Ухвала

від 14.10.2024 по справі 287/133/23

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/133/23

2-во/287/3/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Зарицького Максима Аркадійовича про виправлення описки у судовому рішенні, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Олевського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа № 287/133/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Олевське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за затримку розрахунку при звільненні з підприємства.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 17.03.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Олевське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь ОСОБА_1 суми компенсації за затримку виплати заробітної плати 52672 грн. 90 коп. Також, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 38131 грн. 86 коп. закрито за відмовою позивача від позову.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зарицького М.А. надійшла заява про виправлення описки у судовому рішенні.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Олевського районного суду Житомирської області від 12.09.2024 року вказану заяву переміщено на суддю ОСОБА_2 для розгляду.

Судове засідання з розгляду заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Зарицького М.А. про виправлення описки у судовому рішенні призначено на 14.10.2024 року, о 12 год. 00 хв.

До початку вирішення заяви по суті головуючим суддею Винарем Л.В. заявлено самовідвід який мотивований тим, що на його переконання при розподілі заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Зарицького М.А. про виправлення описки у судовому рішенні було порушено порядок визначення складу суду, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України є підставою для самовідводу від розгляду справи. Крім того, 09.02.2024 року по справі №287/133/23 ним винесено ухвалу про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Зарицького М.А. про виправлення описки у судовому рішенніта фактично висловлено свою позицію щодо суті поданої адвокатом Зарицьким М.А. заяви. Враховуючи вищевикладене, повторна участь судді Винара Л.В. під час розгляду даної заяви може призвести до порушення принципів об`єктивності та неупередженості судді, що в свою чергу також є підставою для самовідводу. У зв`язку із чим, суддя з метою усунення сумнівів в тому, що рішення по справі буде ухвалено безстороннім та неупередженим судом, з ціллю збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи на засадах довіри до суду заявив самовідвід по справі № 287/133/23.

В судове засідання учасники справи, які повідомлені належним чином не з`явилися, що відповідно до положень ч. 2 ст. 269 та ч. 3 ст. 432 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про виправлення описки у рішенні суду та помилки у виконавчому документі. Окрім цього, від представника Філії «Олевське лісове господарство» ДП «Ліси України» Присяжнюка Д. надійшла письмова заява, у якій він просить провести розгляд заяви у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та здійснення судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву судді Винара Л.В. про самовідвід суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді. Відповідно до ч. 1 цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

У відповідності до ч. 9, 11 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться " ( рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (" De. Belgium "), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь - які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

В п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій).

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід ураховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Олевського районного суду Житомирської області (суддя Винар Л.В.) від 09.02.2024 року по справі №287/133/23 у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Зарицького М.А. про виправлення описки у судовому рішенні відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 04.04.2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зарицького М.А. задоволено частково, ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 09.02.2024 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.04.2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Зарицького М.А. про виправлення описки у судовому рішенні передано для продовження розгляду судді ОСОБА_2 .

Проте, 02.05.2024 року, на підставі розпорядження керівника апарату Олевського районного суду Житомирської області проведено повторний автоматизований розподіл вказаної вище заяви. Згідно даних протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2024 року призначення не відбулося, не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи. При цьому, суддю ОСОБА_2 виключено із розподілу, примітки: уже слухав цю справу, зайнятість згідно табелю.

У подальшому на підставі розпорядження керівника апарату Олевського районного суду Житомирської області від 12.09.2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Зарицького М.А. про виправлення описки у судовому рішенні за допомогою автоматизованої системи документообігу суду «Д3» переміщено для розгляду на суддю ОСОБА_2 . При цьому, в матеріалах справи відсутній протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Вказане, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України є підставою для самовідводу від розгляду справи.

Крім того, 09.02.2024 року по справі №287/133/23 суддею Винарем Л.В. винесено ухвалу та фактично висловлено свою позицію щодо суті заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Зарицького М.А. про виправлення описки у судовому рішенні.

Враховуючи викладене, з метою виключення у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної заяви, запобігання нарікань на необ`єктивність та неупередженість головуючого судді, а також звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи та для прискорення подальшого розгляду справи по суті, приходжу до висновку про задоволення самовідводу на підставі п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 40, 41, 258-261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву про самовідвід головуючого судді Винара Любомира Вікторовича - задоволити.

Відвести головуючого суддю Винара Любомира Вікторовича від розгляду заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Зарицького Максима Аркадійовича про виправлення описки у судовому рішенні.

Цивільну справу № 287/133/23, провадження №2-во/287/3/24 за заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Зарицького Максима Аркадійовича про виправлення описки у судовому рішенні, передати до канцелярії Олевського районного суду Житомирської області для визначення іншого судді в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.В.Винар