Постанова

від 01.10.2024 по справі 910/16090/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Справа № 910/16090/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Алданової С.О.

Буравльова С.І.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - Веприк Т.М.;

відповідача - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 (повне рішення складене 19.07.2024)

у справі №910/16090/23 (суддя - Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Агрі Капітал»

про визнання відсутнім права та визнання припиненим зобов`язання.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Агрі Капітал», у якому просило суд:

- визнати відсутнім право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Агрі Капітал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аско» про погашення дисконтних іменних облігацій серії А в кількості 8625 штук в бездокументарній формі на загальну суму 8625000,00 грн, випуск яких підтверджується свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій підприємств за реєстраційним номером 85/2/11, дата реєстрації - 07.07.2011, дата видачі свідоцтва - 25.10.2011, дата видачі дублікату - 22.03.2016, у зв`язку з достроковим погашенням вказаних облігацій на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 04.02.2019 у справі №911/3819/17;

- визнати припиненим з 08.02.2019 зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аско» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Агрі Капітал» щодо сплати суми номінальної вартості дисконтних іменних облігацій серії А в кількості 8625 штук на загальну суму 8625000,00 грн, випуск яких підтверджується свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій підприємств за реєстраційним номером 85/2/11, дата реєстрації - 07.07.2011, дата видачі свідоцтва - 25.10.2011, дата видачі дублікату - 22.03.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вимоги відповідача до позивача за дисконтними іменними облігаціями серії А в кількості 8625 штук у бездокументарній формі на загальну суму 8625000,00 грн є погашеними з 08.02.2019 з огляду на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.02.2019 у справі №911/3819/17 про затвердження мирової угоди та те, що відповідач, як власник облігацій, не заявив свої вимоги до позивача в межах справи про банкрутство.

Позивач також стверджує, що у постанові Верховного Суду від 13.06.2023 у справі №921/128/22 касаційний суд наголосив позивачеві, що погашення вимог за облігаціями не може бути предметом оцінки у межах спору між ним та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку при оскарженні позивачем дій комісії, а це питання має досліджуватися у спорі між власником облігацій і Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аско», як емітентом. Як наслідок, позивач вважає, що у відповідача відсутнє право вимоги за спірними облігаціями, оскільки зобов`язання позивача є припиненим, факт чого підлягає визнанню в судовому порядку в межах поданого позивачем позову, що є ефективним та належним способом захисту порушеного права.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 відкрито провадження у справі №910/16090/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, а також відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аско» про залучення до участі у справі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 (повне рішення складене 19.07.2024) у справі №910/16090/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено приписи процесуального права.

Позивач вважає, що саме визнання відсутнім права вимоги та визнання припиненим зобов`язання за облігаціями є ефективним способом поновлення та захисту його порушених прав та інтересу, виходячи з обставин справи та ситуації, що склалася довкола дострокового погашення облігацій.

Окрім цього, обґрунтовуючи належність обраного способу захисту, позивач вказує на те, що оскільки спірний об`єкт не був введений в експлуатацію і за своєю суттю є лише сукупністю будівельних матеріалів, право власності на такий об`єкт не належало і не належить жодній особі, оскільки останній не є об`єктом нерухомого майна у розумінні закону. Отже, позивач не може звернутися з позовом про витребування такого майна з чужого незаконного володіння.

Також в апеляційній скарзі викладено клопотання про залучення до участі у справі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 апеляційну скаргу у справі №910/16090/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/16090/23, призначено її до розгляду на 01.10.2024, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву та заперечень або пояснень щодо клопотання про залучення третьої особи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Агрі Капітал» у встановлений процесуальний строк не скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

До суду 27.08.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 вказану заяву задоволено.

У призначене засідання суду 01.10.2024 з`явився представник позивача. Натомість, представники відповідача не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.

Так, у зв`язку з відсутністю у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Агрі Капітал» зареєстрованого електронного кабінету копію ухвали від 13.08.2024 про відкриття апеляційного провадження надіслано судом засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження вказаного товариства, а саме: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, оф. 304.

Однак, копія ухвали не вручена Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Агрі Капітал» та повернута до суду з відміткою на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. ч. 3 та 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, виходячи зі змісту положень ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116 та 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРЮО прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. ст. 162, 165, 258, 263, 290 та 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 та 14.08.2020 у справі №904/2584/19). Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Разом з цим, як було зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Агрі Капітал» належним чином повідомлене про розгляд апеляційної скарги та, у свою чергу, не повідомило суд про причини неявки у судове засідання уповноважених представників. Отже, неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Судом поставлено на обговорення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско», викладене в апеляційній скарзі, про залучення до участі у справі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача. Присутній представник позивача підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Судом ухвалено відмовити у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, суд залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Убачається, що підставою для необхідності залучення до участі у справі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку позивачем визначено те, що у разі задоволення судом позовних вимог щодо визнання припиненими зобов`язань, які випливають з облігацій, таке рішення вплине на права та обов`язки комісії в частині здійснення останньою своїх повноважень щодо скасування реєстрації випуску облігацій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій внаслідок їх дострокового погашення.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що з огляду на предмет та підстави заявленого позову рішення у даній справі жодним чином не впливає на права і обов`язки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка не є учасником спірних правовідносин сторін, оскільки здійснення останньою дій щодо скасування реєстрації випуску облігацій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій відбувається в силу наявності повноважень, передбачених нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність комісії. До того ж, заявником не обґрунтовано правовий зв`язок Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з відповідачем у справі, тобто яким чином оскаржуване рішення стосується прав та інтересів комісії по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Агрі Капітал».

Після розгляду вказаного клопотання судом розпочато розгляд апеляційної скарги та заслухано пояснення представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин даної справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» є емітентом дисконтних іменних облігацій серії А в кількості 8625 штук (бездокументарна форма) на загальну суму 8625000,00 грн, що підтверджується дублікатом свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій підприємств за реєстраційним номером 85/2/11, дата реєстрації - 07.07.2011, дата видачі свідоцтва - 25.10.2011, дата видачі дублікату - 22.03.2016.

Згідно рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» від 18.05.2011, оформленого протоколом №18/05/11-1, про закрите (приватне) розміщення облігацій, погашення облігацій повинно було здійснюватися шляхом виплати їх номінальної вартості у період з 01.07.2020 по 30.09.2020, що також підтверджується інформацією про реквізити випуску облігацій з сайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно інформаційної довідки Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» №144836 від 30.10.2017 власником дисконтних іменних облігацій серії А в кількості 8625 штук (бездокументарна форма) на загальну суму 8625000,00 грн є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Агрі Капітал».

Судом першої інстанції також встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 26.01.2018 порушено провадження у справі №911/3819/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також введено процедуру розпорядження майном строком на 115 календарних днів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2018 у справі №911/3819/17 затверджено реєстр грошових вимог кредиторів у загальній сумі 22282915487,05 грн, яка станом на 20.03.2018 складалася з вимог:

1) BNY Mellon Corporate Trustee Services Limited (Бі.Ен.Вай.Меллон Корпорейт Трасті Сервісес Лімітед), судові витрати у розмірі 3524,00 грн - перша черга, основний борг у розмірі 17433624330,40 грн - четверта черга;

2) Міжнародної Фінансової Корпорації, судові витрати у розмірі 3524,00 грн - перша черга, основний борг у розмірі 3513556099,05 грн - четверта черга, неустойка (пеня) у розмірі 247746649,20 грн - шоста черга;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс», судові витрати у розмірі 3524,00 грн - перша черга, основний борг у розмірі 6586170,72 грн - четверта черга;

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Трейдінг», судові витрати у розмірі 3524,00 грн - перша черга, основний борг у розмірі 6124655,10 грн - четверта черга;

5) Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», судові витрати у розмірі 3524,00 грн - перша черга, основний борг у розмірі 1075263486,58 грн - четверта черга.

Постановою Господарського суду Київської області від 18.06.2018 у справі №911/3819/17 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Пунктом 2 вказаної постанови визначено, що строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

Як наслідок, позивач стверджує, що у порядку вказаної постанови та п. 2 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк виконання всіх зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

З огляду на наведене, незважаючи на умови емісії облігацій, згідно з якими їх погашення повинно здійснюватися шляхом виплати номінальної вартості у період з 01.07.2020 до 30.09.2020, позивач стверджує, що строк погашення облігацій настав достроково 18.06.2018.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2018 у справі №911/3819/17 затверджено реєстр грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі у загальній сумі 22282915487,05 грн, яка станом на 29.10.2018 складалася з вимог:

1) BNY Mellon Corporate Trustee Services Limited (Бі.Ен.Вай.Меллон Корпорейт Трасті Сервісес Лімітед), судові витрати у розмірі 3524,00 грн - перша черга, основний борг у розмірі 17433624330,40 грн - четверта черга;

2) Міжнародної Фінансової Корпорації, судові витрати у розмірі 3524,00 грн - перша черга, основний борг у розмірі 3513556099,05 грн - четверта черга, неустойка (пеня) у розмірі 247746649,20 грн - шоста черга;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс», судові витрати у розмірі 3524,00 грн - перша черга, основний борг у розмірі 6586170,72 грн - четверта черга;

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Трейдінг», судові витрати у розмірі 3524,00 грн - перша черга, основний борг у розмірі 6124655,10 грн - четверта черга;

5) Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», судові витрати у розмірі 3524,00 грн - перша черга, основний борг у розмірі 1075263486,58 грн - четверта черга.

Відповідно до п. 2. резолютивної частини вказаної ухвали кредиторські вимоги, які у порядку ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» внесені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу, а саме: ТОВ «Компанія з управління активами «Агрі Капітал» у розмірі 6900000,00 грн; ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль» у розмірі 9900,00 грн; ПП «Норія Захід» у розмірі 702663,62 грн; ТОВ «Остапюк Г.Д.» у розмірі 6267976,35 грн; ТОВ «ТерАгро» у розмірі 38317,75 грн; ТОВ «Група компаній Мрія Агро» у розмірі 4337893,29 грн; Креді Свісс АГ у розмірі 263322753,69 грн; Deutsche bank AG London Branch у розмірі 867374587,02 грн; ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» у розмірі 391619472,38 грн - відхилені.

Позивач стверджує, що з ухвали Господарського суду Київської області від 29.10.2018 у справі №911/3819/17 вбачається, що підставою для відхилення вимог відповідача у розмірі 6900000,00 грн стало неподання жодних доказів на підтвердження заборгованості.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2019 у справі №911/3819/17 затверджено мирову угоду, укладену 28.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» в особі ліквідатора Каленчук О.І. та кредиторами в особі голови комітету кредиторів Бі.Ен.Вай Меллон Корпорейт Трасті Сервісесс Лімітед, від імені якого діяв Власенко А.А. на підставі довіреності від 23.01.2018.

Підпунктом 2.4 затвердженої судом мирової угоди сторони визначили, що загальний розмір заборгованості боржника перед кредиторами четвертої черги, яка включена в реєстр вимог кредиторів, в загальному розмірі становить 17446335156,22 грн.

Відповідно до підп. 2.5 мирової угоди в затвердженому господарським судом реєстрі вимог кредиторів відсутні кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника. На дату укладення даної мирової угоди у боржника не існує зобов`язань інших черг погашення вимог перед кредиторами.

Згідно з підп. 2.7 затвердженої мирової угоди з моменту затвердження господарським судом даної мирової угоди вимоги кредиторів, які не були заявлені в установлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк або відхилені господарським судом, зокрема, ухвалою Господарського суду Київської області від 29.10.2018, вважаються погашеними.

Крім того, вказаною ухвалою припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, який було введено ухвалою Господарського суду Київської області від 26.01.2018, закрито провадження у справі №911/3819/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» та встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Позивач, посилаючись на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.02.2019, вважає, що вимоги відповідача за облігаціями серії А в кількості 8625 штук на загальну номінальну вартість 8625000,00 грн вважаються погашеними достроково, а саме 08.02.2019, що є датою набрання законної сили ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2019 у справі №911/3819/17.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» зазначає, що воно, з урахуванням обставин дострокового погашення облігацій внаслідок затвердження судом мирової угоди та з метою формалізації (оформлення) такого погашення, неодноразово зверталося до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з заявами та відповідними пакетами документів для скасування реєстрації випуску облігацій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій у зв`язку з їх достроковим погашенням.

Проте, як вказує позивач, за результатами розгляду таких звернень Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку своїми листами відмовляла товариству у скасуванні реєстрації випуску облігацій та анулюванні відповідного свідоцтва з підстав невідповідності поданих документів вимогам Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №2998 від 27.12.2013. Позиція комісії зводилася до того, що вказане положення не передбачає такий спосіб погашення облігацій як прощення боргу внаслідок укладення мирової угоди на стадії ліквідації боржника в процедурі банкрутства.

Не погодившись з позицією комісії, позивач звернувся з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконним рішення про відмову у скасуванні реєстрації випуску дисконтних іменних облігацій серії А, яке оформлене листом №12/02/15630-АПн від 26.07.2021, а також зобов`язання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку скасувати реєстрацію випуску дисконтних іменних облігацій серії А, що посвідчена свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій підприємств за реєстраційним номером 85/2/11, та анулювати свідоцтво (його дублікат) про реєстрацію випуску облігацій підприємства за реєстраційним номером 85/2/11, дата реєстрації - 07.07.2011.

За результатами розгляду вказаного спору рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 у справі №921/128/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 та постановою Верховного Суду від 13.06.2023, відмовлено в повному обсязі у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско».

Позивач вказує на те, що Верховний Суд у постанові від 13.06.2023 у справі №921/128/22 наголосив, що погашення вимог відповідача за облігаціями до позивача не може бути предметом оцінки у межах спору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку при оскарженні позивачем дій комісії, а це питання має досліджуватися у спорі між власником облігацій і позивачем, як емітентом.

Зазначені обставини у їх сукупності стали підставою для звернення з даним позовом про визнання відсутнім у відповідача права вимоги до позивача за спірними облігаціями та визнання припиненим з 08.02.2019 зобов`язання позивача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Агрі Капітал» щодо сплати суми номінальної вартості спірних облігацій.

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що поданий позивачем позов є передчасним, а обраний спосіб захисту не є належним та ефективним.

З наведеними висновками Господарського суду міста Києва погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права.

У ст. 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Право на звернення до господарського суду в установленому ГПК України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

З огляду на положення ст. 4 ГПК України та ст. ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №513/879/19).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Належним є ефективний спосіб захисту, застосування якого не може призводити до порушення прав третіх осіб. При цьому, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, 19.05.2020 у справі №922/4206/19 та 22.06.2021 у справі №200/606/18).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним та належним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним чи неналежним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним і належним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного і належного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско», оформленим протоколом №18/05/11-1 від 18.05.2011, погоджено закрите (приватне) розміщення облігацій товариства.

Згідно дублікату свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій підприємств №85/2/11 від 07.07.2011 (дублікат від 22.03.2016) Національна комісія з цінних паперів та фонового ринку засвідчила випуск облігацій серії А, який здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско», на загальну суму 8625000,00 грн.

Згідно умов емісії облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско», визначених п. 4.8 протоколу позачергових зборів учасників №18/05/11-1 від 18.05.2011, погашення облігацій здійснюється з 01.07.2020 по 30.09.2020 (термін виконання зобов`язань за облігаціями). Погашення облігацій здійснюється у національній валюті України (гривні). При погашенні облігацій кожний власник облігації має право отримати грошові кошти у розмірі номінальної вартості облігації.

Позивач вважає, що вимоги відповідача перед позивачем за дисконтними іменними облігаціями серії А в кількості 8625 штук у бездокументарній формі на загальну суму 8625000,00 грн є погашеними 08.02.2019 на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 04.02.2019 у справі №911/3819/17, якою затверджено мирову угоду між позивачем та його кредиторами, а також закрито провадження у справі про банкрутство.

Суд констатує, що фактично у межах даної справи позивач бажає визнати юридичний факт дострокового погашення облігацій в ретроспективі станом на 08.02.2019.

Поряд з цим, відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку регулювалися Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» у редакції, що була чинна станом на дату виникнення спірних правовідносин, а саме 08.02.2019.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин емісія - сукупність дій емітента, що провадяться в установленій законодавством послідовності і спрямовані на розміщення емісійних цінних паперів серед їх перших власників.

Погашення емісійних цінних паперів - сукупність дій емітента та власників цінних паперів, що здійснюються в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку та пов`язані з виконанням емітентом зобов`язань за борговими емісійними цінними паперами та іншими емісійними цінними паперами в установлених законом випадках шляхом виплати власникам таких цінних паперів номінальної вартості цінних паперів та доходу за такими цінними паперами (якщо це передбачено проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів) або постачання (надання) товарів (послуг), або конвертації цінних паперів у строки, передбачені проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів, та скасування реєстрації випуску цінних паперів (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Проспект цінних паперів - документ, який оформлюється при здійсненні публічної пропозиції цінних паперів та містить інформацію відповідно до вимог, визначених законом (п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №2998 від 27.12.2013 затверджено Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу (далі - Положення №2998), яке установлює порядок здійснення емісії, обігу іменних облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій, реєстрації в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку випуску облігацій підприємств та проспекту їх емісії, облігацій міжнародних фінансових організацій та проспекту їх емісії, змін до проспекту емісії облігацій, звіту про результати розміщення облігацій, надання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про наслідки погашення та скасування реєстрації випуску цих облігацій.

Згідно з п. 2 розділу І Положення №2998 дострокове погашення облігацій - сукупність дій емітента та власників облігацій щодо припинення обігу облігацій на підставі прийнятого емітентом рішення про дострокове погашення, виплати їх власникам ціни дострокового погашення облігацій, що встановлюється у порядку, передбаченому проспектом емісії облігацій, та не може бути меншою, ніж номінальна вартість таких облігацій, або постачання (надання) товарів (послуг) до настання строків погашення облігацій, передбачених проспектом емісії облігацій, та анулювання облігацій у порядку, передбаченому проспектом емісії облігацій.

Відповідно до п. п. 1 та 2 глави 2 розділу IV Положення №2998 погашення відсоткових та дисконтних облігацій здійснюється виключно грошима. Погашення цільових облігацій здійснюється шляхом передачі товарів та/або надання послуг, а також сплати коштів власнику таких облігацій у випадках та порядку, передбачених проспектом емісії облігацій. За наслідками погашення (дострокового погашення) Центральний депозитарій цінних паперів засвідчує емітенту звіт про наслідки погашення облігацій (звіт про дострокове погашення облігацій) певного випуску підписом уповноваженої особи та печаткою Центрального депозитарію цінних паперів. Звіт про наслідки погашення (про дострокове погашення) облігацій надається емітентом для засвідчення Центральному депозитарію цінних паперів виключно після виконання зобов`язань за облігаціями перед їх власниками в повному обсязі. Строк погашення облігацій не повинен перевищувати одного року з дати початку погашення. Облігації можуть розміщуватися з фіксованим строком погашення, єдиним для всього випуску. Дострокове погашення облігацій за ініціативою емітента дозволяється у випадку, коли така можливість передбачена проспектом емісії, яким мають бути визначені порядок прийняття рішення уповноваженим органом емітента про дострокове погашення випуску або окремої серії облігацій, повідомлення власників облігацій про здійснення дострокового погашення облігацій, порядок встановлення ціни дострокового погашення облігацій і строк, у який облігації мають бути пред`явлені їх власниками для дострокового погашення.

Згідно з п. 5 глави 2 розділу IV Положення №2998 рішення уповноваженого органу емітента про дострокове погашення облігацій має містити таку інформацію:

- підстави для прийняття рішення;

- порядок повідомлення власників облігацій про прийняття емітентом рішення про дострокове погашення випуску (серії) облігацій;

- ціну дострокового погашення облігацій, порядок її встановлення та розрахунок (для відсоткових/дисконтних облігацій);

- дати початку та закінчення строку, у який облігації мають бути пред`явлені для дострокового погашення.

Ідентичний порядок дострокового погашення облігацій передбачався і Положенням №2998 у редакції станом на дату звернення з даним позовом до суду.

Отже, Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» та Положення №2388, як станом на дату виникнення спірних правовідносин так і станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду, чітко регламентували порядок дострокового погашення облігацій за ініціативою емітента, яким і мав керуватися позивач у випадку наявності відповідних підстав для дострокового погашення облігацій.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, у межах розгляду справи №921/128/22 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» звернулося з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконним рішення про відмову у скасуванні реєстрації випуску дисконтних іменних облігацій серії А, оформленого листом №12/02/15630-АПн від 26.07.2021, зобов`язання скасувати реєстрацію випуску дисконтних іменних облігацій серії А позивача, що посвідчена свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій підприємств за реєстраційним номером 85/2/11, а також анулювання свідоцтва (його дублікат) про реєстрацію випуску облігацій підприємства за реєстраційним номером 85/2/11.

За результатами розгляду спору у справі №921/128/22 судами встановлено, що позивач оскаржує не рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку як суб`єкта владних повноважень, а відповідь цього органу №12/02/15630-АПн від 26.07.2021, оформлену листом, у якій позивачу було роз`яснено порядок скасування реєстрації випуску облігацій відповідно до Положення №2998 і яка не містить відмови у скасуванні реєстрації випуску облігацій. Позивач при зверненні з указаним позовом помилково ототожнив рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку як суб`єкта владних повноважень з відповіддю цієї комісії, оформленою листом, адресовану позивачу, тобто позивач фактично оскаржив кореспонденцію відповідача, до якої не застосовуються вимоги щодо незаконності. Вищевказане, зокрема, викладено у п. п. 46 та 47 постанови Верховного Суду від 13.06.2023 у справі №921/128/22.

Тобто, фактично Верховний Суд звернув увагу позивача на необхідність дотримання порядку дострокового погашення облігацій.

Натомість, ігноруючи викладені в межах розгляду справи №921/128/22 висновки Верховного Суду, позивач звертаючись до суду з даним позовом про визнання відсутнім право вимоги у відповідача за облігаціями та визнання припиненими зобов`язань позивача за такими облігаціями, фактично прагне встановити юридичний факт у ретроспективі, чим підміняє встановлений порядок дострокового погашення облігацій за ініціативою емітента.

Більше того, задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах у минулому зводиться до встановлення юридичного факту, усунення правової невизначеності, а не вирішення спору по суті.

В даному випадку позивач прагне, щоб відповідне судове рішення забезпечило щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх, а тому такий спосіб захисту є неналежним, оскільки направлений на майбутнє та на встановлення фактів, які мають вирішуватися і встановлюватися в реальному спорі між сторонами спірних правовідносин.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту. Зокрема, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів за відповідними зобов`язаннями, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу (припинення зобов`язання), зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання.

Про ефективний та належний спосіб захисту права позивача вказував і Верховний Суд у п. 53 постанови від 13.06.2023 у справі №921/128/22. Так, Верховний Суд зауважив на тому, що дострокове погашення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Агрі Капітал" за облігаціями до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аско" не може бути предметом оцінки у спорі між позивачем і Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку при оскарженні позивачем її дій, а це питання має досліджуватися у спорі між власником цих облігацій і Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аско" як емітентом.

Отже, враховуючи відсутність спору між сторонами з приводу виконання зобов`язань за дисконтними іменними облігаціями серії А в кількості 8625 штук у бездокументарній формі на загальну суму 8625000,00 грн, випуск яких підтверджується свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій підприємств за реєстраційним номером 85/2/11, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку з приводу того, що поданий позов є передчасним, а обраний позивачем спосіб захисту не є належним та ефективним.

Як наслідок, апеляційний суд також погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заявленого позову.

Враховуючи усе вищезазначене, Господарським судом міста Києва під час ухвалення оскаржуваного рішення наведено відповідні мотиви, на яких ґрунтується позиція суду, а отже доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірних висновків про відмову у задоволенні позову у зв`язку з обранням неефективного способу захисту порушеного права.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі №910/16090/23 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі №910/16090/23 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аско».

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складений 14.10.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.О. Алданова

С.І. Буравльов