Ухвала

від 10.10.2024 по справі 916/2569/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2569/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши скаргу (вх. №2-1377/24 від 27.08.2024) Басейнового Управління Водних ресурсів нижнього Дніпра на дії головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у справі № 916/2569/24

за заявою Управління поліції охорони в Херсонській області (адреса: 73003, м.Херсон, вул. Молодіжна, 6, ЄДРПОУ 40108850) про видачу судового наказу про стягнення з Басейнового Управління Водних ресурсів нижнього Дніпра (адреса: 73000, місто Херсон, вул. Торгова, 37; ЄДРПОУ 01039040) заборгованості за договором про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на Об`єктах з реагуванням наряду поліції охорони від 27.01.2022 №17435/02-14/25 в сумі 800 грн.

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Від суб`єкта оскарження:не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Управління поліції охорони в Херсонській області звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Басейнового Управління Водних ресурсів нижнього Дніпра заборгованості за договором про спостереження за ручними системами тривожної сигналізації, що встановлені на Об`єктах з реагуванням наряду поліції охорони від 27.01.2022 №17435/02-14/25 в сумі 800 грн.

17.06.2024 Господарським судом Одеської області було видано судовий наказ, яким стягнуто з Басейнового Управління Водних ресурсів нижнього Дніпра на користь Управління поліції охорони в Херсонській області борг в сумі 800 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 242 грн. 24 коп.

27.08.2024р. до Господарського суду Одеської області від Басейнового Управління Водних ресурсів нижнього Дніпра надійшла скарга (вх. №2-1377/24 від 27.08.2024) на дії головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Жайворонок Наталії Ігорівни.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2024 вищезазначену скаргу прийнято до розгляду та призначено до розгляду.

Розглянувши скаргу (вх. №2-1377/24 від 27.08.2024) Басейнового Управління Водних ресурсів нижнього Дніпра скаргу на дії головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у справі № 916/2569/24, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги, з наступних підстав.

Головним державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Жайворонок Наталі Ігорівною, при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області у справі № 916/2569/24, виданого 17.06.2024, при примусовому виконанні ВП№ 75642571 винесено постанову про арешт майна боржника від 13.08.2024, а саме накладено арешт на майно без зазначення переліка майна.

Відповідно до Положення про Басейнове управління водних ресурсів нижнього Дніпра, затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 04.08.2023 №101 (далі Положення), Басейнове управління водних ресурсів нижнього Дніпра (далі БУВР нижнього Дніпра, Боржник) є бюджетною неприбутковою організацією, яка належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України (далі Держводагентство).

Держводагентство є засновником юридичної особи БУВР нижнього Дніпра.

Майно Боржника складається з державного майна, переданого йому Держводагентством на праві оперативного управління (п.13 Положення).

Планування обсягів надходжень і використання коштів на виконання заходів бюджетних програм здійснюються відповідно п.20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228. Так, на виконання листа Держводагентства «Про надання розрахунків щодо потреби в коштах» кожного року БУВР нижнього Дніпра надає інформацію (розрахунки) щодо потреби у видатках за зазначеними бюджетними програмами на наступний рік.

У відповідності до вимог Порядку №228 (зі змінами) затвердження кошторису доходів та видатків на бюджетний рік здійснюється виключно з розрахунком видатків на поточний рік, окрім цього, кожного року наказом Держводагентства затверджується перелік придбання обладнання та предметів довгострокового користування за рахунок надходжень.

Віднесення проведених видатків за кодами економічної класифікації видатків здійснюється у відповідності до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 року №333 (із змінами), з дотримання граничних сум витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, затверджених постановою Кабінету міністрів України «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп`ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету» від 04.04.2001 №332 (зі змінами).

Придбані основні засоби оприбутковуються БУВР нижнього Дніпра в повному обсязі, що підтверджується первинними документами та даними бухгалтерського обліку і використовуються відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» від 04.06.2003 №848 (зі змінами).

Майно, закріплене на праві оперативного управління за БУВР нижнього Дніпра є власністю держави в особі центрального органу виконавчої влади - Держводагентства, питання відчуження якого (рівно як і придбання) вирішується виключно з дозволу засновника Боржника - Держводагентства, тобто, передача державного майна на баланс державної установи не змінює форми власності та не позбавляє власника можливості реалізувати усі правомочності власності щодо такого майна.

Отже, перебування на балансі та закріплення за БУВР нижнього Дніпра на праві оперативного управління державного майна не підтверджує набуття останнім у встановленому законом порядку права власності на вказане майно, а лише надає можливість Боржнику здійснювати свою діяльність згідно завданнями, викладеними в його Положенні.

Держводагентство, як засновник Боржника, не відповідає за зобов`язаннями останнього, тому винесення держвиконавцем оскаржуваної постанови з метою виконання вимог стягувача у вищевказаному виконавчому провадженні, боржником за яким є БУВР нижнього Дніпра, не може бути реалізоване за рахунок майна, яке належить державі в особі Держводагентства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Отже, зі змісту вказаних норм права вбачається, що накладення арешту на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку належності такого майна боржникові, оскільки арешт майна боржника не самостійна процесуальна дія, а невід`ємна складова стягнення, застосування якої спрямоване на досягнення мети завершальної стадії судового процесу - виконавчого провадження - реального виконання судового рішення.

Накладення арешту здійснюється не заради самого арешту, а задля акумулювання майна боржника з метою його подальшої оцінки, реалізації та задоволення вимог стягувача. У свою чергу, накладення арешту на майно, на яке не можна звернути стягнення, не відповідає меті виконавчого провадження, оскільки її завдання - реальне виконання судового рішення - не досягається.

Приписами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відтак, винесення головним державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Жайворонок Наталі Ігорівною постанови про арешт майна Боржника від 13.08.2024 є виконавчою дією, яка порушує вищевказані норми закон

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (стаття 2 Бюджетного кодексу України).

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі Порядок №845). Відповідно до пункту 2 Порядку №845 боржники це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

У разі стягнення коштів з боржника, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням, визначені Порядком №845 документи (пункт 24 Порядку №845).

Здійснення виконавчих дій державними виконавцями щодо рішень про стягнення коштів з розпорядників бюджетних коштів (бюджетних установ) не відповідає Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконання таких виконавчих документів здійснюється виключно органами Казначейства. Наслідком відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих документів про стягнення коштів з розпорядників бюджетних коштів (бюджетних установ) є винесення державними виконавцями постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, що відповідно до бюджетного законодавства є нецільовим використанням бюджетних коштів.

Згідно зі ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України: «Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права».

Постановою Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.10.2012 р. за № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено наступне: « 9.1. За змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об`єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо)».

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, господарський суд виходить з того, що скарга (вх. №2-1377/24 від 27.08.2024) Басейнового Управління Водних ресурсів нижнього Дніпра скаргу на дії головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у справі № 916/2569/24 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 232-235, 339-343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу (вх. №2-1377/24 від 27.08.2024) Басейнового Управління Водних ресурсів нижнього Дніпра на дії головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у справі № 916/2569/24 задовольнити.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Жайворонок Наталі Ігорівною про арешт майна боржника від 13.08.2024, винесену при примусовому виконанні ВП№75642571 на підставі наказу Господарського суду Одеської області у справі № 916/2569/24, виданого 17.06.2024р

Повний текст ухвали складено 15.10.2024

Ухвала набирає чинності 10.10.2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя С.В. Літвінов