відбулось не з його вини, а внаслідок форс-мажорних обставин (військової агресії рф проти України).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року позов заяву задоволити.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 13439/0408 від 21.12.2022.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не у повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, що відповідач провів камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ "ТЕРМІНАЛ "РОЗЕТКА" код ЄДРПОУ 33584049, за результатами якої складено акт від 14.11.2022 № 12924/10-36-04-08/33584049 (далі - акт перевірки), яким зафіксовано, що за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних Товариства встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних (у кількості 1095 шт), визначених пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, а саме: податкових накладних від 24.06.2022, від 29.06.2022, від 30.06.2022, від 31.05.2022, від 09.07.2022, від 31.07.2022, від 05.10.2021, які фактично зареєстровані, - 18.07.2022, 19.07.2022, 21.07.2022, 08.08.2022, 11.08.2022, 12.08.2022, 15.08.2022, 16.08.2022, 25.08.2022, 12.09.2022, 25.07.2022.

Не погоджуючись з такими висновками відповідача, позивач подав 02.12.2022 заперечення № 22/1202-185 на акт перевірки, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове-повідомлення рішення від 21.12.2022 № 13439/0408, яким до позивача застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних на загальну суму 277 645,70 грн.

При цьому позивач стверджує, що податкові накладні відправлялися до податкового органу на реєстрацію в установлені строки 15.07.2022, проте зареєстровані були значно пізніше з незалежних від нього причин (відсутні будь-які докази відправки).

Також вказав, що у зв`язку з введення з 24.02.2022 в країні воєнного стану у період з 24.02.2022 по 27.05.2022 сервер ДПС не приймав податкові накладні/розрахунки коригувань, що гальмувало та створило накопичення незареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригувань. Більше того умови роботи, обстріли та постійні повітряні тривогу спричинили об`єктивну неможливість реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань вчасно в межах граничних термінів. Торгово-промислова палата України своїм листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію рф проти України та підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними, об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності. Отже, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригувань з порушенням граничних термінів відбулась не з вини позивача, що виключає склад податкового правопорушення.

Враховуючи наведене та вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.12.2022 № 13439/0408 протиправним, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі також ПК України, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів / послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час камеральної перевірки встановлено, що виписані платником податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровані позивачем з пропуском граничного строку реєстрації.

Водночас встановлено, що позивач не заперечує наведених обставин порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, проте вважає, що такі порушення допущені з незалежних від нього обставин, а внаслідок форс-мажору - воєнного стану, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України, тож він не має нести відповідальності у вигляді штрафу. Окрім того наголошує, що на момент реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування норма абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, за якою відповідач не мав права застосовувати до нього штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, скасована не була та діяла, у зв`язку з продовженням дії карантину.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Законом №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)") підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню".

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова "трьох місяців" замінено словами "шести місяців".

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон №2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23.

Відповідно до підпункту 69.1-1. підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ

«Перехідни: положень » Платники податку на додану вартість зобов?язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних одаткових накладних та /або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 Nє225 затверджено Порядок

підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов?язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ " Перехідні положення " Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження ( далі - Порядок 225).

Пунктом 3 розділу ІІ вказаного Порядку у разі неможливості виконання платником податків податкового обов?язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не звертався із заявою про неможливості виконання платником податків податкового обов?язку у порядку, визначеному Порядком Nє225.

Також зазначає, що майже всі податкові накладні, несвоєчасність реєстрації

яких встановлено в ході проведеної камеральної перевірки складені після набрання сили

Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України т а інших законів

України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року Nє 2260-1X (дата набрання законної сили 27:05.2022)! а отже строки їх реєстрації та відповідно відповідальність за порушення таких строків визначається в загальному порядку, встановленому ПК України, а саме ст. п. 201.10 ст. 201; та п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Законом України від 12 травня 2022 року Nє 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України викладено в такій редакції:

« 69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б ) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника

податків та / або ' з підстав , визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та / або документальних позапланових перевірок платників податків , за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного чаконодавства в : частині дотримання граничних єтроків надходження товарів за імпортними операціями та / або валютної виручки за ексторіними операціями ;

в ) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди :

лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 літня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року ;

червень, липень - 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктомдля звітного періоду, на?який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного :

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна , що використовуються для провадження Господарської діяльності та / або є об?єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов?язані з іншими об?єктами оподаткування такими платниками податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи , видатки платників податків та іншої інформації, пов?язаної з обчисленням та сплатою податків , зборів, платежів , про дотримання вимог законодавства , здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та /або документальні, позапланові перевірки платників податків , за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та /або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до, 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з дня , наступного за днем набрання чинності Законом України " Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків , зборів та єдиного внеску під час дії

воєнного , надзвичайного стану ". Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.

Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті на звернення платника податків та / або з підстав , визначених підпунктом 78.1.7 статті 78 цього Кодексу, та / або за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та / або валютної виручки за експортними операціями, але не можуть бути завершені у зв?язку з виникненням обставин , наведених у цьому підпункті, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та /або усунення перешкод щодо ї х проведення за рішенням керівника ( його заступника або повноваженої особи ) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія

,якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника

податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси ) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки.

Документальні позапланові перевірки, що будуть розпочаті після набрання чинності

Законом України " Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків , зборів та єдиного внеску під час дії воєнного , надзвичайного стану ", з підстав , визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, декларацій або уточнюючих розрахунків ( у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проводяться протягом 60 календарних днів , що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів країни " Проь електронні документи та електронний документообіг " та " Про електронні довірчі послуги ".

У разі виявлення порушень законодавства з а результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ц и м Кодексом, законами, контроль з а виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин передбачених підпунктом 112.89 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. Прицьому вимоги законодавства щодо мораторію

(зупинення) застосування шрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного,

надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів

України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються".

Із вказаного слідує, що після набрання законної сили Закону України « Про внесення

змін до Податкового кодексу України та інших законів України щод особливостей

податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного,

надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року Nє 2260-IX (дата набрання законної сили

27.05.2022), за порушення законодавства за результатами проведення перевірок до

платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, тобто на

загальних підставах без будь-яких винятків, окрім обставин , передбачених підпунктом

112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 112.8.9 пункту 112.8 ст. 112 ПК України обставинами , що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння ( дії або бездіяльності ) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору ).

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач після отримання акту камеральної перевірки не надав заперечення на акт з доказами наявності обставин непереборної сили (форс-мажору), які свідчать про неможливість здійенити своєчаену реєстрацію податкових накладних. Не надано таких доказів разом із поовною заявою.

Також варто зауважити, що жодних доказів, окрім доданого до позовної заяви

«Переліку податкових накладних , поданих в установлені строки, але не прийнятих

центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову політику, як

адміністратором ЄРПН» на підтвердження своєчасного направлення на реєстрацію

податкових накладних позивач не надає.

Колегія суддів звертає увагу на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі Nє 460/21543/23:

«З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на те, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозоілу 10 розділу ХХ « Перехідні положення » ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних вЄдиному реєстрі податкових накладніх є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН , то у випадку коли податкова: накладна розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року ), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище , пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні

положення» ПК України (з урахуванням змін , внесених Законом України від 13 грудня 2022 року Nє 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов?язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов?язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні / розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних ( фінансових ) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової

накладної / розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей , визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу Х « Перехідні положення » цього кодексу.

В розвиток цієї правової позиції Верховний Суд в постанові 07 лютого 2024 року у справі Nє 380/7070/23 зауважив, що держава не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких платники податків могли б завчасно передбачити відповідні наслідки своєї поведінки щодо не реєстрації до 26 травня 2022 року в ЄРПН податкових накладних , складених до 24 лютого 2022 року ( зі змінами до 31 січня 2022 року).

Фактично з 27 травня 2022 року усі платники, які не-зареєстрували податкові накладні , граничний строк реєстрації яких припав до 23 лютого 2022 року, автоматично підлягали відповідальності.

Як слідує з системного аналізу норм ПК України, фактично з 27 правня 2022 року

платники податків, я к і н е зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого

2022 року до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без

застосування штрафних санкцій до 15 липня 2022 року, тобто близько 1,5 місяці.

При цьому потрібно враховувати, що правові ситуації, які пов?язані з можливістю або еможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні , є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних , складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих , які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію т а воєнний стан.

За подібних обставин, принцип верховенства права т а заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх ьподаткових накладних, на які до 2 7 травня 2022 року поширювалася дія мораторію - як і «ковідного», так і «воєнного».

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при ирішенні питання про відповідальність з а несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов?язань.

При цьому всі платники повинні мати однакові умови, з а яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року.

Отже , податкові накладні, складені в період дії «ковідного» мораторію до початку дії воєнного стану мають бу т и зареєстровані до 15 липня 2022 року.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року Nє 1-3п /1997,

с т ат тя 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших агальновизнаних принципів сучасного права - закони т а інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією ьтабільності суспільних відносин , у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче. становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон Nє 2876-ІX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, аотже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов?язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Тобто , пунктом 89 підрозділу 2 розділу Х ПК України продовжений строк реєстрації податкових накладних порівняно із положенням статnі 201 ПК України. Проте не можна продовжити (збільшити) строк, який сплинув.

Закон України від 12 січня 2023 року Nє 2876-1X набрав чинності з 08 лютого 2023 року. Відтак він збільшив строк реєстрації податкових накладних із датою виписки з 15 січня 2023 року. Раніше складені накладні ( з 01 січня 2023 року по 15 січня 2023 року ) мали б бути зареєстровані до 30 січня 2023 року. Вказаний Закон не може в силу прямих вказівок у останньому продовжити строк, який сплинув. При цьому такий строк реєстрації встановлений статтею 201 ПК України. У разі несвоєчасної реєстрації таких накладних має місце порушення строку їх реєстрації, передбаченого статтею 201, а не пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. А відтак.пункт 90 ПК України н е застосовується д о податкових накладних, складених до 15 січня 2023 року.

Отже , розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені

(тобто податкові накладні складені т а зареєстровані з порушенням спіроку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 П К України, до внесення змін Законом Nє 2876-ІX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених т а зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом Nє2876-Х або д о накладних, ст рок реєстрації яких н е скінчився станом н а день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року ).».

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2024 року у справі Nє 280/4484/23

(адміністративне провадження Nє K/990/41943/23, NєК/990/42003/23) дійшов до висновків, що «з 27 травня 2022 року притінили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію ( зупинення ) застосування штрафних ( фінансових ) санкцій (штрафів ) на період дії воєнного, надзвичайного стану та / або на період, дії карантину, які поширювалися на правовірносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобовязані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту т а уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на поставі наявних у платника первинних (розрахункових ) документів, з урахуванням дангх. одаткових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки-податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних є Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є. наступний день за останнім (граничним ) днем реєстрації податкової накладної , а припиняєть таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН , то у випадку коли податкова накладна / розрахунок коригування складена (ий ) в період д і ї мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року ), відповідальність з а порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується а період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час , як зазначено вище , пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ « ерехідні

положення » ПК України ( з урахуванням змін , внесених Законом України від 13 грудня 2022 року Nє 2836-IX) установлено, що платники податків , які мають можливість своєчасно виконувати обов?язки , звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов?язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні /розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

В період дії воєнного ст ану правовідносини щодо реєстрації податкової акладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами П К України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» цього кодексу.

Закон Nє 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі , а отже його дія не розповсюджується на період до?набрання ний чинності. Крім того , відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов?язана з і збільшеними строками реєстрації податкових накладних. Зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних , складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом Nє2876- IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).»

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі 160/10740/23.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що останнім днем реєстрації в ЄРПН означених податкових накладених є 15.07.2022, тому відповідач дійшов до вірного висновку про несвоєчасну їх реєстрацію в ЄРПН, наслідком чого є наявність підстав для винесення податкового повідомлення-рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив всі обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права та у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року підлягає скасуванню з ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Розетка".

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС - задоволити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року - скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Розетка" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: М.І. Кобаль

В.П. Мельничук