Постанова

від 15.10.2024 по справі 915/861/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/861/18Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського морського порту)

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 року, суддя в І інстанції Семенчук Н.О., повний текст якого складено 29.04.2024 в м. Миколаєві

у справі: №915/861/18

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського морського порту)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон"

про стягнення 26 612,62 грн

ВСТАНОВИВ:

В січні 2018 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулося до Господарського суду Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" про стягнення грошових коштів в розмірі 51047 грн, з яких: 28 112,86 грн - основний борг, який складається з адміністративного збору в сумі 1 501,17 грн, корабельного збору в сумі 11 599,98 грн та заборгованості з оплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт у сумі 15 011,71 грн; 2 478,13 грн - 3% річних; 20 456,01 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо оплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт, наданих позивачем протягом періоду оголошеної льодової кампанії з метою створення безпечних умови для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" в межах акваторії морського порту Миколаїв.

Ухвалою суду від 08.08.2018 роз`єднано позовні вимоги у вказаній справі та виділено в самостійне провадження позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" грошових коштів у загальній сумі 26 612,62 грн., з яких: 15 011,71 грн. заборгованість за послуги з проведення криголамних робіт; 1 302,94 грн. - 3% річних нараховані на суму послуг з проведення криголамних робіт; 10 297,97 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму послуг з проведення криголамних робіт.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 у справі №915/861/18 у задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що за відсутності доказів вчинення позивачем дій з ламання (колки) криги в акваторії морського порту протягом періоду господарської діяльності відповідача у межах періоду льодової компанії зумовлює недоведеність Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" факту надання ним Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" послуг із забезпечення проведення криголамних робіт у наведений період льодової кампанії, що, в свою чергу, виключає визначені актами цивільного законодавства підстави для нарахування плати за ці послуги, що також узгоджується із загальним правилом статті 903 Цивільного кодексу України щодо оплатності послуги за умови її надання.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського морського порту), в якій останнє просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 у справі №915/861/18 скасувати повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що постановами апеляційної інстанції від 17.09.2018 у справі № 915/111/18 та від 23.09.2019 у справі №915/111/17 визнано надання Послуг у льодову кампанію січня 2015 року, що є преюдицією для справи № 915/861/18 та підставою для проведення розрахунків. У січні 2015 року діяла редакція пункту 5.3 Правил льодового проведення суден, згідно якої відповідні функції виконувала не Укртрансбезпека, а Укрморрічінспекція. Ці обставини свідчать про неправильне застосування судом у рішенні пункту 5.3 Правил льодового проведення суден (застосування у січні 2015 року редакції, яка набула чинності у 2016 році). У матеріалах справи та у Рішенні не встановлено жодних обставин та доказів, які спростовують безпечні умови в акваторії морського порту у січні 2015 року.

Відповідач підтвердив належними доказами факт отримання Послуг. Відповідач підтвердив належними доказами безпечні умови та фактичний безпечний вхід, вихід, маневрування, швартування, перешвартування та рух суден Відповідача у січні 2015 року в межах акваторії морського порту. Ці обставини є змістом Послуги згідно абзацу другого пункту 2.1 Тарифів. Приймально-здавальний акт колки криги а акваторії порту та акт наданих послуг складені згідно Договору, предметом Договору є надання послуг в акваторії морського порту, лінія кордону причалів обмежує акваторію порту, причали знаходять в акваторії порту, колка криги вздовж причалів забезпечує надання Послуг в акваторії. Відсутність в матеріалах справи заявок на надання послуг не є обставиною, яка спростовує факт надання Послуг.

Приймально-здавальний акт від 08.01.2015, Акт наданих послуг (виконаних робіт) № 08140011 від 08.01.2015, які складені відповідно до Договору від 06.01.2015 № 1-В-МИФ-15 між Позивачем (Замовник) та ТОВ «Марконі» (Учасник) є належними доказами підтвердження колки криги в акваторії морського порту Миколаїв.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що до матеріалів справи не додано доказів надання Відповідачем заявок на проведення криголамних робіт. Акт наданих послуг на розчищення акваторії порту від криги та Заявки по Договору №1-В-МИФ-15 від 06.01.2015 Позивачем до матеріалів справи не надані, а замість цього Позивач наводить твердження які не можуть кваліфікуватись як «належний і допустимий доказ» здійснення розчищення акваторії порту від криги та відповідного надання спірної послуги.

Позивач не надав належних і допустимих доказів розчищення акваторії порту від криги. Обколка причалів не є тотожним з розчищенням акваторії порту від криги. Обколка ДП «АМПУ» стінок причалу від льоду є обов`язком даного суб`єкта щодо утримання ПРИЧАЛУ в належному стані. Відповідно Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України експлуатуючою організацією відносно Причалів №1-13 зазначено ДП «АМПУ» в особі Миколаївської філії. В той же час предметом судового спору є послуги з забезпечення проведення криголамних робіт по розчищенню акваторії порту від криги і дані правовідносини виникають між ДП «АМПУ» та судновласником який заходить в акваторію в період льодової кампанії та оплачуються Тарифом на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт. Капітаном морського порту Миколаїв зафіксовано в Льодовому журналі тривала наявність крижаного покриву товщиною 14-18 в акваторії порту протягом періоду льодової компанії, що в свою чергу спростовує твердження Позивача про наявність послуги з його боку.

Колегія суддів зазначає, що за правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн *100 = 268 400 грн).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження). Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення 26612,62 грн, то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України та має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського морського порту) на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 у справі №915/861/18; розгляд даної апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

До суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи поза межами строку, встановленого ст..273 ГПК України, мотивоване тим, що між сторонами ведуться перемовини про врегулювання існуючих судових спорів шляхом укладення мирової угоди.

Однак, станом на сьогодні, від сторін не надійшла заява про закриття провадження у зв`язку з укладенням мирової угоди, а тому, враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції встановлений ч. 1 ст. 273 ГПК України, обов`язок швидкого здійснення правосуддя, враховуючи те, що розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору, судова колегія вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу по суті.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство „Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) отримало заявки ТОВ СП «Нібулон» від 25.12.2014 №15995/3-14/33 (т.1 а.с.25), №15997/3-14/33 від 25.12.2014 (т.1 а.с.26), №15998/3-14/33 від 25.12.2014 (т.1 а.с.27), в яких ТОВ СП «Нібулон» просить Адміністрацію дозволити дозавантаження судна «CARMENCITA» кукурудзою у кількості близько 15 000 т. на зовнішньому рейді морського порту Миколаїв силами та засобами ТОВ СП "Нібулон".

Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту №22-А/2014 від 31.12.2014 "Щодо оголошення льодової кампанії в Миколаївському морському порту" у зв`язку з початком інтенсивного льодоутворення у Дніпро-Бузькому регіоні, а також прогнозуємим подальшим різким зниженням температури у найближчу добу та відповідно до Правил льодового проведення суден, затверджених наказом Мініфраструктури України №14 від 12.03.2011 і зареєстрованих в Мінюсті України 04.04.2011 за №447/19185, оголошено початок льодової кампанії в Миколаївському морському порту з 00 год 00 хв 01.01.2015 (а.с.109 т.1).

24.12.2014 судно «CARMENCITA» прийшло в порт Миколаїв без вантажу, що підтверджується загальною декларацією (General Declaration) про прихід судна (т.1 а.с.36).

04.01.2015 судно «CARMENCITA» прийшло на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків) з вантажем кукурудзи в кількості 34 700 т., що підтверджується загальною декларацією (General Declaration) про вихід судна (т.1 а.с.38).

Позивачем у позовній заяві зазначено, що для виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту суднами ТОВ СП «Нібулон», а саме буксиром «Нібулон-1», баржею «НБЛ-009», буксиром «Нібулон-2», баржею «НБЛ-001», буксиром «Нібулон-4», баржею «НБЛ-008», буксиром «Нібулон-5», баржею «НБЛ-010», буксиром «Нібулон-5», було здійснено 9 заходжень в межі акваторії морського порту Миколаїв (вхід суден в межі акваторії морського порту та вихід суден за межі акваторії морського порту), в підтвердження чого посилається на доручення, коносаменти, довідки Інспекції державного портового нагляду, здавальні акти, вантажні маніфести (т.1 а.с.28-35, а.с.41-64).

18.01.2015 завершено навантаження ТОВ СП "Нібулон" на судно «CARMENCITA» 15 300.00 т. кукурудзи на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) згідно виданих доручень (т.1 а.с.32-35), що підтверджується відповідними здавальними актами (т.1 а.с.61-64), вантажним маніфестом від 19.01.2015 (т.1 а.с.65-66), загальною декларацією про вихід судна «CARMENCITA» від 19.01.2015 (т.1 а.с.67).

19.01.2015 судно «CARMENCITA» вийшло з зовнішнього рейду Миколаївського морського порту (Очаків) з 50 000,000 т. кукурудзи, що підтверджується загальною декларацією про вихід від 19.01.2015 (т.1 а.с.67) та довідкою №438 від 19.01.2015 по оформлення виходу судна «CARMENCITA» (т.1 а.с.68).

На підтвердження факту використання місця для перевантаження вантажу (кукурудзи) на судно «CARMENCITA» на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до суду надано акт наданих послуг (виконаних робіт) №01071512 від 20.01.2015 (т.1 а.с.68), підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача.

23.01.2015 сторонами підписано (із зауваженнями) та скріплено печатками акт наданих послуг (виконаних робіт) №01141512 (т.1 а.с.70-71), відповідно до якого виконавець (позивач) надав, а замовник (відповідач) прийняв послуги щодо надання судну умов для безпечного входу до порту, стоянки в порту, виходу з порту та інших послуг згідно договору 7-С від 04.10.2010 на загальну суму 28 414,67 грн. (адміністративний, корабельний, санітарний збір та послуги з забезпечення проведення криголамних робіт).

Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту №2-А/2015 від 27.01.2015 "Про закінчення льодової кампанії в Миколаївському морському порту" оголошено закінчення льодової кампанії в акваторії Миколаївського морського порту з 00 год 00 хв 28.01.2015 (т.1 а.с.110).

Позивач зазначив, що протягом періоду оголошеної льодової компанії він забезпечив безпечні умови для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" в межах акваторії морського порту Миколаїв та надав послуги з забезпечення проведення криголамних робіт, що зафіксовано Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в акті наданих послуг (виконаних робіт) №01141512 від 23.01.2015 на суму 15 011,71 грн., який підписаний зі сторони відповідача із зауваженнями (т.1 а.с.71).

Вартість послуг за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту для вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді порту у загальній сумі 15 011,71 грн. включена позивачем до рахунку №01141512 від 23.01.2015, складовими частинами (додатками) якого є відомості-розрахунки по кожному суднозаходу (назва судна, дата входу/виходу, вартість нарахованих при цьому послуг) (т.1 а.с.73-81).

Відповідний рахунок був виставлений відповідачу та отриманий останнім, що підтверджується підписом представника ТОВ СП «Нібулон» в журналі реєстрації рахунків (т.1 а.с.82-83).

Послуги з забезпечення проведення криголамних робіт відповідачем не сплачені, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, предметом апеляційного перегляду даної справи є вимоги Порту про стягнення з відповідача вартості наданої спеціалізованої послуги по забезпеченню проведення криголамних робіт в період льодової кампанії, що були надані та розраховані позивачем на підставі Переліку і Тарифів.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Загальні правила надання послуг визначені, зокрема, Цивільним кодексом України, статтею 901 якого (що міститься в главі 63 "Послуги. Загальні положення" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право") передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Загальне правило статті 903 Цивільного кодексу України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв`язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання, тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.

Водночас положення статей 901, 903 Цивільного кодексу України, які презюмують виникнення правовідносин щодо надання послуг за договором, не виключають застосування до цих правовідносин, у передбачених законом випадках, положень частини третьої статті 11 Цивільного кодексу України, за якою цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Таким чином, цивільні права та обов`язки у правовідносинах щодо надання послуг, у передбачених законом випадках, можуть виникати з актів цивільного законодавства.

Правила та умови надання і оплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт врегульовані спеціальними нормами, зокрема, Кодексом торговельного мореплавства та Законом України "Про морські порти", а також положеннями постанови Кабінету Міністрів України №405 від 03.06.2013, якою затверджений перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, та наказу Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013 "Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт".

Суд апеляційної інстанції у спірних правовідносинах у даній справі керується наведеними нормативними актами в їх редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин (період льодової кампанії 2015 року, оголошений в Миколаївському морському порту).

Згідно статті 1 Кодексу торговельного мореплавства цей Кодекс регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства, під яким у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов`язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

У відповідності до ст. 2 Кодексу торговельного мореплавства діяльність, що входить у поняття "торговельне мореплавство" відповідно до статті 1 цього Кодексу, можуть провадити суб`єкти господарювання за наявності в них відповідної ліцензії, якщо її отримання передбачено законом.

Стаття 85 Кодексу торговельного мореплавства визначає обов`язки судна щодо дотримання режиму порту, відповідно до яких під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов`язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються, зокрема, послуг, пов`язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про морські порти України" акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об`єкта (об`єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.

Морський порт - це визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов`язаних з цим видів господарської діяльності (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про морські порти").

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 Закону України "Про морські порти України" функціонування та розвиток морських портів здійснюється за принципами розмежування адміністративних функцій щодо забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства і господарської (комерційної) діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про морські порти України", у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про морські порти", тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України. Тарифи на інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті, є вільними та визначаються договором між суб`єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.

При цьому, згідно зі Зведеним переліком суб`єктів природних монополій (розміщеному на офіційному сайті Антимонопольного комітету України в мережі Інтернет) Позивач є суб`єктом природної монополії на ринку надання спеціалізованих послуг морських портів, зокрема, в межах території Миколаївської області - в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій (зокрема, позивачем), які підлягають державному регулюванню, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №405 від 03.06.2013, за якою однією з цих спеціалізованих послуг визначено забезпечення проведення криголамних робіт.

В свою чергу, тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №1059 від 26.12.2013 (далі - Наказ №1059 від 26.12.2013).

Пунктом 1.4 Наказу №1059 від 26.12.2013 визначено, що тарифи на послуги із забезпечення проведення криголамних робіт встановлюються на:

- послуги із забезпечення умов для безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден у межах акваторії порту протягом періоду оголошеної льодової кампанії та обчислюються за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів;

- послуги із забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден) спеціалізованим криголамним судном та обчислюються за тарифами, наведеними у таблиці 2 додатка 2 до цих Тарифів.

У розділі ІІ Наказу №1059 від 26.12.2013 встановлено порядок та умови нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт.

Згідно пункту 2.1 Наказу №1059 від 26.12.2013 нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт здійснюється протягом періоду оголошеної льодової кампанії із суден груп А, Б за тарифами, визначеними в таблицях 1 та 2 додатка 2 до цих Тарифів, у такому порядку:

- для забезпечення безпечних умов для входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден в межах акваторії морського порту - за кожний вхід судна в межі акваторії морського порту та за кожний вихід судна за межі акваторії морського порту (за винятком випадків, коли такий вхід/вихід в межі/за межі акваторії морського порту пов`язаний виключно із проходженням судноплавним каналом та/або тимчасовою стоянкою на якірній стоянці (зовнішньому рейді) морського порту, які включено до меж акваторії відповідного морського порту, без виконання інших операцій в межах акваторії такого морського порту) за тарифами, наведеними у таблиці 1 додатка 2 до цих Тарифів;

- для забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден) спеціалізованим криголамним судном - за кожне таке проведення з кожного судна в каравані за тарифами, наведеними у таблиці 2 додатка 2 до цих Тарифів.

Відповідно до п.2.2 Наказу №1059 від 26.12.2013, якщо вхід або вихід судна у межі акваторії морського порту відбувається в строки поза межами періоду оголошення льодової кампанії, плата за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за такий період не стягується, крім випадків, передбачених пунктом 2.3 цього розділу.

Пунктом 2.6 Наказу №1059 від 26.12.2013 визначено, що використання плавзасобів при швартуванні, відшвартуванні, перешвартуванні суден у межах акваторії морського порту, супроводження суден, надання інших послуг плавзасобами протягом періоду оголошеної льодової кампанії, крім визначених цими Тарифами, оплачуються за вільними (договірними) тарифами.

Враховуючи, що особливість послуг із забезпечення проведення криголамних робіт полягає в тому, що їх надання пов`язано з періодом оголошеної льодової кампанії, судова колегія звертається до правил оголошення льодової кампанії в Україні, визначених в Правилах льодового проведення суден, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №14 від 12.03.2011 (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), які поширюються на торговельні судна, що здійснюють плавання в льодових умовах у територіальному морі України та на внутрішніх водних шляхах (пункт 1.1 цих Правил).

Пунктом 5.3 вищенаведених Правил передбачено, що початок і кінець льодової кампанії в окремих регіонах України оголошується наказом Укртрансбезпеки на підставі інформації, отриманої від льодових координаторів з проведення льодових операцій в регіонах, та публікуються в Повідомленнях мореплавцям державною установою "Держгідрографія". Якщо початок або кінець льодової кампанії Укртрансбезпекою не оголошено, а льодові умови в районі порту різко погіршилися або покращилися, капітан відповідного порту має право самостійно оголосити про початок або кінець льодової кампанії в зоні дії порту, про що в якомога стислий термін інформує Укртрансбезпеку. На підставі інформації, отриманої від капітана порту, Укртрансбезпека видає відповідний наказ про оголошення початку або кінця льодової кампанії в зоні дії зазначеного порту. Під час льодової кампанії проведення суден здійснюється лише за допомогою криголамів, за винятком суден, які мають льодовий клас, який дає можливість безпечного проходу суден в існуючих льодових умовах в районі плавання.

Таким чином, за наведеного вище правового регулювання, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що цивільні права із нарахування плати за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт та обов`язки оплатити ці послуги виникають з наведених актів цивільного законодавства та за правилами, які ними встановлені, що узгоджується із підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, передбаченими частиною третьою статті 11 Цивільного кодексу України.

Крім того, за змістом визначених спеціальних норм щодо правил надання та оплати послуг із забезпечення проведення криголамних робіт надання цих послуг здійснюється спеціальним суб`єктом господарювання позивачем як суб`єктом природної монополії на ринку надання спеціалізованих послуг морських портів, а у спірних правовідносинах в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України". При цьому право нараховувати плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за правилами Наказу №1059 від 26.12.2013, а, відповідно, і обов`язок оплатити цю послугу суб`єктом, що її отримує, за правилами Наказу №1059 від 26.12.2013 та за тарифами за цим наказом, виникає за умови надання відповідної послуги, що відповідає загальним правилам виникнення прав та обов`язків у правовідносинах з надання послуг.

За таких обставин, особливість надання та споживання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт полягає в тому, що:

-для виникнення у сторін правовідносин щодо надання/отримання цих послуг закон (окрім випадків, передбачених пунктом 2.6 Наказу №1059 від 26.12.2013) не вимагає укладення надавачем цих послуг (позивачем) з кожним із суб`єктів набувачів послуг окремих договорів за правилами, що встановлюють загальний порядок укладення угод (стаття 207 Цивільного кодексу України, статті 179, 181 Господарського кодексу України), оскільки ці правовідносини виникають з актів цивільного законодавства;

-виникнення цих правовідносин обумовлено певними природними явищами, а саме: льодовими умовами у морському порту, наявність яких закріплюється оголошенням льодової кампанії у встановленому порядку;

-ця послуга надається заздалегідь невизначеному колу суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту в період оголошеної льодової кампанії та які самим фактом входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період за відповідних природних (льодових) умов у морському порту споживають цю послугу, адже вони є тими особами, яким позивач (як суб`єкт природної монополії на ринку надання спеціалізованих послуг морських портів) зобов`язаний в льодових умовах забезпечити безпечні умови для здійснення вказаних дій, а саме: безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден у межах акваторії порту в льодових умовах протягом періоду оголошеної льодової кампанії;

-надання послуг здійснюється безпосереднім забезпеченням проведення криголамних робіт з боку суб`єкта (надавача послуг), у той час як їх отримання фактом здійснення суднами відповідної категорії (групи) входу/виходу в/за межі акваторії морського порту в льодових умовах в межах періоду оголошеної льодової кампанії, а також отриманням в цих умовах забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден).

Отже, для надання послуги із забезпечення проведення криголамних робіт необхідним є саме проведення криголамних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося раніше, розпорядженням капітана Миколаївського морського порту №22-А/2014 від 31.12.2014 "Щодо оголошення льодової кампанії в Миколаївському морському порту" у зв`язку з початком інтенсивного льодоутворення у Дніпро-Бузькому регіоні, а також прогнозуємим подальшим різким зниженням температури у найближчу добу та відповідно до Правил льодового проведення суден, затверджених наказом Мініфраструктури України №14 від 12.03.2011 і зареєстрованих в Мінюсті України 04.04.2011 за №447/19185, оголошено початок льодової кампанії в Миколаївському морському порту з 00 год 00 хв 01.01.2015 (а.с.109 т.1). Розпорядженням капітана Миколаївського морського порту №2-А/2015 від 27.01.2015 "Про закінчення льодової кампанії в Миколаївському морському порту" оголошено закінчення льодової кампанії в акваторії Миколаївського морського порту з 00 год 00 хв 28.01.2015 (т.1 а.с.110).

Судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу, що подібні правовідносини сторін неодноразово були вже предметом дослідження Верховного Суду.

Зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2022 у справі № 915/104/21, постановах Верховного суду по справам №915/103/21, №915/99/21, №915/95/21, №915/27/20, №915/98/21, №915/105/21, №915/106/21, №915/101/21.

Відповідно ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновку щодо застосування норм матеріального права, викладеного в постановах Верховного Суду від 07.06.2024 по справі № 420/25804/23, від 13.06.2024 по справі № 120/14637/23; від 20.06.2024 по справі № 420/23990/23; від 25.06.2024 по справі № 420/25467/23 та від 31.07.2024 по справі 380/27728/23, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, від 03.07.2019 у справі № 127/2209/18, від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, в яких викладено правову позицію, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення подібних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також зазначала, що ГПК України визначено процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.

Тому незалежно від того, чи перераховані усі постанови, в яких викладено правову позицію, від якої в цій справі відступив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

У постановах Верховного Суду від 16.11.2021 № 915/127/20, № 915/208/20, від 03.12.2021 №915/43/20, від 06.12.2021 № 915/181/20, від 14.12.2021 №915/119/20, які були ухвалені при подібних правовідносинах, сторонами яких також виступали Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон", а предметом вимоги про стягнення заборгованості за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт в акваторії порту Миколаїв у період оголошення льодової компанії, зазначено, що особливість надання та споживання послуг із забезпечення проведення криголамних робіт полягає в тому, що:

- для виникнення у сторін правовідносин щодо надання/отримання цих послуг Закон (окрім випадків, передбачених пунктом 2.6 Наказу № 1059) не вимагає укладення надавачем цих послуг (позивачем) з кожним із суб`єктів - набувачів послуг окремих договорів за правилами, що встановлюють загальний порядок укладення угод (стаття 207 ЦК України, статті 179, 181 ГК України), оскільки ці правовідносини виникають з актів цивільного законодавства;

- виникнення цих правовідносин обумовлено певними природними явищами - а саме льодовими умовами у морському порту, наявність яких закріплюється оголошенням льодової кампанії у встановленому порядку;

- ця послуга надається заздалегідь невизначеному колу суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту в період оголошеної льодової кампанії та які самим фактом входу/виходу судна в/за межі акваторії морського порту в указаний період за відповідних природних (льодових) умов у морському порту споживають цю послугу, адже вони є тими особами, яким позивач (як суб`єкт природної монополії на ринку надання спеціалізованих послуг морських портів) зобов`язаний в льодових умовах забезпечити безпечні умови для здійснення зазначених дій, а саме безпечного входу, виходу, маневрування, швартування, перешвартування та руху суден у межах акваторії порту в льодових умовах протягом періоду оголошеної льодової кампанії;

- надання послуг здійснюється безпосереднім забезпеченням проведення криголамних робіт з боку суб`єкта (надавача послуг), а їх отримання - фактом здійснення суднами відповідної категорії (групи) входу/виходу в/за межі акваторії морського порту в льодових умовах в межах періоду оголошеної льодової кампанії, а також отриманням в цих умовах забезпечення криголамного проведення суден (караванів суден).

У зазначених вище постановах Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів щодо обставин безпосереднього проведення позивачем криголамних робіт з відповідним наданням ним у морському порту послуг із забезпечення проведення криголамних робіт в період оголошеної льодової компанії, тобто в льодових умовах, виключає визначені актами цивільного законодавства підстави для нарахування плати за ці послуги, що також узгоджується із загальним правилом статті 903 ЦК України щодо оплатності послуги за умови її надання.

Відповідно висновку Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеного у постанові від 03.06.2022 по справі № 915/104/21:

« 9.9. У матеріалах справи відсутні докази надання Відповідачем заявок на проведення криголамних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт не підписані, інші докази виконання Позивачем зазначених робіт на користь Відповідача та прийняття їх останнім - відсутні. Також відсутні докази вчинення Позивачем будь-яких дій щодо колки криги в акваторії Порту в період льодової кампанії 06.01.2017- 04.03.2017 за наявності крижаного покриву.

9.11. У матеріалах справи відсутні належні докази надання Позивачем Відповідачу послуг із забезпечення проведення криголамних робіт у відповідний період льодової кампанії, під час якої судна Відповідача здійснили виконання вантажних операцій з перевантаження на зовнішньому рейді Порту (завантаження судна).

10. За загальними правилами надання послуг, визначених статтею 901 ЦК України: за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; положення цієї глави (глави 63 ЦК України) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною першою статті 903 названого Кодексу встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням наведеного припису за відсутності доказів надання послуг особа, яка вимагає їх оплати, не вправі розраховувати на здійснення такої оплати.

12. Судами попередніх інстанцій також правильно зазначено, що:

- названою постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 405 визначено перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб`єктами природних монополій (зокрема, Позивачем), які підлягають державному регулюванню відповідно до статті 21 Закону України "Про морські порти України"; згідно з цією постановою однією з таких спеціалізованих послуг визначено забезпечення проведення криголамних робіт;

- при цьому право нараховувати плату за послуги із забезпечення проведення криголамних робіт за правилами згаданого наказу Міністерства інфраструктури України від 26.12.2013 №1059, а, відповідно, й обов`язок з оплати послуги особою, що її отримує, виникають за умови фактичного надання відповідної послуги (і доведення такого надання в разі виникнення спору), що відповідає загальним правилам виникнення прав та обов`язків у правовідносинах, пов`язаних з наданням послуг.

13. З огляду на викладене попередні судові інстанції, з`ясувавши відсутність доказів обставин, пов`язаних з проведенням Позивачем криголамних робіт з відповідним наданням ним у Порту послуг із забезпечення проведення таких робіт у період оголошеної у 2017 році льодової кампанії, що виключає визначені актами цивільного законодавства підстави для нарахування плати за ці послуги, - дійшли не спростованого доводами касаційної скарги висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.»

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, викладених при подібних правовідносинах, судова колегія наголошує, що для надання послуги із забезпечення проведення криголамних робіт необхідним є саме проведення криголамних робіт.

Тому, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обов`язковості наявності належних і допустимих доказів проведення безпосередньо Позивачем криголамних робіт з розчищення акваторії морського порту Миколаїв від криги.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач в підтвердження проведення криголамних робіт в межах акваторії морського порту в період оголошення льодової компанії з 01.01.2015 по 28.01.2015 посилається на укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Марконі" Договір №1-В-МИФ-15 від 06.01.2015, за умовами якого вказане товариство зобов`язується надати позивачу послуги щодо оренди морських і каботажних вантажних суден з екіпажем; послуги щодо буксирування та штовхання за кодом ДК 016-2010 50.20.2, а саме - послуги буксирування з забезпечення проведення криголамних робіт в акваторії морського порту Миколаїв, а замовник оплатити такі послуги.

Пунктом 5.1 Договору №1-В-МИФ-15 визначено, що послуги за цим Договором надаються на підставі заявок замовника, оформлених за формою, що наведена в Додатку №2 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно п.5.6 Договору, надання послуг учасником за цим Договором та прийняття цих послуг замовником оформлюється актом наданих послуг, який надається учасником протягом 5-ти робочих днів з дати завершення надання послуг відповідно до кожної заявки, та підтверджується документами згідно цього Договору.

У відповідності до п.6.1.2 Договору, замовник зобов`язаний надавати учаснику заявки згідно Додатку №2 до Договору засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою з подальшим надісланням оригіналу заявки.

Відповідно до п.6.1.3 Договору, замовник зобов`язаний приймати надані послуги та підписувати акти наданих послуг, якщо такі послуги відповідають умовам цього Договору, не пізніше 5-ти робочих днів з моменту їх одержання.

Як вбачається із Додатку №2 «Форма заявки» до Договору №1-В-МИФ-15, у заявці, зокрема, зазначається повне найменування послуг, місце надання послуг (місце початку надання послуг або географічні координати).

Отже, за умовами Договору №1-В-МИФ-15 від 06.01.2015 послуги ТОВ «Марконі» надаються за Заявками МФ ДП «АМПУ».

Однак, як було вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано з боку Порту, позивачем до матеріалів справи не надано Заявок замовника послуг, як то визначено Договором №1-ВМИФ-15.

Позивач вказує, що на виконання Договору №1-В-МИФ-15 ТОВ "Марконі" надало послуги буксирів з забезпечення проведення криголамних робіт, про що складено акт наданих послуг (виконаних робіт) №08140011 від 08.01.2015 (т.1 а.с.304) та приймально - здавальний акт від 08.01.2015 (т.1 а.с.305).

Так, згідно п.5.6 Договору, надання послуг учасником за цим Договором та прийняття цих послуг замовником оформлюється актом наданих послуг, який надається учасником протягом 5-ти робочих днів з дати завершення надання послуг відповідно до кожної заявки, та підтверджується документами згідно цього Договору.

За змістом п. 5.6, 6.1.3 Договору належним і допустимим доказом надання та прийняття послуг є Акт наданих послуг, який оформлюється відповідно до кожної Заявки (в якій вказується місце надання послуг (місце початку надання послуг або географічні координати).

Відповідно п.6.3.5 Договору учасник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати завершення надання Послуг відповідно до кожної Заявки на підставі підтверджуючих документів згідно цього Договору оформити та надати Замовнику акти наданих послуг в двох екземплярах.

Однак, з акту наданих послуг (виконаних робіт) №08140011 від 08.01.2015 (т.1 а.с.304) вбачається, що ТОВ "Марконі" надало, а позивач прийняв послуги згідно Договору №1-В-МИФ-15 від 06.01.2015, а саме послуги буксиру "Докер" - субститут буксира "Українець"/прич. №2-13/08.01.2015 на суму 14 205,00 грн.

Судова колегія відхиляє аргументи скаржника, що судом проігноровано приймально-здавальний акт колки криги в акваторії порту від 08.01.2015, оскільки даний документ є виключно підтвердженням часу надання послуг (п.6.3.4) в той час як Акт наданих послуг підтверджує факт наданняприймання послуги та у сукупності з Заявкою (п.5.1, 5.6, 6.3.5 Договору) в якій вказується місце надання послуг (місце початку надання послуг або географічні координати). Крім того, даний документ також містить інформацію про околку криги причалів №2- 13: «Околка льда в акватории порта причалы №2-13», оскільки околювання причалів проводилось зі сторони суміжною з акваторією порту. Такі заходи входять до «Технічного обслуговування причалів» - комплекс операцій з підтримки споруди в працездатному або справному стані при використанні її за призначенням.

Судова колегія зазначає, що обколка причалів (Розділ 3 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку «Про затвердження Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд» від 27.05.2005 №257 «Технічна експлуатація причальних, захисних, берегоукріплювальних і суднопідіймальних споруд») не є тотожним з розчищення акваторії порту від криги (Розділ 4 Наказу від 27.05.2005 №257 «Технічна експлуатація підхідних каналів і портових акваторій»), оскільки причали і акваторія це різні гідротехнічні споруди і до кожної з них передбачений окремий комплекс заходів для підтримання їх в належному експлуатаційному стані. Обколювання причалів від криги не може замінити собою розчищення акваторії морського порту від крижаного покриву або бути з ним ототожненим.

Наказ Міністерства транспорту та зв`язку «Про затвердження Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд» від 27.05.2005 №257 розділяє заходи «Технічної експлуатації причальних споруд» - Розділ 3 від «Технічної експлуатації підхідних каналів і портових акваторій» - Розділ 4.

Обколка стінок причалу від льоду є обов`язком позивача щодо утримання причалу в належному стані (як особи що експлуатує причал), що визначено Наказом Міністерства транспорту та зв`язку «Про затвердження Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд» від 27.05.2005 №257, де технічне обслуговування - комплекс операцій з підтримки споруди в працездатному або справному стані при використанні її за призначенням.

Відповідно до п.3.1.29 Наказу, підготовка причалів до швартовних і вантажних операцій у зимовий час повинна здійснюватись структурним підрозділом, що експлуатує споруду, під наглядом ВКБ і служби капітана порту. Підготовка причалів до підходу суден і виконання вантажних операцій включає звільнення оперативної акваторії і простору біля причалу, а також прикордонної смуги від льодового покриву, очищення від снігу і посипання території піском на всіх місцях, де будуть проводитись роботи зі швартування суден, вантажні операції та ін.

Відповідно п.12 ст.1 ЗУ «Про морські порти України» причал - гідротехнічна споруда, яка має швартовні та відбійні пристрої і призначена для стоянки та обслуговування суден, обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна і висадки з суден, проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Причал є гідротехнічною спорудою, яка розташована на земельній ділянці і піддається впливу води.

Вищезазначені правовідносини по обколюванню причалів від криги виникають між позивачем (особа, що експлуатує причал) та суб`єктами господарювання, які здійснюють навантажувально - розвантажувальні роботи через причали морського порту Миколаїв на підставі відповідних договорів.

Суд зауважує, що з акту наданих послуг (виконаних робіт) №08140011 від 08.01.2015 ТОВ "Марконі" надано послуги буксиру "Докер" - субститут буксира "Українець" колки криги саме щодо причалів №2-13.

В той же час предметом судового спору є послуги з забезпечення проведення криголамних робіт по розчищенню акваторії порту від криги і дані правовідносини виникають між Позивачем (як надавачем спеціальної послуги) та Судновласником який заходить в акваторію в період льодової кампанії.

Отже, сам лише факт укладання Договору №1-В-МИФ-15 від 06.01.2015 не є належним і допустимим доказом фактичного проведення розчищення акваторії морського порту від криги.

Щодо доводів скаржника про невиконання відповідачем п.3.2 укладеного між сторонами Договору №7-С від 04.10.2010.

Відповідно до п.1 Договору, Порт надає послуги згідно з письмовими заявками Агента, а Агент приймає ці послуги та оплачує їх вартість згідно з дорученнями від імені та за рахунок Судновласника, на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.1.3 Договору №7-с, Порт зобов`язаний надати Агенту для підписання, на наступний день після надання послуг, приймально-здавальний акт.

Відповідно до п.3.2 Договору, Агент здійснює остаточні розрахунки за послуги в термін п`яти банківських днів після відходу судна з порту на підставі підтверджуючих документів та приймально-здавальних актів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у розумінні ст.74-79 ГПК України, які б підтверджували надання Відповідачем заявок на проведення криголамних робіт у відповідності до п.1 Договору, що відповідач замовляв дану послугу, тощо.

Так, матеріали справи містять акт наданих послуг №01141512 від 23.01.2015, відповідно до якого включена вартість спірних послуг 15011,71 грн та зазначено, що сторони: - «склали цей акт в тому, що в січні 2015 р. Виконавець надав, а Замовник прийняв послуги щодо надання судну умов для безпечного входу до порту, стоянки в порту, виходу з порту та інших послуг згідно договору 7-С від 04.10.2010»; - «Послуги надані у повному обсязі. Сторона одна до одної претензій не мають».

Разом з цим, вказаний акт наданих послуг №01141512 від 23.01.2015 складений позивачем одночасно на 4 види зборів (адміністративний, корабельний, санітарний, послуги з забезпечення проведення криголамних робіт).

Разом з цим, в даному акті міститься зауваження ТОВ СП «НІБУЛОН» про не згоду в частині «послуг із забезпечення проведення криголамних робіт». ТОВ СП «НІБУЛОН» зробив напис «із зауваженнями» та перекреслив суми нараховані по адміністративному збору, корабельному збору, послуги з забезпечення проведення криголамних робіт і зазначено що вірним є нарахування виключно в розмірі 301,81 грн санітарного збору.

В зауваженнях до акту наданих послуг №01141512 від 23.01.2015 зазначено, що загально вірно обрахована сума за послуги забезпечення проведення криголамних робіт за цим актом наданих послуг (виконаних робіт) становить 0,00 грн.

Суд констатує, що позивач приймально-здавальних актів та підтверджуючих документів щодо проведення криголамних робіт Відповідачу не направляв. Відповідач будь-яких приймально-здавальних актів щодо вказаних послуг не підписував.

Аргументи скаржника, що послуги з забезпечення проведення криголамних робіт це здійснення капітаном порту «нагляд і контроль», судова колегія не звертає уваги, оскільки дії капітана порту щодо реалізації ним делегованих йому державою владних управлінських функції не є діями які породжують позитивний ефект, не відносяться до цивільно-правового інституту «послуг». Заходи капітана морського порту як координатора льодових операцій у період льодової компанії відноситься до Державного нагляду за безпекою мореплавства у морському порту (ст.75, 78 КТМ України).

Доводи апелянта, що при відсутності доказів колки криги з боку ДП «АМПУ» суд мав взяти як доказ проведення цих робіт з боку надавача послуг сам факт того, що судна ТОВ СП «НІБУЛОН» прибули на зовнішній рейд, судова колегія відхиляє як безпідставні, оскільки сам по собі факт руху даних суден по крижаному покриву акваторії морського порту не може бути доказом факту проведення ДП «АМПУ» колки криги в акваторії морського порту.

Судова колегія відзначає, що інших належних та допустимих доказів вчинення позивачем дій з ламання (колки) криги в межах акваторії морського порту в період оголошення льодової компанії з 01.01.2015 по 28.01.2015 матеріали справи не містять, позивачем не доведено.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що відсутність належних доказів вчинення позивачем дій з ламання (колки) криги в акваторії морського порту протягом періоду господарської діяльності відповідача у межах періоду льодової компанії свідчить про недоведеність Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" факту надання ним Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" послуг із забезпечення проведення криголамних робіт у наведений період льодової кампанії, що, в свою чергу, виключає визначені актами цивільного законодавства підстави для нарахування плати за ці послуги, що також узгоджується із загальним правилом статті 903 Цивільного кодексу України щодо оплатності послуги за умови її надання.

Посилання апелянта на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі № 915/111/18 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 915/111/17 судова колегія оцінює критично, оскільки, як вже було зазначено вище, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками Об`єднаної палати Верховного суду, викладеними у постанові від 03.06.2022 по справі № 915/104/21.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного у справі судового рішення, оскільки їм вже було надано належну оцінку судом першої інстанції, вони не спростовують зроблених судом висновків про наявність підстав для часткового стягнення з відповідача суми пені.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 у справі №915/861/18.

За таких обставин, апеляційна скарга на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 у справі №915/861/18 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського морського порту) на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 у справі №915/861/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.04.2024 у справі №915/861/18 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяА.І. Ярош

Судді:Я.Ф. Савицький

Н.М. Принцевська