Ухвала

від 08.10.2024 по справі 904/9041/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про задоволення скарги

08.10.2024м. ДніпроСправа № 904/9041/15

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/9041/15:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Обухів, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СІЧ 2000", с. Дмитрівка, Нікопольський район, Дніпропетровська область

про стягнення

Суддя Ярошенко В.І.

За участю секретаря судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача (заявник): не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

державний виконавець: не з`явився.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СІЧ 2000" про стягнення 1 036 073,51 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2015 (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СІЧ 2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" - 272 012,34 грн. основного боргу, 6 610,02 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 181 442,29 грн. гривневої різниці ціни договору (плати за користування товарним кредитом), 182 428,13 грн. пені, 85 937,72 грн. штрафу, 116 322,79 грн. 28% річних, 191 320,22 грн. інфляційні втрати, 15 541,10 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення видано наказ про примусове виконання від 21.12.2015.

27.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця, в якому просить суд:

- визнати за період з 15.09.2023 по 23.09.2024 неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 по справі № 904/9041/15, котра виразилась у порушенні порядку та умов чинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 по справі № 904/41/15 із врахуванням положень ЗУ "Про виконавче провадження";

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 по справі № 904/9041/15 із врахуванням норм та положень ЗУ "Про виконавче провадження".

В обґрунтування своєї заяви скаржник звертає увагу суду на те, що виявлення рахунків боржника як в загальному, так і на предмет відкриття боржником нових рахунків із метою уникнення від виконання рішення суду у даній справі, а також інших джерел доходів боржника, за період із 15.09.2023 по 23.09.2024 проводилась із порушення та недотриманням положення частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник стверджує, що державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) в межах виконавчого провадження № 64399447 щодо примусового виконання наказу у справі № 904/9041/15 були також порушені положення статей 53, 54, 56, 75, 76 Закону України "Про виконавче провадження", дії, які вчиняються державним виконавцем носять "кабінетний характер", відсутність вжиття всіх необхідний дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" призвели до порушення прав стячувача за наказом (позивача у справі).

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.09.2024 відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку зі звільненням з посади судді Дубініна І.Ю., призначено повторний автоматичний розподіл скарги на бездіяльність державного виконавця в справі № 904/9041/15.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2024 справу для розгляду подання (заяви) передано судді Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 01.10.2024 призначено розгляд скарги в межах розумного строку у засіданні на 08.10.2024.

07.10.2024 клопотання Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

В судове засідання 08.10.2024 не з`явилися представники скаржника, боржника та органу ДВС, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" повідомило про можливість розгляду скарги без участі їх представника.

Відповідно до частини 2 статті 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд зазначає, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан в Україні введено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 573/2022 від 15.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року, № 254/2023 від 01.05.2023 року, № 451/2023 від 26.07.2023 року, № 734/2023 від 06.11.2023 року, № 49/2024 від 05.02.2024 року, № 271/2024 від 06.05.2024 року, № 469/2024 від 23.07.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

При цьому, статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами У країни може бути, змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.

Навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права на судовий захист не можуть бути обмежені.

Отже, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

Розглянувши подану скаргу, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до стаття 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України Про виконавче провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2015 (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено в повному обсязі: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СІЧ 2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 272 012,34 грн. основного боргу, 6 610,02 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 181 442,29 грн. гривневої різниці ціни договору (плати за користування товарним кредитом), 182 428,13 грн. пені, 85 937,72 грн. штрафу, 116 322,79 грн. 28% річних, 191 320,22 грн. інфляційні втрати, 15 541,10 грн. витрат по сплаті судового збору.

21.12.2015 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2015 було видано наказ.

Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) від 08.02.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 64399447 про примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 по справі № 904/9041/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СІЧ 2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 512 415,35 грн.

З інформаційної довідки про виконавче провадження ВП № 64399447 вбачається, що 08.02.2021 державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, 08.02.2021 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, 08.02.2021 винесено постанову про арешт майна боржника.

Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) від 09.08.2021 ВП № 64399447 виконавчий документ наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 по справі № 904/9041/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СІЧ 2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 512 415,35 грн. повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2021 скасовано постанову від 09.08.2021 про повернення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі № 904/9041/15 без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

З інформаційної довідки про виконавче провадження ВП № 64399447 вбачається, що 01.11.2021 державним виконавцем винесено постанову про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" неодноразово зверталось зі скаргами на дії чи бездіяльність Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно зі ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звертає увагу на те, що виявлення рахунків Боржника як в загальному, так і на предмет відкриття Боржником нових рахунків із метою уникнення від виконання рішення суду у даній справі, а також інших джерел доходів Боржника, за період із 15.09.2023 по 23.09.2024 проводилась із порушенням та недотриманням положення частини 8 статті 48 Закону України Про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках (ч. 3 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження)

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна (ч. 4 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

У частині 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

В ч. 4 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт (ч. 3 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження).

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Тобто, згідно вимог Закону України Про виконавче провадження державний виконавець повинен періодично, неодноразово та/або систематично проводити перевірки майнового стану боржника із метою належного виконання рішення суду із врахуванням всього періоду перебування виконавчого документу на примусовому виконанні в органі примусового виконання.

Частиною 1 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

У відповідності до ч. 2 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ч. 5 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження).

Відповідно до ст. 53 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Згідно зі ст. 54 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів. Податкові органи зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

При цьому, сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.03.2019 року у справі № 21/303-08.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 2432/5 від 05.08.2016 року, автоматизована система виконавчого провадження - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу. Пунктом 10 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження передбачено, що вона забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно з пунктами 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до автоматизованої системи виконавчого провадження обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

До Автоматизованої системи виконавчого провадження в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до автоматизованої системи виконавчого провадження одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.

У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офісу приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до автоматизованої системи виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється.

Згідно з положеннями пунктів 1, 2 розділу VІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації Системи у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово у формі відкритих даних.

З метою забезпечення доступу до інформації Системи сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз`яснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.

Отже, державним виконавцем вносяться відомості про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є відкритим у мережі Інтернет з урахуванням наявного у сторони виконавчого провадження ідентифікатору для доступу до інформації про виконавче провадження.

Оскільки за приписами вищевказаного Закону України "Про виконавче провадження" та Положення автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується централізоване зберігання документів виконавчого провадження, а також надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження та виготовлення документів виконавчого провадження, вказане дає підстави для висновку, що інформація внесена до автоматизованої системи виконавчого провадження виконавцем в межах конкретного виконавчого провадження щодо проведених дій на примусове виконання виконавчого документа є офіційною та може бути використана в спорі стороною, яка є учасником виконавчого провадження, з посиланням на наявні в автоматизованій системі виконавчого провадження дані, в процесі оскарження нею дій чи бездіяльності державного виконавця з приводу вжиття/невжиття виконавцем ефективних, своєчасних і в повному обсязі заходів щодо примусового виконання виконавчого документа, виданого на виконання рішення компетентного органу.

Разом з тим, дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Згідно з абз. 2 п. 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відтак, з системного аналізу вказаних вище норм законодавства слідує, що виконавець, який ухвалює постанову про відкриття виконавчого, наділений широким спектром повноважень щодо примусового виконання рішення суду.

У постановах Верховного Суду від 18.07.2018 року у справі № 915/1294/13, від 23.08.2018 року у справі № 911/167/17 та від 30.10.2018 року у справі № 903/1297/14, суд касаційної інстанції зазначив, що законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому здійснення виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року у справі № 2540/3203/18 зазначила, що Закон України Про виконавче провадження є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню. Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять інформацію щодо здійснення державним виконавцем передбачених законом заходів, спрямованих на реальне виконання рішення суду, зокрема у період з 15.09.2023 по 23.09.2024, на яких саме і наголошує скаржник.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем не були вжиті всі передбачені Законом заходи для розшуку майна боржника. Здійснені державним виконавцем дії для виконання наказів Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 № 904/9041/15 не є вичерпними, оскільки останнім не застосовано усі можливі передбачені Законом заходи для досягнення необхідного позитивного результату фактичного виконання судового рішення. Докази на спростування зазначених висновків у матеріалах справи відсутні.

Така бездіяльність державного виконавця є порушенням норм статей 8, 10, 11, 13, 18, 36, 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд зазначає, що невиконання судового рішення упродовж тривалого часу порушує засади виконавчого провадження: обов`язковості виконання рішень, розумності строків виконавчого провадження (ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження"). Хоча закон і не містить поняття розумності строків, однак зволікання зі вчиненням виконавчих дій не свідчить про дотримання цього принципу. Крім того, діяльність державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження - це сукупність дій, направлених на кінцевий результат - виконання судового рішення.

Сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.08.2019 у справі № 913/438/16.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, несвоєчасне та неповне вчинення державним виконавцем передбачених законом виконавчих дій свідчить про наявність правових підстав для визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 619/562/18 викладено правовий висновок про те, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на положення ст. 129-1 Конституції України.

З огляду на те, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка зобов`язана вживати передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо примусового виконання рішень, беручи до уваги ненадання органом ДВС доказів вчинення всіх дій, необхідних для виконання рішення суду у справі № 904/9041/15, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/9041/15 задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 64399447 за період з 15.09.2023 по 23.09.2024 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі № 904/9041/15, котра виразилась у порушенні порядку та умов чинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 по справі № 904/41/15 із врахуванням положень ЗУ "Про виконавче провадження".

Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 по справі № 904/9041/15 із врахуванням норм та положень ЗУ "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 14.10.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Ярошенко