Постанова

від 15.01.2025 по справі 914/1068/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/1068/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Случа О.В.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю

Львівського обласного підприємства «Агротехобмін» - Гая О.О.,

Зимноводівської сільської ради

Пустомитівського району Львівської області -не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Науково-дослідницьке виробниче підприємство «Джерело»- Микити Т.В.,

Львівської міської ради - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Львівського обласного підприємства «Агротехобмін»

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 (у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Галушко Н.А., Орищин Г.В.)

та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.07.2024 (суддя Матвіїв Р.І.) про закриття провадження

у справі № 914/1068/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Львівського обласного підприємства «Агротехобмін»

до Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке виробниче підприємство «Джерело»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Львівської міської ради,

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю Львівське обласне підприємство «Агротехобмін» (далі - ТОВ ЛОП «Агротехобмін») звернулося до суду з позовом до Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (далі - Зимноводівська сільська рада,) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке виробниче підприємство «Джерело» (далі - ТОВ «НДВП «Джерело»), у якому просило:

- визнати недійсним рішення Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 06.05.2010 № 256 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності ТОВ «НДВП «Джерело»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010, укладений між Лапаївською сільською радою Пустомитівського району Львівської області та ТОВ «НДВП «Джерело», посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 1047;

- визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, виданий 05.04.2011 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням прав позивача як землекористувача, оскільки за оспорюваним рішенням ради, на підставі якого було укладено договір купівлі-продажу, а в подальшому видано державний акт на право власності на земельну ділянку, на користь ТОВ «НДВП «Джерело» було відчужено земельну ділянку, яка є фрагментом земельної ділянки площею 2,4 га, що перебуває в постійному користуванні позивача.

02.07.2024 ТОВ «НДВП «Джерело» подало до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), оскільки є така, що набрала законної сили ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.07.2024, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024, заяву ТОВ «НДВП «Джерело» про закриття провадження задоволено; провадження у справі № 914/1068/24 закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у жовтні 2024 року ТОВ ЛОП «Агротехобмін» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права (абз. 2 частини 2 статті 287 ГПК), просило скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.07.2024, а справу передати на розгляд суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 914/1068/24 за касаційною скаргою ТОВ ЛОП «Агротехобмін» з підстави, передбаченої абз. 2 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.12.2024.

ТОВ «НДВП «Джерело» у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, тому просить залишити касаційну скаргу ТОВ ЛОП «Агротехобмін» без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.07.2024 - без змін.

Станом на 18.12.2024 матеріали справи № 914/1068/24 до Верховного Суду не надійшли, у зв`язку із чим розгляд касаційної скарги ТОВ ЛОП «Агротехобмін» відкладено на 15.01.2025.

Зимноводівська сільська рада та Львівська міська рада в судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, відсутність заяв учасників справи щодо розгляду справи, у тому числі, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Судами попередніх інстанцій установлено, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/927/19 за позовом ТОВ ЛОП «Агротехобмін» до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (замінено правонаступником - Зимноводівською сільською радою) та ТОВ «НДВП «Джерело» про визнання недійсним рішення Лапаївської сільської ради від 06.05.2010 № 256 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке виробниче підприємство «Джерело»; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010, що укладений між Лапаївською сільською радою та ТОВ «НДВП «Джерело», посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 1047.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 провадження у справі № 914/927/19 закрито з підстав, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 231 ГПК, у зв`язку з припиненням ТОВ ЛОП «Агротехобмін» як юридичної особи на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 12.02.2002 у справі № 5/185-18/27, яким скасовано державну реєстрацію позивача.

23.12.2022 ТОВ ЛОП «Агротехобмін» звернулося до господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 у справі № 914/927/19.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.03.2023 заяву ТОВ ЛОП «Агротехобмін» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 у справі № 914/927/19 задоволено. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 скасовано. Поновлено провадження у справі № 914/927/19 та продовжено провадження в цій справі зі стадії підготовчого провадження з призначенням підготовчого засідання на 28.03.2023.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.03.2023 у справі № 914/927/19 скасовано, заяву ТОВ ЛОП «Агротехобмін» про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 12.12.2023 касаційну скаргу ТОВ ЛОП «Агротехобмін» залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 у справі № 914/927/19 залишено без змін.

У квітні 2024 року ТОВ ЛОП «Агротехобмін» звернулося до суду з позовом у справі № 914/1068/24, у якому просив визнати недійсним рішення Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 06.05.2010 № 256 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності ТОВ «НДВП «Джерело»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010, укладений між Лапаївською сільською радою Пустомитівського району Львівської області та ТОВ «НДВП «Джерело», посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 1047; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, виданий 05.04.2011 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, задовольнив подану ТОВ «НДВП «Джерело» заяву про закриття провадження у справі, оскільки є така, що набрала законної сили ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У поданій касаційній скарзі ТОВ ЛОП «Агротехобмін» в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень послалося, зокрема, на порушення судами першої та апеляційної інстанцій положень пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 ГПК, пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях суди як першої так і апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку, що предмет позову у справі № 914/1068/24 є аналогічним предмету позову у справі № 914/927/19. За твердженням скаржника предмет та підстави позову у справі № 914/1068/24 не є тотожними справі № 914/927/19, всупереч висновкам судів першої та апеляційної інстанцій, позаяк такі різняться як позовними вимогами так і фактичними підставами позову з огляду на доповнення позову вимогою про визнання недійсним державного акта та фактичними підставами позову посиланням на висновок експерта.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

У пункті 2 частині 1 статті 175 ГПК визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Отже, передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За змістом статті 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У частині 1 та пунктах 4, 5 частини 3 статті 162 ГПК передбачено, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку. Чинні процесуальні норми Господарського процесуального кодексу України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави (подібні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 910/694/21, від 01.11.2022 у справі № 925/1152/21, від 28.06.2023 у справі № 910/1182/23).

Разом із тим зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх інстанцій у справі № 914/1068/24, що розглядається, спір між сторонами, на переконання позивача, виник внаслідок незаконного відчуження радою земельної ділянки, яка частково накладається на земельну ділянку, право на постійне користування якою наявне у позивача, тому просив визнати недійсним рішення Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 06.05.2010 № 256 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності ТОВ «НДВП «Джерело»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010, укладений між Лапаївською сільською радою Пустомитівського району Львівської області та ТОВ «НДВП «Джерело», посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 1047.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623683700:02:001:0526, виданого 05.04.2011 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010.

За встановлених судами попередніх інстанцій обставин, позивач, додавши третю позовну вимогу, яка є похідною, порівняно з позовними вимогами, заявленими у справі № 914/927/19, залишив ті самі підстави позову, той самий спосіб захисту, спрямований на припинення права власності відповідача на зазначену земельну ділянку. Така вимога не є самостійною, не змінює суті, способу і підстав позову, заявленого у справі № 914/927/19, а також не змінює правового режиму майна при чинності рішення і договору, тобто фактично у справі № 914/1068/24 позивачем повторно спрямоване до суду звернення із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судами попередніх інстанцій правомірно відхилено посилання ТОВ ЛОП «Агротехобмін» на висновок експерта, як на доповнення підстав позову, оскільки такий доказ не змінює підстав позову, які є тотожними з підставами позову, заявленими у справі № 914/927/19, а є додатковим доказом за заявленими позовними вимогами.

Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що суб`єктний склад, предмет та підстави заявлених позовних вимог (як фактичні так і правові) у справах № 914/927/19 та № 914/1068/24 є однаковими, незважаючи на доповнення позовних вимог у справі, що розглядається, похідною вимогою про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги доводи ТОВ ЛОП «Агротехобмін» щодо підстав закриття провадження у справі № 914/927/19, оскільки положення пункту 3 частини 1 статті 231, пункту 2 частині 1 статті 175 ГПК є імперативними і не передбачають виключень стосовно підстав закриття попереднього провадження між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав.

Водночас у справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій було взято до уваги ті обставини, що ТОВ ЛОП «Агротехобмін» після усунення підстав закриття провадження у справі № 914/927/19 у 2019 році, не звертався з новим позовом до суду, а ініціював питання про перегляд ухвали про закриття провадження за нововиявленими обставинами, однак зі спливом трирічного строку на звернення із такою заявою про перегляд, що і стало підставою для залишення його заяви без розгляду через преклюзивний (припиняючий) характер трирічного строку на звернення із заявою про перегляд ухвали та через неможливість відновлення такого строку незалежно від причин його пропуску. Тобто позивач реалізовував право на судовий захист на власний розсуд, не був позбавлений доступу до правосуддя та отримав судове рішення за результатами розгляду своїх заяв до суду.

Наведений висновок узгоджується з положеннями частини 4 статті 13 ГПК, відповідно до якої кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Посилання ТОВ ЛОП «Агротехобмін» у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, у наведених скаржником постановах, стосовно того, що процесуальні норми не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки у справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій установлено обставини повторного звернення позивача до суду зі спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих (а не з інших) підстав, що відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 231, пункту 2 частині 1 статті 175 ГПК є підставою для закриття провадження у справі.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, а в силу положень частини 2 статті 300 ГПК встановлені судами попередніх інстанцій обставини не можуть набути інакшої оцінки суду касаційної інстанції, оскільки за приписами цієї норми процесуального права суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 ГПК).

Загалом доводи касаційної скарги ТОВ ЛОП «Агротехобмін» зводяться до суті спору, що не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржених судових актів щодо закриття провадження у справі не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування законних постанови апеляційного господарського суду та ухвали суду першої інстанції суд касаційної інстанції не вбачає.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Львівського обласного підприємства «Агротехобмін» залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.07.2024 у справі № 914/1068/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

О.В. Случ