Постанова

від 09.10.2024 по справі 320/11986/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11986/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, у якій просив:

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн на користь ТОВ «Закупівлі Ком».

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року заяву про ухвалення додаткового судового рішення задоволено повністю.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн (сорок тисяч грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м.Києві.

Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Суд зауважив, що відповідачами під час розгляду справи не було заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката та, відповідно, ніяким чином не спростовано правомірність заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024, прийняти нове рішення суду, яким ТОВ «Закупівлі Ком» у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що додаткове рішення суду є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, також в порушення чинного законодавства не з`ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази, а тому наведені порушення призвели до необ`єктивного, неправильного та незаконного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Від представника ТОВ «Закупівлі Ком» 03.10.2024 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд звернути увагу, що відповідачами не заявлено заяви щодо зменшення судових витрат. Стверджує, що в апеляційній скарзі Головного управління ДПС у м. Києві зацитовано лише нормативну базу без зазначення та конкретної аргументації порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, у зв`язку із чим, така апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Разом з цим, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду копії наступних документів:

- договір про надання правничої допомоги від 23.02.2024 року №23/02/24;

- акт прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги №1 до договору про надання правової допомоги від 23.02.2024 від 08.07.2024;

- довіреність від 26.12.2023 року.

Відповідно до акту прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги №1 від 08.07.2024 року адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступну правничу допомогу за договором:

- аналіз первинних документів на предмет відповідності таких чинному законодавству України: договорів, угод, контрактів та ін., процесуальних документів, поданих до органів ДПСУ в процесі адміністративного оскарження;

- здійснення аналізу підстав та обгрунтованості 24 рішень комісії регіонального рівня ГУ ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних від 18.01.2023 №8101084/3702365, від 18.01.2023 №8101074/43702365, від 18.01.2023 №8101200/43702365, від 14.03.2023 №8422298/43702365, від 14.03.2023 №8422292/43702365, від 27.04.2021 №2603029/43702365, від 16.05.2023 №8812355/43702365, від 16.05.2023 №8812324/43702365, від 16.05.2023 №8812314/43702365, від 16.05.2023 №8812316/43702365, від 16.05.2023 №8812315/43702365, від 16.05.2023 №8812342/43702365, від 16.05.2023 №8812375/43702365, від 16.05.2023 №8812323/43702365, від 16.05.2023 №8812353/4372365, від 16.05.2023 №8812325/43702365, від 16.05.2023 №8812338/43702365, від 16.05.2023 №8812327/43702365, від 16.05.2023 №8812333/43702365, від 17.05.2023 №8823531/43702365, від 19.05.2023 №8842787/43702365, від 19.05.2023 №8842785/43702365, від 19.05.2023 №8842775/43702365 та 24 рішень ДПС України про їх перегляд;

- надання правової консультації на предмет перспективності звернення до суду з позовом та клопотанням про поновлення строку на судове оскарження;

- складання, оформлення та подання до суду адміністративного позову про скасування 24 рішень комісії регіонального рівня ГУ ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних від 18.01.2023 №8101084/3702365, від 18.01.2023 №8101074/43702365, від 18.01.2023 №8101200/43702365, від 14.03.2023 №8422298/43702365, від 14.03.2023 №8422292/43702365, від 27.04.2021 №2603029/43702365, від 16.05.2023 №8812355/43702365, від 16.05.2023 №8812324/43702365, від 16.05.2023 №8812314/43702365, від 16.05.2023 №8812316/43702365, від 16.05.2023 №8812315/43702365, від 16.05.2023 №8812342/43702365, від 16.05.2023 №8812375/43702365, від 16.05.2023 №8812323/43702365, від 16.05.2023 №8812353/4372365, від 16.05.2023 №8812325/43702365, від 16.05.2023 №8812338/43702365, від 16.05.2023 №8812327/43702365, від 16.05.2023 №8812333/43702365, від 17.05.2023 №8823531/43702365, від 19.05.2023 №8842787/43702365, від 19.05.2023 №8842785/43702365, від 19.05.2023 №8842775/43702365 та зобовязання зареєструвати ДПС України 24 податкові накладні;

- виконання вимог ухвали КОАС від 19.03.2024 у справі №320/11986/24 про залишення позову без руху;

- виконання вимог ухвали КОАС від 16.04.2024 у справі №320/11986/24 про продовження терміну для усунення недоліків позовної заяви;

- виконання вимог ухвали КОАС від 13.05.2024 у справі №320/11986/24 про відкриття провадження у справі;

- підготовка та подання до суду відповіді на відзиви відповідачів у справі.

Подані докази судова колегія бере до уваги, аналізуючи обґрунтованість суми, заявленої до відшкодування витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

Відповідно до п.п.5.1 п.5 договору про надання правничої допомоги від 23.02.2024 року, за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує Адвокатському бюро суму адвокатського гонорару у розмірі 40 000 грн в строк протягом 10 робочих днів з дня підписання акту прийняття виконаних послуг за результатами розгляду справи про оскарження 24 рішень комісії регіонального рівня ГУ ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов' язання ДПС України зареєструвати такі податкові накладні за кожну судову інстанцію окремо.

Згідно постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у разі недотримання вимог про співмірність суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За результатами вивчення зазначених документів, колегія суддів зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі направлена на адресу відповідачів представником позивача.

Суд звертає увагу на те, що відповідачі як особи, які заперечують зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язані навести обґрунтування/розрахунок та надати відповідні докази на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Із матеріалів справи вбачається, що від відповідачів до суду першої інстанції не надходило жодних заяв та заперечень щодо заявлених позивачем сум судових витрат на правничу допомогу, однак, колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, та враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, а від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, а не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Виходячи з обставин розгляду цієї справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом та значимості таких дій у справі, зважаючи на критерій розумності розміру витрат, суд доходить висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги є завищеним та підлягає зменшенню.

Колегія суддів враховує, що позивач у справі оскаржував 24 рішень контролюючого органу, що потребувало зібранню достатньо великого обсягу доказів на підтвердження правомірності подання на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, та суд зазначає, що заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) за обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), враховуючи усталену судову практику щодо вирішення спорів за даною категорією.

Крім того, колегія суддів зауважує, що справа №320/11986/24 розглядалася судом першої інстанції в порядку письмового провадження, не потребувала участі представника позивача в судовому засіданні, представником позивача до суду першої інстанції подано відповідь на відзив, яка складається із 4 сторінок тексту.

Суд резюмує, що співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, є 20 000, 00 грн.

З огляду на зазначене, доводи податкового органу про неспівмірність послуг категорії складності справи та витраченого часу, колегія суддів вважає частково обґрунтованими.

Окрім цього, колегія суддів не може погодитися із розподілом таких витрат.

Так, Київський окружний адміністративний суд ухвалив стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Втім, з матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги у справі що розглядається заявлені та задоволені до двох відповідачів - Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві, а тому судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно, а саме: 10000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві та 10 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення питання щодо розміру належних до присудження витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає частковому задоволенню, додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року зміні.

Керуючись статтями 134, 139, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - задовольнити частково.

Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року змінити в резолютивній частині, виклавши її в наступній редакції:

«Заяву адвоката Симбірцева Євгена Вікторовича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/11986/24 задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд.5-Б, код ЄДРПОУ 43702365) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд.5-Б, код ЄДРПОУ 43702365) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393)».

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

Л.О.Костюк