Постанова

від 24.10.2024 по справі 320/11986/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11986/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду 04 липня 2024 року у справі №320/11986/24 залишено без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 14.10.2024 року через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 40 000,00 грн.

В свою чергу, заявник зазначає, що у поданому відзиві на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві останній зазначав про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначену заяву надіслано на адресу відповідачів, що підтверджується квитанціями про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету, що містяться в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає можливим заяву ТОВ «Закупівлі Ком» задовольнити частково, виходячи із наступного.

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Положеннями пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За правилами частин першої, третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Як вбачається із змісту поданого відзиву, представник позивача, дійсно, просив суд апеляційної інстанції вирішити питання щодо відшкодування йому понесених судових витрат, зокрема на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частини п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду надано: копію договору про надання правової допомоги від 23.02.2024 року №23/02/24; акт прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги №2 до договору про надання правової допомоги №23/02/24 від 23.02.2024; довіреність від 26.12.2023 року.

Відповідно до акту прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги №2 від 14.10.2024 року Адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступну правничу допомогу за договором:

- аналіз рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №320/11986/24 для подальшої підготовки відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду 04.07.2024 у справі №320/11986/24;

- підготовка складання та подання до Шостого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №320/11986/24.

Згідно п.4 вищезазначеного акту - вартість правничої допомоги згідно даного акту становить 40 000, 00 грн.

Подані докази судова колегія бере до уваги, аналізуючи обґрунтованість суми, заявленої до відшкодування витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

Відповідно до п.п.5.1 п.5 договору про надання правничої допомоги від 23.02.2024 року, за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує Адвокатському бюро суму адвокатського гонорару у розмірі 40 000 грн в строк протягом 10 робочих днів з дня підписання акту прийняття виконаних послуг за результатами розгляду справи про оскарження 24 рішень комісії регіонального рівня ГУ ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язання ДПС України зареєструвати такі податкові накладні за кожну судову інстанцію окремо.

Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі №640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку, суд зобов`язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 КАС України, згідно з якою для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві до суду апеляційної інстанції 17.10.2024 року подано заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, в яких останній зазначає, що розгляд апеляційної скарги здійснювався у порядку письмового провадження, а тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні заяви про винесення додаткового рішення повністю.

Також представник просить суд звернути увагу на позицію Київського апеляційного адміністративного суду, що викладена у справі №826/8107/16 та підтримана Верховним Судом у постанові від 22.05.2018, відповідно до якої витрати позивача на складання позовної заяви не входять до складу витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що правова позиція, викладена судом апеляційної інстанції у справі №826/8107/16, сформована за іншого правового регулювання, а саме Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, а також Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», який втратив чинність 15.12.2017.

Колегія суддів також зазначає, що Верховний Суд, переглядаючи постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі №826/8107/16 (постанова Верховного Суду від 22.05.2018) вказав на помилковість зазначених висновків суду апеляційної інстанції та зазначив, що послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

Колегія суддів зауважує, що справа №320/11986/24 розглядалася судом першої та апеляційної інстанцій в порядку письмового провадження, не потребувала участі представника позивача в судовому засіданні.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на 11 сторінках тексту з цитуванням положень Податкового кодексу України, а також апеляційна скарга фактично відтворює позицію позивача, викладену у позовній заяві, що не потребувало глибокого вивчення правової бази та судової практики, а також не вимагало від представника позивача, який є фахівцем в галузі права, значних зусиль під час підготовки до розгляду справи в суді апеляційної інстанції. У зазначеному відзиві містяться фактичні обставини справи та цитування висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у поєднанні з доводами, які були викладені у позовній заяві.

Крім того, представником позивача до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення у справі на 6 сторінках тексту, в якому процитовано положення Кодексу адміністративного судочинства щодо розподілу судових витрат.

Таким чином, підготовка відзивів на апеляційні скарги не вимагали великого обсягу аналітичної й технічної роботи, що вказує на штучне завищення таких витрат.

Колегія суддів зазначає, що участь одного адвоката при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Відтак, заявлена до відшкодування сума у розмірі 40 000,00 грн є явно неспівмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) за обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), враховуючи усталену судову практику щодо вирішення спорів за даною категорією.

Таким чином, проаналізувавши розрахунок та надані докази, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності розподілу судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві та ДПС України на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, у загальному розмірі - 10 000,00 грн, що є співмірним з обсягом наданої адвокатом правничої допомоги під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги у справі що розглядається заявлені та задоволені до двох відповідачів: Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, а тому судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно, а саме: 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві та 5000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд.5-Б, код ЄДРПОУ 43702365) витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) 00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд.5-Б, код ЄДРПОУ 43702365) витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) 00 грн.

В іншій частині у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі Ком» про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Т.Р.Вівдиченко

Л.О.Костюк