ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/9244/24 Номер провадження 11-сс/814/662/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 02 вересня 2024 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Цією ухвалою клопотання старшого слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області задоволено та застосовано відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, курсанта школи індивідуальної підготовки ВЧ НОМЕР_1 , не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 31.10.2024 року.
Органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
Так, в середині червня 2024 року (більш точної дати органом досудового розслідування встановити не вдалось), близько 13.00 год., ОСОБА_8 перебував на пляжі „Мусійка річки Ворскла, розташованого за адресою: Полтавська область, Полтавський район, сел.Котельва, разом із неповнолітнім ОСОБА_9 та малолітнім ОСОБА_10 .
Під час спільного відпочинку ОСОБА_8 , будучи достатньо обізнаним про неповнолітній вік ОСОБА_9 , втягнув останнього у вчинення протиправних дій відносно малолітнього ОСОБА_10 , шляхом виклику бажання самоствердження у неповнолітнього ОСОБА_9 завдяки вчиненню протиправних дій.
При цьому, ОСОБА_8 , із сексуальних мотивів, протиправно, нехтуючи правом особи на статеву свободу та недоторканість, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 є малолітньою особою та, користуючись безпорадним станом та малим віком, а також висловлюючи погрози спричинення насильства у разі непокори, у зв`язку з чим потерпілий не міг чинити йому реальний опір, перебуваючи на території пляжу, разом із неповнолітнім ОСОБА_9 , завдаючи ударів в різні частини тіла малолітнього ОСОБА_10 , змушували його в присутності інших осіб, вчиняти дії сексуального характеру відносно самого себе, не пов`язані з проникненням в тіло особи, які виражались у самостійному знятті одягу та оголенні статевих органів, сіданні оголеними сідницями на дерев`яну палицю, встромлену у пісок.
Після цього, ОСОБА_8 разом із неповнолітнім ОСОБА_9 змушували малолітнього ОСОБА_10 брати вказану палицю до свого рота.
Після виконання всіх вимог, ОСОБА_8 разом із неповнолітнім ОСОБА_9 дозволили малолітньому ОСОБА_10 покинути територію пляжу та висловили погрозу фізичним насильством у разі розголошення ним інформації про вчинення відносно нього даних протиправних дій.
30.08.2024 року відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, внесено до ЄРДР за №12024170420001396.
01.09.2024 року відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.304 КК України, внесено до ЄРДР за №12024170420001396.
31.08.2024року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 КК України.
02.09.2024року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.153, ч.2 ст.304 КК України.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову,якою застосуватидо підозрюваногозапобіжний західу виглядіцілодобового домашньогоарешту іззастосуванням електроннихзасобів контролючи альтернативнийзапобіжний західу виглядізастави урозмірі 20прожиткових мінімумівдоходів громадяндля працездатнихосіб.
Вважає, що підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.153, ч.2 ст.304 КК України, є необґрунтованою та такою, що не підтверджена жодним належним та допустимим доказом.
Крім того, слідчий суддя, всупереч ч.3 ст.183 КПК України, не визначив розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків.
Інші учасники судового розгляду ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною і обгрунтованою та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.
У відповідності до ч.4 ст.176, ст.177 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 цього Кодексу.
Як вбачається матеріалів провадження, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, як того вимагають приписи ст.178 КПК України та всупереч твердженням апелянта.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність підозри спростовуються таким.
З огляду на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену, зокрема, у п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, про наявність обґрунтованої підозри свідчать, зокрема, дані, відображені в показаннях свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , поясненнях ОСОБА_14 , підозрюваного ОСОБА_8 , рапорті інспектора з комунікації Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_15 від 30.08.2024 року, протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 06.08.2024 року, протоколі огляду місця події від 31.08.2024 року, протоколах огляду від 31.08.2024 року, протоколі огляду цифрового носія від 31.08.2024 року, протоколі огляду відеозаписів від 01.09.2024 року, протоколі обшуку від 31.08.2024 року, протоколі огляду від 01.09.2024 року, у витягу є ЄРДР та інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.
Кваліфікація дій та безпосередня оцінка наявних в матеріалах провадження доказів не впливають на визначення обґрунтованості підозри, а повинні оцінюватись судом при розгляді кримінального провадження по суті.
Про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, свідчить те, що він підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за одне з який йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.
Про наявність ризиків вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить те, що підозрюваний раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, але на шлях виправлення не став та підозрюється у втягненні неповнолітніх та малолітніх у протиправну діяльність та вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, (сексуальне насильство) щодо малолітньої особи. Крім того, органом досудового розслідування проводиться досудове розслідування у іншому кримінальному провадженні №12024170490000276 від 09.07.2024 року, в якому ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 КК України.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства щодо малолітньої особи та погрозах вчинення фізичної розправи над потерпілим, а тому існує ризик того, що він може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які є малолітніми особами, анкетні дані та адреси проживання яких йому відомі.
При цьому, перебуваючи на свободі, ОСОБА_8 може продовжити вчинення протиправної діяльності проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадського порядку та моральності.
Інші, більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Наявність позитивно характеризуючих особу підозрюваного даних не спростовують висновку суду про неможливість запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Необґрунтованими є і доводи захисника стосовно не визначення слідчим суддею розміру застави.
Відповідно до положень п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Як вбачається зі змісту підозри, ОСОБА_8 підозрюється у тому числі у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, (сексуальне насильство) щодо малолітньої особи, тобто у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.4 ст.153, ч.2 ст.304 КК України. Тому визначення розміру застави, на думку колегії суддів, є недостатнім засобом для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 .
Отже, висновки слідчого судді про наявність підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні обставинах, а саме рішення прийняте у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 02 вересня 2024 року щодо ОСОБА_8 без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 16.10.2024 |
Номер документу | 122288685 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Полтавський апеляційний суд
Нізельковська Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні