ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 553/2868/24 Номер провадження 11-кп/814/2040/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2024 року м. Полтава
Суддя-доповідач Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 , в інтересах засудженого ОСОБА_4 , на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава від 05 вересня 2024 року на її відповідність вимогам ст.396 КПК України,
в с т а н о в и в:
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні подання ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На ухвалу місцевого суду ОСОБА_3 , в інтересах засудженого ОСОБА_4 , подала апеляційну скаргу.
Суддя-доповідач перевірив апеляційну скаргу на її відповідність вимогам ст.396 КПК України та дійшов висновку про те, що вказана скарга підлягає поверненню з огляду на таке.
Положеннями п.4 ч.3 ст.399 КПК України передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження та особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.ст.395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу суду першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення (ч.3 ст.395 КПК України).
При вирішенні ж питання про те, який саме день слід вважати днем оголошення ухвали суду - день оголошення резолютивної частини ухвали чи день оголошення повного її тексту, суд повинен керуватися приписами ст.376 КПК України.
Так, на підставі ч.1 ст.376 КПК України судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому, головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Тобто за змістом ст.376 КПК України дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали суду, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати та саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Наведений вище підхід узгоджується з висновком щодо застосування норми права, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Судувід 27 травня 2019 року (справа №461/1434/18, провадження № 51-6470 кмо 18) та сформованим за релевантних обставин провадження.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалу про відмову в задоволенні подання установи виконання покарань щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 місцевим судом постановлено 05 вересня 2024 року. При цьому, суд першої інстанції, керуючись положеннями ч.2 ст.376 КПК України, цього дня (05 вересня 2024 року) оголосив резолютивну частину оскаржуваної ухвали (а.п.22-25).
Таким чином, останнім днем семиденного строку на апеляційне оскарження зазначеного вище судового рішення для особи, яка не перебуває під вартою, в тому числі й для захисника засудженого, було 12 вересня 2024 року (четвер).
Однак апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду захисник ОСОБА_3 подала 27 вересня 2024 року, що підтверджено здійсненим самим апелянтом датуванням у апеляційній скарзі та вхідною позначкою місцевого суду про отримання апеляційної скарги, яку захисником було здано нарочно до суду.
Отже, захисник визначений процесуальним законом строк на оскарження судового рішення в апеляційному порядку пропустила та не порушує питання про його поновлення, а тому подану нею апеляційну скаргу належить повернути на підставі п.4 ч.3 ст.399 КПК України.
При цьому, суддя-доповідач зауважує, що сам по собі факт укладення договору про надання правової допомоги із захисником після постановлення оскаржуваної ухвали (25 вересня 2024 року) не впливає на чітко визначений у ст.395 КПК України порядок обчислення строку апеляційного оскарження, а лише за наявності відповідного клопотання (заяви) може бути предметом аналізу в ході вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Посилання ж у тексті апеляційної скарги (без ставлення питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження) на обставини повідомлення ОСОБА_4 про судове засідання, участі засудженого в ньому й дату отримання останнім копії повного тексту оскаржуваної ухвали також не має впливу на факт недотримання апелянтом цього процесуального строку, оскільки апеляційну скаргу було подано, в тому числі й підписано самостійно захисником ОСОБА_3 , а не ОСОБА_4 чи ними спільно.
Водночас слід зазначити, що згідно з ч.7 ст.399 КПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись п.4 ч.3 ст.399 КПК України, суддя-доповідач апеляційного суду,
п о с т а н о в и в:
Повернути захиснику ОСОБА_3 подану нею в інтересах засудженого ОСОБА_4 апеляційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава від 05 вересня 2024 року щодо ОСОБА_4 .
Копію цієї ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання її копії.
Суддя-доповідач ОСОБА_2
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 17.10.2024 |
Номер документу | 122294913 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання |
Кримінальне
Полтавський апеляційний суд
Корсун О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні