Ухвала

від 07.11.2024 по справі 904/9041/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

07.11.2024м. ДніпроСправа № 904/9041/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Обухів, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СІЧ 2000", с. Дмитрівка, Нікопольський район, Дніпропетровська область

про скарга на бездіяльність державного виконавця

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача (заявник): не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

державний виконавець: не з`явився.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СІЧ 2000" про стягнення 1 036 073,51 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2015 (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма СІЧ 2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" - 272 012,34 грн. основного боргу, 6 610,02 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 181 442,29 грн. гривневої різниці ціни договору (плати за користування товарним кредитом), 182 428,13 грн. пені, 85 937,72 грн. штрафу, 116 322,79 грн. 28% річних, 191 320,22 грн. інфляційні втрати, 15 541,10 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення видано наказ про примусове виконання від 21.12.2015.

27.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця, в якому просить суд:

- визнати за період з 15.09.2023 по 23.09.2024 неправомірною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 по справі № 904/9041/15, котра виразилась у порушенні порядку та умов чинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 по справі № 904/41/15 із врахуванням положень ЗУ "Про виконавче провадження";

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 по справі № 904/9041/15 із врахуванням норм та положень ЗУ "Про виконавче провадження".

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.09.2024 відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку зі звільненням з посади судді Дубініна І.Ю., призначено повторний автоматичний розподіл скарги на бездіяльність державного виконавця в справі № 904/9041/15.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2024 справу для розгляду подання (заяви) передано судді Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 01.10.2024 призначено розгляд скарги в межах розумного строку у засіданні на 08.10.2024.

07.10.2024 клопотання Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

В судове засідання 08.10.2024 не з`явилися представники скаржника, боржника та органу ДВС, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Ухвалою суду від 08.10.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 64399447 щодо примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/9041/15 задоволено.

28.10.2024 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" надійшла заява № 49693/24 від 28.10.2024 «Про покладення на Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу», в якій заявник просить стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" витрати на правничу допомогу у розмірі 12 700 грн.

Ухвалою суду від 08.10.2024 призначено розгляд заяви № 49693/24 від 28.10.2024 про покладення на Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу» Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» у справі № 904/9041/15 на 07.11.2024.

У судове засідання 07.11.2024 представник позивача (заявника) не з`явився, в заяві про покладення витрат на правничу допомогу міститься клопотання про розгляд вказаної заяви без участі представника позивача (заявника), представник відповідача у судове засідання не прибув, будь-яких пояснень щодо поданої заяви не подав; представник органу ДВС в судове засідання не прибув, заперечень не подав.

Розглянувши подану заяву представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

10.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (далі - Клієнт) та адвокатським бюро "Василя Бонтлаба" (далі - Бюро) укладено договір про надання правничої допомоги № 10/10/2023 (далі - договір).

Відповідно до пункту 2.2. договору № 10/10/2023 про надання правової допомоги від 01 грудня 2020 року безпосереднє представництво інтересів ТОВ "Спектр-Агро" за цим договором здійснює адвокат Бонтлаб Василь Васильович на підставі документів, передбачених процесуальним законодавством.

Бонтлаб Василь Васильович є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.04.2008 № 3280.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаної правничої допомоги від 15.10.2024 № 32 клієнт прийняв, а бюро передало у період з 11.09.2023 по 08.11.2023 наступну правничу допомогу:

- аналіз матеріалів виконавчого провадження № 64399447 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2015 у справі № 904/9041/15 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень 0,5 год.;

- підготовка скарги (вих. № 23-3/09 від 23.09.2024) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 64399447 - 3, 5 години;

- додаткова оплата (гонорар "успіху" адвоката) у зв`язку із прийняттям позитивного для клієнта судового рішення: задоволення скарги 5 900 грн.

Також згідно зазначеного акту сторони погодили, що вартість однієї години правничої допомоги складає 700 грн; у випадку прийняття позитивного для клієнта рішення - 5 900 грн, загальна вартість наданої правничої допомоги 12 700 грн.

Клієнт підписанням цього Акту підтверджує, що всі зазначені послуги буди надані Адвокатом у повному обсязі.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України, відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За нормативними приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Наданими доказами підтверджується факт отримання позивачем конкретного виду професійної правничої допомоги, що визначена в сумі 12 700 грн.

З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, Верховний Суд у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17 зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Крім того, представник заявника адвокат Бонтлаб Василь Васильович достатньо тривалий час представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", а тому цілком обізнаний з обставинами у справі та особливостями правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі.

Тому, адвокат Бонтлаб В.В. не вперше звертався до господарського суду із практично аналогічними за змістом скаргами, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", що значним чином зменшує кількість затраченого часу на написання відповідних процесуальних документів.

Суд враховує ту обставину, що важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки ззовні вони виглядають однаково, у зв`язку з чим у даному випадку не застосовує положення статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.

З огляду на специфіку справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/9041/15 є завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення позивачем судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 12 700 грн, тому обґрунтованими визнаються судом витрати в розмірі 4 500 грн, які і покладаються на Шевченківський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ). Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 8 200 грн суд розподіляє та покладає на позивача.

Керуючись статтями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110, ідентифікаційний код 34967593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, ідентифікаційний код 36348550) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

В іншій частині відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 07.11.2024.

Суддя В.І. Ярошенко