Рішення

від 02.10.2024 по справі 752/30910/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/30910/21

Провадження № 2/752/641/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 жовтня 2024 року місто Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судових засідань Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщення суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, треті особи ОСОБА_2 - голова комісії з реорганізації Національної академії державного управління при Президентові України - проректор з науково-педагогічної роботи(фінансово-економічні питання) Київського національного університету імені Тараса Шевченка про поновлення на роботі стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

у присутності:

представник позивача - ОСОБА_3 (ордер серія АА № 1277575 від 13.02.2023),

представник відповідача - Крилова Ю.І. (довіреність від 13.07.2021 № 01/581-26, видана ректором КНУ імені Тараса Шевченка)

третя особа - не з`явилась

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду надійшов позов ОСОБА_1 , за результатом якого позивач просить суд визнати незаконним та скасувати Наказ НАДУ № 497-ос від 24.06.2021р.; поновити ОСОБА_1 на посаді провідного фахівця відділу навчально-методичного забезпечення освітнього процесу НАДУ; стягнути з відповідача Національна академія державного управління при Президентові України на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.06.2021р. по день поновлення на роботі; стягнути з відповідача Національна академія державного управління при Президентові України на користь позивача ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 100 000 гривень.

В обґрунтування позову вказує, що 8.06.2021 позивачка отримала повідомлення про скорочення своєї посади у зв`язку з реорганізацією Національної академії державного управління (НАДУ). Наказом від 24.06.2021 її було звільнено з 30.06.2021 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Підставою для звільнення вказано наказ Міністерства освіти і науки України про реорганізацію закладів освіти. На момент вручення попередження про звільнення позивач перебувала на лікуванні та реабілітації після онкологічної операції. Зокрема, з 9 березня по 5 червня 2021 року вона перебувала на лікарняному, що включав амбулаторне, стаціонарне лікування та консультації спеціалістів (онколога-гінеколога та невролога). Також у дні безпосередньо перед звільненням (29-30 червня 2021 року) вона перенесла гіпертонічний криз. Позивачка стверджує, що при її звільненні роботодавець не дотримався встановленого порядку скорочення, зокрема, позивача не ознайомили з новим штатним розписом та наказом про його затвердження, роботодавець не запропонував усі наявні вакантні посади, які могли бути доступні на момент попередження про звільнення та до моменту самого звільнення; позивача не було персонально поінформовано про скорочення її посади за два місяці, позивач є єдиним годувальником у сім`ї, на її утриманні знаходиться неповнолітній син, батько якого помер. За таких обставин позивачка вважає наказ № 497-ос від 24.06.2021 року про її звільнення незаконним, оскільки він був виданий із порушенням встановленого порядку. Внаслідок незаконного звільнення позивачка зазнала моральних страждань, розмір яких оцінює в сумі 100 000 гривень.

Ухвалою судді від 12.01.2022 за поданим позовом відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

24.01.2024 задоволено заяву позивача та залучено до участі у справі правонаступника відповідача Національну академію державного управління при Президентові України на Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

18.06.2024 до суду надійшов відзив представника відповідача Київського національного університет імені Тараса Шевченка - Крилової Ю.І., яким представник просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що указом Президента України від 05.11.2020р. № 487/2020 та наказом Міністерства освіти і науки України від 16.03.2021 № 316 Національну академію державного управління було реорганізовано шляхом приєднання до Київського національного університет імені Тараса Шевченка. ОСОБА_1 була попереджена про скорочення своєї посади відповідно до чинного законодавства, а їй було запропоновано вакантну посаду, однак позивач відмовилась від підпису на підтвердження отримання додатку до попередження та не погодилась на запропоновану посаду, про що було складено відповідний акт від 08.06.2021. Крім того, ОСОБА_1 сама подала заяву про скорочення терміну попередження про звільнення, вказавши бажану дату звільнення - 30.06.2021 року. Це свідчить про те, що звільнення відбулося за її власним бажанням, що виразилось у здійсненні дій, направлених на скоріше припинення трудових відносин. Університет виконав усі зобов`язання перед працівником, включаючи виплату вихідної допомоги. Згідно з законодавством роботодавець не порушував жодних прав ОСОБА_1 , і її звільнення було законним та обґрунтованим. Позивачка не надала достатніх доказів, що підтверджують завдання їй моральної шкоди, тому заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень не є обґрунтованими.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 21.01.2019 наказом від № 42-ос ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу навчально-методичного забезпечення освітнього процесу Інституту публічного управління та адміністрування Національної академії державного управління при Президентові України на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_4 з 24.01.2019 (т. 1, а.с. 7).

Наказ №702-ос від 26.10.2020 року Національної академії державного управління при Президентові України стосується переведення ОСОБА_1 з посади начальника відділу навчально-методичного забезпечення освітнього процесу Інституту публічного управління та адміністрування на посаду провідного фахівця освітнього процесу Інституту публічного управління та адміністрування на період відпустки ОСОБА_5 для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (т. 1, а.с. 8).

08.06.2021 року позивач ознайомлена із попередженням Національної академії державного управління при Президентові України, складеного на виконання розпорядження КМЦ від 24.02.2021 р № 147-р та наказу Міністерства освіти та науки України від 16.03.2021 № 316, про те, що посада, яку обіймала ОСОБА_1 , скорочується у зв`язку із припиненням юридичної особи в результаті її реорганізації (т. 1 а.с. 9).

Разом із тим, головою комісії з реорганізації Національної академії державного управління при Президентові України Білявською О. та начальником відділу кадрів КНУ ім. Т. Шевченка Іванченко О. складено додаток до попередження від 08.06.2021р. про те, що ОСОБА_1 пропонується посада провідного фахівця навчально-методичного центру організації навчального процесу (т. 1 а.с. 135).

Із вказаного додатку вбачається, що позивач відмовилась від підпису зазначеного документу, про що складено акт від 08.06.2021 про відмову від підпису на підтвердження отримання додатку до попередження начальником відділу кадрів Іванченко О, провідним фахівцем відділу роботи з персоналом ОСОБА_6 , провідним фахівцем відділу роботи з персоналом ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 129).

Крім того, 22.06.2021 на ім`я голови комісії з реорганізації Національної академії державного управління при Президентові України Білявської О. позивачем було подано заяву про скорочення терміну попередження щодо звільнення у зв`язку із скороченням посад та проханням звільнити позивача за ст. 40 КЗпП з 30.06.2021 із виплатою вихідної допомоги.

24.06.2021 наказом № 497-ос ОСОБА_1 була звільнена з посади провідного фіхавця відділу навчально-методичного забезпечення освітнього процесу Інституту публічного управління та адміністрування Національної академії державного управління при Президентові України з 30.06.2021 відповідно до пункту 1 ст. 40 КЗпП України із виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати та грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку в кількості 7 календарних днів. Підставою для винесення наказу вказано заява ОСОБА_1 та розпорядження голови комісії з реорганізації Національної академії від 28.04.2021 № 4 «Про попередження працівників Національної академії у зв`язку зі скороченням посад» (т. 1 а.с. 10).

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною 2 ст. 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною 3 ст. 36 КЗпП України передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Приписами ч. 2 ст. 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до ст. 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 передбачено, що суди, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України повинні з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджений він за два місяці про наступне вивільнення.

У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП України).

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де зберіглося його попереднє місце роботи.

Тобто, звільнення у зв`язку з реорганізацією може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. В іншому випадку - дія трудового договору працівника продовжується.

Судом встановлено, що наказом Міністерства освіти і науки України від 16.03.2021 № 316 про реорганізацію закладів освіти, винесеного на підставі, зокрема, розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 № 147-р «Деякі питання організації закладів освіти» (т.1 а.с. 79-85), вирішено: реорганізувати Національну академію державного управління при Президентові України шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка як структурного підрозділу (пункт 1 Наказу); створити комісію з реорганізації Національну академію державного управління при Президентові України у складі згідно з додатком (пункт 4 Наказу); комісіям попередити в установленому порядку працівників відповідно Національної академії державного управління при Президентові України … про реорганізацію та забезпечити дотримання їх трудових прав та соціальних гарантів у порядку, визначеному законодавством України, у тому числі повідомити Державну службу зайнятості України про заплановане вивільнення працівників (підпункт 4 пункту 8 Наказу).

Таким чином, виникли законні підстави для проведення заходів з реорганізації Національної академії державного управління при Президентові України. До того ж, відомостей про скасування наведеного наказу чи визнання його недійсним матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майне. права та обов`язки переходять до правонаступників. Частиною п`ятою цієї етапі визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення де єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із ч. 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припиненні юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявления кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відповідно до ч. 6 ст. 36 КЗпП України у разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділенні, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 с. 1 ст. 40 КЗпП України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що оспорюваний наказ видано саме у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, його положення не суперечать чинному законодавству.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Згідно із ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівнику іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі чи організації.

До закінчення двомісячного строку вказаного попередження звільнення працівника з ініціативи роботодавця не допускається.

Водночас, якщо сам працівник виявить бажання бути звільненим раніше до закінчення строку попередження роботодавець може здійснити звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у строк, про який просить працівник.

Встановлено, що позивач була попереджена про наступне вивільнення та її було вручено додаток до попередження, яким запропоновано вакантну посаду провідного фахівця науково методичного центру організації навчального процесу, від підпису якого позивач відмовилась, про що складено акт від 08.06.2021. Поряд із вказаним, до закінчення строку попередження ОСОБА_1 подала заяву про скорочення цього строку і просила звільнити її з 30.06.2021 року. У зв`язку із встановленим суд надходить до висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Суд не вбачає порушення роботодавцем вимог ст. ст. 42, 49-2 КЗпП України, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на роботодавця протягом усього строку попередження про вивільнення, а позивач, подавши відповідну заяву про скорочення такого строку, виявила свою волю на припинення трудового договору за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з 30.06.2021 року.

Звертаючись до роботодавця із заявою від 22.06.2021 року щодо скорочення строку попередження про звільнення, позивач мала зважати на правові наслідки подання такої заяви.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду, від 08.07.2020 року у справі № 569/17130/17.

За цих обставин суд надходить до висновку про те, що звільнення позивача у зв`язку з реорганізацією Національної академії державного управління при Президентові України, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України не є протиправним.

Таким чином, наказ про звільненні позивача є таким, що відповідає положенням чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Щодо посилань позивача на те, що під час вручення попередження про скорочення штату перебувала у хворобливому стані, під дією ліків, після онкологічної операції, що вплинуло на її психологічний стан, суд зазначає наступне.

З наданої медичної документації позивача не вбачається, що її стан на момент отримання попередження про скорочення штату негативно впливав на її когнітивні здібності чи здатність усвідомлювати обставини, пов`язані з реорганізацією академії та наслідками такої реорганізації. Хоча позивач дійсно перебувала на лікуванні у зв`язку з певними захворюваннями, жоден з наданих медичних документів не підтверджує наявність таких розладів, які б могли значно знизити здатність позивача розуміти характер і значення отриманих повідомлень або приймати несвідомі рішення.

Отже, фактично позивач мала можливість усвідомлювати суть процесу реорганізації та його вплив на її трудові права і обов`язки.

Оскільки суд не знайшов підстав для визнання наказу про звільнення ОСОБА_1 незаконним і порушень у процедурі її звільнення, відповідно, похідні вимоги щодо поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, то виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 247, 258, 259, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, треті особи ОСОБА_2 - голова комісії з реорганізації Національної академії державного управління при Президентові України - проректор з науково-педагогічної роботи(фінансово-економічні питання) Київського національного університету імені Тараса Шевченка про поновлення на роботі стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

4. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60, код ЄДРПОУ 02070944).

Третя особа: Голова комісії з реорганізації Національної академії державного управління при Президентові України - проректор з наукової-педагогічної роботи (фінансово-економічні питання) Київського національного університету імені Тараса Шевченка Білявська Ольга Борисівна (адреса: м. Київ, 01601, вул. Володимирська, 64/13).

Повний текст рішення суду складено та підписано 07.10.2024р.

Суддя І.О. Ольшевська