Постанова

від 14.10.2024 по справі 905/594/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 905/594/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О. , суддя Радіонова О.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

та представників учасників справи:

від позивача Мацак О.Ю.- адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КАСКАД, м.Селидове Донецької області на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 14.08.2024 року у справі №905/594/24,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю КАСКАД, м.Селидове Донецької області

до Приватного акціонерного товариства Діанівська Птахофабрика, с.Діанівка, Волноваський район Донецької області

про стягнення 1177843,03 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 09.07.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСКАД», м.Селидове Донецької області (далі- Позивач) до Приватного акціонерного товариства «Діанівська Птахофабрика», с.Діанівка, Волноваський район Донецької області (далі- Відповідач) про стягнення 1177843,03 грн, у тому числі: сума боргу у розмірі 848529,53 грн, сума 3% річних у розмірі 55636,52 грн, інфляційні втрати у розмірі 273676,98 грн, задоволено частково; стягнуто з Відповідача на користь Позивача 1157590,02 грн, з яких основний борг у сумі 848529,53 грн, інфляційні втрати в сумі 256004,43 грн, 3% річних в сумі 53056,06 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 13891,08 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У позовній заяві Позивачем зазначено, що попередня сума витрат, яку Позивач поніс і яку очікує понести, пов`язаних з наданням правничої допомоги, становить 42600,00 грн.

На адресу Господарського суду Донецької області 15.07.2024 від Позивача надійшло клопотання, в якому заявник просив стягнути з Відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 41867,49 грн.

Відповідач у суд першої інстанції не скористався правом надання відзиву або письмових пояснень з приводу заявленого Позивачем клопотання.

Додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 14.08.2024 року у справі №905/594/24 вищезазначену заяву задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11974,10 грн.

Свій висновок суд обґрунтував незначною складністю справи, не співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування, відсутність відповідальності Відповідача за обсяг часу, витраченого адвокатом на підготовку до складення позовної заяви, наявність між сторонами інших аналогічних справ (зі спору щодо виконання того ж самого договору, але різних наказів), представником яких є той же адвокат.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним додатковим судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, за змістом якої просив змінити мотивувальну та резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду Донецької області від 14.08.2024 р. у справі № 905/534/24, стягнувши з Відповідача на його користь відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 41867,49 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Позивач зазначає, що:

-в порушення ст.ст. 2, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції не були враховані принципи диспозитивності та змагальності сторін у господарському судочинстві та з власної ініціативи було вирішено питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягала розподілу, без жодного врахування фактичних обставин;

- таке рішення вносить, суперечить ст. 30 Закону України «Про адвокатуру» відповідно до якої гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту та представництва клієнта, а розмір гонорару та порядок обчислення визначаються в договорі про надання правничої допомоги, який укладається з клієнтом;

-судом першої інстанції не було враховано правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19, постанові від 03.12.2019 року у справі №904/10956/16, та постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17;

-судом першої інстанції не враховано, що за 11 974,10 грн, що складає 261 Євро за період з березня 2024 по липень 2024 неможливо сплачувати орендні платежі, комунальні послуги, утримувати родину;

- 10 % від ціни позову є цілком обґрунтованим та справедливим розміром витрат на правову допомогу, підтримує баланс між правами Позивача та інтересами Відповідача, тому витрати на правничу допомогу на рівні 41 867,49грн (що складає 3,5 % від ціни позову), є цілком обґрунтованими та справедливими.

- зменшення розміру компенсації витрат до 11 974,10 грн. є втручанням у мирне володіння Позивача своїм майном, такі витрати йому не компенсуються.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2024 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на додаткове рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2024 року у справі №905/594/24, а ухвалою

від 25.09.24р. розгляд справи призначено на 14.10.2024р. о 11:45.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 14.10.2024р. представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати додаткове рішення суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився, були повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, не повідомив суд про причини неявки, клопотань або заяв з цього приводу не надсилав, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи у відповідній частині, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

У позовній заяві Позивач заявив про понесення витрат на професійну правничу допомогу в орієнтованому розмірі 42600,00 грн., які просив покласти на Відповідача в порядку п.8 ст. 129 ГПК України, зазначивши, що докази таких витрат будуть надані суду у встановлені законом строки.

Від Відповідача заперечення на заяву не надходили.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такого клопотання суду не надано.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідачем надано до суду наступні докази на підтвердження понесення витрат

на правничу допомогу:

- Договір про надання правової допомоги від 07.03.2024;

- Додаткова угода від 27.03.2024 до Договору про надання правової допомоги;

- звіт адвоката про виконану роботу б/н від 11.07.2024.;

- акт №ЮП 11-07/24 здачі-прийняття робіт (надання правової допомоги) від 11.07.2024;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2627 від 31.07.2007.

Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСКАД» (клієнт) та адвокатом Мацаком Олексієм Юрійовичем (адвокат, виконавець) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов п.1.1 якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати комплексу правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором. Правова (правнича) допомога включає: надання роз`яснень та консультацій, комплексний захист та представництво інтересів клієнта у суді під час здійснення господарського судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво і захист права, свобод та інтересів клієнта у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складання заяв, скарг, клопотань, процесуальних та інших правових документів правового характеру; представництво інтересів клієнта в органах виконавчої влади, виконавчої служби, приватних виконавцях.

Правову допомогу, що надається виконавцем, клієнт оплачує в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок виконавця (п. 4.1 договору).

Сторони складають протокол погодження вартості послуг адвоката у якому погоджують розмір гонорару виконавця (адвоката) (п. 4.2 договору).

При розрахунку вартості (ціни) правової допомоги, враховується час, витрачений виконавцем, терміновість виконання доручень клієнта та інші обставини справи (п. 4.3 договору).

За результатами наданої правової допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої виконавцем правової допомоги її вартість (ціна) гонорар (п. 4.4 договору).

Додатковою угодою від Додатковою угодою від 27.03.2024 протокол погодження вартості послуг адвоката та представництва інтересів клієнта в суді, яка є додатком №5 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.03.2024, сторони узгодили наступну вартість послуг виконавця в розмірі: 42600,00грн (сорок дві тисячі шістсот гривень 00 копійок), в цій угоді є посилання на дану судову справу.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСКАД» та адвокатом Мацаком Олексієм Юрійовичем підписано звіт адвоката про виконану роботу б/н від 11.07.2024 на загальну суму 42 600,00грн., а відповідно до означеного звіту, адвокатом виконані такі роботи:

- ознайомлення з документами справи у тому числі з договорами, додатками, платіжними дорученнями, банківськими виписками, податковими та акцизними накладними та інше; пошук інформації стосовно боржника в державних реєстрах - 2 год;

- зустріч з клієнтом та консультація клієнта, погодження правової позиції у справі на підставі отриманих документів та інформації у відкритих джерелах; погодження суми позову та витрат на сплату судового збору 1 год;

- складання позовної заяви - 4год;

- виконання вимог ст.164 ГПК України, складання додатків до позовної заяви - 2год;

- розрахунок інфляційної складової, 3% відсотків річних, загальної суми боргу 2 год;

- складання інших процесуальних документів у справі, участь у судових засіданнях, складання письмових пояснень 7 год.

Також акт №ЮП 11-07/24 здачі-прийняття робіт (надання правової допомоги) від 11.07.2024 на означену суму за результатом ведення справи та представництва інтересів клієнта у Господарському суді Донецької області, справа №905/594/24.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Своєю чергою, в силу приписів ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, ним не вирішено питання про судові витрати. ч.ч.3, 4 означеної статті встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Колегія суддів зазначає, що жоден із наведених Скаржником аргументів не спростовує та не заперечує висновків суду першої інстанції, враховуючи також наступне.

Апелянт безпідставно вказує на здійснення судом зменшення заявлених витрат на правничу допомогу, тоді як у даному випадку мав місце розподіл витрат у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України релевантної позиції Верховного Суду, правильно застосованої судом першої інстанції.

З поданих адвокатом документів вбачається, що у договорі обсяг правових послуг визначено, зокрема передбачуваним часом, необхідним для їх надання, у межах чого суд мав можливість визначити дійсний обсяг наданих послуг і розмір їх вартості, що підлягає компенсації Позивачу; домовленості адвоката та довірителя щодо розміру оплати послуг не є для суду обов`язковим під час розгляду питання про такий розподіл, а тому згадуваний Апелянтом "дисонанс у відносинах клієнта і адвоката" не має значення у межах розглядуваного питання.

Посилання на постанову Вищого господарського суду України є неспроможною ані з огляду ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, ані по суті оскаржуваного додаткового рішення, оскільки касаційна інстанція не може формулювати у межах конкретної справи універсальне правило (як абстрактну "квазізаконодавчу" норму) для всіх інших справ про прийнятність витрат на професійну правничу допомогу на рівні 10% від розміру ціни позову безвідносно до індивідуальних обставин конкретної справи, обсягів участі адвоката і характеру наданих послуг.

Твердження про порушення законних прав на судовий захист також є неспроможними, оскільки Позивачем було отримано правову допомогу (обраний Позивачем адвокат був допущений до представництва та здійснював його), а щодо права на працю, то адвокат в силу свого статусу у розглядуваному контексті не є співробітником Позивача, який перебуває з ним у трудових відносинах і в межах даного спору взагалі не вирішувалося питання прав адвоката - він є лише представником Позивача, а не самостійним процесуальним учасником позовного провадження.

Конвертування належних до компенсації послуг сум відшкодування у євро та зазначення результатів конвертації, так само як і побутові потреби адвоката не є критеріями оцінки обґрунтованості заявлених сум компенсації відповідно до процесуального законодавства. Законодавець не визначає метою розподілу судових витрат вирішення побутових чи професійних потреб адвоката.

Апелянт не спростував аргументів суду щодо незначної складності справи, простоти розрахунку позовних вимог та фактичного обсягу наданих послуг, враховуючи їх фактичну тотожність з послугами, наданими Позивачу у спірних відносинах з Відповідачем за цим же договором за іншими накладними в рамках цього ж договору, які могли бути предметом одного позову їх поділ з метою збільшення за рахунок фактичного дублювання наданих правових послуг суми компенсації, що покладається на Відповідача, може свідчити про зловживання та фактичне перетворення компенсації адвокатських витрат на додатковий штраф Відповідачу.

Отже, колегія суддів, оцінивши надані Позивачем докази на підтвердження понесених витрат щодо надання правової допомоги, з огляду на визначені практикою Верховного Суду критерії, вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСКАД», м.Селидове Донецької області про покладення на Відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11974,10 грн.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи означене додаткове рішення, в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази щодо понесених Відповідача витрат на професійну правничу допомогу, надав таким витратам належну оцінку та прийняв рішення на основі всіх доводів, що були належним чином надані сторонами і підтверджувалися наявними в матеріалах справи доказами.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним означеної заяви Відповідача справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги судовою колегією не встановлено, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких підстав додаткове рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2024 у справі №905/594/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КАСКАД, м.Селидове Донецької області на додаткове рішення Господарського суду Донецької області від 14.08.2024 року у справі №905/594/24- залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Донецької області від 14.08.2024 у справі № 905/594/24 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 15.10.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.О. Радіонова