Рішення

від 11.09.2024 по справі 488/1483/24

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1483/24

Провадження № 2/488/1226/24 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

11.09.2024 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Селіщевої Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"</a>, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, Київський державний нотаріальний архів, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом,в якомупросить визнатитаким,що непідлягає виконанню,виконавчий напис,вчинений приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу СазоновоюО.М.25.11.2021року,зареєстрований вреєстрі за№ 18796,про стягненняз ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю"ВердиктКапітал"заборгованості врозмірі 790863,82грн.В порядкуповернення стягнутогоза виконавчимнаписом стягнутиз ТОВ"ВердиктКапітал"на йогокористь грошовікошти врозмірі 16442,51грн.та витратипо сплатісудового збору.

В обгрунтуванняпозову ОСОБА_1 зазначив, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки заборгованість, зазначена у виконавчому написі на момент його вчинення, не була безспірною, приватний нотаріус не перевірила підстави та строки виникнення такої заборгованості.

19.04.2024року ухвалою судді відкрите провадження по справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Одночасно, в ухвалі роз`яснено відповідачу, що він має право подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також має право подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження, у встановлений в ухвалі строк відповідач заперечень та відзиву суду не надав.

Третім особам також було направлено ухвалу про відкриття провадження, у встановлений в ухвалі строк пояснень та клопотань до суду вони не надали.

Суд, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх у сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено,що 25.11.2021року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу СазоновоюОленою Миколаївною було вчинено виконавчий напис № 18796 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"</a> заборгованості за кредитним договором № 256Ф-08 від 28.08.2008 року за період з 15.11.2018 року по 15.11.2021 року в розмірі 790863,82 грн.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 88 Закону України "Про нотаріат" визначено певну умову вчинення виконавчих написів. Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Згідно роз`яснень до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Як зазначено Верховним Судом України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З тексту оспорюваного виконавчого напису встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався зокрема пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняттяПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Тобто на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису п. 2 Переліку, яким керувався приватний нотаріус, був визнаний незаконним та не підлягав застосуванню.

Таким чином, нотаріус зобов`язаний відмовити у вчиненні виконавчого напису на документах, які визначені пунктом 2 розділу Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин Переліку.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, а нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання її позивачем, що унеможливило подання ОСОБА_1 нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Нотаріусом не з`ясовано станом на час вчинення спірного виконавчого напису чи дійсно існують підстави виникнення у позивача зобов`язання перед банком, чи не пропущено банком строк позовної давності, а так само, трирічний строк з дня виникнення у нього права вимоги, що вимагає п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не встановлено, коли було здійснено останню оплату по кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримав від банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), у зв`язку з чим, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми процентів, комісії, зазначені у написі, є безспірними.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а також не пересвідчився в отриманні позивачем вимоги банку про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд, керуючись принципом змагальності сторін, з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Щодо позовних вимог про стягнення з ТОВ "Вердикт Капітал" на користь позивача грошових коштів в сумі 16442,51 грн., які були стягнуті за спірним виконавчим написом, суд зазначає наступне.

На підтвердженняпозовних вимогв ційчастині ОСОБА_1 надано судудовідку проздійснені відрахуваннята виплатиіз заробітноїплати запостановою приватноговиконавця КуліченкаД.О.ВП №68557275від 14.02.2022року,з якоївбачається,що заперіод зберезня 2023року посічень 2024року іззаробітної платипозивача утримано16442,51грн.

Із змісту постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. 14.02.2022 року у ЗВП № 68557275, вбачається, що стягнення на доходи позивача звернуто при примусовому виконанні виконавчого листа № 477/317/21, виданого 12.01.2022 року Жовтневим районним судом Миколаївської області, та виконавчого напису № 18796, виданого 25.11.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М.

Судом встановлено, що заочне рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області, на підставі якого видано виконавчий лист № 477/317/21, скасовано 24.05.2022 року та рішенням суду від 07.02.2023 року в задоволенні позову ТОВ "Верликт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за договором № 256Ф-08 від 28.08.2008 року, укладеному між ним та ВАТ "Кредобанк", в загальному розмірі 132478,40 грн., відмовлено.

Таким чином, відрахування із заробітної плати позивача за постановою приватного виконавця Куліченка Д.О. ВП № 68557275 від 14.02.2022 року здійснювалися на виконання спірного виконавчого напису.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Оскільки виконавчий напис судом визнано таким, що не підлягає виконанню, правова підстава для примусового стягнення спірних грошових коштів вважається такою, що відпала.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідно до приписів статті 1212 ЦК України відповідач зобов`язаний повернути позивачу отримані грошові кошти, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Вердикт Капітал" про стягнення грошових коштівв сумі16442,51грн.,які булистягнуті заспірним виконавчимнаписом, підлягають задоволенню.

Доказів, які б спростовували вищевикладене, відповідачем суду не надано.

Відповідно дост. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідност. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання даного позову позивач сплатив 1211,20 грн. судового збору, за подання заяви про забезпечення позову - 605,60 грн.

З оглядуна викладене,на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 1816,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13,141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною 25.11.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 18796, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"</a> заборгованості в розмірі 790863,82 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"</a> на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 16442,51 грн.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю"ВердиктКапітал"на користь ОСОБА_1 витрати посплаті судовогозбору врозмірі 1211,20грн.за подачупозову та605,60грн.за подачузаяви прозабезпечення позову.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВердиктКапітал",адреса:м.Київ,вул.Кудрявський узвіз,5-Б, ЄДРПОУ 36799749.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, адреса: м. Вишгород, промисловий майданчик "Карат", 5-А, офіс 507.

Третя особа: Київський державний нотаріальний архів, адреса: м. Київ, пр. ПовітрофлотськийЄ, 76-Г, ЄДРПОУ 43030363.

Суддя Л.І.Селіщева