Ухвала

від 26.06.2024 по справі 757/27913/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27913/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42020170000000016 від 20.01.2020,-

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні № 42020170000000016 від 20.01.2020. Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 42020170000000016 від 20.01.2020 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статуту ВАК «Полтавський ГЗК», у редакції від 29.04.2014, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАК «Полтавський ГЗК» протоколом № 32 від 25.04.2014, зокрема частини 3 «Мета та предмет діяльності товариства», зазначено:

- п. 3.1. метою діяльності товариства є одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, шляхом систематичного здійснення виробнично-господарської, інвестиційної, комерційної та іншої підприємницької діяльності, виробництва та реалізації товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення, організації та здійснення закупівлі і продажу товарів та продукції, надання юридичних, торговельних та інших послуг, здійснення фінансових та торговельних операцій, залучення іноземних інвестицій, розвиток зовнішньоекономічних зв`язків України, формування товарного ринку, розвитку інфраструктури і реалізації на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів акціонерів товариства, а також здійснення іншої, не забороненої чинним законодавством України, діяльності;

- п. 3.2. предметом діяльності товариства є: п. 3.2.1. основний напрямок: пошук (розвідка) корисних копалин; видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин; переробка залізної руди і збут виробленої продукції (концентрат, окатки залізорудні), інших корисних копалин та супутніх порід; виконання підривних, транспортних, ремонтних робіт.

Відповідно до частини 7 «Органи товариства», органами товариства є Загальні збори, Наглядова рада, Правління та Ревізійна комісія.

Відповідно до п. п. 7.70 - 7.74 роботою правління керує голова Правління, який:

7.70.1 організує роботу Правління;

7.70.2 скликає засідання Правління, визначає їх порядок денний, головує на засіданнях, забезпечує ведення протоколів засідань;

7.70.3 розподіляє обов`язки між членами Правління;

7.70.4 діє від імені товариства без довіреності і представляє товариство перед всіма органами державної влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також вчиняє/укладає (підписує) договори та інші правочини від імені товариства відповідно до рішень Правління, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом;

7.70.5 має право одноособово укладати/вчиняти, змінювати або припиняти правочини, розпоряджатися коштами та майном товариства на суму в еквіваленті не більше 5 000 000 (п`яти мільйонів) доларів США, в межах, визначених цим Статутом, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради та Правління товариства;

7.70.6 відкриває поточні та інші рахунки в банківських установах, включаючи валютні рахунки, інші рахунки товариства;

7.70.7 підписує довіреності, статути дочірніх підприємств, положення про філії і представництва, зміни та доповнення до них, інші документи від імені товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту;

7.70.8 наймає та звільняє працівників товариства, розподіляє службові обов`язки, вживає заходи заохочення та накладає стягнення на працівників товариства та видає накази щодо вищевказаних питань відповідно до чинного законодавства України, Статуту та внутрішніх документів товариства. Затверджує штатний розклад, посадові інструкції та посадові оклади працівників товариства;

7.70.9 в межах своєї компетенції видає накази і дає вказівки, обов`язкові для виконання всіма працівниками товариства;

7.70.10 підписує від імені Правління колективний договір, зміни та доповнення до нього;

7.70.11 має право передавати право підпису правочинів та інших документів від свого імені своїм заступникам, членам Правління та іншим особам в межах їх посадових повноважень;

7.70.12 здійснює інші функції, які необхідні для забезпечення нормальної роботи товариства, згідно з чинним законодавством України та внутрішніми документами товариства;

7.72 голова Правління має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень правління, що можуть прийматися як щодо кожної конкретної юридичної дії від імені товариства, так і щодо певних видів юридичних дій чи будь-яких юридичних дій від імені Товариства.

7.73 у випадку відсутності Голови Правління або неможливості виконання Головою Правління функцій Голови Правління, функції Голови Правління в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, цим Статутом, Положенням про правління, іншими внутрішніми документами товариства, рішеннями загальних 300рів, Наглядової ради та Правління, виконуються без довіреності Першим Заступником Голови правління.

7.74. у випадку відсутності Голови Правління та Першого заступника Голови Правління або неможливості виконання Головою правління та Першим заступником Голови Правління своїх функцій, функції Голови Правління в межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, цим Статутом, Положенням про правління, іншими внутрішніми документами Товариства, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради та Правління, виконуються без довіреності одним із Заступників Голови правління.

Згідно п.п. 8.6, 8.7 Посадові особи органів Товариства повинні діяти в інтересах Товариства,

Строк дії спеціального дозволу на користування надрами № 1013 від 29.07.1997 закінчився 29.07.2017.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи обізнаним про встановлений чинним законодавством порядок видобування корисних копалин загальнодержавного значення, у порушення вимог Кодексу України про надра, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановлених правил охорони та використання надр, переслідуючи корисливий мотив, перебуваючи на посаді Голови правління ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», діючи за попередньою змовою групою осіб з іншими невстановленими на даний час особами, з якими тривалий час співпрацював, мав з ними довірливі відносини та єдиний злочинний умисел, вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.08.2013, у голови правління ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, після чого останній вступив у злочинну змову з невстановленими на даний час особами.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023 №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 4,5 зазначено: «Відходами сухої магнітної сепарації (відсів нефракційний) - є силікатні мономінеральні кварцити (~93%), та сланці (~7%). Кварцити та сланці відносяться до корисних копалин, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1370 від 28.12.2011, кварцити та сланці входять до переліку корисних копалин загальнодержавного значення».

Згідно наказу Держгеонадр від 08.06.2021 № 428 «Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у липні 2021 року», представниками Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної геології та надр України , проведено плановий захід (перевірку) державного нагляду, щодо додержання ПрАТ «Полтавський ГЗК» вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, за результатом якого складено Акт від 13.07.2021 №74/1012-П.

Основними породоутворюючими мінералами є: плагіоклаз, кварц, калієвий польовий шпат, амфіболи, біотит, вторинними - хлорит, карбонат, окисли та гідроокисли заліза, епідот-цоїзіт, серицит; акцесорними- апатит, сфен, турмалін, монацит, циркон, рутил, магнетит, пірит. Граніти (мігматити), амфіболіти відносяться до корисних копалин. Згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 зі змінами і доповненнями в редакції Постанови КМУ №1370 від 28.12.2011, граніти (мігматити), амфіболіти відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

З метою запобігання виявлення злочинної діяльності, набуття вигляду добросовісного користувача надрами та прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими у ході досудового розслідування особами, забезпечив своєчасне подання необхідної звітності до контролюючих органів Державної податкової служби України, зокрема щодо заповнення Податкової декларації з рентної плати за користування надрами де зазначено видобування відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), скельного розкриву та порожньої породи у період 2015 - 2021 років.

У ході досудового розслідування Державною службою геології та надр України виконано розрахунок (лист № 3313/02-1/2-23 від 15.06.2023) об`єму (обсягу) та виду корисних копалин, які видобуті ПрАТ «Полтавський ГЗК» без спеціального дозволу.

В розрахунках з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати) зазначаються: дозвільний документ - спеціальний дозвіл на користування надрами № 1012 від 29.07.1997, (до 2018 року зазначався також спеціальний дозвіл на користування надрами № 1013 від 29.07.1997) протокол ДКЗ України від 24.09.2015 № 3428 (до 4 кварталу 2017 року зазначався протокол ДКЗ України від 21.11.2013 № 3041), коефіцієнт рентабельності підприємства, які не мають ніякого відношення до продукції підприємства - щебню з відходів сухої магнітної сепарації (відсів нефракційний), скельний розкрив та порожні породи, оскільки, ця продукція не враховувалась під час розрахунку техніко-економічних показників розробки балансових запасів залізистих кварцитів Горішнє-Плавнинсько-Лавриківської ділянки надр (Горішнє-Плавнинського та Лавриківського родовищ) і не ввійшли до техніко-економічного обґрунтування постійних кондицій запасів залізистих кварцитів. Також, продукція гірничодобувного підприємства не ввійшла до обрахунку вартості спеціальних дозволів на користування надрами № № 1012, 1013 від 29.07.1997.

Згідно з розрахунками з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (додаток 1 до Податкової декларації з рентної плати) ПрАТ «Полтавський ГЗК» зазначило про податкове зобов`язання з рентної плати за реалізовані обсяги щебню виготовленого з супутніх корисних копалини, а саме: з відходів сухої магнітної сепарації (відсіву нефракційного), скельного розкриву та порожньої породи, відповідно до якого було встановлено, що ПрАТ «Полтавський ГЗК», не маючи відповідного спеціального дозволу на користування надрами, здійснив реалізацію відходів сухої магнітної сепарації, зокрема:

- відсіву нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації): у 2015 році - 489 756 тонн., у 2016 році - 1 272 200 тонн, у 2017 році - 1 069 188 тонн, у 2018 році - 1 124 055 тонн, у 2019 році - 1 325 117 тонн, у 2020 році - 1 431 685 тонн, у 2021 році - 1 365 557 тонн, у загальній кількості 8 177 558 тонн (5 110 973 куб. м);

- скельного розкриву: у 2017 - 2 545 670 тонн, у 2018 - 2 665 119 тонн, у 2019 - 3 200 950 тонн, у 2020 році 2 986 976 тонн, у 2021 році - 2 623 992 тонн, в загальній кількості 14 022 707 тонн;

- порожні породи: у 2015 році 12 368 тонн, у 2016 році 86 925 тонн, у 2017 році 222 464 тонн, у 2018 році 266 865 тонн, у 2019 році 84 565 тонн, у 2020 р - 51 701 тонн, у 2021 р - 172 173 тонн, в загальній кількості 897 061 тонн.

Відповідно до пункту 2 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432 визначено:

супутні корисні копалини і компоненти - корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини;

мінеральна сировина - корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва;

спільно залягаючі корисні копалини - корисні копалини, що утворюють в розкривних і вмісних породах самостійні поклади, селективний видобуток і вилучення яких технологічно можливі та економічно доцільні у процесі видобутку основних корисних копалин;

товарна продукція гірничодобувного підприємства - мінеральна сировина, видобута гірничодобувним підприємством і відповідає установленим стандартам.

Після проведення перевірки працівниками Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної геології та надр України, та виявлення недоліків, а саме того, що ПрАТ «Полтавський ГЗК» реалізує відходи сухої магнітної сепарації, отримані в результаті дроблення та збагачення залізистих кварцитів в якості щебеневої сировини, яка не зазначена в спеціальному дозволі та не передбачена метою користування надрами.

Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», за незаконно видобуті порожні породи, у кількості 897 061 тонн, Державі завдано збитки у сумі 7 993 710 571, 00 гривень.

Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», за незаконно видобуті породи скельного розкриву, у кількості 14 022 707 тонн, Державі завдано збитки у сумі 124 956 342 077, 00 гривень.

Відповідно до розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, суб`єктом господарювання ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» за незаконно видобутий відсів нефракційного (щебінь з відходів сухої магнітної сепарації), у кількості 8 177 558 тонн (5 110 973 куб. м), Державі завдано збитки у сумі 24 175 928 032, 20 гривень.

Загальний розмір збитків завданих державі у зв`язку з незаконним видобуванням надр складає 157 125 980 680, 20 гривень.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34, в п. 1-3 зазначено, що розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» здійснений Державною службою геології та надр України підтверджуються.

Таким чином, голова правління ПрАТ «Полтавський ГЗК», ОСОБА_4 , обіймаючи посаду пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, всупереч вимогам ст. ст. 13, 19 Конституції України, ст. ст. 5, 16, 19, 24, 28, 42 Кодексу України про надра, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; ст. 24 Гірничого закону України, пункту 2 положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар`єрах, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17.08.2014 № 412; Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, зловживаючи повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права, діючи умисно, всупереч інтересам ПрАТ «Полтавський ГЗК», з метою одержання неправомірної вигоди для вказаного товариства, у вигляді корисних копалин без законних на те підстав, що суперечить меті, цілям і завданням заради яких створено ПрАТ «Полтавський ГЗК», перебуваючи у м. Горішні Плавні, Полтавської обл., забезпечив здійснення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення підлеглими йому працівниками із використанням засобів товариства, що призвело, відповідно до висновку комісійної судової ґрунтознавчої та інженерно-екологічної експертизи від 17.08.2023, №19838/23-34/19839/23-63/19840/23-34 до завдання матеріального збитку (шкоди) державі у загальному розмірі 157 125 980 680, 20 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто є тяжкими наслідками відповідно до примітки ст. 364 КК України.

22 вересня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вручене повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України (в редакції Кримінального кодексу України від 01.01.2015), ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції КК України від 01.01.2015).

З метою відшкодування завданої шкоди Державною службою геології та надр України подано позовну заяву до підозрюваного ОСОБА_4 та ПрАТ «Полтавський ГЗК» про відшкодування завданої шкоди (збитків) у розмірі 157 125 980 680,20 грн.

В ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, стороною обвинувачення отримані відомості та документальне підтвердження щодо реалізації незаконно видобутих корисних копалин загальнодержавного значення суб`єктам господарської діяльності, тобто вчинення легалізації майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, тобто вчинення злочину, передбаченого статтею 209 КК України.

15.06.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі №757/21952/24-к від 15.05.2024, проведено обшук за місцем ведення господарської діяльності ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ: 00191282), за адресою: Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, 16, що розташоване на території земельних ділянок з кадастровими номерами 5310200000:50:030:0275, 5310200000:50:030:0274, та 5310200000:50:030:0267, під час якого виявлено та вилучено копії документів, дозвіл на вилучення яких не зазначено у вищевказаній ухвалі суду, а саме:

- «приказ (распряжение) №952п о переводе на другую работу» від 23.05.2011, щодо призначення ОСОБА_5 на посаду головного бухгалтера ВАТ «Полтавський ГЗК», на 1 арк.;

- заява про звільнення ОСОБА_5 , на 1 арк.

- наказ (розпорядження) №640к про припинення трудового договору від 31.08.2018, щодо ОСОБА_5 , на1 арк.

- наказ від 02.09.2018 №146, про призначення ОСОБА_6 , на посаду в.о. виконавчого директора по стратегічному розвитку та комерційним питанням, на 1 арк.

- заява про звільнення ОСОБА_6 , на 1 арк.

- наказ №3к (розпорядження) про припинення трудового договору від 31.12.2016, на 1 арк.

Зазначені копії документів були вилучені як тимчасово вилучене майно, яке постановою слідчого від 15.06.2024 визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Так, в ході досудового розслідування встановлено період вчинення злочинів, а саме з 2015 по 2021 роки. Також, в ході досудового розслідування встановлені обставини, що вказують на причетність до вчинення злочинів осіб, що займали у період вчинення злочину посаду головного бухгалтера ПрАТ «Полтавський ГЗК» - ОСОБА_5 з 23.05.2011 по 31.08.2018, та посаду начальника відділу збуту товариства - ОСОБА_6 , до 31.12.2016.

Виявлені документи зберегли на собі сліди, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню, згідно ст. 91 КПК України, а також визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому відповідають критеріям, визначеним ст. 167 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України, порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та підлягає можливій конфіскації майна.

Разом із тим, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно ст. 98 КПК України, Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Таким чином в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно, що було вилучене під час обшуку, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також з метою недопущення, в подальшому, можливого відчуження або використання зазначеного майна, запобігання можливості його подальшого пошкодження, псування, знищення, перетворення, сторона обвинувачення вважає, що є достатні підстави для накладення арешту.

При цьому, слідчий суддя роз`яснює, що згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 107, 170, 172, 173, 174, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 42020170000000016 від 20.01.2020 арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: «приказ (распряжение) №952п о переводе на другую работу» від 23.05.2011, щодо призначення ОСОБА_5 на посаду головного бухгалтера ВАТ «Полтавський ГЗК», на 1 арк.; заява про звільнення ОСОБА_5 , на 1 арк.; наказ (розпорядження) №640к про припинення трудового договору від 31.08.2018, щодо ОСОБА_5 , на1 арк.; наказ від 02.09.2018 №146, про призначення ОСОБА_6 , на посаду в.о. виконавчого директора по стратегічному розвитку та комерційним питанням, на 1 арк.; заява про звільнення ОСОБА_6 , на 1 арк.; наказ №3к (розпорядження) про припинення трудового договору від 31.12.2016, на 1 арк., що були вилучені в ході обшуку від 14.06.2024 за місцем ведення господарської діяльності ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ: 00191282), за адресою: Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Будівельників, 16 , що розташоване на території земельних ділянок з кадастровими номерами 5310200000:50:030:0275, 5310200000:50:030:0274, та 5310200000:50:030:0267. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляціної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1