Постанова

від 14.10.2024 по справі 922/202/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/202/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

та представників учасників справи:

від прокуратури Хряк О.О. посвідчення;

від Відповідача :Єграшина Т.Г.;

від інших учасників справи: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі, м.Харків, вх. № 1269 Х/2 на рішення Господарського суду Харківської області від 31.05.2023 у справі № 922/202/23

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі:

1) Національної академії наук України, м.Київ,

2) Інституту радіофізики та електроніки імені О.Я. Усикова Національної академії наук України, м.Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Північно-східний офіс Держаудитслужби, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі, м.Харків,

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно сплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023р до Господарського суду Харківської області звернувся Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова (далі- Прокурор) в інтересах держави в особі Національної академії наук України (далі Позивач 1), Інституту радіофізики та електроніки імені О.Я. Усикова Національної академії наук України (далі - Позивач 2) з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ» (далі - Відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача: Північно-східний офіс Держаудитслужби, м.Харків (далі Третя особа) про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 389 217,31 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.05.2023 у справі №922/202/23 позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано недійсними додаткові угоди №3, №4, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16 до Договору № 25/01/2021 від 21.01.2021, укладеного між Позивачем 2 та Відповідачем, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 2 грошові кошти у розмірі 389217,31 грн. та судовий збір в розмірі 40730,26 грн. на користь Харківської обласної прокуратури.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду та вважаючи його таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, Відповідач звернуся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції повністю і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в позові, або відповідно п.4 ч.1 статті 275 ГПК України скасувати судове рішення повністю, закрити провадження у справі або залишити позовну заяву без розгляду, мотивуючи її наступним:

-Договір №25/01/2021 від 21.01.2021 містить підстави зміни ціни договору і такі умови повністю відповідають законодавству про публічні закупівлі та консультаціям, наданим про укладення та зміну договору про публічні закупівлі, таким чином, правові позиції, застосовані прокурором про загальні вимоги про зміну істотних умов договору, в цьому випадку не застосовуються;

- твердження прокурора, що загальне підвищення ціни за весь строк дії договору не може перевищувати 10 відсотків, не має правових підстав, в законодавстві України таке розуміння п. 5 ч. 2 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" відсутнє, також, оскільки позивач не мав права купувати електричну енергію на умовах універсальної послуги або укласти прямий договір за вільними цінами, то при обмеженні ціни в 10 відсотків за весь час дії договору і внаслідок розриву договору з ТОВ вимушений був купувати електроенергію у постачальника Останньої надії, ціни якого розраховуються за методикою НКРЕ КП і також значно зросли за 2021 рік та є дуже високими порівняно з універсальною послугою, вільними цінами, а також ціною відповідача;

- відповідно до додаткових угод частина фінансування договору здійснюється за рахунок орендарів, таким чином, прокурор не має права вимагати кошти, які не належать державі.

За результатами розгляду апеляційної скарги Відповідача, постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 (колегія суддів: Шевель О.В., Бородіна Л.І., Крестьянінов О.О.) рішення Господарського суду Харківської області 31.05.2023 у справі скасовано, прийнято нове рішення, яким позов залишено без розгляду.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, зокрема, що позивачі у цій справі не є суб`єктами, бездіяльність яких могла би бути підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.07.2024року, постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 скасовано, справу № 922/202/23 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки правовідносинам, які виникли між сторонами, джерелу фінансування закупівлі з урахуванням Статуту НАН України та Закону № 3065-ІІІ (зокрема, фінансово-економічні основи діяльності НАН України), передчасно дійшовши висновку про те, що позов Прокурора, поданий у цій справі в інтересах держави в особі НАН України та Інституту, підлягає залишенню без розгляду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення, а ухвалою від 03.09.2024 розгляд справи призначено на 14.10.2024р. о 11:30.

Від Позивача 1 надійшли пояснення відповідно до яких він зазначив про відсутність порушення своїх прав та інтересів під час проведення процедури закупівлі Позивачем 2, просив суд розглянути справу без його участі.

Від Відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він наполягав на відсутності підстав до представництва Прокурором прав та інтересів Позивачів.

У судовому засіданні 14.10.2024р. представник Відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги та просив залишити позов без розгляду, наполягаючи на відсутності процесуальної дієздатності Прокурора на звернення до суду з даним позовом.

Прокурор заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання 14.10.2024 не з`явились, в тому числі, не приєднались до участі в режимі відеоконференції, але були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів вважала за необхідне розглянути справу за їх відсутності, оскільки вони не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення скасуванню-виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- проведення Позивачем 2 ( як замовником) у 2021 році відкритих торгів по закупівлі електричної енергії (UA-2020-12-17-007151-b) ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія в яких брали участь 2 суб`єкти господарювання;

- визначення Відповідача переможцем відкритих торгів та укладення між ним та Позивачем 2 Договору про постачання електричної енергії споживачу №25/01/2021 від 21.01.2021 на суму 1 869 486 грн. з ПДВ. (надалі - Договір), за умовами п.п. 5.1., 5.2 якого Відповідач зобов`язався поставити Позивачу 2 електричну енергію у кількості 950000кВт. за ціною 1,96788 грн. з ПДВ. за 1 кВт( згідно Додатку 3 до Договору), а Позивач 2 зобов`язався сплатити Відповідачу вартість спожитої електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами Договору.

Також судом встановлені факти укладення в подальшому між Позивачем 2 та Відповідачем низки Додаткових угод до Договору №25/01/2021 від 21.01.2021, а саме:

- № 1 від 21.01.2021, якою зменшено обсяг постачання електричної енергії на період з 01.02.2021 по 31.12.2021 до 75 0000кВт. (ціна Договору становить 1 475 910 грн.);

- № 2 від 21.01.2021 до Договору слова "на період з 01.02.2021" виключено;

- № 3 від 28.04.2021, якою починаючи з 01.03.2021 збільшено ціну електроенергії за 1 кВт/год до 2,1627 грн., з ПДВ та зменшено обсяг постачання до 690090 кВт. (ціна Договору становить 1 475 908, 93 грн.);

- № 4 від 17.06.2021 до, якою починаючи з 01.04.2021 збільшено ціну електроенергії за 1 кВт/год до 2,3436803 з ПДВ та зменшено обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 до 651971 кВт. (ціна Договору становить 1 475 910 грн.);

-№ 5 від 02.07.2021 внесено зміни банківських реквізитів споживача;

- № 6 від 26.08.2021, якою починаючи з 01.08.2021 збільшено ціну електроенергії за 1 кВт/год до 2, 5427586 грн з ПДВ та зменшено обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 до 612194 кВт. кВт. (ціна Договору становить 1 475 910 грн.);

- № 7від 18.10.2021, якою починаючи з 21.08.2021 збільшено ціну електроенергії за 1 кВт/год до 2,76173898 грн. з ПДВ та зменшено обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 до 630578 кВт. (ціна Договору становить 1 475 910 грн.);

- № 8 від 22.10.2021, якою починаючи з 01.09.2021 збільшено ціну електроенергії за 1 кВт/год до 2,9007993 грн. з ПДВ та зменшено обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 до 602860 кВт. (ціна Договору становить 1 475 903,07 грн.);

- № 9 від 23.10.2021, якою починаючи з 18.09.2021 збільшено ціну електроенергії за 1 кВт/год до 3,121906грн. з ПДВ та зменшено обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 до 591204 кВт. (ціна Договору становить 1 475 902,55 грн.);

- № 10 від 18.11.2021, якою починаючи з 01.10.2021 збільшено ціну електроенергії за 1 кВт/год до 3,274998 грн. з ПДВ та зменшено обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 до 584798 кВт. (ціна Договору становить 1 475 900,50 грн.);

- № 11 від 22.11.2021, якою починаючи з 05.10.2021 збільшено ціну електроенергії за 1 кВт/год до 3,549819 грн. з ПДВ та зменшено обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 до 575306 кВт. (ціна Договору становить 1475899,77 грн.);

- № 12 від 23.11.2021, якою починаючи з 14.10.2021 збільшено ціну електроенергії за 1 кВт/год до 3,827241 грн. з ПДВ та зменшено обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 до 568414 кВт. (ціна Договору становить 1475898,60 грн.);

- № 13 від 24.11.2021 якою починаючи з 01.11.2021 зменшено обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 до 566359 кВт. (ціна Договору становить 1 475 897,22 грн.);

- № 14 від 24.11.2021, якою починаючи з 04.11.2021 збільшено ціну електроенергії за 1 кВт/год до 4,188937 грн. з ПДВ та зменшено обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 до 564219 кВт. (ціна Договору становить 1 475 895,08 грн.);

- № 15 від 24.11.2021, якою починаючи з 04.11.2021 збільшено ціну електроенергії за 1 кВт/год до 4,336559 грн. з ПДВ та зменшено обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 до 563011 кВт. (ціна Договору становить 1 475 891,19 грн.);

- № 16 від 24.11.2021, якою починаючи з 10.11.2021 збільшено ціну електроенергії за 1 кВт/год до 4,437653 грн. з ПДВ та зменшено обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2021 до 562371 кВт. (ціна Договору становить 1 475 886,98 грн.);

- № 17 від 24.11.2021 до Договору сторони розірвали договір з 25.11.2021 у зв`язку з істотною зміною обставин, якими постачальник керувався при укладенні Договору. Останнім днем постачання електричної енергії є 24.11.2021.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Звертаючись з позовом до суду, Прокурор зазначав, що всупереч інтересів держави без належного підтвердження підстав, в порушення норм та положень Закону України Про публічні закупівлі та його принципів, сторонами укладено додаткові угоди до Договору, якими суттєво зменшено обсяги предмету закупівлі та збільшено ціну за одиницю товару шляхом зменшення кількості закупованого товару, що в свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економного витрачання бюджетних коштів. Внаслідок укладання вказаних додаткових угод ціна за одиницю товару збільшилась на 75,39%, а обсяг постачання значно зменшився, у зв`язку з чим Позивач 2 надмірно сплатив бюджетні кошти Відповідачу в загальному розмірі 389 217,31 грн., які Прокурор вимагав стягнути на користь Позивача 2.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Відповідач зазначав, що на підставі пункту 1 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умов Договору сторони за взаємною згодою вирішили внести зміни до Договору в частині обсягів закупівлі товару та ціни. Внесення змін до Договору зазначені особи вважали обґрунтованим, оскільки для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку сторони можуть використовувати інформацію з сайту ДП «Оператор ринку».

Також, на думку Відповідача, відсутні підстави для представництва Прокурором інтересів держави в цій справі в особі НАН України та Інституту із посиланням на те, що позивачі не є органами державної влади або місцевого самоврядування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність спірних Додаткових угод вимогам статті 41 Закону України Про публічні закупівлі», якими було незаконно збільшено ціну закупівлі та з місцевого бюджету Позивачем 2 безпідставно в надмірній сумі сплачено Відповідачу кошти в сумі 389 217,31 грн., у зв`язку з чим вказана сума коштів підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача 2 на підставі частини першої статті 670 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції перевірив процесуальну дієздатність Прокурора на подання даного позову та дійшов висновку про доведеність факту порушення інтересів держави, правильність визначення Прокурором позивачів у цій справі та дотримання ним процедури звернення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст.53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Переглядаючи в порядку ст.269 ГПК України законність та обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсними оспорюваних правочинів - Додаткових Угод до Договору, а також наявність підстав до стягнення з Відповідача спірної суми - судова колегія зазначає наступне.

Відповідно ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом.

Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно до ст. 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта статті 202 ЦК України).

У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

За висновком ВП ВС від 22.09.2019 у справі № 125/2157/19, якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави або за клопотанням сторони спору здійснює заміну відповідача на належного або залучає співвідповідача.

Також Верховний Суд неодноразово вказував на те, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (висновки у постановах ВС від 30.07.2021 року у справі № 670/23/18, від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20).

Судовою колегією встановлено, що у даній справі сторонами оспорюваних Додаткових Угод до Договору №25/01/2021 від 21.01.2021 про постачання електричної енергії є Товариства з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі, м.Харків (постачальник, Відповідач) та Інститут радіофізики та електроніки імені О.Я. Усикова Національної академії наук України, м.Харків.

Вимагаючи визнати оспорювані додаткові угоди недійсними, Прокурор помилково наділяє Інститут радіофізики та електроніки імені О.Я. Усикова Національної академії наук України, м.Харків статусом позивача, оскільки ця установа не є суб`єктом владних повноважень, а отже в силу ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», відсутні законні підстави до заявлення Прокурором позову в особі Позивача 2, як самостійного учасника спірних правовідносин.

Протягом розгляду справи в суді першої інстанції а ні Прокурор, а ні Позивачі клопотань про залучення у якості Інституту радіофізики та електроніки імені О.Я. Усикова Національної академії наук України, м.Харків співвідповідача не заявляли.

Означені недоліки не були усунуті судом першої інстанції при розгляді ним справи.

Відповідальними за наслідки порушення прав особи (не сторони договору) укладенням договору є обидві сторони договору, отже не тільки Товариство з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі, але й Інститут радіофізики та електроніки імені О.Я. Усикова Національної академії наук України, м.Харків мав бути залучений до участі у справі як відповідач.

Залучення Інституту радіофізики та електроніки імені О.Я. Усикова Національної академії наук України до участі у справі Позивача 2 за вимогами про визнання додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії, стороною за якими він є - порушує норми права, наслідком чого є відмова у задоволенні позову, оскільки відповідальність за порушення прав Прокурора оспорюваним договором не може бути покладена тільки на одну сторону договору, це суперечить принципу законності та справедливості.

За таких обставин, оскільки Прокурором пред`явлено позов лише до однієї сторони договору, а інша сторона договору неправомірно визначена у якості Позивача у справі, то відсутні підстави для надання оцінки діям зазначених осіб щодо дотримання ними умов щодо законності та обґрунтованості укладених правочинів та визначення правових наслідків у разі встановлення порушення прав або законних інтересів держави в межах заявленого Прокурором позову.

Отже обставина не вирішення судом першої інстанції питання про склад осіб, які повинні брати участь у справі, є самостійною підставою для відмови у позові, тому колегія суддів апеляційної інстанції не аналізує доводи сторін стосовно суті спору, як такі, що не мають правового значення для вирішення цієї справи.

Зазначена обставина зумовлює наслідком відмову у задоволенні позовних вимог через неналежний склад відповідачів як в частині визнання недійсними правочинів, так і в частині стягнення спірної суми, як наслідку такої недійсності.

Зважаючи на те, що у справі допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.277 ГПК України з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції відносяться на Прокурора, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено обставини недотримання ним вимог процесуального законодавства при зверненні з позовною заявою, які не можуть бути усунуті в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області 31.05.2023 у справі №922/202/23 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (Україна, 61001, Харківська обл., місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4, ідентифікаційний код 02910108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вєк Технолоджі (Україна, 61125, Харківська обл., місто Харків, в`їзд Ващенківський, будинок 16-А, ідентифікаційний код 30510656) 48876,31 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 15.10.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков