Постанова

від 02.10.2024 по справі 908/3243/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. м.Київ Справа№ 908/3243/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 02.10.2024:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис"

на рішення Господарського суду Сумської області

від 25.03.2024 (повний текст складено та підписано 04.04.2024)

у справі № 908/3243/23 (суддя Є.А. Жерьобкіна)

за позовом Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис"

про стягнення 1.144.786 грн. 88 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис» про стягнення з останнього 1144786 грн 88 коп. безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 4, за кадастровим номером 5910200000:11:009:0021, площею 0,5440 га без правовстановлюючих документів (договору оренди) за період 6 місяців 2019 року, 2020 та 2021 роки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач фактично використовує спірну земельну ділянку без укладеного договору оренди, у зв`язку з чим позивач, як власник земельної ділянки недоотримав дохід у вигляді орендної плати.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач визнав позов в частині суми стягнення 190797 грн 80 коп., що становить 1% від розміру нормативної грошової оцінки землі, та просить суд відмовити у стягненні 953 989 грн 08 коп. за необґрунтованістю нарахування.

У відзиві на позовну заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис» визнавав позов в частині суми стягнення 190 797 грн 80 коп., що становить 1% від розміру нормативної грошової оцінки землі, та просив суд відмовити у стягненні 953 989 грн 08 коп. за необґрунтованістю нарахування. В обґрунтування поданого відзиву, відповідач вказував на необґрунтованість застосування позивачем ставки податку в залежності від цільового призначення ділянки, замість 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивач застосовує 6%.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 у справі №908/3243/23 позов Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис" про стягнення 1 144 786 грн. 88 коп. - задоволено частково, а саме:

- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис" на користь Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області 572393 грн 45 коп.;

- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис" на користь Виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області 8585 грн. 90 коп. витрат зі сплати судового збору;

- в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки за кадастровим номером 5910200000:11:009:0021 по вул. Незалежності, 4 у м. Охтирка Сумської області, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України у відповідності із чим позивач просить стягнути збитки із застосуванням ставки орендної плати 6% від нормативної грошової оцінки.

- заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що позивачем необґрунтовано визначено ставку орендної плати; вказує на те, що з 01.01.2019 діють ставки податку, встановлені у Додатку 1 Рішення Охтирської міської ради Сумської області № 1178-МР від 26.06.2018 «Про встановлення ставок земельного податку на території Охтирської міської об`єднаної територіальної громади», а саме (11.02) для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) - 1%;

- господарський суд Сумської області дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на рішення Охтирської міської ради, якими затверджені ставки орендної плати за землю за видом цільового призначення, у тому числі: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення - 3%, згідно вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та ст. 1212-1213 Цивільного кодексу України, передбачено повернення безпідставно збережених коштів саме у розмірі вартості орендної плати за користування земельною ділянкою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал-Базис» (23.04.2024 через підсистему «Електронний суд») звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 по справі №908/3243/23 частково та задовольнити позовні вимоги Охтирської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис» частково у сумі 190 797,80 грн. та відмовити у стягненні 953 989,08 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.

Скаржник в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції не врахував, хибно зазначивши, що предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача коштів саме у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки, але орендних відносин між сторонам спору взагалі немає. Таким же є хибний висновок, що до спірних відносин підлягають застосуванню рішення Охтирської міської ради, якими затверджені ставки орендної плати за землю за видом цільового призначення, у тому числі: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення - зі ставкою 3%, а не рішення №1178-МР від 26.06.2018, №2005-МР від 25.06.2020 про встановлення ставок земельного податку на території Охтирської міської об`єднаної територіальної громади на рівні 1%.

Також, скаржник наголошує на тому, що позивач не зазнав збитків у вигляді недоотриманої орендної плати, адже Позивач не уклав з ТОВ «Капітал Базис» відповідний договір оренди, тому наразі це підтверджує відсутність вини відповідача у порушені зобов`язання з оплати орендних платежів.

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції

Через підсистему «Електронний суд» 10.06.2024 від Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, відповідач посилався на те, що платниками земельного податку є виключно власники земельних ділянок, власники земельних часток (паїв) та землекористувачі на титулі постійного користування. Враховуючи законодавства України суд першої інстанції обгрунтовано встановив що у відповідача присутній обов`язок відшкодування безпідставно збережених коштів саме у вигляді орендної плати за землю внаслідок використання без правовстановлюючих документів (договору оренди землі).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Базис» на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 у справі №908/3243/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 908/3243/23.

02.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи №908/3243/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Базис» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 у справі № 908/3243/23 відмовлено. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал-Базис» на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 у справі № 908/3243/23 залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, скаржнику надано право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 17 171 (сімнадцять тисяч сто сімдесят одна) грн. 80 коп. за подання апеляційної скарги на Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 у справі № 908/3243/23, яке оскаржується у частині стягнення 953 989 грн. 08 коп. або зазначити інші межі апеляційного оскарження, з урахуванням яких сплатити судових збір у розмірі згідно апеляційної скарги пропорційно ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".

24.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис» надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію № 0.0.3666861308.1 від 24.05.2024 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 у справі № 905/3243/23 у розмірі 6 868,72 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №908/3243/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис» на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 прийнято справу №908/3243/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис» на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л., вирішено розгляд справи №908/3243/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис» здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 13.06.2024 об 11 год 15 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 розгляд справи №908/3243/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 відкладено на 11.07.2024 об 10 год. 30 хв. Запропоновано учасникам справи надати свої письмові пояснення, в яких у табличному вигляді надати розрахунок стосовно заявлених позовних вимог.

13.06.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про участь в судовому засіданні, яке призначено на 11.07.2024 об 10 год. 30 хв. по справі № 908/3243/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Базис» про участь в судовому засіданні, яке призначено на 11.07.2024 об 10 год. 30 хв. по справі №908/3243/23, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

В свою чергу, суддя Шаптала Є.Ю., який входить до складу колегії суддів, але не є суддею-доповідачем, з 06.07.2024 по 11.07.2024 включно, перебував у відрядженні, у зв`язку з чим призначене судове засідання не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 розгляд справи №908/3243/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 призначено на 26.09.2024 10 год. 20 хв.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 16/09/2024 про звільнення у відставку судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 прийнято справу №908/3243/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А., вирішено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис" здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 26.09.2024 о 10 год 20 хв.

У зв`язку з оголошенням сигналу «повітряної тривоги» в місті Києві, судове засідання у справі №908/3243/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 у справі №908/3243/23. Судове засідання призначено на 02.10.2024 о 10 год 30 год

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого та діючого військового стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 02.10.2024 учасники справи своїх представників не направили, були повідомлені шляхом надіслання ухвали Північного апеляційного господарського суду до електронних кабінетів системи ЄСІТС.

01.10.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис" про відкладення розгляду справи обгрунтовуючи тим, що представник Кузнєцов І.С., прийматиме участь у розгляді іншої справи у іншому суді.

Колегія суддів розглянувши клопотання відповідача про відкладення про відкладення розгляду справи, відхиляє клопотання відповідача, як необгрунтоване, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників відповідача - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги внаслідок неявки представників скаржника - відсутні, а заявлене клопотання про відкладення розгляду справи відхиляється як безпідставне. До того ж, до клопотання про відкладення представником скаржника не долучено жодних доказів на підтвердження наведених у ньому відомостей щодо участі у іншому судовому засіданні у іншому суді.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5914053242019 від 05.12.2019, 01.04.2013 проведено державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 5910200000:11:009:0021; категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення: підприємств іншої промисловості площею 0,5440 га за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, буд. 4; інформація про власників (користувачів) земельної ділянки: територіальна громада в особі Охтирської міської ради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідач - ТОВ «Капітал Базис» 02.04.2013 набув право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, буд. 4, а саме: єдиний майновий комплекс будівель та споруд, складовими частинами якого є будівля з підвалом площею 1822,9 кв. м., будівля, ватний цех/вбиральня площею 637,9 кв. м., склад площею 188,8 кв. м., кіоск трансформаторний площею 22,3 кв. м., пожводойма площею 57 кв. м., склад площею 47,5 кв. м., асфальтове покриття площею 855 кв. м., огорожа. Зазначені об`єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці комунальної власності за кадастровим номером 5910200000:11:009:0021 загальною площею 0,5440 га.

Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради № 30 від 17.02.2016 затверджений Порядок з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради та утворена комісія з визначення та відшкодування збитків власникам землі Охтирської міської ради.

Рішенням Охтирської міської ради № 1175-МР від 26.06.2018 затверджено Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок; затверджено ставки орендної плати за землю. Рішення набирає чинності з 01.01.2019.

Рішенням Охтирської міської ради № 2006-МР від 25.06.2020 затверджено Положення про порядок оформлення права оренди земельних ділянок; затверджено ставки орендної плати за землю. Рішення набирає чинності з 01.01.2019. Рішення Охтирської міської ради № 1175-МР від 26.06.2018 визнано таким, що втратило чинність з 01.01.2021.

04.02.2022 Охтирська міська рада звернулась до ТОВ «Капітал Базис» з листом № 01-14/41 від 04.01.2022 із запрошенням прийняти участь у засіданні комісії з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам, які підлягають відшкодуванню на території Охтирської міської ради, яке відбудеться 18.01.2022 о 10:00.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 11.08.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5910200000:11:009:0021 у Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, буд. 4, становить 7631912 грн 61 коп. (а. с. 48).

Згідно розрахунку позивача, розмір збитків за 6 місяців 2019 року становить 228 957 грн 36 коп., за 2020 рік 457914 грн 76 коп., за 2021 рік 457 914 грн 76 коп.

18.01.2022 комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі складений акт № 02-09/68, яким визначений розмір збитків, завданих ТОВ «Капітал Базис» Охтирській міській територіальній громаді за період 6 місяців 2019 року 2020-2021 роки. Застосовано ставку орендної плати 6%. За вказаний період нараховано 1144786 грн 88 коп. Актом встановлений термін для сплати збитків 30 днів з дня затвердження актів відшкодування збитків відповідно до п. 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 № 284.

Рішенням № 17 від 16.02.2022 Охтирська міська рада затвердила акти з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам згідно переліку; зобов`язала землекористувачів сплатити збитки, визначені актами, у місячний термін після прийняття цього рішення згідно переліку.

20.07.2022 Виконавчий комітет Охтирської міської ради звернувся до ТОВ «Капітал Базис» з повідомленням № 01-14/2063, яким запропоновано відповідачу у 30-денний термін з дня надходження повідомлення розглянути його разом з актом та інформувати про результати їх розгляду Охтирську міську раду.

Враховуючи несплату відповідачем за користування спірною земельною ділянкою орендної плати за період 6 місяців 2019 року 2020-2021 роки, утворилась заборгованість в сумі 1144786 грн 88 коп., що стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення вказаної суми.

Відповідач заперечував проти задоволення позову в частині стягнення 953 989 грн 08 коп. у зв?язку з його необґрунтованістю внаслідок безпідставності застосування ставки земельного податку у 6%, замість 1%.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 Цивільного кодексу України).

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Крім того згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17).

Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (див. висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі №334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі №539/3403/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 27.01.2021 у справі №910/16334/19, від 04.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.12.2021 у справі №910/13182/20).

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди. Підставою позову є користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без здійснення плати за таке користування.

За умовами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

У разі надання земельної ділянки в оренду, укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, позивач звертаючись з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати зазначає, що земельна ділянка, площею 0,5440 га, за кадастровим номером 5910200000:11:009:0021 - є об`єктом комунальної власності, який може використовуватись зважаючи на вимоги ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України лише на підставі та умовах договору оренди.

Відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019р. у справі № 912/1188/17.

Враховуючи вказані норми, навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, відповідно до яких вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, і до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати регулюються ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, і що перевірено судом апеляційної інстанції, до матеріалів справи додано розрахунок, розмір орендної плати за використання відповідачем земельної ділянки за період 6 місяців 2019 року, 2020, 2021 роки становить 1144786 грн 88 коп. (за 6 місяців 2019 року - 228957 грн 36 коп., за 2020 рік - 457914 грн 76 коп., за 2021 рік - 457914 грн 76 коп.). Зазначений розмір орендної плати розрахований шляхом застосування орендної ставки до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 5910200000:11:009:0021 за період щодо якого заявлене стягнення становить 7631912 грн 61 коп.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, за змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У розумінні наведених положень законодавства, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Отже, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Також, при вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 у справі №1-12/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд першої інстанції встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку застосовано ставку орендної плати від нормативної грошової оцінки 6 %.

Апеляційна скарга містить заперечення щодо прийнятого рішення, яким частково задоволено позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що ставка податку, яку має сплачувати відповідач за земельні ділянки, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи відхиляє доводи скаржника щодо застосування ставки орендної плати від нормативної грошової оцінки у розмірі 1 %, з огляду на наступне.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області 11.08.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5440,00 кв. м. за кадастровим номером 5910200000:11:009:0021 становить 7631912 грн 61 коп.

Відповідно до п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (далі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Пунктом 2 Порядку, передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до п. 4 Порядку, розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Збитки відшкодовуються власникам землі підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій (п. 5 Порядку).

Статтею 189 Земельного кодексу України визначено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Рішенням виконавчого комітету Охтирської міської ради № 30 від 17.02.2016 затверджено Порядок визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради та склад комісії з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам, які підлягають відшкодуванню.

Пункт 4 Порядку передбачає, що визначення розміру збитків власника землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради здійснює комісія з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам. За результатами розгляду матеріалів Комісією складається акт про визначення збитків по кожному об`єкту окремо.

Згідно п. 6 Порядку, визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Охтирської міської ради у разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою (починаючи з дня оформлення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці комунальної власності). Відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства. Збитки визначаються із застосуванням розмірів ставок орендної плати за землю, затверджених рішенням Охтирської міської ради, які діяли на момент виникнення таких збитків.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2014 рік -1, 249, 2015 рік 1, 433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 - для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0; для земель сільськогосподарського призначення - 1,06; 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік 1,0.

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Відповідно до рішень Охтирської міської ради, якими затверджені ставки орендної плати за землю за видом цільового призначення, у тому числі: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення 3%, згідно вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та ст. 1212-1213 Цивільного кодексу України, передбачено повернення безпідставно збережених коштів саме у розмірі вартості орендної плати за користування земельною ділянкою.

Також суд апеляційної інстанції наголошує, що згідно витягу із технічної документації про норматвну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у примітках заначено6 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який храктерезує функціональне використання земельної ділянки, застосовується із значенням 3,0.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність здійснення перерахунку заявлених вимог про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю у розмірі 1 144 786, 88 грн., та про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, з застосуванням ставки орендної плати 3 %, що складає 572 393 грн 45 коп., у тому числі: за 6 місяців 2019 року - 114478 грн 69 коп., за 2020 рік - 228 957 грн 38 коп., за 2021 рік - 228 957 грн 38 коп.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявність обставин законності підстав застосування при розрахунку спірної суми ставки орендної плати у розмірі 1% .

Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги частково, а саме: стягнуто з відповідача безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за землю застосувавши ставку орендної плати 3 %, що складає 572 393 грн 45 коп., у тому числі: за 6 місяців 2019 року - 114478 грн 69 коп., за 2020 рік - 228 957 грн 38 коп., за 2021 рік - 228 957 грн 38 коп.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладених в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2024 у справі № 908/3243/23, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Базис" на рішення Господарського суду Сумської області від 23.05.2024 у справі №908/3243/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 23.05.2024 у справі №908/3243/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №908/3243/23 повернути Господарському суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання постанови: 14.10.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

М.Л.Яковлєв