ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.10.2024м. СумиСправа № 920/909/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/909/24
за позовом керівника Окружної прокуратури міста Суми (вул. Г. Кондратьєва, 79, м.Суми, 40000),
в інтересах держави в особі позивачів:
1)Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 4 під`їзд, м.Харків, 61022, код за ЄДРПОУ 40478572),
2)Міністерства освіти і науки України (пр. Перемоги, буд. 10, Шевченківський р-н, м. Київ, 01135; код за ЄДРПОУ 38621185),
3)Сумського національного аграрного університету (вул.Г.Кондратьєва, 160, м. Суми, 40021; код за ЄДРПОУ 04718013)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (вул.Реміснича, 35, м. Суми, Сумська область, 40004; код за ЄДРПОУ 41884537),
про визнання додаткових угод недійсним та стягнення коштів
за участю представників:
прокурор: Луцик О.О. (службове посвідчення від 01.03.2023 №074953);
від позивачів: 1)не прибув;
2)не прибув;
3)не прибув;
від відповідача: не прибув;
установив:
31.10.2022 прокурор звернувся з позовом, відповідно до якого просить:
1)прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;
2)визнати недійсною додаткову угоду №2 від 30.03.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021;
3)визнати недійсною додаткову угоду №3 від 07.05.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021;
4)визнати недійсною додаткову угоду №6 від 13.07.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021;
5)визнати недійсною додаткову угоду №7 від 30.08.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021;
6)визнати недійсною додаткову угоду №8 від 29.09.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021;
7)визнати недійсною додаткову угоду №10 від 08.10.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021;
8)визнати недійсною додаткову угоду №11 від 28.10.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021;
9)визнати недійсною додаткову угоду №12 від 26.11.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021;
10)стягнути з ТОВ «Енера Суми»(код ЄДРПОУ 41484537) на користь Сумського національного аграрного університету (код за ЄДРПОУ 04718013) кошти в сумі 556192,80 грн(п`ятсот п`ятдесят шість тисяч сто дев`яносто дві грн 80 коп.);
11)стягнути з ТОВ «Енера Суми»(код ЄДРПОУ 41484537) кошти, витрачені на сплату судового збору в сумі 28190,89 грн (двадцять вісім тисяч сто дев`яносто грн 89 коп.) на наступні банківські реквізити: р/р Сумської обласної прокуратури №UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, код за ЄДРПОУ 03527891.
Ухвалою від 03.11.2022 у справі №920/909/22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 20.12.2022, 11:00; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
15.11.2022 через «Електронний суд» надійшло повідомлення №5890 (вх №252) про надання адвокату Сахно Д.А. доступу до справи.
29.11.2022 представник відповідача надіслав заяву (вх №3006), в якій просить поновити процесуальний строк, встановлений ухвалою від 03.11.2022 у справі №920/909/22 для подання відзиву на позов, прийняти відзив на позовну заяву до розгляду.
05.12.2022 представник відповідача засобами поштового зв`язку надіслав наступні документи:
1) відзив на позовну заяву (вх №5835 від 05.12.2022) в якому просить: прийняти відзив на позов до розгляду; позов прокурора залишити без розгляду; у разі відмови у попередній вимозі - відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора; судові витрати покласти та прокурора;
2) заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх №3057 від 05.12.2022) у справі №920/909/22, відповідно до якої просив судове засідання призначене на 20.12.2022, 11:00, провести за участі адвоката Сахнова Дмитра Анатолійовича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 20.12.2022 у справі №920/909/22 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №3057 від 05.12.2022) у справі №920/909/22; постановлено провести судове засідання у справі призначене на 20.12.2022, 11:00, за участі представника відповідача - адвоката Сахнова Дмитра Анатолійовича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
20.12.2022 розгляд справи №920/909/22, призначений в судове засідання на 11:00, не відбувся у зв`язку із відключенням електроенергії в Господарському суді Сумської області, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 20.12.2022 у справі №920/909/22.
Ухвалою від 23.12.2022 у справі 3920/909/22 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; задоволено заяву представника відповідача (вх №3006 від 29.11.2022) про поновлення процесуального строку; поновлено відповідачу строк для надання відзиву на позов, прийнято відзив на позов (вх №5835 від 05.12.2022) та долучено до матеріалів справи; призначено підготовче судове засідання у справі №920/909/22 в режимі відеоконференції на 23.01.2023, 11:00; постановлено провести судове засідання у справі №920/909/22 призначене на 23.01.2023, 11:00, за участю представника відповідача - адвоката Сахнова Дмитра Анатолійовича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
04.01.2023 представник відповідача електронною поштою надіслав клопотання про долучення до матеріалів справи копії довіреності від 26.12.2022 №7-12/7-Д/110 на ім`я Сахнова Д.А. в підтвердження повноваження представника ТОВ «Енера Суми». Клопотання з додатком долучено до матеріалів справи.
12.01.2023 прокурор надіслав відповідь на відзив №51-318вих-23 (вх №287 від 16.01.2023), в якому прокурор позовні вимоги підтримав, зазначивши про необґрунтованість відзиву відповідача, та просив поновити строк на подання відповіді на відзив.
23.01.2023 представник Сумського національного аграрного університету Ворфоломеєва Н.П. подав клопотання (вх №430 від 23.01.2023) про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження повноважень зазначеного представника. Клопотання з доданими документами долучено до матеріалів справи.
23.01.2023 розгляд справи №920/909/22 , призначений в судове засідання на 11:00, не відбувся у зв`язку із відключенням електроенергії в Господарському суді Сумської області, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 23.01.2023 у справі №920/909/22.
Ухвалою від 26.01.2023 у справі №920/909/22 задоволено клопотання прокурора про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив (вх №282 від 16.01.2023), поновлено прокурору строк дня надання відповіді на відзив, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відповідь на відзив прокурора з доданими документами (вх №287 від 16.01.2023); призначено підготовче судове засідання у справі №920/909/22 в режимі відеоконференції на 15.02.2023, 12:30; постановлено провести судове засідання у справі №920/909/22 призначене на 15.02.2023, 12:30, за участю представника відповідача - адвоката Сахнова Дмитра Анатолійовича (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
10.02.2023 відповідач подав заперечення (вх №854/23, 571), в яких відповідач просить прийняти заперечення до розгляду, позов прокурора залишити без розгляду, а у разі відмови в клопотанні про залишення позову прокурора без розгляду - просить відмовити в задоволенні позову прокурора.
У підготовчому судовому засіданні 15.02.2023 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено наступні протокольні ухвали:
1) поновлено відповідачу строк для надання заперечень, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи заперечення (вх №854/23 від 10.02.2023);
2) задоволено усне клопотання прокурора про відкладення розгляду справи та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участі представника відповідача до 21.02.2023.
Ухвалою від 16.02.2023 у справі №920/909/22 повідомлено позивачів: Північно-східний офіс Держаудитслужби та Міністерство освіти і науки України про оголошену в підготовчому судовому засіданні 15.02.2023 перерву в режимі відеоконференції до 21.02.2023, 10:30.
20.02.2023 прокурор подав наступні документи:
1)письмові пояснення від 20.02.2023 №51-1197вих-23 на заперечення відповідача (вх №1054/23 від 20.02.2023), в яких заперечення відповідача прокурор вважає необґрунтованими та просить позов задовольнити;
2)клопотання від 20.02.2023 №51-1199вих-23 про зупинення провадження у справі (вх №631 від 20.02.2023), в якому прокурор просить зупинити провадження у справі №920/909/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.
Ухвалою від 21.02.2023 задоволено клопотання прокурора від 20.02.2023 №51-1199вих-23 про зупинення провадження у справі (вх №631 від 20.02.2023); зупинено провадження у справі №920/909/22 та розгляд клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, викладене в п. 2 прохальної частини заперечень (вх №571 від 10.02.2023), до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №905/1907/21 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
22.02.2023 позивач - Міністерство освіти і науки України подав пояснення (вх №1110/23 від 23.02.2023 - електронною поштою, вх №1266/23 від 01.03.2023 - засобами поштового зв`язку), відповідно до яких позивач підтримав позов прокурора та просить позовні вимоги задовольнити.
14.03.2024 прокурор подав заяву №51-2275 від 13.03.2024 про поновлення провадження (вх.№1419/24), в якій зазначив, що за інформацією офіційного веб-порталу «» встановлено, що Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 20 січня 2022 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01 вересня 2022 року у справі №905/1907/21 скасовано в частині залишення без розгляду позову заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області, поданого в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради. Справу в цій частині передано до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Ухвалою від 22.03.2024 у справі №920/909/22 задоволено заяву керівника Окружної прокуратури міста Суми № 51-2275вих-24 від 13.03.24 про поновлення провадження у справі №920/909/22 (вх №1419 від 14.03.2024); поновлено провадження у справі; призначено підготовче судове засідання на 15.04.2024, 11:30.
12.04.2024 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх №1094).
12.04.2024 прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог (вх №2111), відповідно до яких виклав пункт 10 прохальної частини позову в такій редакції: «Стягнути з ТОВ «Енера Суми» (код за ЄДРПОУ 41484537) на користь Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) кошти в сумі 556192,80 грн.
У підготовному судовому засіданні 15.04.2024 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено наступні протокольні ухвали:
- прийнято до розгляду заяву прокурора про уточнення позовних вимог (вх №2111 від 12.04.2024) та долучено дану заяву до матеріалів справи;
- задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх №1094 від 12.04.2024), відкладено підготовче засідання на 13.05.2024, 14:45.
Ухвалою від 15.04.2024 у справі №920/909/23 повідомлено позивачів про відкладення підготовчого засідання на 13.05.2024, 14:45.
Ухвалою від 07.05.2024 у справі №920/909/22 задоволено заяву представника відповідача ТОВ «Енера Суми» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх №2244 від 03.05.2024) у справі №920/909/22; постановлено провести судове засідання у справі №920/909/22, призначене на 13.05.2024, 14:45, та усі наступні судові засідання за участі представника відповідача - адвоката Сахнова Дмитра Анатолійовича. (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
13.05.2024 розгляд справи, призначений в підготовче судове засідання на 14:45, не відбувся у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 13.05.2024 у справі №920/909/22.
Ухвалою від 14.05.2024 у справі №920/909/22 призначено підготовче судове засідання на 24.06.2024, 12:30, в режимі відеоконференції за участі представника відповідача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У підготовчому судовому засіданні 24.06.2024 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 29.07.2024, 11:00, в режимі відеоконференції за участі представника відповідача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 25.06.2024 у справі №920/909/22 повідомлено позивачів про призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 29.07.2024, 11:00, в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 29.07.2024 судом розпочато розгляд справи по суті та згідно з ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 03.09.2024, 14:30, в режимі відеоконференції за участі представника відповідача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 29.07.2024 у справі №920/909/22 повідомлено позивачів про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 03.09.2024, 14:30, в режимі відеоконференції.
Прокурор подав заяву (вх №3956 від 02.09.2024 та вх №№3969 від 03.09.2024), в якій просить: прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи №920/909/22 заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог; зменшити розмір позовних вимог, виклавши п.10 прохальної частини позовної заяви в наступній редакції: « 10. Стягнути з ТОВ "Енера Суми" (код ЄДРПОУ 41484537) на користь Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) кошти в сумі 555272,65 грн.».
03.09.2024 представник позивача - Сумського НАУ, подав заяву (вх №2615) про долучення до матеріалів справи оновлених документів на підтвердження повноважень представника СНАУ.
03.09.2024 прокурор подав письмові пояснення (вх №2614), в яких прокурор на підтвердження позовних вимог та відсутності коливання вартості електричної енергії в бік збільшення надав роздруківку з сайту https://www.oree.com.ua/ щодо вартості електричної енергії на відповідні дати.
03.09.2024 розгляд справи, призначений в судове засідання на 14:30, не відбувся у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 03.09.2024 у справі №920/909/22.
Ухвалою від 05.09.2024 у справі №920/909/22 призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 02.10.2024, 11:00, в режимі відеоконференції за участі представника відповідача поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
01.10.2024 представник позивача - Сумського НАУ подав заяву про розгляд справи без його участі (вх №2969).
У судовому засіданні 02.10.2024 встановлено:
Прокурор у судове засідання прибув, представники позивачів та відповідача у судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до поданої зави (вх №2969 від 01.10.2024) представник третього позивача просить здійснити розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши заяви прокурора про уточнення (зменшення) позовних вимог (вх №3956 від 02.09.2024 та вх №3969 від 03.09.2024), враховуючи, що уточнення (зменшенням) позовних вимог можливе лише на стадії підготовчого провадження, керуючись ст. 42, 46 ГПК України в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України суд постановив протокольні ухвали, якими прийняв дані заяви прокурора як додаткові пояснення.
Також у судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду письмових пояснень прокурора (вх №2614 від 03.09.2024).
У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з`ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 02.10.2024 на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
Згідно з ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Відтак, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Прокурор зазначає, що укладення Сумським державним університетом оспорюваних додаткових угод до договору всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу поставки, тобто порушення інтересів держави, а саме принципів ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до нераціонального та неефективного витрачання коштів бюджету та заподіяння прямих збитків державі.
Отже, як зазначає прокурор, підставою реалізації прокурором представницьких повноважень є усвідомлена пасивна поведінка СНАУ щодо захисту порушених інтересів держави.
Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Укладення додаткових угод до договору закупівлі товару всупереч норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі» порушує принципи добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до прийнятої Європейською Радою стратегії соціально-економічного розвитку Європейського Союзу до 2020 року «Європа 2020» та Директиви 2014/24/ЕГІ Європейського Парламенту та Ради ЄЄ від 26.02.2014, державні закупівлі відіграють ключову роль у забезпеченні раціонального, стійкого економічного зростання держави, як один із ринкових інструментів для створення умов до найбільш ефективного використання державних коштів.
Отже, як зазначає прокурор і з чим погоджується суд, правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.
Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що відповідно до ст. 1311 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.
Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, Міністерства освіти і науки України та Сумського національного аграрного університету з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснюють, в тому числі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до пп. 3 п. 4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявлені випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.
Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п. 1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.
Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, згідно якого Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Луганський, Сумській, Харківській та Полтавській областях.
Водночас, як зазначає прокурор, Північно-східним офісом Держаудитслужби до цього часу не вжито заходів щодо стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів, не зважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави та територіальної громади органами, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.
Так, у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 (п.58) вказано, що з листа Держуадитслужби дійсно слідує, що цей орган навіть після отримання інформації від прокурора про можливі порушення законодавства про публічні закупівлі не планував проводити перевірку і не збирався звертатися до суду, що дійсно може бути кваліфіковано як бездіяльність органу.
Окружною прокуратурою міста Суми до Північно-східного офісу Держаудитслужби спрямовувалися листи від 03.10.2022 з пропозицією звернутися до суду самостійно про визнання додаткових угод недійними та стягнення сплачених на їх підставі коштів.
Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Сумській області листом від 19.10.2022 повідомлено, що в Управління наразі відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом.
Окрім цього, прокурором подано позов також в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Сумського НАУ.
Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» визначені повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про вищу освіту» управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Міністерство освіти і науки України, як центральний орган виконавчої влади, згідно з ст. 1, 6 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій. Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію держави.
Як передбачено ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1.14. Статуту, затвердженого наказом МОН України від 23.03.2021 №355, Сумський національний аграрний університет є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, мати обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
Відповідно до розділу 4 Статуту СНАУ та інформації з сайту https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/40478572/ щодо реєстраційних даних Сумського національного аграрного університету, Міністерство освіти і науки України є засновником вказаного університету, реалізує права та обов`язки уповноваженого органу щодо університету, як центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, у підпорядкування та сфері управління якого перебуває університет, а також здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю університету та здійснює контроль за дотриманням Статуту.
Згідно з ст. 71 Закону України «Про вищу освіту» фінансування державних закладів вищої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.
Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №630 визначено, що Міністерство освіти і науки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, яке забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, юрисдикція якого поширюється на всю територію України.
Пунктом 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України №630 від 16.10.2014 (далі - Положення МОН) передбаченого що, Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Підпунктом 772 пункту 4 Положення визначено, що Міністерство освіти і науки України розподіляє освітні субвенції та державне фінансування середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та стипендійний фонд закладів освіти, що перебувають у сфері його управління.
Відповідно до підпунктів 3-5 пункту 5 Положення Міністерство освіти і науки України контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; організовує планово-фінансову роботу в апараті МОН, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів. Таким чином, у розумінні частини 1 статті 22 БК України МОН України є головним розпорядником бюджетних коштів у сфері освіти та розпорядником вищого рівня по відношенню до СНАУ.
З аналізу положень ч. ч. 1, 3 ст. 3 Господарського кодексу України, вбачається, що укладення СНАУ додаткових угод до Договору №№ 2, 3, 6, 7, 8, 10, 11 та 12 за результатами проведеної процедури відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» є господарською діяльністю останнього. Разом з цим, контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу здійснює засновник - Міністерство освіти і науки України, а тому вказане питання віднесено до його компетенції.
Таким чином, згідно з наведеними нормативно-правовими актами Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, яке здійснює повноваження органу управління відносно Сумського державного університету та виступає головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, є уповноваженим органом на здійснення контролю за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечення організації та вдосконалення бухгалтерського обліку, ефективного і цільового використання бюджетних коштів.
При цьому, за умови існування декількох органів, що можуть здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, Закон не визначає перевагу одних над іншими при виборі відповідного органу прокурором.
Враховуючи наведене, суд погоджується з прокурором, що Міністерство освіти і науки України є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах.
Окружною прокуратурою міста Суми до Міністерства освіти і науки України спрямовувалися листи від 03.10.2022 пропозицією звернутися до суду самостійно про визнання додаткових угод недійсними та стягнення сплачених на їх підставі коштів.
Міністерством освіти і науки України листом від 18.10.2022 повідомлено, що Міністерством заходів, спрямованих на забезпечення дотримання вимог законодавства під час укладення додаткових угод до договору постачання електричної енергії не вживалось. З огляду на викладене, Міністерство просить вжити заходів спрямованих на захист інтересів держави.
Оскільки Міністерством освіти і науки України до цього часу не вжито заходів щодо усунення порушень у судовому порядку, суд дійшов висновку, що вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства освіти і науки України та звернення до суду із даним позовом.
Окрім цього, прокурор пред`являє цей позов також в інтересах держави в особі Сумського національного аграрного університету з наступних підстав.
Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Відповідно до пункту 38 статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Пуктом 47 статті 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.
Відповідно до п. 1.4. Статуту Сумський національний аграрний університет є юридичною особою публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про вищу освіту», керівник закладу вищої освіти в межах наданих йому повноважень вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу вищої освіти є розпорядником майна і коштів, забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори.
Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про вишу освіту», керівник закладу вищої освіти відповідає за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.
Таким чином, СНАУ у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є учасником бюджетного процесу та наділений повноваженнями розпоряджатися бюджетними коштами.
Прокурор вказує, що виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетній коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено наступний висновок щодо застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Так, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, подаючи до суду позов, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Окружною прокуратурою міста Суми до СНАУ направлявся лист від 03.10.2022 з пропозицією звернутися з позовом про визнання недійсними додаткових угод та стягнення сплачених на їх підставі коштів.
У відповіді СНАУ від 18.10.2022 зазначається, що університетом розглядалося питання щодо звернення з позовом до суду про визнання додаткових угод недійсними, однак в зв`язку із збройною агресією РФ, судовий збір не відноситься до першочергових платежів, то його б несплата призвела би до залишення позовної заяви без руху. З огляду на це та нестабільності фінансового стану університету, вирішення питання про звернення з позовом до суду пропонує на розсуд Окружної прокуратури міста Суми. Таким чином, СНАУ як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, дій, спрямованих на здійснення відповідного захисту інтересів держави не вчинялося, з часу укладення договору не було вжито належних заходів до усунення зазначених порушень, зокрема, шляхом звернення з позовом до суду, що призводить до порушення економічних (майнових) інтересів держави, необхідність захисту яких, відповідно до положень статті 1311 Конституції України, покладено на органи прокуратури.
Відповідно до інформації, розміщеної на вебпорталі «Судова влада України», ані Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України, ані Міністерство освіти і науки України, ані Сумський національний аграрний університет до відповідача з позовними вимогами, що містяться у даній позовній заяві, до суду не зверталися.
Відсутність позовної роботи з відповідачем у справі вказує на не здійснення захисту законних інтересів уповноваженими органами.
Вказане свідчить про нездійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом (бездіяльність), яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави та їх усвідомлює, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам свідомо ігнорує їх виконання, за захистом до суду не звертається.
Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій щодо їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на правову допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту державні інтереси або майно («Корольов проти Російської Федерації» у справі № 5447/03 від 01.04.2010, «Менчинська проти Російської Федерації» у справі 42454/02 від 15.01.2009).
Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурор здійснюючи представництво інтересів держави, з метою їх захисту, які полягають у недопущенні незаконних витрат бюджетних коштів, а також порушення законодавчої процедури зміни істотних умов договору закупівлі, для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, правомірно звернувся до суду з даним позовом.
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Окружною прокуратурою міста Суми до звернення до суду на адресу Північно-східного офісу Держаудитслужби, МОН України та СНАУ 26.10.2022 спрямовано повідомлення про намір звернення до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод №№ 2, 3, 6, 7, 8, 10, 11 та 12 до договору № 441 від 01.03.2021 та стягнення коштів у сумі 556192, 80.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що прокурором виконані вимоги ч. 4 ст. 53 ГПК України при зверненні до суду з даним позовом, а тому дане звернення суд вважає правомірним та відмовляє в задоволенні клопотань відповідача про залишення позову прокурора без розгляду.
В ході розгляду справи судом встановлено, що Окружною прокуратурою міста Суми під час вивчення інформації щодо дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro» встановлено, що Сумським національним аграрним університетом (далі - СНАУ) здійснено закупівлю електричної енергії з очікуваною вартістю 5 199 726 грн. 30 коп., ідентифікатор закупівлі UA-2020-12-29-009409-а. Основним критерієм вибору переможця є ціна 100%. За умовами тендерної документації замовника в ціні тендерної пропозиції Учасник враховує ціну на електричну енергію з урахуванням послуг з її передачі та послуг з розподілу, який він пропонує надати за Договором.
Термін подання тендерної пропозиції учасниками - до 30.01.2021.
Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися 3 юридичних особи: ТОВ "ЕНЕРА СУМИ", ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", ТОВ "МИКОЛАЇВСЬКА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ".
За результатом відкритих торгів 16.02.2021 переможцем визнано ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» з найнижчою остаточною пропозицією - 340999 грн/кВт/год, загальною вартістю предмету закупівлі - 4 047697, 27 грн.
Відповідно до тендерної пропозиції переможця торгів він гарантує дотримання цієї тендерної пропозиції протягом 90 календарних днів з дня розкриття тендерних пропозицій, тобто з 16.02.2021.
01.03.2021 між ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» та СНАУ укладено договір на закупівлю електричної енергії споживачу №441 (далі - Договір №441).
Пунктом 4.1 Договору № 441 визначена ціна за 1 кВт/год. електричної енергії становить 2,84222222 грн. без ПДВ (3,40999999 грн. з ПДВ). Відповідно до п. 4.4 загальна сума договору складає 4 047 697, 27 грн. з ПДВ. Обсяг електричної енергії закріплений п.1.3 Договору № 455 та становить 1 187 008 кВт/ год.
Відповідно до п. 12.2 у разі необхідності внесення змін та доповнень до цього Договору кожна із сторін має право звернутися до іншої з відповідною пропозицією. Якщо ці пропозиції викликані прийняттям нормативно-правових актів, які змінюють умови цього Договору, Сторони зобов`язуються до внесення відповідних змін до Договору керуватися вимогами цих нормативних актів. Пунктом 12.3 усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами обох Сторін, шляхом укладення відповідних додаткових угод.
Строк поставки електроенергії, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 01.03.2021 визначений сторонами з 01 березня по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до Порядку змін умов договору на закупівлю електричної енергії споживачем (Додаток №4 до Договору на закупівлю електричної енергії споживачу №441) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання сторонами зобов`язань в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача та збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
У подальшому сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору №441, якими збільшено вартість одиниці товару та зменшено обсяг поставок, а саме:
1) Додатковою угодою №2 від 30.03.2021 збільшено ціну за 1 кВт/ год. електричної енергії до 3,001139 грн. без ПДВ (3,601367 грн. з ПДВ) та зменшено кількість електричної енергії до 982 249 кВт/год.
Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 2 від 30.03.2021 дія зазначеної додаткової угоди поширюється на відносини, що склалися між сторонами з 23.03.2021.
2) Додатковою угодою №3 від 07.05.2021 збільшено ціну за 1 кВт/ год електричної енергії до 3,171488 грн. без ПДВ (3,805786 грн. з ПДВ) та зменшено кількість електричної енергії до 937 378 кВт/год.
Згідно з п. 5 додаткової угоди № 3 від 07.05.2021 дія зазначеної додаткової угоди поширюється на відносини, що склалися між сторонами з 01.04.2021.
3) Додатковою угодою №6 від 13.07.2021 збільшено ціну за 1 кВт/ год електричної енергії до 3,320461 грн. без ПДВ (3,984553 грн. з ПДВ) та зменшено кількість електричної енергії до 910 873 кВт/год.
Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 6 від 13.07.20212021 дія зазначеної додаткової угоди поширюється на відносини, що склалися між сторонами з 01.07.2021.
4) Додатковою угодою № 7 від 30.08.2021збільшено ціну за 1 кВт/ год електричної енергії до 3,500267 грн. без ПДВ (4,200320 грн. з ПДВ) та зменшено кількість електричної енергії до 886 842 кВт/год.
5) Додатковою угодою № 8 від 29.09.2021 збільшено ціну за 1 кВт/ год електричної енергії до 3,782779 грн. без ПДВ (4,539335 грн. з ПДВ) та зменшено кількість електричної енергії до 885 565 кВт/год.
6) Додатковою угодою № 10 від 08.10.2021 збільшено ціну за 1 кВт/ год електричної енергії до 4,032602 грн. без ПДВ (4,839122 грн. з ПДВ) та зменшено кількість електричної енергії до 835 329 кВт/год.
7) Додатковою угодою № 11 від 28.10.2021 збільшено ціну за 1 кВт/ год електричної енергії до 4,267224 грн. без ПДВ (5,120668 грн. з ПДВ) та зменшено кількість електричної енергії до 822 509 кВт/год.
8) Додатковою угодою № 12 від 26.11.2021 збільшено ціну за 1 кВт/ год електричної енергії до 4,565442 грн. без ПДВ (5,478531 грн. з ПДВ) та зменшено кількість електричної енергії до 710 114 кВт/год.
Таким чином, за ціною, визначеною за результатами публічної закупівлі та передбаченою умовами основного договору від 01.03.2021, електрична енергія відповідачем Сумському національному аграрного університету поставлялась лише 22 дні: з 1 по 22 березня 2021 року.
Внаслідок укладення вищезазначених додаткових угод ціну за 1 кВт/ год Електричної енергії з дня підписання Договору № 441 збільшено з 2,84222222 грн. без ПДВ до 4,565442 грн. без ПДВ, тобто в цілому на 60,62 %.
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлюються правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Одними з основних засад (принципів) бюджетного законодавства та Закону України «Про публічні закупівлі» є максимальна економія, ефективність та пропорційність, добросовісна конкуренція серед учасників.
Статтею 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тож рішення переможця про підписання договору є його добровільним волевиявленням, про те, що він згоден на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції на час укладення договору).
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
У абзаці 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на час укладання додаткових угод), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Отже, Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону, зокрема, - у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.
Тобто, неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку та встановлення саме пропорції такого коливання.
На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Як уже зазначалося, відповідно до тендерної документації, єдиним критерієм вибору переможця була ціна (100%).
Для участі у закупівлі відповідач подав тендерну пропозицію 29.01.2021.
Судом встановлено, що відповідно до даних сайту ДП «Оператор ринку», які є в вільному доступі (https://www.oree.com.ua), станом на 29.01.2021 на ринку електричної енергії на майданчику ВДР по торговій зоні ОЕС України (об`єднаної енергетичної системи України) існувала ціна - 1546,21 грн./мВт/год з ПДВ.
За результатами аукціону 19.02.2021 відповідачем подано остаточну уточнену тендерну пропозицію з урахуванням суми пониження, яка у подальшому сторонами була зазначена у п. 4.1 договору про закупівлю.
Відповідно до даних сайту ДП «Оператор ринку», які є в вільному доступі (https://www.oree.com.ua), станом на 19.02.2021 на ринку електричної енергії по торговій зоні ОЕС України (об`єднаної енергетичної системи України) існувала середньозважена ціна - 1769,35 грн./мВт/год з ПДВ.
Таким чином, відповідачеві на момент подання тендерних пропозицій, проведення аукціону та укладання договору було відомо про розмір середньозваженої ціни на ринку електричної енергії.
Підписавши Договір, відповідач погодився з його умовами, в тому числі щодо ціни товару.
У подальшому саме відповідачем було ініційовано підписання додаткових угод до Договору та збільшення вартості за одиницю кВт/год. Так, підставою для укладення Додаткової угоди №2 від 30.03.2021 стала надана листом ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» від 23.03.2021 № 33/2146 цінова довідка Сумської ТПП № ЦД-54/1 від 01.03.2021.
У довідці зазначено, що внаслідок коливання, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу на перед») по торговій зоні ОЕС України за 10 днів лютого 2021 року у порівнянні з 29.01.2021 року зросла на 9,87 %.
У довідці зазначено про зростання цін на електроенергію за період з 1 по 10 лютого 2021 року. Жодних даних про коливання ціни на електроенергію після укладання основного договору і до звернення з листом 23.03.2021 про укладення додаткової угоди № 2, тобто за період з 01.03.2021 по 23.03.2021, довідка не містить.
Судом встановлено, що Довідка не відображає інформації про коливання ціни на електричну енергію, що склалася на момент підписання додаткової угоди №2 у порівнянні ціною на дату тендерної пропозиції, підписання Договору № 441, тобто станом на 01.03.2021 або на момент звернення з листом про ініціювання угоди - 23.03.2021.
Крім того, остаточна тендерна пропозиція відповідачем була подана 19.02.2021, тобто вже з урахуванням коливання ціни на ринку на початку лютого 2021 року.
Більш того, відповідно до даних сайту ДП «Оператор ринку», які є в вільному доступі (https://www.oree.com.ua), станом на 23.03.2021 року на ринку електричної енергії на майданчику по торговій зоні ОЕС України (об`єднаної енергетичної системи України) існувала ціна - 1483,37 грн./мВт/год, тобто нижча ніж на момент подання тендерної пропозиції.
Суд зазначає, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, зазначеної в договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити та закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (п. 134 Постанови Верховного суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
Суд дійшов висновку, що лист від 23.03.2021 №33/2146, з яким звернувся відповідач до СНАУ, вищевказаним вимогам не відповідає. Отже, Додатковою угодою №2 неправомірно, всупереч положень ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», було збільшено вартість електричної енергії.
Судом встановлено, що аналогічні порушення допущені і при підписанні усіх інших оспорюваних додаткових угод.
Обґрунтовуючи необхідність внесення змін до договору, відповідач у листах посилається на інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку», які є в вільному доступі (https://www.oree.com.ua).
Разом з тим, відповідно до даних сайту ДП «Оператор ринку», які є в вільному доступі (https://www.oree.com.ua), на ринку електричної енергії на майданчику РДН (ринок «на добу на перед») по торговій зоні ОЕС України
Ресурс: ДП «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/
Ціна електричної енергії на майданчику РДН (ринок «на добу на перед») по торговій зоні ОЕС України
29.01.2021 1546,21 грн./мВт/год.
19.02.2021 1769,35 грн./мВт/год
лютий 2021 1632,09 грн./мВт/год.
березень 2021 1374,25 грн./мВт/год.
квітень 2021 1450,22 грн./мВт/год.
травень 2021 11018,74 грн./мВт/год.
червень 2021 1425,14 грн./мВт/год.
липень 2021 1444,05 грн./мВт/год.
Таким чином, під час укладення додаткових угод № 2, 3, 6 до договору №441 ціна на електричну енергію була нижчою, ніж існувала на момент подання тендерної пропозиції відповідачем.
Натомість відповідачем не надано жодних обґрунтувань та доказів, що за період з укладання додаткових угоди №2, 3, 6 відбулося коливання ціни на ринку, що унеможливлює для сторони виконання зобов`язань за договором № 441 і таке коливання було непрогнозованим.
Таким чином, суд дійшов висновку, що додатковою угодою №7 від 30.08.2021 безпідставно збільшено ціну за 1 кВт/ год. електричної енергії до 3,500267 грн без ПДВ (4,200320 грн з ПДВ) та зменшено кількість електричної енергії до 886842 кВт/год; додатковою угодою №8 від 29.09.2021 безпідставно збільшено ціну за 1 кВт/ год електричної енергії до 3,782779 грн без ПДВ (4,539335 грн з ПДВ) та зменшено кількість електричної енергії до 855565, 29 кВт/год; додатковою угодою №10 від 08.10.2021 безпідставно збільшено ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 4,032602 грн без ПДВ (4,839122 грн з ПДВ) та зменшено кількість електричної енергії до 835329, 29 кВт/год; додатковою угодою №11 від 28.10.2021 безпідставно збільшено ціну за 1 кВт/ год електричної енергії до 4,267224 грн без ПДВ (5,120668 грн з ПДВ) та зменшено кількість електричної енергії до 822509, 66 кВт/год; додатковою угодою №12 від 26.11.2021 безпідставно збільшено ціну за 1 кВт/ год електричної енергії до 4,565442 грн без ПДВ (5,478531 грн з ПДВ) та зменшено кількість електричної енергії до 710114 кВт/год.
В даному випадку визнання недійсної будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна по послідуючій угоді фактично перевищуватиме підвищення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, визначених в статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у порівнянні із основним договором.
Додатковими угодами № 2, 3, 6, 7, 8, 10, 11, 12 підвищено ціну на електричну енергію на 60,62%, у порівнянні з первинною ціною за договором, за фактичної відсутності підвищення вартості електроенергії на ринку.
Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 наголосив, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (п. 123-124 постанови).
Як вже зазначалося, єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій при проведенні процедури закупівлі електричної енергії з ідентифікатором UA-2020-12-29-009409-а була ціна. На момент підписання договору за результатами процедури закупівлі, відповідачеві було відомо про ціни на електричну енергію що існували на ринку. Підписавши Договір, відповідач погодився з його умовами, в тому числі щодо ціни товару.
Поряд із цим, ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» мало право відмовитися від укладення відповідного договору згідно з ч. 7 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі», в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, однак не скористалося цим.
У даному випадку, сторонами протягом 2021 року вносилися зміни до договору, що призвело до підвищення ціни на 60,62, порівняно з первинною ціною, за відсутності підвищення цін на електричну енергію на ринку.
Верховний суд у п. 134 Постанови від 18.06.2021 у справі №927/491/19 наголосив, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, зазначеної в договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити та закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Таким чином, коливання ринкової ціни на електричну енергію станом на дату змін (підписання оспорюваних угод) документально підтверджено не було, що вказує на пряме порушення при їх укладенні вимог ч. 5 ст. 41 Закону.
Укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку отримав замовник за результатами аукціону та під час підписання Договору.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно норм частини 1 статті 216 названого Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
За результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що сторонами всупереч інтересів держави без належного підтвердження підстав, в порушення норм та положень укладеного Договору, підписано додаткові угоди №№ 2, 3, 6, 7, 8, 10, 11 та 12 до Договору №441 від 01.03.2021, якими суттєво збільшено ціну за одиницю товару, що, в свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економного витрачання бюджетних коштів.
Таким чином, додаткові угоди № 2, 3, 6, 7, 8, 10, 11, 12, якими підвищено ціни на електричну енергію, не мають належного документального обґрунтування, укладені в порушення вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та наявні правові підстави для визнання їх недійсними.
Оскільки між сторонами на момент укладення існували договірні відносини, то правовою підставою для стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч.1 ст. 670 ЦК України.
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про недійсність укладених додаткових угод №№ 2, 3, 6, 7, 8, 10, 11 та 12 до Договору № 441, вартість за одиницю поставленого товару має визначатися положеннями первісної редакції Договору, укладеного 01.03.2021.
На виконання Договору № 441 від 01.03.2021 з врахуванням оспорюваних додаткових угод Сумським національним аграрним університетом відповідно до актів приймання-передачі протягом 2021 року прийнято електричну енергію та здійснено ряд платежів на рахунок ТОВ "ЕНЕРА СУМИ", зокрема:
відповідно до акту № 441/50990/1 від 26.03.2021 у березні 2021 року поставлено електричну енергію кількістю 296 161,38 кВт/год на загальну суму 355 393, 66 грн з ПДВ та 127 959,56 кВт/год на загальну суму 153 551, 47 грн з ПДВ;
відповідно до акту № 441/68871/1 від 27.04.2021 у квітні 2021 року поставлено електричну енергію кількістю 102 869 кВт/год на загальну суму 391 497, 36 грн з ПДВ;
відповідно до акту № 441/85214/1 від 25.05.2021 у травні 2021 року поставлено електричну енергію кількістю 57 188 кВт/год на загальну суму 217 645, 27 грн з ПДВ;
відповідно до акту № 441/102948/1 від 25.06.2021 у червні 2021 року поставлено електричну енергію кількістю 39 681 кВт/год на загальну суму 151 017, 38 грн з ПДВ;
відповідно до акту № 441/120505/1 від 27.07.2021 у липні 2021 року поставлено електричну енергію кількістю 60 237 кВт/год на загальну суму 240 017, 53 грн з ПДВ;
відповідно до акту № 441/136958/1 від 26.08.2021 у серпні 2021 року поставлено електричну енергію кількістю 36 233 кВт/год на загальну суму 144 372, 31 грн з ПДВ та 22 879 кВт/год на загальну суму 96 099, 13 грн з ПДВ;
відповідно до акту № 441/156717/1 від 29.09.2021 у вересні 2021 року поставлено електричну енергію кількістю 2034 кВт/год на загальну суму 8 543, 45 грн з ПДВ та 61 022 кВт/год на загальну суму 276 999, 29 грн з ПДВ;
відповідно до акту № 441/174593/1 від 29.10.2021 у жовтні 2021 року поставлено електричну енергію кількістю 73 169 кВт/год на загальну суму 354 073, 75 грн з ПДВ та 14 071 кВт/год на загальну суму 72 052, 91 грн з ПДВ;
відповідно до акту № 441/191452/1 від 26.11.2021 у листопаді 2021 року поставлено електричну енергію кількістю 93 873 кВт/год на загальну суму 514 286, 20 грн з ПДВ;
Отже, суд дійшов висновку, що розмір зайво сплачених коштів становить 555272,65 грн. з ПДВ.
Зазначена сума обрахована як різниця між сумою коштів, які фактично перераховано ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" за електричну енергію по цінам згідно оспорюваних додаткових угод №№ 2, 3, 6, 7, 8, 10, 11 та 12 та вартістю електричної енергії, виходячи з ціни з урахуванням змін, внесених Додатковими угодами №№ 2, 3, 6, 7, 8, 10, 11 та 12 до Договору № 441.
Таким чином, в результаті підписання Додаткових угод №№ 2, 3, 6, 7, 8, 10, 11 та 12 у надмірному розмірі сплачено на користь ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" бюджетні кошти у сумі 555272,65грн. з ПДВ, чим порушено інтереси держави. Дані кошти підлягають стягненню з відповідача, з урахуванням заяви прокурора про уточнення позовних вимог від 12.04.2024 №2111 та ст.ст.3,23 Бюджетного кодексу України, на користь Міністерства освіти і науки України.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до матеріалів справи прокурором доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення з відповідача 555272,65 грн. З огляду на зазначене позовні вимоги в цій частині задовольняються як законні та обґрунтовані. В іншому суд відмовляє за необґрунтованістю розрахунків прокурора.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Прокурором заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в розмірі 28190,89грн, що сплачений за платіжною інструкцією від 28.10.2022 №1688.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 чи ГПК України прокурору за рахунок відповідача відшкодовується 28177,09 грн судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 30.03.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021.
3. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 07.05.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021.
4. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 13.07.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021.
5. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 30.08.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021.
6. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 29.09.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021.
7. Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 08.10.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021.
8. Визнати недійсною додаткову угоду №11 від 28.10.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021.
9. Визнати недійсною додаткову угоду №12 від 26.11.2021 до договору постачання електричної енергії №441 від 01.03.2021.
10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (вул. Реміснича, 35, м. Суми, Сумська область, 40004; код за ЄДРПОУ 41884537) на користь Міністерства освіти і науки України (пр. Перемоги, буд. 10, Шевченківський р-н, м. Київ, 01135; код за ЄДРПОУ 38621185) кошти в сумі 555272,65 грн (п`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч двісті сімдесят дві грн 65 коп.).
11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (вул. Реміснича, 35, м. Суми, Сумська область, 40004; код за ЄДРПОУ 41884537) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, код ЄДРПОУ 03527891) 28177,09 грн (двадцять вісім тисяч сто сімдесят сім грн 09 коп.) судового збору.
12. В іншому відмовити.
13. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2024.
Суддя В.Л. Котельницька
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2024 |
Оприлюднено | 17.10.2024 |
Номер документу | 122301984 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Котельницька Вікторія Леонідівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні