Ухвала
від 25.09.2024 по справі 914/3681/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

25.09.2024 Справа № 914/3681/23

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про додаткові грошові вимоги до боржника Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» в сумі 17288223589,90 грн.

у справі за заявою: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ

про: банкрутство Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вулиця Бориславська, будинок 82; ідентифікаційний код 00152388)

Суддя Артимович В.М.,

секретар судового засідання Палюх З.В.

За участю представників:

від ПАТ "Укрнафта": Мошенець Д.В. (у режимі відеоконференції);

від боржника: Воробець С.І.;

розпорядник майна: Ткачук О.В. - арбітражний керуючий (у режимі відеоконференції);

від ТзОВ "Транс Актів": не з`явився;

від АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат": не з`явився;

від АТ "Одеснафтопродукт": не з`явився;

від ТзОВ "Явір-2005": не з`явився;

від Momentum Enterprises (Eastern Europe) Limited: Чудовський Д.О. (у режимі відеоконференції);

від ТзОВ "Чорноморський рибний порт": не з`явився;

від ТзОВ "Брайтон ЛТД": не з`явився;

від Versala LTD: Бровко О.М. (у режимі відеоконференції);

від ТзОВ "Оксі Ойл": Козаченко Д.І (у режимі відеоконференції);

від ТзОВ "Пафіс": не з`явився;

від ТзОВ "Фірма "Авіс ЛТД": Щербак Є.М. (у режимі відеоконференції);

від Montmontaza-Energetika d.o.o.: Подольський В.О. (у режимі відеоконференції);

від АТ "Криворізький залізорудний комбінат": не з`явився;

від Nordwind Trade SA: Гринько К.В. (у режимі відеоконференції);

від Bridgemont Ventures Limited: Савченко Р.С. (у режимі відеоконференції);

від Bordo Management Limited: Савченко Р.С. (у режимі відеоконференції);

від Littop Enterprises Limited: Савченко Р.С. (у режимі відеоконференції);

від Ravenscroft Holdings Limited: не з`явився;

від АТ "Запорізький завод феросплавів": не з`явився;

від ТзОВ "Юнайтед Енерджі": не з`явився;

від ТзОВ "Нафтасіті": не з`явився;

від ТзОВ "Парктур": не з`явився;

від АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат": не з`явився;

від ПАТ "Транснаціональнао фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта": Козачук О.А. (у режимі відеоконференції);

від Фонду державного майна України: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (ідентифікаційний код 00152388).

Ухвалою суду від 26.12.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вулиця Бориславська, будинок 82; ідентифікаційний код 00152388); визнано вимоги кредитора - Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в сумі 828165429,95 грн. заборгованості, 60300,00 грн. авансування винагороди арбітражного керуючого, 26840,00 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (ідентифікаційний код 00152388); введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вулиця Бориславська, будинок 82; ідентифікаційний код 00152388); призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 113 від 04.02.2013, адреса: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Чехова, 14-В; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); постановлено оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вулиця Бориславська, будинок 82; ідентифікаційний код 00152388); призначено попереднє засідання суду.

На розгляд Господарського суду Львівської області від Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» надійшла заява про додаткові грошові вимоги до боржника Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» в сумі 17288223589,90 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2024 заяву Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про грошові вимоги до боржника в сумі 17288223589,90 грн. прийнято до розгляду.

Розпорядником майна подано до суду повідомлення від 06.02.2024 про результати розгляду кредиторських вимог до ПАТ «НПК-Галичина» у справі про банкрутства № 914/3681/23.

08.04.2024 від Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» надійшли письмові пояснення до заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника.

23.04.2024 від представника Nordwind Trade SA поступили письмові заперечення на заяву з додатковими грошовими вимогами ПАТ «Укрнафта».

30.05.2024 від Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» надійшла уточнена заява про додаткові кредиторські (грошові) вимоги до боржника.

03.06.2024 від Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» надійшли письмові заперечення на заяву ПАТ «Укрнафта» з додатковими грошовими вимогами до боржника.

10.06.2024 від Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» поступили письмові пояснення щодо заперечень ПАТ «НПК-Галичина» на заяву ПАТ «Укрнафта» з додатковими грошовими вимогами до боржника.

21.08.2024 від представника Versala LTD (Версала ЛТД) надійшли письмові заперечення на заяву ПАТ «Укрнафта» з додатковими грошовими вимогами до боржника.

21.08.2024 від представника Littop Enterprises Limited (Літтоп Ентерпрайзес Лімітед) надійшли письмові заперечення на заяву ПАТ «Укрнафта» з додатковими грошовими вимогами до боржника.

28.08.2024 від Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» поступили письмові пояснення щодо заперечень заявників (потенційних кредиторів) на заяву про додаткові грошові (кредиторські) вимоги до боржника.

05.09.2024 від Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» надійшли доповнення до заяви з грошовими вимогами до боржника в частині розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат за договорами поставки №9/42 від 29.11.2019, №9/43 від 29.11.2019, №9/44 від 27.12.2019, №9/1 від 31.01.2020, №9/2 від 28.02.2020, №9/6 від 01.04.2020, №9/7 від 04.05.2020, №9/8 від 04.05.2020, №9/9 від 31.05.2020.

24.09.2024 від Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» поступили письмові пояснення щодо додаткових грошових вимог до боржника.

У судовому засіданні 25.09.2024 представник Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» підтримав заяву з додатковими грошовими вимогами з урахуванням поданих раніше уточнень. Розпорядник майна, представник боржника та інші учасники справи висловили свої позиції щодо заяви з додатковими грошовими вимогами.

Суд, проаналізувавши матеріали та з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, заперечення учасників справи дійшов висновку, що грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» слід визнати частково, зважаючи на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частина 2 вказаної статті передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є і договори та інші правочини.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на матеріали заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника, Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» заявляє до боржника грошові вимоги за наступними зобов`язаннями:

- Договором комісії (нафтопродукти) № 12/01/01/200-К від 21.02.2018 у розмірі - 1943010524,18 грн.;

- Договором комісії (нафтопродукти) № 05.1/21 від 24.01.2017 у розмірі - 555689333,41 грн.;

- Договором комісії (нафтопродукти) № 05Д/1160-К від 16.11.2017 у розмірі - 11475212044,39 грн.;

- Договором комісії (мазут) № 12/01/01/216-К від 20.02.2019 у розмірі - 545291003,79 грн.;

- Договорами поставки (нафтопродукти) № 9/42 від 29.11.2019, № 9/43 від 29.11.2019, № 9/44 від 27.12.2019, № 9/1 від 31.01.2020, № 9/2 від 28.02.2020, № 9/6 від 01.04.2020, № 9/7 від 04.05.2020, № 9/8 від 04.05.2020, № 9/9 від 31.05.2020.;

- Договором переміщення газу внутрішньопромисловими трубопроводами № 11/07/03/15-Р від 30.01.2023 у розмірі - 3874678,65 грн.;

- Договором купівлі-продажу нафтового газу № 11/07/04/6-Г від 21.02.2023 у розмірі - 134111270,90 грн.;

- Договорами купівлі-продажу (скретч-карток) від 18.05.2018 за № 12/01/01/620-НП, № 12/01/01/621-НП, № 12/01/01/622-НП № 12/01/01/623-НП, № 12/01/01/624-НП, № 12/01/01/625-НП, № 12/01/01/626-НП, № 12/01/01/627-НП, № 12/01/01/628-НП, № 12/01/01/629-НП, № 12/01/01/630-НП, № 12/01/01/631-НП, № 12/01/01/632-НП, № 12/01/01/633-НП, № 12/01/01/634-НП, № 12/01/01/635-НП, № 12/01/01/636-НП, № 12/01/01/637-НП, № 12/01/01/638-НП, № 12/01/01/639-НП, № 12/01/01/640-НП, № 12/01/01/641-НП, № 12/01/01/642-НП, № 12/01/01/643-НП, № 12/01/01/644-НП, № 12/01/01/645-НП, № 12/01/01/646-НП, № 12/01/01/647-НП, № 12/01/01/648-НП, № 12/01/01/649-НП, № 12/01/01/650-НП, № 12/01/01/651-НП у загальному розмірі - 598943756,63 грн.;

- Договором доручення на надання транспортно-експедиційних послуг № 12/01/01/2170-Р від 16.12.2021 у розмірі - 28291623,87 грн.;

Таким чином, загальний розмір заявлених додаткових грошових вимог ПАТ «Укрнафта» до боржника складало 17280624710,50 грн.

У ході провадження у справі про банкрутство ПАТ «НПК-Галичина» кредитором ПАТ «Укрнафта» подавалися письмові пояснення з уточненнями додаткових грошових вимог від 30.05.2024 та 10.06.2024. Відтак, з урахуванням таких уточнень, станом на час розгляду заяви розмір додаткових грошових вимог заявлених ПАТ «Укрнафта» до ПАТ «НПК-Галичина», складав 17192561036,50 грн.

1. Щодо грошових вимог за договором комісії №12/01/01/200-К від 21.02.2018 у розмірі 1943010524,18 грн.

21.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» та Публічним акціонерним товариством «Нафтопереробний комплекс-Галичина» укладений договір комісії № 12/01/01/200-К, відповідно до п.1.1 якого, боржник (комісіонер) зобов`язується за дорученням кредитора (комітента) за комісійну плату укласти від свого імені, але за рахунок комітента договори продажу нафти та газового конденсату; поставки (придбання) нафтопродуктів; продажу нафтопродуктів за узгодженими з комітентом цінами.

02.04.2018 на виконання договору комісії, згідно укладених актів приймання-передачі нафтопродуктів на комісію № № 1-22 заявником передано боржнику для продажу нафтопродукти в загальній кількості 36298,00 тон загальною вартістю 1000009754,81 грн.

Відповідно до пункту 9.1. договору комісії (в редакції додатку від 30.03.2022 № 10) цей договір набуває чинності з дати підписання сторонами і діє до 31.03.2023, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

Станом на 31.03.2023 у боржника перебували передані ПАТ «Укрнафта» згідно договору комісії нафтопродукти у кількості 36298,00 тонн, а з боку боржника укладений договір виконано не було, що підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 09.11.2023 у справі № 914/1218/23, яким зобов`язано Публічне акціонерне товариство «НПК-Галичина» повернути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» нафтопродукти, передані за договором комісії № 12/01/01/200-К від 21 лютого 2018 в загальній кількості 36298,00 тон, а саме: паливо дизельне ДП-Л- Євро5-В0 згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну ВАSF) в загальній кількості 36298,00 тонн.

Як стверджує заявник, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «НПК-Галичина», а також подання заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника, боржник не повернув вказані вище нафтопродукти у кількості 36298,00 тон.

Станом на 31.03.2023 (момент закінчення договору комісії № 12/01/01/200-К) вартість переданих на реалізацію та нереалізованих і неповернутих боржником заявнику нафтопродуктів, а саме: паливо дизельне ДП-Л- Євро5-В0 згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну ВАSF) в загальній кількості 36298,00 тон, складала 1943010524,18 грн., що підтверджується висновком №37 (163) від 31.03.2023 щодо актуальних цін на паливо, підготовленого ТОВ «НафтоРинок» (профільне видання, що спеціалізується на аналітиці та оцінці вартості палива в Україні та закордоном).

У зв`язку з наведеним, ПАТ «Укрнафта» згідно договору комісії № 12/01/01/200-К від 21 лютого 2018 заявило до боржника грошові вимоги у розмірі 1943010524,18 грн., які складають вартість неповернутих боржником після закінчення договору комісії нафтопродуктів.

2. Щодо грошових вимог за договором комісії № 05.1/21-К від 24.01.2017 у розмірі 555689333,41 грн.

24.01.2017 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» та Публічним акціонерним товариством «Нафтопереробний комплекс-Галичина» укладений договір комісії № 05.1/21-К, відповідно до п.1.1 якого боржник (комісіонер) зобов`язується за дорученням кредитора (комітента) за комісійну плату укласти від свого імені, але за рахунок комітента договори продажу нафти та газового конденсату; поставки (придбання) нафтопродуктів; продажу нафтопродуктів за узгодженими з комітентом цінами.

У пункті 2.19 договору комісії передбачено, що ПАТ «НПК-Галичина» зобов`язане здійснити продаж товару (або ПММ) переданих на комісію в строк, який не перевищує 90 днів з дати підписання актів приймання-передачі на комісію товару (або ПММ). В подальшому до пункту 2.19. договору комісії №05.1/21-К внесено зміни (в редакції додатку № 16 від 30.03.2022), відповідно до яких сторони погодили, що комісіонер зобов`язався здійснити продаж товару (або ПММ), переданих на комісію, не пізніше 31.03.2023.

28.02.2017 та 31.03.2017 між сторонами укладено акти приймання-передачі нафтопродуктів на комісію до договору комісії №05.1/21-К, відповідно до яких позивач передав відповідачу для продажу нафтопродукти в загальній кількості 23462,70 тон на загальну вартість 658425266,49 грн.

Відповідно до звітів комісіонера №3 від 31.05.2017, №4 від 31.05.2017, №5 від 31.05.2017, від 11.08.2021 відповідач здійснив продаж нафтопродуктів в кількості 13685,323 тон на загальну суму 382996323,24 грн.

Залишок нафтопродуктів, переданих на комісію відповідачеві, станом на 31.03.2023 (момент закінчення строку договору комісії) складає в загальній кількості 9777,376 тон, а саме: бензин автомобільний А-92-Євро4-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну ВАSF) в кількості 3821,810 тон; бензин автомобільний А-95-Євро4-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 в кількості 5955,566 тон, що підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2023 у справі № 914/1219/23, яким зобов`язано Публічне акціонерне товариство «НПК-Галичина» повернути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» нафтопродукти передані за договором комісії №05.1/21-К від 24 січня 2017 в загальній кількості 9777,376 тон, а саме: бензин автомобільний А-92-Євро4-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну ВАSF) в кількості 3821,810 тон; бензин автомобільний А-95-Євро4-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 в кількості 5955,566 тон.

Як стверджує заявник, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «НПК-Галичина», а також подання заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника, боржник не повернув вказані вище нафтопродукти у кількості 9777,376 тон.

Станом на 31.03.2023 (момент закінчення договору комісії №05.1/21-К) вартість переданих на реалізацію та нереалізованих і неповернутих боржником заявнику нафтопродуктів, а саме: бензин автомобільний А-92-Євро4-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну ВАSF) в кількості 3821,810 тон; бензин автомобільний А-95-Євро4-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 в кількості 5955,566 тон, складала 555689333,41 грн., що підтверджується висновком №37 (163) від 31.03.2023 щодо актуальних цін на паливо, підготовленого ТОВ «НафтоРинок» (профільне видання, що спеціалізується на аналітиці та оцінці вартості палива в Україні та закордоном).

У зв`язку з наведеним, ПАТ «Укрнафта» згідно договору комісії №05.1/21-К від 24 січня 2017 заявило до боржника грошові вимоги у розмірі 555689333,41 грн., які складають вартість неповернутих боржником після закінчення договору комісії нафтопродуктів.

3. Щодо грошових вимог за договором комісії № 05Д/1160-К від 16.11.2017 у розмірі 1475212044,39 грн.

16.11.2017 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» та Публічним акціонерним товариством «Нафтопереробний комплекс-Галичина» укладений договір комісії № 05Д/1160-К, відповідно до п.1.1 якого боржник (комісіонер) зобов`язується за дорученням кредитора (комітента) за комісійну плату укласти від свого імені, але за рахунок комітента договори продажу нафти та газового конденсату; поставки (придбання) нафтопродуктів; продажу нафтопродуктів за узгодженими з комітентом цінами.

Відповідно до пункту 9.1. договору комісії (в редакції додатку від 30.03.2022 № 9), цей договір набуває чинності з дати підписання сторонами і діє до 31.03.2023, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

31.12.2017 на виконання договору комісії, згідно укладених актів приймання-передачі нафтопродуктів на комісію № № 1-28, заявником передано боржнику для продажу нафтопродукти в загальній кількості 35211,3 тон загальною вартістю 1062000022,81 грн.

Частину нафтопродуктів боржником було повернуто заявнику, про що сторонами складено додаток від 28.02.2020 № 5/1 та додаток від 01.04.2020 № 7 до договору комісії. Відповідно до актів повернення нафтопродуктів з комісії (акт від 31.03.2020 № 1, акт від 31.03.2020 № 2, акт від 31.03.2020 № 3, акт від 31.03.2020 № 4, акт від 31.03.2020 № 5, акт від 31.03.2020 № 6, акт від 31.03.2020 № 7, акт від 31.03.2020 № 8, акт від 31.03.2020 № 9, акт від 31.03.2020 № 10, акт від 31.03.2020 № 11, акт від 30.04.2020 № 1) боржник повернув заявнику нафтопродукти в кількості 8534,64 тон загальною вартістю 280795673, 31 грн.

Залишок нафтопродуктів переданих на комісію відповідачеві станом на 31.03.2023 (момент закінчення строку договору комісії) складає в загальній кількості 26676,69 тон, а саме: паливо дизельне ДП-ЗЄвро5-В0 згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну ВАSF) в кількості 19893,282 тон; паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0 згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну ВАSF) в кількості 2,088 тон; бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Keropur ENERGY концерну ВАSF) в кількості 4243,752 тон; бензин автомобільний А-95- Євро5-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 в кількості 1768,372 тон; бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Keropur ENERGY концерну ВАSF) в кількості 740,865 тон; паливо моторне сумішеве альтернативне марки ЕСО 95Е50 SUPER згідно з ТУ У 20.5-00152307-008:2014 в кількості 28,332 тон, що підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 26.10.2023 у справі № 914/1220/23.

Як стверджує заявник, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «НПК-Галичина», а також подання заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника, боржник не повернув вказані вище нафтопродукти у кількості 26676,69 тон.

Станом на 31.03.2023 (момент закінчення договору комісії 05Д/1160-К) вартість переданих на реалізацію та нереалізованих і неповернутих боржником заявнику нафтопродуктів, а саме: паливо дизельне ДП-ЗЄвро5-В0 згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну ВАSF) в кількості 19893,282 тон; паливо дизельне ДП-Арк-Євро5-В0 згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну ВАSF) в кількості 2,088 тон; бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Keropur ENERGY концерну ВАSF) в кількості 4243,752 тон; бензин автомобільний А-95- Євро5-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 в кількості 1768,372 тон; бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Keropur ENERGY концерну ВАSF) в кількості 740,865 тон; паливо моторне сумішеве альтернативне марки ЕСО 95Е50 SUPER згідно з ТУ У 20.5-00152307-008:2014 в кількості 28,332 тон, складала 1475212044,39 грн., що підтверджується висновком №37 (163) від 31.03.2023 щодо актуальних цін на паливо, підготовленого ТОВ «НафтоРинок» (профільне видання, що спеціалізується на аналітиці та оцінці вартості палива в Україні та закордоном).

У зв`язку з наведеним, ПАТ «Укрнафта» згідно договору комісії 05Д/1160-К від 16 листопада 2017 заявило до боржника грошові вимоги у розмірі 1475212044,39 грн., які складають вартість неповернутих боржником після закінчення договору комісії нафтопродуктів.

4. Щодо грошових вимог за договором комісії №12/01/01/216-К від 20.02.2019 у розмірі 545291003,79 грн.

20.02.2019 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» та Публічним акціонерним товариством «Нафтопереробний комплекс-Галичина» укладений договір комісії №12/01/01/216-К (в редакції додаткової угоди №1 від 08.04.2019р.) за умовами якого, комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату укласти від свого імені договори (контракти) продажу мазуту.

Згідно п. 2.16 договору комісії комісіонер надає комітенту в строк, що не перевищує 3 (трьох) робочих днів, звіти про здійснення продажу товару які є підставою для розрахунку між комітентом і комісіонером. В разі укладення комісіонером зовнішньо-економічних контрактів, комісіонер надає комітенту звіти про здійснення продажу товару в строк, що не перевищує 3 (трьох) робочих днів від дати остаточного оформлення митних декларацій. Разом зі звітом комісіонера надаються митні декларації 3/8 з датою перетину кордону та всі супроводжувальні документи.

Відповідно до пункту 2.18 договору комісіонер зобов`язаний перерахувати кошти комітенту за отриманий на комісію та реалізований товар в строк, який не перевищує 2 (двох) банківських днів з дати отримання таких коштів на розрахунковий рахунок комісіонера.

Відповідно до пункту 2.19. договору комісіонер зобов`язався здійснити продаж товару, переданого на комісію в строк, який не перевищує 90 (дев`яносто) днів з дати підписання актів приймання передачі на комісію товару.

Відповідно до пункту 9.1. договору, в редакції додаткової угоди від 20.11.2019, цей договір набуває чинності з дати підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

В укладених додатках до договору комісії сторони погодили, що комітент передає комісіонеру мазут з метою його подальшого вивезення морським транспортом за межі митної території України (продаж іноземним суб`єктам господарської діяльності (експорт).

Відповідно до умов договору та додатків до нього загальна кількість мазуту, що передається комітентом на комісію складає 170892,101 тон та загальну вартість 1570000002,04 грн.

Згідно укладених актів приймання-передачі нафтопродуктів на комісію ПАТ «Укрнафта» передано ПАТ «НПК-Галичина» з метою подальшого вивезення морським транспортом за межі митної території України (продаж іноземним суб`єктам господарської діяльності (експорт)), на умовах ЕХW - резервуари ПАТ «Ексімнафтопродукт» м. Одеса, нафтопродукти в загальній кількості 170892,191 тон на загальну вартість 1570151354,06 грн.

Згідно укладених між сторонами звітів комісіонера про продаж нафтопродуктів, комісіонер здійснив реалізацію всієї кількості мазуту 170892,191 тон.

Вартість проданого товару у звітах комісіонера відображено у валюті - долари США, оскільки продаж товару здійснювався іноземним суб`єктам господарської діяльності (експорт) на підставі укладених зовнішньо-економічних контрактів між ПАТ «Укрнафта» та компаніями Nordwind Trade SA (Швейцарія) та Sanderlyn Limited (Кіпр), що погоджено сторонами в додатках до договору комісії 216-К та звітах комісіонера.

За результатами продажу комісійного товару на загальну суму 59335614,29 доларів США, ПАТ «НПК-Галичина» перераховано на рахунок ПАТ «Укрнафта» грошові кошти за частину проданого з комісії товару на загальну суму 44803240,37 доларів США, що відповідає гривневому еквіваленту на дату перерахування грошових коштів 1130670325,92 грн. та підтверджується платіжними інструкціями.

Актом звірки взаєморозрахунків від 30.09.2022р. за період з 01.10.2021р. по 30.09.2022р. боржником підтверджено наявність заборгованості за договором комісії 216-К в розмірі 531428572,22 гривень, що відповідає 14532374,01 доларів США по курсу Національного банку України станом на 30.09.2022р. - 1 долар США= 36,5686 грн.

Таким чином, як стверджує заявник, боржником не виконано обов`язку зі сплати 14532374,01 доларів США згідно договору комісії 216-К, на момент відкриття провадження у справі про банкрутство (26.12.2023) становить згідно курсу Національного банку України 545291003,79 грн. (1 долар США= 37,5225 грн.).

5. Щодо грошових вимог за договором поставки №9/42 від 29.11.2019 у розмірі 2441397426,49 грн.

Відповідно до укладених між сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів ПАТ «Укрнафта» поставлено, а ПАТ «НПК-Галичина» прийнято протягом грудня 2019 нафтопродукти в загальній кількості 58050,612 тон на суму 1409853083,72 грн.

Згідно п. 4.3. договору поставки оплата за товар здійснюється протягом 90 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Відтак, враховуючи, що акти-приймання-передачі були підписані між сторонами 31.12.2019, то кінцевим строком оплати було 30.03.2020.

Як стверджує заявник, розрахунки за поставлений товар у визначений строк не відбулися, а починаючи з 31.03.2020 у боржника виникла заборгованість у розмірі 1409853083,72 грн.

25.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки №9/42 (угода про розстрочення), за умовами якої сторони підтвердили, що загальна вартість переданого товару за договором поставки становить 1409853083,72 грн, з яких: станом на дату укладення цієї додаткової угоди, боржником сплачено 76874223,95 грн., а решта 1332978 859,77 грн. є заборгованістю боржника перед кредитором, яка визнається покупцем повністю.

У процесі виконання угоди про розстрочення боржник здійснив погашення заборгованості за договором поставки №9/42 на загальну суму 368118998,38 грн., розрахунки відбувалися шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно, залишок основної суми заборгованості за договором поставки складає 964859861,39 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору поставки №9/42 у випадку порушення строків оплати за поставлений товар відповідно до цього договору покупець сплачує постачальникові на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7 додаткової угоди від 25.10.2021 сторони визнають, що станом на дату укладення угоди постачальник має передбачене ст. 625 ЦК України право стягнути суму заборгованості за договором поставки з урахуванням встановленого індексу інфляції від простроченої суми за весь період з дати виникнення заборгованості до дати укладення цієї додаткової угоди, а також неустойку за 6 місяців. Стосовно зобов`язання покупця щодо сплати інфляційних втрат та пені, визначених цим пунктом, сторони погодили, що у випадку належного виконання покупцем умов цієї додаткової угоди, такі зобов`язання (інфляційна складова на дату укладання цієї додаткової угоди та неустойка) вважаються припиненими за згодою сторін.

На підставі наведеного, у зв`язку з порушенням боржником умов додаткової угоди, заявником заявлено до боржника на підставі договору поставки №9/42 наступні грошові вимоги: 964859861,39 грн. основна заборгованість, 421915287,10 грн. заборгованість за процентами, 242845297,46 грн. інфляційне збільшення суми боргу, 811777089,54 грн. пеня.

6. Щодо грошових вимог за договором поставки №9/43 від 29.11.2019 у розмірі 781775197,63 грн.

Відповідно до укладених між сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів ПАТ «Укрнафта» поставлено, а ПАТ «НПК-Галичина» прийнято протягом грудня 2019 нафтопродукти в загальній кількості 44357,913 тон на суму 412840280,67 грн.

Згідно п. 4.3. договору поставки оплата за товар здійснюється протягом 90 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Відтак, враховуючи, що акти-приймання-передачі були підписані між сторонами 31.12.2019, то кінцевим строком оплати було 30.03.2020.

Як стверджує заявник, розрахунки за поставлений товар у визначений строк не відбулися, а починаючи з 31.03.2020 у боржника виникла заборгованість у розмірі 412840280,67 грн.

25.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки №9/43 (угода про розстрочення), за умовами якої сторони підтвердили, що загальна вартість переданого товару за договором поставки становить 412840280,67 грн.

У процесі виконання угоди про розстрочення боржник здійснив погашення заборгованості за договором поставки №9/43 на загальну суму 103210071,00 грн., розрахунки відбувалися шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно, залишок основної суми заборгованості за договором поставки складає 309630209,67 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору поставки №9/42 у випадку порушення строків оплати за поставлений товар відповідно до цього договору покупець сплачує постачальникові на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7 додаткової угоди від 25.10.2021 сторони визнають, що станом на дату укладення угоди постачальник має передбачене ст. 625 ЦК України право стягнути суму заборгованості за договором поставки з урахуванням встановленого індексу інфляції від простроченої суми за весь період з дати виникнення заборгованості до дати укладення цієї додаткової угоди, а також неустойку за 6 місяців. Стосовно зобов`язання покупця щодо сплати інфляційних втрат та пені, визначених цим пунктом, сторони погодили, що у випадку належного виконання покупцем умов цієї додаткової угоди, такі зобов`язання (інфляційна складова на дату укладання цієї додаткової угоди та неустойка) вважаються припиненими за згодою сторін.

На підставі наведеного, у зв`язку з порушенням боржником умов додаткової угоди, заявником заявлено до боржника на підставі договору поставки №9/43 наступні грошові вимоги: 309630209,67 грн. основна заборгованість, 131911756,81 грн. заборгованість за процентами, 77159067,99 грн. інфляційне збільшення суми боргу, 263074163,16 грн. пеня.

7. Щодо грошових вимог за договором поставки №9/44 від 29.11.2019 у розмірі 2021778960,68 грн.

Відповідно до укладених між сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів ПАТ «Укрнафта» поставлено, а ПАТ «НПК-Галичина» прийнято протягом січня 2020 нафтопродукти в загальній кількості 64866,432 тон на суму 1087778247,59 грн.

Згідно п. 4.3. договору поставки оплата за товар здійснюється протягом 90 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Відтак, враховуючи, що акти-приймання-передачі були підписані між сторонами 31.01.2020, то кінцевим строком оплати було 30.04.2020.

Як стверджує заявник, розрахунки за поставлений товар у визначений строк не відбулися, а починаючи з 01.04.2020 у боржника виникла заборгованість у розмірі 1087778247,59 грн.

25.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки №9/44 (угода про розстрочення), за умовами якої сторони підтвердили, що загальна вартість переданого товару за договором поставки становить 1087778247,59 грн.

У процесі виконання угоди про розстрочення боржник здійснив погашення заборгованості за договором поставки №9/44 на загальну суму 271944564,00 грн., розрахунки відбувалися шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно, залишок основної суми заборгованості за договором поставки складає 815833683,59 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору поставки №9/42 у випадку порушення строків оплати за поставлений товар відповідно до цього договору покупець сплачує постачальникові на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7 додаткової угоди від 25.10.2021 сторони визнають, що станом на дату укладення угоди постачальник має передбачене ст. 625 ЦК України право стягнути суму заборгованості за договором поставки з урахуванням встановленого індексу інфляції від простроченої суми за весь період з дати виникнення заборгованості до дати укладення цієї додаткової угоди, а також неустойку за 6 місяців. Стосовно зобов`язання покупця щодо сплати інфляційних втрат та пені, визначених цим пунктом, сторони погодили, що у випадку належного виконання покупцем умов цієї додаткової угоди, такі зобов`язання (інфляційна складова на дату укладання цієї додаткової угоди та неустойка) вважаються припиненими за згодою сторін.

На підставі наведеного, у зв`язку з порушенням боржником умов додаткової угоди, заявником заявлено до боржника на підставі договору поставки №9/44 наступні грошові вимоги: 815833683,59 грн. основна заборгованість, 339766503,72 грн. заборгованість за процентами, 192438348,34 грн. інфляційне збільшення суми боргу, 673740425,03 грн. пеня.

8. Щодо грошових вимог за договором поставки №9/1 від 31.01.2020 у розмірі 538894629,42 грн.

Відповідно до укладених між сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів від 29.02.2020 ПАТ «Укрнафта» поставлено, а ПАТ «НПК-Галичина» прийнято протягом лютого 2020 нафтопродукти в загальній кількості 15107,319 тон на суму 327395565,59 грн.

Згідно п. 4.3. договору поставки оплата за товар здійснюється протягом 90 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Відтак, враховуючи, що акти-приймання-передачі були підписані між сторонами 29.02.2020, то кінцевим строком оплати було 29.05.2020.

Як стверджує заявник, розрахунки за поставлений товар у визначений строк не відбулися, а починаючи з 30.05.2020 у боржника виникла заборгованість у розмірі 327395565,59 грн.

19.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки №9/1 (угода про розстрочення), за умовами якої сторони підтвердили, що загальна вартість переданого товару за договором поставки становить 327395565,59 грн.

У процесі виконання угоди про розстрочення боржник здійснив погашення заборгованості за договором поставки №9/1 на загальну суму 108337525,71 грн., розрахунки відбувалися шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно, залишок основної суми заборгованості за договором поставки складає 219058039,88 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору поставки №9/42 у випадку порушення строків оплати за поставлений товар відповідно до цього договору покупець сплачує постачальникові на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7 додаткової угоди від 19.10.2021 сторони визнають, що станом на дату укладення угоди постачальник має передбачене ст. 625 ЦК України право стягнути суму заборгованості за договором поставки з урахуванням встановленого індексу інфляції від простроченої суми за весь період з дати виникнення заборгованості до дати укладення цієї додаткової угоди, а також неустойку за 6 місяців. Стосовно зобов`язання покупця щодо сплати інфляційних втрат та пені, визначених цим пунктом, сторони погодили, що у випадку належного виконання покупцем умов цієї додаткової угоди, такі зобов`язання (інфляційна складова на дату укладання цієї додаткової угоди та неустойка) вважаються припиненими за згодою сторін.

На підставі наведеного, у зв`язку з порушенням боржником умов додаткової угоди, заявником заявлено до боржника на підставі договору поставки №9/1 наступні грошові вимоги: 219058039,88 грн. основна заборгованість, 97537192,12 грн. заборгованість за процентами, 53254723,08 грн. інфляційне збільшення суми боргу, 169044674,34 грн. пеня.

9. Щодо грошових вимог за договором поставки №9/2 від 28.02.2020 у розмірі 239357257,99 грн.

Відповідно до укладених між сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів від 31.03.2020 ПАТ «Укрнафта» поставлено, а ПАТ «НПК-Галичина» прийнято протягом березня 2020 нафтопродукти в загальній кількості 7331,613 тон на суму 127855999,13 грн.

Згідно п. 4.3. договору поставки оплата за товар здійснюється протягом 90 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Відтак, враховуючи, що акти-приймання-передачі були підписані між сторонами 31.03.2020, то кінцевим строком оплати було 29.06.2020.

Як стверджує заявник, розрахунки за поставлений товар у визначений строк не відбулися, а починаючи з 30.06.2020 у боржника виникла заборгованість у розмірі 127855999,13 грн.

21.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки №9/2 (угода про розстрочення) за умовами якої сторони підтвердили, що загальна вартість переданого товару за договором поставки становить 127855999,13 грн.

У процесі виконання угоди про розстрочення, боржник здійснив погашення заборгованості за договором поставки №9/2 на загальну суму 31964001,00 грн., розрахунки відбувалися шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно, залишок основної суми заборгованості за договором поставки складає 95891998,13 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору поставки №9/42 у випадку порушення строків оплати за поставлений товар відповідно до цього договору, покупець сплачує постачальникові, на його вимогу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від ціни неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7 додаткової угоди від 21.10.2021 сторони визнають, що станом на дату укладення угоди постачальник має передбачене ст. 625 ЦК України право стягнути суму заборгованості за договором поставки з урахуванням встановленого індексу інфляції від простроченої суми за весь період з дати виникнення заборгованості до дати укладення цієї додаткової угоди, а також неустойку за 6 місяців. Стосовно зобов`язання покупця щодо сплати інфляційних втрат та пені, визначених цим пунктом, сторони погодили, що у випадку належного виконання покупцем умов цієї додаткової угоди, такі зобов`язання (інфляційна складова на дату укладання цієї додаткової угоди та неустойка) вважаються припиненими за згодою сторін.

На підставі наведеного, у зв`язку з порушенням боржником умов додаткової угоди, заявником заявлено до боржника на підставі договору поставки №9/2 наступні грошові вимоги: 95891998,13 грн. основна заборгованість, 38167121,69 грн. заборгованість за процентами, 25033938,00 грн. інфляційне збільшення суми боргу, 80264200,17 грн. пеня.

10. Щодо грошових вимог за договором поставки №9/6 від 01.04.2020 у розмірі 2036735743,70 грн.

Відповідно до укладених між сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів від 30.04.2020 ПАТ «Укрнафта» поставлено, а ПАТ «НПК-Галичина» прийнято протягом квітня 2020 нафтопродукти в загальній кількості 72901,977 тон на суму 1089564131,20 грн.

Згідно п. 4.3. договору поставки оплата за товар здійснюється протягом 90 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Відтак, враховуючи, що акти-приймання-передачі були підписані між сторонами 30.04.2020, то кінцевим строком оплати було 29.07.2020.

Як стверджує заявник, розрахунки за поставлений товар у визначений строк не відбулися, а починаючи з 30.07.2020 у боржника виникла заборгованість у розмірі 1089564131,20 грн.

23.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки №9/6 (угода про розстрочення), за умовами якої сторони підтвердили, що загальна вартість переданого товару за договором поставки становить 1089564131,20 грн.

У процесі виконання угоди про розстрочення боржник здійснив погашення заборгованості за договором поставки №9/6 на загальну суму 272391033,00 грн., розрахунки відбувалися шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно, залишок основної суми заборгованості за договором поставки складає 817173098,20 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору поставки №9/42 у випадку порушення строків оплати за поставлений товар відповідно до цього договору покупець сплачує постачальникові на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7 додаткової угоди від 23.10.2021 сторони визнають, що станом на дату укладення угоди постачальник має передбачене ст. 625 ЦК України право стягнути суму заборгованості за договором поставки з урахуванням встановленого індексу інфляції від простроченої суми за весь період з дати виникнення заборгованості до дати укладення цієї додаткової угоди, а також неустойку за 6 місяців. Стосовно зобов`язання покупця щодо сплати інфляційних втрат та пені, визначених цим пунктом, сторони погодили, що у випадку належного виконання покупцем умов цієї додаткової угоди, такі зобов`язання (інфляційна складова на дату укладання цієї додаткової угоди та неустойка) вважаються припиненими за згодою сторін.

На підставі наведеного, у зв`язку з порушенням боржником умов додаткової угоди, заявником заявлено до боржника на підставі договору поставки №9/6 наступні грошові вимоги: 817173098,20 грн. основна заборгованість, 318121860,78 грн. заборгованість за процентами, 223039618,23 грн. інфляційне збільшення суми боргу, 678401166,49 грн. пеня.

11. Щодо грошових вимог за договором поставки №9/7 від 04.05.2020 у розмірі 1253316847,66 грн.

Відповідно до укладених між сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів від 29.05.2020 та 31.05.2020 ПАТ «Укрнафта» поставлено, а ПАТ «НПК-Галичина» прийнято протягом травня 2020 нафтопродукти в загальній кількості 43372,644 тон на суму 681639726,34 грн.

Згідно п. 4.3. договору поставки оплата за товар здійснюється протягом 90 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Відтак, враховуючи, що акти-приймання-передачі були підписані між сторонами 29.05.2020 та 31.05.2020, то кінцевим строком оплати було 27.08.2020 та 29.08.2020.

Як стверджує заявник, розрахунки за поставлений товар у визначений строк не відбулися, а починаючи з 28.08.2020 у боржника виникла заборгованість у розмірі 681639726,34 грн.

23.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки №9/7 (угода про розстрочення), за умовами якої сторони підтвердили, що загальна вартість переданого товару за договором поставки становить 681639726,34 грн.

У процесі виконання угоди про розстрочення боржник здійснив погашення заборгованості за договором поставки №9/7 на загальну суму 170409933,00 грн., розрахунки відбувалися шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно, залишок основної суми заборгованості за договором поставки складає 511229793,34 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору поставки №9/7 у випадку порушення строків оплати за поставлений товар відповідно до цього договору покупець сплачує постачальникові на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7 додаткової угоди від 23.10.2021 сторони визнають, що станом на дату укладення угоди постачальник має передбачене ст. 625 ЦК України право стягнути суму заборгованості за договором поставки з урахуванням встановленого індексу інфляції від простроченої суми за весь період з дати виникнення заборгованості до дати укладення цієї додаткової угоди, а також неустойку за 6 місяців. Стосовно зобов`язання покупця щодо сплати інфляційних втрат та пені, визначених цим пунктом, сторони погодили, що у випадку належного виконання покупцем умов цієї додаткової угоди, такі зобов`язання (інфляційна складова на дату укладання цієї додаткової угоди та неустойка) вважаються припиненими за згодою сторін.

На підставі наведеного, у зв`язку з порушенням боржником умов додаткової угоди, заявником заявлено до боржника на підставі договору поставки №9/7 наступні грошові вимоги: 511229793,34 грн. основна заборгованість, 194744153,90 грн. заборгованість за процентами, 142808322,59 грн. інфляційне збільшення суми боргу, 422514577,83 грн. пеня.

12. Щодо грошових вимог за договором поставки №9/8 від 04.05.2020 у розмірі 899932997,46 грн.

Відповідно до укладених між сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів від 29.05.2020 та 31.05.2020 ПАТ «Укрнафта» поставлено, а ПАТ «НПК-Галичина» прийнято протягом травня 2020 нафтопродукти в загальній кількості 30461,010 тон на суму 482520618,60 грн.

Згідно п. 4.3. договору поставки оплата за товар здійснюється протягом 90 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Відтак, враховуючи, що акти-приймання-передачі були підписані між сторонами 29.05.2020 та 31.05.2020, то кінцевим строком оплати було 27.08.2020 та 29.08.2020.

Як стверджує заявник, розрахунки за поставлений товар у визначений строк не відбулися, а починаючи з 28.08.2020 у боржника виникла заборгованість у розмірі 482520618,60 грн.

23.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки №9/8 (угода про розстрочення) за умовами якої сторони підтвердили, що загальна вартість переданого товару за договором поставки становить 482520618,60 грн.

У процесі виконання угоди про розстрочення боржник здійснив погашення заборгованості за договором поставки №9/8 на загальну суму 120630156,00 грн., розрахунки відбувалися шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно, залишок основної суми заборгованості за договором поставки складає 361890462,60 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору поставки №9/8 у випадку порушення строків оплати за поставлений товар відповідно до цього договору покупець сплачує постачальникові на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7 додаткової угоди від 23.10.2021 сторони визнають, що станом на дату укладення угоди постачальник має передбачене ст. 625 ЦК України право стягнути суму заборгованості за договором поставки з урахуванням встановленого індексу інфляції від простроченої суми за весь період з дати виникнення заборгованості до дати укладення цієї додаткової угоди, а також неустойку за 6 місяців. Стосовно зобов`язання покупця щодо сплати інфляційних втрат та пені, визначених цим пунктом, сторони погодили, що у випадку належного виконання покупцем умов цієї додаткової угоди, такі зобов`язання (інфляційна складова на дату укладання цієї додаткової угоди та неустойка) вважаються припиненими за згодою сторін.

На підставі наведеного, у зв`язку з порушенням боржником умов додаткової угоди, заявником заявлено до боржника на підставі договору поставки №9/8 наступні грошові вимоги: 361890462,60 грн. основна заборгованість, 137860522,86 грн. заборгованість за процентами, 101091468,08 грн. інфляційне збільшення суми боргу, 299090543,92 грн. пеня.

13. Щодо грошових вимог за договором поставки №9/9 від 31.05.2020 у розмірі 1741104237,65 грн.

Відповідно до укладених між сторонами актів приймання-передачі нафтопродуктів від 30.06.2020 ПАТ «Укрнафта» поставлено, а ПАТ «НПК-Галичина» прийнято протягом червня 2020 нафтопродукти в загальній кількості 63510,615 тон на суму 941016811,32 грн.

Згідно п. 4.3. договору поставки оплата за товар здійснюється протягом 90 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Відтак, враховуючи, що акти-приймання-передачі були підписані між сторонами 30.06.2020, то кінцевим строком оплати було 28.09.2020.

Як стверджує заявник, розрахунки за поставлений товар у визначений строк не відбулися, а починаючи з 29.09.2020 у боржника виникла заборгованість у розмірі 941016811,32 грн.

25.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки №9/9 (угода про розстрочення), за умовами якої сторони підтвердили, що загальна вартість переданого товару за договором поставки становить 941016811,32 грн.

У процесі виконання угоди про розстрочення боржник здійснив погашення заборгованості за договором поставки №9/9 на загальну суму 235254204,00 грн., розрахунки відбувалися шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі заяв про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно, залишок основної суми заборгованості за договором поставки складає 705762607,32 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору поставки №9/9 у випадку порушення строків оплати за поставлений товар відповідно до цього договору покупець сплачує постачальникові на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7 додаткової угоди від 25.10.2021 сторони визнають, що станом на дату укладення угоди постачальник має передбачене ст. 625 ЦК України право стягнути суму заборгованості за договором поставки з урахуванням встановленого індексу інфляції від простроченої суми за весь період з дати виникнення заборгованості до дати укладення цієї додаткової угоди, а також неустойку за 6 місяців. Стосовно зобов`язання покупця щодо сплати інфляційних втрат та пені, визначених цим пунктом, сторони погодили, що у випадку належного виконання покупцем умов цієї додаткової угоди, такі зобов`язання (інфляційна складова на дату укладання цієї додаткової угоди та неустойка) вважаються припиненими за згодою сторін.

На підставі наведеного, у зв`язку з порушенням боржником умов додаткової угоди, заявником заявлено до боржника на підставі договору поставки №9/9 наступні грошові вимоги: 705762607,32 грн. основна заборгованість, 260571012,61 грн. заборгованість за процентами, 192741545,59 грн. інфляційне збільшення суми боргу, 582029072,13 грн. пеня.

14. Щодо грошових вимог за договором переміщення газу внутрішньопромисловими трубопроводами № 11/07/03 від 30.01.2023 (з урахуванням уточнення від 10.06.2024) у розмірі 1027606,62 грн.

30.01.2023р. між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» та Публічним акціонерним товариством «Нафтопереробний комплекс - Галичина» було укладено договір №11/07/03/15-Р на переміщення газу внутрішньопромисловими трубопроводами, відповідно до якого кредитор (виконавець) зобов`язувався надати боржнику (замовнику) протягом січня 2023 року - грудня 2023 року послуги з переміщення нафтового газу внутрішньопромисловими трубопроводами ПАТ «Укрнафта», а боржник (замовник) зобов`язувався внести плату кредитору (виконавцю) за надані послуги в розмірі, строки та порядку, які передбачені умовами договору (п.2.1 договору).

Згідно п.6.7. договору оплата вартості послуг за переміщення газу внутрішньопромисловими трубопроводами здійснюється боржником грошовими коштами в національній валюті України шляхом перерахування на рахунок кредитора (виконавця) місячної вартості послуг у строк до 20 числа місяця, що наступає за звітним.

Протягом лютого-грудня 2023 року заявник надав боржнику послуги з переміщення нафтового газу на загальну суму 3874678,65 грн., про що були складені двосторонні акти прийому-передачі виконаних робіт.

Як вбачається із уточненої заяви з грошовими вимогами від 10.06.2024, ПАТ «Укрнафта», враховуючи заяву боржника від 30.11.2023 про зарахування зустрічних позовних вимог, частково погоджується із зарахуванням основного боргу за договором №11/07/03/15-Р у сумі 2747072,03 грн. Водночас, в решті частини вимог за цим договором у сумі 1027606,62 грн. заявник грошові вимоги підтримує.

15. Щодо грошових вимог за договором купівлі-продажу нафтового газу № 11/07/04/6-Г від 21.02.2023 (з урахуванням уточнення від 10.06.2024) у розмірі 41194820,50 грн.

21.02.2023 між кредитором (ПАТ «Укрнафта») та боржником (ПАТ «НПК - Галичина») укладено договір №11/07/04/6-Г, відповідно до якого кредитор, через свою структурну одиницю - Долинський газопереробний завод ПАТ «Укрнафта», зобов`язувався передати боржнику протягом січня 2023 - грудня 2023 газ в об`ємі 22824,000 тис м.куб., а боржник прийняти та оплатити газ на умовах визначених договором.

Оплата за газ, згідно п. 5.1 договору, здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця до 20 числа місяця, наступного за звітним, виключно на основі двостороннього акту про фактичні об`єми кількості переданого газу.

Протягом січня-грудня 2023 року були складені двосторонні акти про фактичні об`єми кількості переданого газу на загальну суму 126518448,24 грн.

Водночас, рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2023 у справі № 914/2192/23 (без урахування наданих послуг за жовтень-грудень 2023) з ПАТ «НПК - Галичина» було стягнуто на користь ПАТ «Укрнафта» за договором №11/07/04/6-Г 92915480,40 грн основного боргу, 5916772,76 грн пені, 972620,18 грн 3% річних та 703429,72 грн інфляційних витрат.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 914/2192/23 закрито провадження у справі в частині 92915480,40 грн основного боргу, в решта частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином, заявник підтримує грошові вимоги за даним договором у розмірі присудженому рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2023, а саме: 5916772,76 грн пені, 972620,18 грн 3% річних та 703429,72 грн інфляційних витрат, а також заборгованість за період з жовтня по грудень 2023, яка не була охоплена рішенням суду у розмірі 33602987,84 грн.

16. Щодо грошових вимог за договорами купівлі-продажу скретч-карток у розмірі 598943756,63 грн.

Між покупцем (Публічним акціонерним товариством «Укрнафта») та продавцем (Публічним акціонерним товариством «Нафтопереробний комплекс - Галичина») 18.05.2018 було укладено 32 договори купівлі-продажу палива за довірчими документами скретч-картками.

Відповідно до умов договорів купівлі-продажу (п.1.1.), ПАТ «НПК-Галичина» прийняло на себе зобов`язання передати ПАТ «Укрнафта» у власність товар - паливо за довірчим документом (скретч-карткою), а ПАТ «Укрнафта» зобов`язалось прийняти і оплатити товар. Скретч-картка за умовами договорів купівлі-продажу - це документ встановленого зразка та форми, одноразового використання, що посвідчує право на одержання визначеної в ньому кількості та марки пального на АЗС.

Відповідно до умов договорів купівлі-продажу, ПАТ «Укрнафта» придбало у ПАТ «НПК-Галичина» паливо загальною вартістю 1499982355,20 грн, що підтверджується довідкою та актами приймання-передачі, що посвідчують перехід права власності на паливо.

Емітентом скретч-карток, придбаних у ПАТ «НПК-Галичина» за договорами купівлі-продажу є Товариство з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» (ідентифікаційний код 41449359). Термін дії скретч-карток є необмеженим, що підтверджується копією довідки за підписом директора ТОВ «Лівайн-Торг».

В довідці від 18.02.2022 за підписом директора ТОВ «Лівайн Торг» Заєць С.О., складеної на вимогу ТОВ «ПрайсвотерхаусКуперс» під час проведення аудиту фінансової звітності ПАТ «Укрнафта», станом на 31.12.2021 ТОВ «Лівайн Торг» підтверджує, що є емітентом скретч-карток та забезпечить безстрокове обслуговування, тобто реалізацію палива марки А-95, А-92 ENERGY, ДП ENERGY в загальній кількості 943662 шт. загальної кількості літрів - 25998080 літрів з терміном дії карток - «без терміну дії».

Залишки скретч-карток, придбаних у ПАТ «НПК-Галичина» станом на 31.12.2021, на балансі ПАТ «Укрнафта» відповідають залишкам скретч-карток, дійсність та безстроковість дії яких підтверджено ТОВ «Лівайн Торг» в довідці від 18.02.2022.

Як стверджує заявник, у грудні 2022 почали надходити повідомлення, що на всій території України на автозаправних станціях партнерів відмовлено у відпуску пального на підставі скретч-карток «Авіас», придбаних у ПАТ «НПК-Галичина».

З огляду на блокування карток, за частиною з отриманих ПАТ «Укрнафта» за договорами купівлі-продажу скретч-карток ПАТ «Укрнафта» не було отримано паливо. Перелік невикористаних ПАТ «Укрнафта» скретч-карток наведено у відомості залишків бланків скретч-карток «Авіас» (емітент ТОВ «Лівайн Торг»), придбаних у ПАТ «НПК- Галичина». Згідно таких даних станом на 30.06.2023 залишки нафтопродуктів у скретч- картках становить 22602385,00 літрів загальною вартістю 598943756,63 грн.

При цьому, пунктом 4.3. договору передбачено, що якщо у процесі використання товару виявиться, що за будь-яких причин скретч-картки втратили ознаки довірчого документу або, якщо емітент карток з будь-яких причин відмовиться від виконання взятих на себе зобов`язань, то зобов`язання за цим договором вважаються невиконаними, а кошти, сплачені покупцем за такий товар, мають бути повернуті покупцеві.

Таким чином, заявлені грошові вимоги до боржника за договором купівлі-продажу скретч-карток від 18.05.2018 становлять 598943756,63 грн.

17. Щодо грошових вимог за договором доручення на надання транспортно-експедиційних послуг №12/01/01/2170-Р від 16.12.2021 у розмірі 28291623,87 грн.

16.12.2021 між ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «НПК-Галичина» укладено договір доручення на надання транспортно-експедиційних послуг №12/01/01/2170-Р, за умовами якого експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта виконати та/або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу автомобільним, залізничним транспортом та/або трубопровідним транспортом.

На виконання умов договору ПАТ «Укрнафта» перераховано на рахунок ПАТ «НПК-Галичина» грошові кошти в сумі 57000000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №20519-П22 від 22.11.2022р.; №2201-УГБ22 від 22.12.2022р.; №3243-УГБ23 від 23.01.2023р.

В свою чергу, ПАТ «НПК-Галичина» виконано/організовано виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, протягом листопада-грудня 2022 року, що підтверджується актами приймання-здачі наданих послуг на загальну суму 28708376,13 грн.

З огляду на наведене, заявником заявлено до боржника згідно даного договору грошові вимоги за оплачені, але ненадані послуги у сумі 28291623,87 грн.

Розпорядник майна боржника, розглянувши додаткові грошові вимоги ПАТ «Укрнафта», визнав їх частково у сумі 13282564847,77 грн. з віднесенням їх до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, в частині пені за договором купівлі-продажу нафтового газу №11/07/04/6-Г від 21.02.2023 в розмірі 5916775,76 грн. з віднесенням їх до 6 черги реєстру вимог та 6056,00 грн. судового збору - до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Щодо вимог в частині пені за договорами поставки в розмірі 3999735912,61 грн., розпорядник майна їх відхилив, оскільки заявником не надано доказів виникнення у ПАТ «НПК-Галичина» обов`язку зі сплати пені відповідно до п. 5.2 вищезгаданих договорів поставки.

Заперечуючи додаткові грошові вимоги, ПАТ «НПК-Галичина» звертав увагу на таке.

Що стосується грошових вимог заявлених згідно договорів комісії №12/01/01/200-К від 21.02.2018, №05.1/21 від 24.01.2017, №05Д/1160-К від 16.11.2017, боржник зазначав, що спори щодо належного виконання зазначених договорів були предметом судових розглядів. Зокрема, по вказаних договорах є рішення Господарського суду Львівської області у справах № 914/1218/23, № 914/1219/23, № 914/1220/23, які набрали законної сили, де судом було зобов`язано ПАТ «НПК-Галичина» повернути на користь ПАТ «Укрнафта» нафтопродукти.

На підставі наведеного, боржник вважає, що заявлення вимог згідно даних договорів, як обов`язку боржника сплатити кошти у грошовому еквіваленті нафтопродуктів, які рішеннями судів зобов`язано повернути кредитору, є неправомірним, а такі вимоги не можуть вважатися грошовими в розумінні ст. 1 КУзПБ, з огляду на існування рішень судів про повернення таких нафтопродуктів в натурі.

Щодо грошових вимог, заявлених за договорами поставки №9/42 від 29.11.2019, №9/43 від 29.11.2019, №9/44 від 27.12.2019, №9/1 від 31.01.2020, №9/2 від 28.02.2020, №9/6 від 01.04.2020, №9/7 від 04.05.2020, №9/8 від 04.05.2020, №9/9 від 31.05.2020, ПАТ «НПК-Галичина» заперечувало, оскільки вважає, що після укладення до наведених договорів додаткових угод, в яких сторонами було зафіксовано заборгованість боржника та погоджено графік погашення такої заборгованості, спричинило трансформацію правовідносин поставки у договірні відносини позики, тобто мала місце новація відповідно до ст. 1053 ЦК України, внаслідок чого борг покупця, що виник із договорів поставки за згодою сторін був замінений позиковим зобов`язанням. Відтак, до подальших взаємовідносин необхідно застосовувати норми права, які регулюють відносини позики. Так, відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). А прострочення ПАТ «НПК-Галичина» узгоджених графіків виконання грошових зобов`язань (як основна сума боргу, так і проценти) мало місце в період дії в Україні воєнного стану.

З огляду на наведене, боржник вважає, що зобов`язання ПАТ «НПК-Галичина» щодо сплати пені, процентів та інфляційних нарахувань, здійснених на підставі додаткових угод та ст. 625 ЦК України, є припиненими та підлягають списанню позивачем в зв`язку з прямою нормою закону, викладеною в п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Щодо вимог по сплаті основної заборгованості за вказаними договорами, то боржник, враховуючи графік погашення, узгоджений у додаткових угодах (30.09.2024), вважає заявлені вимоги передчасними, оскільки дата останнього платежу зафіксована 30.09.2024, тоді як додаткові грошові вимоги заявлено 31.01.2024.

Стосовно грошових вимог відповідно до договору переміщення газу внутрішньопромисловими трубопроводами № 11/07/03, які первинно були заявлені у розмірі 3874678,65 грн. (з урахуванням уточненої заяви становлять 1027606,62 грн.), боржник їх заперечував, мотивувавши це проведенням між сторонами зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяви від 30.11.2023 «Про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог» у сумі 3104994,17 грн.

Заявлені грошові вимоги згідно договору купівлі-продажу нафтового газу №11/07/04/6-Г від 21.02.2023 (з врахуванням уточнень від 10.06.2024) у сумі 41194820,50 грн. боржник заперечував, оскільки стверджував, що з огляду на вартість поставленого газу за період січень-вересень 2023 року у розмірі 92915480,40 грн. (в частині якої провадження у справі 914/2192/23 було закрито), а також проведення зарахування по договору №11/07/04/6-Г від 21.02.2023 на 103581652,44 грн., припиненими також на думку боржника є зобов`язання по оплаті газу, поставленого у жовтні 2023 на суму 10666172,04 грн.

Заперечення боржника в частині додаткових грошових вимог згідно договорів купівлі-продажу скретч-карток від 18.05.2018 на суму 598943756,63 грн. мотивуються тим, що на переконання боржника, заявником належними та допустимими доказами не доведено та не підтверджено неможливості використати передані скретч-картки, і що така неможливість виникла саме з вини ПАТ «НПК-Галичина».

Крім того, боржник зазначав, що договори купівлі-продажу скретч-карток від 18.05.2018 є нерозірваними, а самі паливні картки не повернуті, а тому відсутній обов`язок з повернення коштів в частині невикористаних паливних карток, тобто відсутнє грошове зобов`язання боржника.

Також, свої заперечення щодо певних додаткових грошових вимог ПАТ «Укрнафта» висловили й інші заявники у справі про банкрутство ПАТ «НПК-Галичина», а саме Nordwind Trade SA, Versala LTD, Літтоп Ентерпрайзес Лімітед (Littop Enterprises Limited), Бріджмонт Венчерз Лімітед (Bridgemont Ventures Limited), Рейвенскрофт Холдінгз Лімітед (Ravenscroft Holdings Limited), Бордо Менеджмент Лімітед (Bordo Management Limited).

Суть вказаних заперечень, окрім згаданих вище підстав, зводилася до того, що ПАТ «Укрнафта» не довело належними та допустимими доказами неможливості виконати присуджені на його користь рішення щодо повернення нафтопродуктів та у зв`язку з цим не здійснило жодних заходів з приводу зміни способу виконання рішення суду.

Крім того, учасники справи заперечували щодо оцінки заявлених грошових вимог, заявлених згідно договорів комісії. Так, на їх думку, розрахунки заявника щодо вартості нафтопродуктів станом на 31.03.2023, з покликанням на висновок № 37 (163) від 31.03.2023, є необгрунтованим, адже договорами комісії було чітко встановлена договірна ціна за переданий ПАТ «НПК-Галичина» товар, тобто, ціна за поставлений та неповернутий товар має обраховуватися з договірних положень, які виникли між сторонами договору, але жодним чином не з висновку про актуальні ціни на паливо.

Також, заявники стверджували, що ПАТ «Укрнафта» не довело факту відсутності майна (нафтопродуктів) у боржника та неможливість ним виконати зобов`язання щодо повернення присуджених судом нафтопродуктів в натурі.

Щодо заперечень в частині додаткових грошових вимог за договорами поставки № 9/42 від 29.11.2019, № 9/43 від 29.11.2019, № 9/44 від 27.12.2019, № 9/1 від 31.01.2020, № 9/2 від 28.02.2020, № 9/6 від 01.04.2020, № 9/7 від 04.05.2020, № 9/8 від 04.05.2020, № 9/9 від 31.05.2020, то заявники звертали увагу суду на об`ємних та складних розрахунках даних грошових вимог, оскільки такі включали, крім основної заборгованості, також і 3 % річних, інфляційні втрати та пеню, а тому, на їх думку суд позбавлений можливості самостійно здійснити перерахунок таких грошових вимог, інакше, як через призначення у справі судової експертизи.

Дослідивши доводи заявника та заперечення учасників справи про банкрутство ПАТ «НПК-Галичина», позицію розпорядника майна, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються: витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Надаючи правову оцінку окремим заявленим грошовим вимогам ПАТ «Укрнафта» та поданим учасникам справи в їх спростування запереченням, суд виходить з наступного.

Грошові вимоги за договором комісії № 12/01/01/200-К від 21.02.2018 у розмірі 1943010524,18 грн., № 05.1/21-К від 24.01.2017 у розмірі 555689333,41 грн., № 05Д/1160-К від 16.11.2017 у розмірі 1475212044,39 грн.; №12/01/01/216-К від 20.02.2019 у розмірі 545291003,79 грн. підлягають визнанню судом в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Частиною 2 ст. 45 КУзПБ встановлено, що майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, боржником було порушено умови договорів комісії в частині нереалізації переданих на комісію нафтопродуктів.

Рішеннями Господарського суду Львівської області від 09.11.2023 у справі № 914/1218/23, від 02.11.2023 у справі № 914/1219/23 та від 26.10.2023 у справі № 914/1220/23, які набрали законної сили, було встановлено факт порушення боржником зобов`язання та зобов`язано останнього повернути нереалізовані нафтопродукти.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду боржником не виконані.

Згідно із рішеннями суду за вказаними вище судовими справами ПАТ «Укрнафта» має до ПАТ «НПК-Галичина» майнові вимоги про повернення нафтопродуктів.

Суд не погоджується із запереченнями учасників справи та боржника щодо немайнового статусу вимог заявника за вищевказаними договорами комісії, а, відтак, щодо неможливості визнання їх грошовими в розумінні КУзПБ з огляду на таке.

Відповідно ч. 1 ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Таким чином, індивідуально визначеною річчю є річ єдина у своєму роді, яка вирізняється від інших своїми неповторними ознаками та виділена із загальної маси речей даного роду, а родовими називаються речі, яким належать єдині родові ознаки і вони вимірюються у даному випадку числом.

У постанові КАС ВС від 01.12.2022 у справі № 813/2185/18 викладено висновок, згідно з яким відповідно до частини другої статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою; річ, що має лише родові ознаки, є замінною. Нафта і нафтопродукти однієї і тієї ж марки і виду належить до речей з родовими ознаками.

Аналогічного висновку щодо правової природи бензину, як родової речі, дійшов КГС ВС у постанові від 09 травня 2023 року у cправі № 903/573/22, який прямо послався на вищезазначену постанову КАС ВС у справі № 813/2185/18. При цьому позовні вимоги в цій справі стосувалися саме виконання зобов`язання в натурі, що, тим не менше, не завадило суду дійти висновку про родовий характер речей (бензину), які просив поставити позивач.

У процедурі розпорядження майном боржника було проведено інвентаризацію активів ПАТ «НПК-Галичина» (документи щодо якої містяться у матеріалах справи №914/3681/23), за результатами якої не виявлено нафтопродуктів, які ПАТ «Укрнафта» було передано на реалізацію ПАТ «НПК-Галичина» за вищевказаними договорами комісії.

Відповідно до п. 2.18 договорів комісії комісіонер зобов`язаний перерахувати комітенту кошти за отриманий на комісію та реалізований товар в строк, який не перевищує 2 банківських днів з дати отримання таких коштів на розрахунковий рахунок комісіонера.

Таким чином, для комітента (ПАТ «Укрнафта») метою договору комісії є отримання саме коштів за реалізований товар, що в свою чергу підкреслює саме майновий характер правовідносин, які випливають з договору комісії, а тому, заявлені грошові вимоги до боржника у вигляді вартості неповернутих нафтопродуктів узгоджуються із грошовим зобов`язанням у розумінні ст. 1 КУзПБ.

Що стосується визначення розміру заявлених грошових вимог згідно договорів комісії, то такий підтверджено висновком № 37(163) від 31.03.2023 щодо актуальних цін на паливо, підготовленого ТОВ «НафтоРинок».

Як встановлено судом, строк дії договорів комісії закінчився 31.03.2023, і у боржника виник обов`язок або повернути нафтопродукти або сплатити комітенту кошти за які вони були реалізовані. Таким чином, вказана дата оцінки грошових вимог є умовною датою реалізації нафтопродуктів (останній день дії договорів комісії).

Суд відхиляє заявників щодо того, що оцінка вартості нафтопродуктів повинна була бути проведена за цінами на момент укладення спірних договорів комісії, оскільки у випадку повернення боржником нереалізованих станом на момент закінчення договорів комісії нафтопродуктів, ПАТ «Укрнафта» могла б ними розпорядитися за цінами, які існували на момент їх повернення, а не укладення таких договорів.

Щодо грошових вимог за договорами поставки № 9/42 від 29.11.2019, № 9/43 від 29.11.2019, № 9/44 від 27.12.2019, № 9/1 від 31.01.2020, № 9/2 від 28.02.2020, № 9/6 від 01.04.2020, № 9/7 від 04.05.2020, № 9/8 від 04.05.2020, № 9/9 від 31.05.2020, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, згідно наведених вище договорів заявником було передано, а боржником прийнято обумовлену кількість нафтопродуктів, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі, які містяться в матеріалах справи.

Також доказами встановлено та підтверджено обома сторонами, що боржник неналежно виконував взяті на себе зобов`язання згідно спірних договорів в частині оплати за отриманий товар, що стало підставою для укладення між сторонами додаткових угод до договорів поставки, в яких було зафіксовано поточну заборгованість боржника перед кредитором, право на нарахування штрафних санкцій, передбачених договором та законом, а також право на списання штрафних санкцій у випадку належного виконання боржником умов додаткових угод.

Зокрема, в п. 4 додаткових угод покупець сплачує заборгованість та проценти, які нараховуються на суму заборгованості в розмірі та відповідно до погодженого графіку.

Пунктом 6 додаткових угод передбачено, що прострочення більше ніж на 20 робочих днів строків погашення заборгованості (у тому числі будь-якої частини) та/або прострочення сплати процентів, передбачених у пункті 4 цієї додаткової угоди, є скасувальною обставиною відповідно до ст.212 ЦК України, яка припиняє дію цієї додаткової угоди в частині розстрочення заборгованості й узгодженого графіку її погашення. Внаслідок настання такої обставини постачальник має право вимагати від покупця негайної сплати всієї суми заборгованості зі сплатою процентів, що нараховуються на цю заборгованість, або відповідної її частини.

Відповідно до п.7 додаткових угод сторони визнають, що станом на дату укладення угоди постачальник має передбачене ст. 625 ЦК України право стягнути суму заборгованості за договором поставки з урахуванням встановленого індексу інфляції від простроченої суми за весь період з дати виникнення заборгованості до дати укладення цієї додаткової угоди, а також неустойку за 6 місяців. Стосовно зобов`язання покупця щодо сплати інфляційних втрат та пені, визначених цим пунктом, сторони погодили, що у випадку належного виконання покупцем умов цієї додаткової угоди, такі зобов`язання (інфляційна складова на дату укладання цієї додаткової угоди та неустойка) вважаються припиненими за згодою сторін. У разі настання скасувальної обставини, передбаченої пунктом 6 додаткової угоди, такі зобов`язання (інфляційна складова на дату укладення цієї додаткової угоди та неустойка) підлягають сплаті разом із сумою основної заборгованості в порядку, передбаченому пунктом 6 цієї додаткової угоди.

Так, судом встановлено, що з боку боржника не було дотримано строків погашення заборгованості згідно укладених додаткових угод до договорів поставки, а часткове погашення основного боргу відбувалося на підставі заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відтак, оскільки основна сума заборгованості боржника перед заявником підтверджена належними та допустимими доказами, то в частині основного боргу за договорами поставки, а також нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3 % річних в розмірі 7974357385,07 грн. підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Що стосується пені, нарахованої за договорами поставки, суд вважає, що така підлягає частковому визнанню з огляду на таке.

Так, у повідомленні на заяву з грошовими вимогами розпорядник майна відхилив пеню за договорами поставки, оскільки вважав, що не наступила обставина, яка є підставою для стягнення пені.

Зокрема, відповідно до п. 5.2. договорів поставки у випадку порушення строків оплати за поставлений товар відповідно до цього договору покупець сплачує постачальникові, на його вимогу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відхиляючи повністю заявлені грошові вимоги в частині пені у розмірі 3979935912,61 грн. розпорядник майна покликався на те, що відповідно до п. 5.2. договору матеріали заяви не містять доказів звернення до боржника з вимогою про сплату пені.

Однак, суд не погоджується із твердженням розпорядника майна щодо відхилення грошових вимог в частині пені в повному обсязі, з огляду на таке.

Як вже було зазначено, в п. 7 додаткових угод сторони визнають, що станом на дату їх укладення у ПАТ «НПК-Галичина» передбачене ст. 625 ЦК України право на стягнення з боржника боргу, 3% річних, інфляційних втрат, а також неустойки за 6 місяців.

Таким чином, на думку суду, підписання цієї додаткової угоди до договору поставки, фактично підтвердило право заявника на стягнення пені, а тому до спірних правовідносин, які стосуються нарахування та стягнення пені підлягає застосуванню саме п. 7 додаткових угод, а не положення п. 5.2. договорів поставки.

Зокрема, заявник набув право на стягнення з боржника пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання в силу настання скасувальної обставини, передбаченої п. 6 додаткових угод, а саме: прострочення строків погашення заборгованості згідно узгодженого сторонами графіку.

Водночас, суд не погоджується із розрахунком пені, наданим заявником, оскільки такий проведено з порушенням встановлених ст. 232 ГК України порядку та строку нарахування.

Як було визначено сторонами у п. 7 додаткових угод неустойка (пеня) підлягає нарахуванню за 6 місяців.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи, що боржник прострочив виконання грошового зобов`язання, яке було передбачене узгодженим графіком платежів відповідно до додаткових угод до договорів поставок, то суд дійшов висновку, що шестимісячний строк нарахування пені у даному випадку має розпочинатися із дати укладення кожної із додаткових угод до договорів поставок, умови яких було порушено боржником.

Таким чином, судом встановлено, що 6 (шестимісячний) період нарахування пені становить:

1. За договором поставки № 9/42 від 29.11.2019 з 25.10.2021 по 25.04.2022 в сумі 111711843,11 грн.;

2. За договором поставки № 9/43 від 29.11.2019 з 25.10.2021 по 25.04.2022 в сумі 35650004,92 грн.;

3. За договором поставки № 9/44 від 27.12.2019 з 25.10.2021 по 25.04.2022 в сумі 51042123,80 грн.;

4. За договором поставки № 9/1 від 31.01.2020 з 19.10.2021 по 19.04.2022 в сумі 29063457,48 грн.;

5. За договором поставки № 9/2 від 28.02.2020 з 21.10.2021 по 21.04.2022 в сумі 11359334,11 грн.;

6. За договором поставки № 9/6 від 01.04.2020 з 23.10.2021 по 23.04.2022 в сумі 98107878,53 грн.;

7. За договором поставки № 9/7 від 04.05.2020 з 23.10.2021 по 23.04.2022 в сумі 61353800,36 грн.;

8. За договором поставки № 9/8 від 04.05.2020 з 23.10.2021 по 23.04.2022 в сумі 43431262,23 грн.;

9. За договором поставки № 9/9 від 31.05.2020 з 25.10.2021 по 25.04.2022 в сумі 84811825,65 грн.

Отже, на підставі проведеного судом перерахунку встановлено, що пеня згідно договорів поставки, яка підлягає визнанню за заявою з додатковими кредиторськими вимогами, становить 526531530,23 грн.

Водночас, суд не погоджується із доводами боржника, що уклавши додаткові угоди до договорів поставки, між сторонами фактично виникли правовідносини новації, а договори поставки фактично трансформувалися у договір позики, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Так, уклавши додаткові угоди до договорів поставки, сторони фактично зафіксували заборгованість боржника на момент укладення додаткових угод, а також погодили графік погашення заборгованості та порядок нарахування штрафних санкцій за невиконання та неналежне виконання договору. Тобто, в даному випадку не відбулося припинення первинного договору поставки, а лише було врегульовано відносини сторін, у зв`язку з виникненням поточного прострочення основного зобов`язання за договорами поставки.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що грошові вимоги заявника з підстав укладених договорів поставки підлягають до часткового визнання в частині 7974357385,07 грн. заборгованості та 526531530,23 грн. пені. В частині визнання грошових вимог щодо пені у розмірі 3473204382,38 грн. суд дійшов висновку вимоги відхилити.

Щодо заявлених грошових вимог відповідно до договору переміщення газу внутрішньопромисловими трубопроводами № 11/07/03, то судом встановлено, що первинно заявник просив суд визнати такі вимоги в розмірі 3874678,65 грн. Однак, в подальшому, уточнивши грошові вимоги заявник погодився із боржником в частині зустрічного зарахування однорідних вимог та підтримував грошові вимоги в частині 1027606,62 грн.

Як встановлено судом, відповідно до заяви № 32/23-311 від 30.11.2023 «Про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог», сторонами погоджено провести зарахування в розмірі 3104994,17 грн. Таким чином, між сторонами було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог за договором переміщення газу внутрішньопромисловими трубопроводами №11/07/03 включно по жовтень 2023, однак, заявником у заяві про уточнення вимог від 10.06.2024 зарахування за жовтень місяць у розмірі 357922,14 грн. не було враховано.

Отже, залишок боргу, який не було охоплено заявою про зустрічне зарахування складає 669684,48 грн. (за листопад - грудень 2023), який підлягає визнання та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника.

Щодо заявлених грошових вимог відповідно до договору купівлі-продажу нафтового газу №11/07/04/6-Г від 21.02.2023, то судом встановлено, що первинно заявник просив суд визнати такі вимоги в розмірі 134111270,90 грн. Однак, в подальшому, уточнивши грошові вимоги, заявник підтримував їх в частині 41194820,50 грн.

Судом встановлено, що спірна заборгованість частково (за період з січня 2023 по вересень 2023) була предметом судового розгляду у справі № 914/2192/23.

Так, у поданому уточненні додаткових грошових вимог заявник зазначив, що ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 914/2192/23 було закрито провадження у справі в частині 92915480,40 грн основного боргу, а тому на таку суму заявник зменшив заявлені грошові вимоги. Натомість, в частині вимог щодо 703429,72 грн. інфляційних втрат, 972620,18 грн. 3% річних 5916775,76 грн. пені та 33602987,84 грн. основного боргу (за жовтень-грудень 2023) заявник грошові вимоги підтримував.

Однак, суд звертає увагу заявника на те, що з огляду на вартість поставленого газу за період січень-вересень 2023 в розмірі 92915480,40 грн. (сума основного боргу у справі №914/2192/23 в частині якої провадження у справі було закрито), а також враховуючи проведене зарахування між сторонами зустрічних однорідних вимог відповідно до заяви від 30.11.2023 на суму 103581652,44 грн., припиненими також є зобов`язання ПАТ «НПК-Галичина» по оплаті обсягу газу, поставленого у жовтні 2023 на суму 10666172,04 грн., що заявником у заяві про уточнення вимог від 10.06.2024 враховано не було.

Отже, залишок боргу, який не було охоплено заявою про зустрічне зарахування складає 22936815,80 грн. (за листопад - грудень 2023), який підлягає визнання та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника. Крім того, визнанню також підлягає підтверджена рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/2192/23 за цим договором заборгованість в частині вимог щодо 703429,72 грн. інфляційних втрат, 972620,18 грн. 3% річних та 5916775,76 грн. пені.

В частині додаткових грошових вимог згідно договорів купівлі-продажу скретч-карток від 18.05.2018 на суму 598943756,63 грн. та договором доручення на надання транспортно-експедиційних послуг від 16.12.2021 на суму 28291623,87 грн., то судом встановлено доведеність таких вимог належними та допустимими доказами у заявлених сумах.

Так, за договорами купівлі-продажу скретч-карток судом було встановлено придбання палива на загальну вартість 1499982355,20 грн., що підтверджується довідкою та актами приймання-передачі, які підтверджують права власності на паливо. Однак, заявником не вдалося повністю їх реалізувати, оскільки частина карток була безпідставно заблокована та за ними не відбувалося відпущення нафтопродуктів.

Зокрема, перелік невикористаних ПАТ «Укрнафта» скретч-карток наведено заявником у відомості залишків бланків карток «Авіас» (емітент ТОВ «Лівайн Торг») та становить 22602385,00 літрів загальною вартість 598943756,63 грн.

Боржник, заперечуючи проти визнання даних грошових вимог стверджував, що заявником нереалізовані паливні картки не поверталися, а тому у боржника відсутній обов`язок з повернення їх вартості.

Суд не погоджується з такими твердженнями боржника та звертає увагу на тому, що пунктом 4.3 договорів купівлі-продажу скретч-карток передбачено, що якщо у процесі використання товару виявиться, що за будь-яких причин скретч-картки втратили ознаки довірчого документу або, якщо емітент карток з будь-яких причин відмовиться від виконання взятих на себе зобов`язань, то зобов`язання за цим договором вважаються невиконаними, а кошти, сплачені покупцем за такий товар, мають бути повернуті покупцеві.

Таким чином, заявник звертався до боржника з листами про виникнення проблем під час отримання палива за спірними картками, однак останнім не було вжито жодних заходів щодо врегулювання проблеми, а тому заявник скористався своїх правом, передбаченим договором, на повернення коштів за нереалізовані та заблоковані паливні картки.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно приписів ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Приписами абз. 1 ч. ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено уст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вбачається з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому, ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1,3 ст. 549 ЦК України).

За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу із зарахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підсумовуючи, суд прийшов до висновку, що заявлені ПАТ «Укрнафта» додаткові грошові вимоги підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів частково у розмірі 13152001049,90 грн., з яких: 6056,00 грн. (судовий збір) - перша черга; 13146078221,20 грн. (заборгованість) - четверта черга, 532448302,99 грн. пеня - шоста черга. Водночас, грошові вимоги, які підлягають відхиленню становлять 11024094,18 грн. (заборгованість) та 3473204382,38 грн. (пеня).

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73, 74, 86, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Додаткові грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд 3-5, ідентифікаційний код 00135390) (з урахуванням уточнених заяв від 30.05.2024 та від 10.06.2024) визнати частково в сумі 13152001049,90 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (ідентифікаційний код 00152388), з яких: 6056,00 грн. (судовий збір) - перша черга; 13146078221,20 грн. (заборгованість) - четверта черга, 532448302,99 грн. пеня - шоста черга.

2. Решта грошових вимог в розмірі 11024094,18 грн. (заборгованість) та 3473204382,38 грн. (пеня) відхилити.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України.

4. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повний текст ухвали складено 15.10.2024.

Суддя Артимович В.М.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення25.09.2024
Оприлюднено17.10.2024
Номер документу122301735
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи

Судовий реєстр по справі —914/3681/23

Ухвала від 20.11.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Гриців Віра Миколаївна

Ухвала від 13.11.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Артимович В.М.

Ухвала від 30.10.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Артимович В.М.

Ухвала від 30.10.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Артимович В.М.

Ухвала від 30.10.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Артимович В.М.

Ухвала від 08.11.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Гриців Віра Миколаївна

Ухвала від 07.11.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Артимович В.М.

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Артимович В.М.

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Гриців Віра Миколаївна

Ухвала від 04.11.2024

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Гриців Віра Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні