Ухвала

від 30.09.2024 по справі 758/11437/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/11437/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 , у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «С.І.М.К», про стягнення заборгованості за договором позики

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «С.І.М.К», про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 1082267,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач 1 отримав згідно з договором позики від 25.11.2021, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Алексашиною Ю.Б., 25.11.2021, зареєстровано в реєстрі за № 1525, отримав у борг 1057028,70 грн. Поруч з цим, ТОВ «С.І.М.К» поручився за виконання ОСОБА_2 обов`язків щодо повернення позики у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість.

18.09.2024 до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти ОСОБА_2 , розглянувши яку, суд дійшов наступних висновків.

Заява обгрунтована тим, щоОСОБА_2 має юридичну можливість відчужити належні йому на праві власності об`єкти нерухомого майна та частки в статутному капіталі товариств з обмеженою відповідальністю в будь-який момент, до вирішення даного спору Судом, враховуючи, що відповідач 1 вже понад 2 роки ухиляється від обов`язку щодо повернення боргу. Відтак заявник просить суд:

1. Накласти арешт на частку в статутному капіталі ТОВ «СПП Трейд» розміром 50 %, номінальною вартістю 70,00 грн., що на даний час належить ОСОБА_2 та заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі но нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії щодо відчуження/передачі або переходу права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «СПП Трейд» розміром 50 %, номінальною вартістю 70,00 грн., що на даний час належить ОСОБА_2 .

2.Накласти арешт та заборонити ОСОБА_2 відчужувати наступні об`єкти нерухомості:

- Земельна ділянка, кадастровий номер: 1211000000:03:536:0802, площею (га): 0.0454;

- Садовий будинок, загальною площею (кв.м): 92.4, Опис: Садовий будинок літ. "А-2", вбиральня-літній душ літ. "Б", ворота №3, замощення І, огорожа №1, огорожа №4, хвіртка №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Квартира, загальною площею (кв.м): 45,0, житлова площа (кв.м): 31,6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 в межах суми позову 1 082 267,06 гривень, які знаходяться на всіх рахунках ОСОБА_2 , відкритих у банківських та інших фінансово-кредитних установах.

4. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «С.І.М.К.» в межах суми позову 1 082 267,06 гривень, які знаходяться на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «С.І.М.К.», відкритих у банківських та інших фінансово-кредитних установах.

5. Накласти арешт та заборонити ОСОБА_2 відчужувати зареєстрований за ним транспортний засіб марки: FIAT, модель: BRAVA, рік випуску: 1996 р., об`єм (потужність) двигуна: 1400; дата державної реєстрації: 23.09.2008.

Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Перелік видів забезпечення позову передбачений статтею 150 ЦПК України, у якій, зокрема, визначено, що позов забезпечується арештом майна, забороною вчиняти певні дії.

Частиною десятою статті 150 ЦПК України встановлена заборона вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Однак, у матеріалах поданої заяви про забезпечення позову відсутні докази, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі, що свідчить про те, що наведені у заяві доводи не можуть бути покладеними в обґрунтування відповідної ухвали.

Однак, саме лише посилання заявника на утруднення чи неможливість виконання рішення у зв`язку з тим, що відповідач 1 ухиляється від виконання зобов`язання, не є тими достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову в розумінні норм ст. 149 ЦПК України.

Окрім того заходи забезпечення позову у частині накладення арешту та забороні відповідачу відчужувати об`єкти нерухомості та автомобіль, накладення арешту на рахунки відповідачів в межах суми позову не є співмірними із заявленими вимогами в цій справі, оскільки заявником не вказано скільки коштують об`єкти нерухомого майна та автомобіль та скільки коштів наявно на рахунках співвідповідачів.

Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст.ст. 149 - 150, 158, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задовленні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 , у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «С.І.М.К», про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити;

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Гребенюк