Ухвала

від 15.10.2024 по справі 341/2097/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/2097/24

Номер провадження 2-н/341/356/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у видачі судового наказу

15 жовтня 2024 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р. ознайомився із матеріалами заяви Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу із ОСОБА_1 .

установив

Представник Івано-Франківськоїфілії ТОВ«Газорозподільні мережіУкраїни» МацьківО.М. подала до суду заяву щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу із ОСОБА_1 в розмірі2886,72 грн. Також, просила стягнути з боржниці судовий збір.

Вищезазначена заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд».

Надавши правову оцінку заяві, суддя виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

Згідно з ч. 4 ст. 163 ЦПК України, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має електронний кабінет, заявник надалі повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.

При цьому у ст. 169 ЦПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Своєю чергою, оскільки представник заявника звернувся із заявою через підсистему «Електроннийсуд»,до такоїзаяви не додано копію заяви про видачу судового наказу з додатками для надсилання боржниці у разі видачі судового наказу.

Тобто, у випадку видачі судового наказу, суд буде змушений за рахунок бюджетних коштів роздруковувати примірник заяви з додатками для надсилання їх боржниці.

ЦПК України не передбачено таких вимог для подачі заяви про видачу судового наказу, як необхідність надання її копії з додатками для боржника(ів).

Зважаючи на приписи ч. 1 та ч. 2 ст. 169 ЦПК України, суд застосовує положення ч. 9 ст. 10 ЦПК України, згідно з якими, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Отже, у випадку звернення до суду із заявою про видачу судового наказу у письмовій формі (ч. 1 ст. 163 ЦПК України), до неї обов`язково додаються примірники такої заяви з додатками для надсилання боржнику(ам).

При цьому системний аналіз норм ст. 163 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що заяву про видачу судового наказу може бути подано, також, і в електронній формі, проте виключно у випадку, якщо боржник має електронний кабінет. У такому випадку надалі усе листування суду із стягувачем та боржником здійснюється через підсистему «Електронний суд».

Таким чином, заява про видачу судового наказу як процесуальний документ може бути подана в електронній формі виключно у випадку, якщо боржник має зареєстрований електронний кабінет. У випадку відсутності у боржника електронного кабінету, така заява подається саме у письмовій формі з додатками для боржника(ів).

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У порушення вищевказаних вимог представник заявника у заяві про видачу судового наказу не зазначив відомості про наявність або відсутність електронного кабінету боржниці, що є перешкодою у видачі судового наказу. При цьому суддя констатує, що заявник має зареєстрований електронний кабінет і відповідно до приписів статті 14 ЦПК України у представника наявний доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем для встановлення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у боржниці.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що заява подана з порушеннямвимог ст. 163 ЦПК України, у видачі судового наказу необхідно відмовити.

Суддя звертає увагу на те, що до поданої через підсистему «Електронний суд» заяви про видачу судового наказу можуть бути надані належні докази самостійного надсилання заявником на адресу боржника(ів) копії заяви з додатками, тобто за аналогією згідно з приписами ч. 1 ст. 177 ЦПК України у випадку звернення до суду з позовною заявою в електронній формі через електронний кабінет.

При цьому до заяви не додано доказів надсилання її примірника з додатками на адресу боржниці.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно з ч. 2 ст.164ЦПКУкраїни у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 163-167, 260 ЦПК України, суддя

постановив

Відмовити у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі2886,72 грн.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ