Постанова
від 02.10.2024 по справі 914/1068/24
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Справа №914/1068/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЖелік М.Б.

суддівОрищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство Агротехобмін від 06.08.2024 (вх. №01-05/2246/24 від 06.08.2024)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.07.2024 (суддя Матвіїв Р.І., повний текст складено 29.07.2024)

у справі №914/1068/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство Агротехобмін, м. Львів,

до відповідача 1: Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с. Зимна Вода, Пустомитівський район, Львівська область,

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково дослідницьке виробниче підприємство Джерело, м. Львів,

предмет позову: визнання недійсним рішення Лапаївської сільської ради від 06.05.2010 № 256, визнання недійсним договору купівлі продажу земельної ділянки від 15.06.2010, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,

підстава позову: порушення права постійного користування земельною ділянкою.

за участю представників:

від позивача Гай О.О., Гудак І.С.

від відповідача 1 не з`явився

від відповідача 2 (ТОВ НДВП Джерело) Микита Т.В.

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.07.2024 у справі №914/1068/24 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково дослідницьке виробниче підприємство Джерело про закриття провадження у справі; провадження у справі № 914/1068/24 закрито.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.07.2024 у справі №914/1068/24.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

12.08.2024 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження; призначено розгляд справи; вcтановлено строк для подання відзиву ; витребувано матеріали справи з господарського суду Львівської області.

27.08.2024 представником відповідача 2 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з огляду на неможливість забезпечити участь уповноваженого представника.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

В судове засідання 02.10.2024 позивач та відповідач 2 участь уповноважених представників забезпечили, які навели свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесенні постанови.

Відповідач 1 участі не забезпечив, причин неможливості забезпечити участь під час розгляду апеляційної скарги не надав. Докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про його поінформованість про розгляд апеляційної скарги у межах даної справи в суді апеляційної інстанції.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача 1 за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену ухвалу залишити без змін, з огляду на наступне.

1.Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст вимог та ухвала суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство Агротехобмін звернулося до господарського суду з позовом до Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - дослідницьке виробниче підприємство Джерело про визнання недійсним рішення Лапаївської сільської ради від 06.05.2010 № 256, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки від 15.06.2010, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

02.07.2024 представником ТОВ Науково-дослідницьке виробниче підприємство Джерело подано до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі положень п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки є така, що набрала законної сили ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Задовольняючи заяву про закриття провадження у справі господарський суд дійшов наступних висновків:

- передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Однак зміна хоча би однієї з наведених складових не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави для відмови у відкритті провадження в справі.

- у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/927/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство Агротехобмін до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (замінено правонаступником - Зимноводівською сільською радою Львівського району Львівської області) та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідницьке виробниче підприємство Джерело про визнання недійсним рішення Лапаївської сільради від 06.05.2010 № 256 Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідницьке виробниче підприємство Джерело; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010, що укладений між Лапаївською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-дослідницьке виробниче підприємство Джерело, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Львівської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1047.

- Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.03.2023 у справі № 914/927/19 скасовано, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство Агротехобмін про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

- суд враховує, що позовні вимоги у справі № 914/1068/24 у порівнянні з предметом спору у справі № 914/927/19 доповнено вимогою про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, виданий 05.04.2011 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010, що укладений між Лапаївською сільською радою та ТОВ НДВП Джерело, зареєстрованого в реєстрі за №1047. Та зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18 визначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

- неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

- державний акт на право власності на земельну ділянку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - дослідницьке виробниче підприємство Джерело видано на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки серії ВМХ № 258640 від 15.06.2010, тому вимога про оскарження державного акта є похідною від вимоги про визнання недійсним договору купівлі - продажу, яка у свою чергу також є похідною від рішення органу місцевого самоврядування від 06.05.2010, на підставі якого оскаржуваний договір укладено.

- доповнена третя позовна вимога не є зміною способу захисту позивача, є похідною від двох попередніх вимог. Її задоволення залежить виключно від задоволення двох попередніх вимог, тотожних із заявленими у справі № 914/927/19, та від аналізу тих самих підстав позовних двох вимог у цій справі, які є тотожними зі справою № 914/927/19. Тобто додаючи третю позовну вимогу, позивач залишає ті самі підстави позову, той самий спосіб захисту, спрямований на припинення права власності відповідача, і така вимога не є самостійною, адже правового режиму майна при чинності рішення і договору не змінює. Тому вимога про оскарження державного акта на право власності фактично є альтернативною позовною вимогою, а суті, способу і підстав позову, заявленого у справі № 914/927/19, не змінює, що узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.04.2018.

- щодо підстав заявлених позовних вимог у справі № 914/927/19 та № 914/1068/24, то суд зазначає, що в обох справах, незважаючи на доповнення підстав обставиною проведення експертизи, вони є тотожними - порушення права позивача на постійне користування земельною ділянкою.

- суд вважає, що суб`єктний склад, предмет та підстави заявлених позовних вимог (як фактичні так і правові) у справах №914/927/19 та № 914/1068/24 є однаковими, незважаючи на доповнення позовних вимог у справі, що розглядається похідною вимогою про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

2. Узагальнені доводи апелянта, заперечення позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство Агротехобмін звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій зазначає, що судом першої інстанції ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне:

- враховуючи, що ТОВ НДВП Джерело не мало зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, а представником заявника (відповідача) не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету юридичної особи, на підставі ч.4 ст. 170 ГПК України клопотання про закриття провадження підлягало поверненню заявнику без розгляду.

- судом не враховано, що існує триваюче порушення прав позивача на використання переданої йому у постійне користування земельної ділянки, а спір між сторонами не вирішено по суті. При цьому, акцентує увагу на тому, що заяву ТОВ Агротехобмін про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 у справі №914/927/19 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду у зв`язку з пропуском преклюзивного трирічного строку на звернення із такою. Таким чином, будь яким іншим способом, ніж вирішення спору по суті захистити порушене право позивач немає процесуально можливості.

- щодо однаковості суб`єктного складу, предмету та підстав заявлених позовних вимог у справах №914/927/19 та 914/1068/24 вказує, що така дія, як заявлення додаткових вимог може кваліфікуватися лише як зміна предмета позову.

- в контексті наведеного, звертає увагу на те, що предметом позову у справі № 914/1068/24, є зокрема, і вимога про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623683700:02:001:0526 виданий 05.04.2011 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010, що укладений між Лапаївською сільською радою та ТОВ НДВП Джерело, зареєстрованого в реєстрі за № 1047, якої позивач не заявляв в межах розгляду справи №914/927/19, а відтак зазначені позови не є тотожними за своїм предметом.

- вказане виключає підстави для закриття провадження у справі № 914/1068/24.

Відповідачі не скористалися наданим їх законом правом на подання письмових заперечень на апеляційну скаргу в межах встановленого строку.

3. Фактичні обставини справи, правильно встановлені судом першої інстанції за результатами оцінки доказів.

Звертаючись до господарського суду з позовними вимогами в межах справи №914/1068/24 позивач стверджує, що продана земельна ділянка є фрагментом земельної ділянки, площею 2,4 кв. м. Тому просить суд визнати недійсним рішення Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 256 від 06.05.2010 Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю Науково дослідницьке виробниче підприємство Джерело; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010, що укладений між Лапаївською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково дослідницьке виробниче підприємство Джерело, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Львівської області, зареєстрованого в реєстрі за №1047; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, виданий 05.04.2011 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010, що укладений між Лапаївською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково дослідницьке виробниче підприємство Джерело, зареєстрованого в реєстрі за № 1047.

Позивач зазначає про існування триваючого порушення його права на використання переданої йому у постійне користування земельної ділянки, а спір між сторонами не вирішено по суті, тому порушене право підлягає захисту у обраний ним спосіб.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/927/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство Агротехобмін до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (замінено правонаступником - Зимноводівською сільською радою Львівського району Львівської області) та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідницьке виробниче підприємство Джерело про визнання недійсним рішення Лапаївської сільради від 06.05.2010 № 256 Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідницьке виробниче підприємство Джерело; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010, що укладений між Лапаївською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-дослідницьке виробниче підприємство Джерело, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Львівської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1047.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 провадження у справі № 914/927/19 закрито. Ухвала аргументована наявністю передбаченої пунктом 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України підстави для закриття провадження в справі в зв`язку з припиненням Товариства з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство Агротехобмін як юридичної особи на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2002 у справі № 5/185-18/27, яким скасовано державну реєстрацію позивача.

23.12.2022 товариства з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство Агротехобмін звернулося до господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 у справі № 914/927/19. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.03.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство Агротехобмін про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 у справі №914/927/19 задоволено. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 скасовано. Поновлено провадження у справі № 914/927/19 та продовжено провадження в цій справі зі стадії підготовчого провадження з призначенням підготовчого засідання на 28.03.2023.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.03.2023 у справі № 914/927/19 скасовано, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство Агротехобмін про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду, з огляду на сплив преклюзивного (припиняючого) трирічного строку на звернення, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство Агротехобмін залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 у справі № 914/927/19 залишено без змін.

02.07.2024 представником ТОВ Науково-дослідницьке виробниче підприємство Джерело подано до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі положень п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки є така, що набрала законної сили ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

4. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до положень пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення; є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, підставою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України, є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Однак, зміна хоча би однієї з наведених складових не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави для відмови у відкритті провадження в справі.

Отже, для закриття провадження в справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення в справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Вказані норми законодавства встановлені з метою уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав і між тими самими сторонами як засобу, спрямованого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову.

Подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких вже прийнято рішення в іншій справі, яке набрало законної сили, фактично зводиться до нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Близька за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові Великої Палати від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Правовими підставами позову є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (пункт 6.55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Слід зазначити, що предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України заявник не позбавлений права на розгляд спору про той же предмет у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави.

Подібний висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 910/694/21, від 01.11.2022 у справі № 925/1152/21 та від 28.06.2023 у справі № 910/1182/23.

У справі, що розглядається, апеляційний господарський суд дійшов висновку, про обґрунтованість висновків господарського суду щодо закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Звертаючись до господарського суду за захистом порушеного, на переконання позивача, права на постійне користування земельною ділянкою, внаслідок набуття відповідачем 2 у власність спірної земельної ділянки, позивачем обрано спосіб захисту порушеного права: звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсним рішення сільської ради про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності та вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки. Крім того, як було зазначено судом, у справі № 914/1068/24 заявленого вимогу про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги у справі № 914/1068/24 у порівнянні з предметом спору у справі № 914/927/19 доповнено вимогою про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, виданий 05.04.2011 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010, що укладений між Лапаївською сільською радою та ТОВ НДВП Джерело, зареєстрованого в реєстрі за №1047.

Натомість, як вірно зазначено господарським судом додаючи третю позовну вимогу, позивач залишає ті самі підстави позову, той самий спосіб захисту, спрямований на припинення права власності відповідача, і така вимога не є самостійною, адже правового режиму майна при чинності рішення і договору не змінює. Тому вимога про оскарження державного акта на право власності фактично є альтернативною позовною вимогою, а суті, способу і підстав позову, заявленого у справі № 914/927/19, не змінює

Не визнається належним доказом щодо зміни підстав заявлених позовних вимог у справі № 914/927/19 та № 914/1068/24 долучення позивачем висновку експерта, складеного 19.04.2023, на підтвердження обставини - порушення права позивача на постійне користування земельною ділянкою, що узгоджується із правовими висновками викладеними в пунктах 7.42, 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Враховуючи встановлені судом обставини, позов, поданий у справі, що розглядається № 914/1068/24, та позов, поданий у справі № 914/927/19, є тотожними, з огляду на що подана представником ТОВ Науково-дослідницьке виробниче підприємство Джерело заява про закриття провадження є обґрунтована та підлягає до задоволення, а провадження у справі на підставі п.3 ч.2 ст. 231 ГПК України закриттю.

Колегія суддів при вирішенні даного спору керується принципом юридичної визначеності, який є одним з основних елементів верховенства права та серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Суду у справі Христов проти України № 24465/04 від 19.02.2009 та у справі Пономарьов проти України, № 3236/03, від 03.04.2008).

Наведений принцип тісно пов`язаний з приписами частини четвертої статті 75 ГПК України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

В спростування доводів скаржника в частині зазначення про помилковість висновків господарського суду щодо тотожності предмета позову у справах №914/1068/24 та №914/927/19, оскільки кваліфікація заявлення позивачем додаткових вимог може здійснюватися лише як зміна предмета позову з посиланням на практику Верховного Суду викладену у постанові №925/186/19 від 23.01.2020 колегія суддів зазначає наступне.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Під час розгляду справи №925/186/19 вирішувалося питання щодо можливості доповнення немайнового позову (про визнання договору недійсним) майновою вимогою про стягнення коштів, в якій суд виснував, що в даному випадку це є не збільшенням позовних вимог, а є пред`явленням нового позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви як збільшення розміру заявлених позовних вимог, і залишив без змін ухвалу суду першої інстанції, якою було відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто заявнику ПАТ Азот заяву про збільшення розміру позовних вимог.

З огляду на зазначене, колегія суддів визнає формальними і декларативними міркування скаржника, щодо релевантності висновків суду у справі № 925/186/19 оскільки справа, що розглядається, відрізняється за фактичними обставинами у сукупності з наданими доказами.

Натомість, погоджуючись із висновками господарського суду зазначає, що підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі (Постанова ВС КЦС від 01.02.2023 року у справі № 344/16785/19).

Державний акт на право власності на земельну ділянку Товариства з обмеженою відповідальністю Науково дослідницьке виробниче підприємство Джерело видано на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки серії ВМХ № 258640 від 15.06.2010, тому вимога про оскарження державного акта є похідною від вимоги про визнання недійсним договору купівлі продажу, яка у свою чергу також є похідною від рішення органу місцевого самоврядування від 06.05.2010, на підставі якого оскаржуваний договір укладено.

З огляду на що, доповнена третя позовна вимога не є зміною способу захисту позивача, є похідною від двох попередніх вимог. Її задоволення залежить виключно від задоволення двох попередніх вимог, тотожних із заявленими у справі № 914/927/19, та від аналізу тих самих підстав позовних двох вимог у цій справі, які є тотожними зі справою № 914/927/19. Тобто додаючи третю позовну вимогу, позивач залишає ті самі підстави позову, той самий спосіб захисту, спрямований на припинення права власності відповідача, і така вимога не є самостійною, адже правового режиму майна при чинності рішення і договору не змінює.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, приходить до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а ухвала господарського суду Львівської області від 18.07.2024 у справі № 914/1068/24 скасуванню.

В порядку положень статті 129 ГПК України судовий збір слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1 В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство Агротехобмін від 06.08.2024 (вх. №01-05/2246/24 від 06.08.2024) - відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.07.2024 у справі №914/1068/24 залишити без змін.

3. Судові витрати залишити за скаржником.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 14.10.2024.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.

СудЗахідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення02.10.2024
Оприлюднено17.10.2024
Номер документу122300388
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/1068/24

Ухвала від 16.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Ухвала від 27.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Ухвала від 14.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Берднік І.С.

Постанова від 02.10.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Желік Максим Борисович

Ухвала від 11.09.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Желік Максим Борисович

Ухвала від 12.08.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Желік Максим Борисович

Ухвала від 17.07.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 10.07.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 03.07.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

Ухвала від 19.06.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Матвіїв Р.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні