Постанова

від 28.11.2024 по справі 341/2097/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 341/2097/24

Провадження № 22-ц/4808/1505/24

Головуючий у 1 інстанції МЕРГЕЛЬ М. Р.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач)

суддів: Максюти І.О., Василишин Л.В.

секретаря Шемрай Н.Б.

з участю представника ТОВ «Газорозподільні мережі України»

Поповича В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Поповича Василя Василовича на ухвалу Галицького районного суду від 15 жовтня 2024 року, постановлену в складі судді Мергель М.Р. в м. Галичі у справі за заявою Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу із ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Івано-Франківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулась в суд з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу із ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , даному об`єкту присвоєно особовий рахунок НОМЕР_1 . Приєднання споживача до умов Типового договору розподілу природного газу підтверджується фактичним споживанням природного газу на вказаному об`єкти газопостачання, про що свідчить інформація про використання об`ємів (обсягів) природного газу споживачем (скріншот з робочої бази даних Філії та робочий листок контролера і фото до нього). Замовлена потужність на 2024 календарний розрахунковий визначена, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу за газорік: з 01.10.2022 року по 30.09.2023 року та складає 3417,83 м. куб. Місячна вартість за послугу з розподілу природного газу з 01.01.2023 календарне розрахункового року визначається 314,00 м3 розділено на 12 місяців, помножено тариф 2,232 грн. (затверджений постановою НКРЕКП від 30.12.2022 року N19 Івано-Франківській філії (відповідно до п/п 11 п.1)), та складає 58,40 грн, яку необхідно сплачувати до 20 числа (включно) місяця, в якому надається послуга розподілу природного газу. Місячна вартість за послугу з розподілу природного газу з 01.01.2024 календарно розрахункового року визначається 3417,83 м3 розділено на 12 місяців, помножено в тариф 2,232 грн. (затверджений постановою НКРЕКП від 30.12.2022 року N.194 та складає 635,72 грн, яку необхідно сплачувати до 20 числа (включно) місяця, в якому надається послуга розподілу природного газу. Станом на 31.08.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за надані послуги розподілу природного газу складає 2886,72 грн. На момент подачі заяви про видачу судового наказу договір про реструктуризацію існуючого боргу не укладено. Просив видати судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в період з 01.04.2024 року по 31.08.2024 року до об`єкту газопостачання, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 2886, 72 грн та 242,24 грн судового збору.

Ухвалою Галицького районного суду від 15 жовтня 2024 року відмовлено у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі2886,72 грн. Роз`яснено заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Не погоджуючись з ухвалою суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Попович В. І. подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали, посилаючись на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому постановив незаконне рішення. Вказує, що відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з порушення вимог ст.163 ЦПК України, яка має вичерпний перелік вимог для оформлення і змісту заяви про видачу судового наказу. При цьому ст.163 ЦПК України не містить вимоги щодо надання заявником при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу доказів їх надіслані боржнику. Такого обов`язку заявника не встановлено і іншими приписами ЦПК України. Отже, вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу передбачено положенням ст.163 ЦПК України, в якій наведений вичерпний перелік додатків до заяви. Суд на зазначене не звернув уваги та помилково дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з цих підстав, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. При цьому відмовляючи у видачі судового наказу суд допустив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права юридичної особи на судовий захист.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Попович В. В. вимоги апеляційної скарги підтримав, просить суд її задовольнити.

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явилась у судове засідання, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно дост. 367 ЦПК Українинаведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що у жовтні 2024 року Івано-Франківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» через систему «Електронний суд» подало в суд заяву в електроннійформі доборжникапро видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу із ОСОБА_1 .

Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява подана з порушенням вимог ст.163,169,177 ЦПК України, оскільки заявником не додано доказів надсилання боржникові копій поданих до суду документів.

Колегія апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Пунктом 3 частини 1статті 161 ЦПК Українивстановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Статтею 163 ЦПК Українивизначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу. Відповідно до положень вказаної статті заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

У заяві повинно бути зазначено: 1)найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має електронний кабінет, заявник надалі повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.

Отже, положенняст. 163 ЦПК Українине містять обов`язку заявника при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надавати докази надсилання таких матеріалів боржнику.

Згідно з ч. 1ст. 165 ЦПК Українивизначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимогстатті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 21) заяву подано особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексузобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його;3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогамстатті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першоюстатті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

За змістом заяви про видачу судового наказу вбачається, що заява містить вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 2886,72грн, тобто вимогу яка випливає з правовідносин з оплати житлово-комунальних послуг (п. 3 ч. 1ст. 161 ЦПК України).

Вказані процесуальні правовідносини регулюютьсярозділом II ЦПК України«Наказне провадження», який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ, а тому до заяв про видачу судового наказу, де особа, якій належить право вимоги ініціює видачу судового наказу, застосовуються визначені положення наказного провадження.

Відповідно до приписів ч. 2ст. 169 ЦПК Українипередбачено, щоодночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Отже, зазначеною нормою процесуального права щодо розгляду справ наказного провадження передбачено процесуальний порядок, за яким саме на суд покладено обов`язок надіслати боржнику копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами одночасно з надсиланням копії судового наказу.

Вказана судом першої інстанції процесуальна норма ч. 1ст. 177 ЦПК Українине стосується та не регулює питання подачі саме заяви про видачу судового наказу в наказовому провадженні.

Враховуючи вищевикладене, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1ст. 165 ЦПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ЦПК України).

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 374, 379, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Поповича Василя Васильовича задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду від 15 жовтня 2024 року скасувати.

Матеріали справи № 341/2097/24 за заявою Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу із ОСОБА_1 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняттяі оскарженнюне підлягає.

Повний текст постанови складено 29 листопада 2024 року.

Судді: В.Д.Фединяк

І.О.Максюта

Л.В.Василишин