Рішення

від 09.10.2024 по справі 922/656/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2024м. ХарківСправа № 922/656/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ: 23494714) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробташ" (61103, м. Харків, вул. Дерев`янка, 1; код ЄДРПОУ: 34829467) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача - Кравцової С.М., довіреність №020900/24 від 15.02.2024;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

01.03.2024 Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробташ", Фізичної особи ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ЮВК", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробташ", Фізичної особи ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ЮВК" заборгованість у загальному розмірі - 2 647 914,62 грн., з яких:

- заборгованості за кредитом у розмірі 1 985 008,72 грн.;

- заборгованості за відсотками у розмірі 662 905,90 грн.,

а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору у розмірі 39 718,72 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2024 прийнято позовну заяву (вх.№656/24 від 01.03.2024) Акціонерного товариства "Сенс Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробташ", Фізичної особи ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ЮВК" про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі №922/656/24. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 03.04.2024. Зобов`язано Акціонерне товариство "Сенс Банк" надати до суду належним чином засвідчену копію договору на комплексне банківське обслуговування №34829467 від 07.12.2020.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 відкладено підготовче засідання на 24.04.2024.

17.04.2024 до суду від Фізичної особи ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№10247 від 17.04.2024) про витребування доказів у справі, в якому просить суд витребувати у оригінал договору поруки №MBOVO2021139/1 від 24.12.2021 для всебічного та повного з`ясування обставин справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2024 клопотання відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№10247 від 17.04.2024) про витребування доказів задоволено. Витребувано у Акціонерного товариства "Сенс Банк" оригінал договору поруки №MBOVO2021139/1 від 24.12.2021 для огляду в судовому засіданні.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15.05.2024.

15.05.2024 в час призначеного по даній справі судового засідання по території України та, зокрема, в Харківській області оголошено сигнал повітряної тривоги. Згідно наказу голови Господарського суду Харківської області від 01.03.2023 №12 та Правил реагування на сигнал «Повітряна тривога» у Господарському суді Харківської області, у разі надходження сигналу «Повітряна тривога» працівники апарату мають невідкладно припинити виконання своїх посадових обов`язків та вживають заходи з переходу до укриття чи захисної споруди.

Враховуючи вищевикладене, призначене на 15.05.2024 судове засідання по даній справі не проводилось. З огляду на об`єктивні причини неможливості проведення судового засідання, задля збереження безпеки учасників судового процесу та працівників суду, а також з метою реалізації сторонами процесуальних прав, передбачених ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність зняття справи з розгляду та призначення її до розгляду в судовому засідання на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2024 повідомлено сторін про те, що наступне підготовче засідання у справі відбудеться 05.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 підготовче засідання відкладено на 03.07.2024. Відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України повторно витребувано у Акціонерного товариства "Сенс Банк": належним чином засвідчену копію договору на комплексне банківське обслуговування №34829467 від 07.12.2020; оригінал договору поруки №MBOVO2021139/1 від 24.12.2021 для огляду в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 підготовче засідання відкладено на 31.07.2024. Зобов`язано Акціонерне товариство "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ: 23494714) надати витребувані ухвалами від 05.03.2024, 24.04.2024 та повторно від 05.06.2024 докази, а саме: належним чином засвідчену копію договору на комплексне банківське обслуговування №34829467 від 07.12.2020; оригінал договору поруки №MBOVO2021139/1 від 24.12.2021 для огляду в судовому засіданні. Витребувано у Акціонерного товариства "Сенс Банк" копії запитів щодо витребуваних документів, про які представник позивача зазначив у клопотанні (вх.№17131 від 03.07.2024) про відкладення судового засідання, а також відповідні докази їх направлення. Витребувані докази позивач зобов`язаний надати суду у строк до 29.07.2024.

26.07.2024 через кабінет Електронного суду від представника Акціонерного товариства "Сенс Банк" Кравцової С.М. надійшла заява (вх.№18895 від 26.07.2024) про залишення позову без розгляду в частині, в якій просила суд залишити без розгляду позовну заяву АТ «Сенс Банк» в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА- Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ЮВК» про стягнення заборгованості і судових витрат.

30.07.2024 через кабінет Електронного суду від представника Акціонерного товариства "Сенс Банк" Кравцової С.М. надійшла заява (вх.№19122 від 30.07.2024) про зміну предмета позову, в якій просить суд уточнити прохальну частину позову, виклавши її в наступній редакції:

"1. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Пробташ" ЄДРПОУ: 34829467 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», 03150, Україна, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ - 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_1 , заборгованість в розмірі - 2 647 914,62 грн., з яких:

- сума заборгованості за кредитом 1 985 008,72 грн.

- сума заборгованості за відсотками 662 905,90 грн.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Пробташ" ЄДРПОУ: 34829467 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», 03150, Україна, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ - 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_1 , - витрати по сплаті судового збору у сумі - 39 718,72 грн."

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

В той же день через кабінет Електронного суду від представника Акціонерного товариства "Сенс Банк" Кравцової С.М. надійшла заява (вх.№19186 від 30.07.2024). Разом із заявою на виконання ухвали суду представником позивача надано копію анкети-заяви №34829467 від 07.12.2020 та копії запитів щодо витребуваних документів з доказами їх направлення (переписка засобами електронної пошти з 24.04.2024 року 02.07.2024 року). Зазначено, що оригінал договору поруки буде надано для огляду у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.07.2024 заяву представника Акціонерного товариства "Сенс Банк" Кравцової С.М. (вх.№18895 від 26.07.2024) про залишення позову без розгляду в частині задоволено. Позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" в частині позовних вимог до Фізичної особи ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ЮВК" про стягнення заборгованості залишено без розгляду. Заяву представника Акціонерного товариства "Сенс Банк" Кравцової С.М. (вх.№19122 від 30.07.2024) про зміну предмета позову задоволено. Продовжено розгляд позовних вимог з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

В підготовчому засіданні 31.07.2024 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.08.2024.

Судове засідання у справі, призначене на 07.08.2024, знято з розгляду у зв`язку з оголошенням у місті Харкові повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2024 повідомлено сторін про те, що наступне судове засідання відбудеться 09.08.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 28.08.2024.

27.08.2024 через кабінет Електронного суду від представника позивача надійшли додаткові докази (вх.№21449 від 27.08.2024).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 відкладено судове засідання на 04.09.2024.

03.09.2024 через кабінет Електронного суду надійшло клопотання представника Акціонерного товариства "Сенс Банк" Кравцової С.М. (вх.№22031 від 03.09.2024) про повернення до підготовчого провадження і витребування копій документів у справі, в якій просила суд:

- повернутися до стадії підготовчого провадження;

- витребувати у Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області копії документів або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, які підтверджують зміну назви з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ВІВАТ» (код ЄДРПОУ 34829467) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Пробташ» (код ЄДРПОУ 34829467), зміну керівника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , зміну засновника і бенефіціарного власника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 та копія статуту ТОВ «Пробташ» (код ЄДРПОУ 34829467).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2024 клопотання представника Акціонерного товариства "Сенс Банк" Кравцової С.М. (вх.№22031 від 03.09.2024) про повернення до підготовчого провадження і витребування копій документів задоволено. Вирішено повернутися до розгляду справи №922/656/24 у підготовчому провадженні та продовжити підготовче засідання. Витребувано з Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради копії документів та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, які підтверджують зміну назви з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ВІВАТ» (код ЄДРПОУ 34829467) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Пробташ» (код ЄДРПОУ 34829467), зміну керівника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , зміну засновника і бенефіціарного власника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 та копію статуту ТОВ «Пробташ» (код ЄДРПОУ 34829467). Встановлено витребувані докази надати суду у строк 5 днів з дати отримання зазначеної ухвали суду.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2024 відкладено судове засідання на 11.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 підготовче засідання у справі №922/656/24 відкладено на 25.09.2024.

12.09.2024 на виконання ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2024 через канцелярію суду надійшла відповідь директора Департаменту реєстрації Харківської міської ради (вх.№23033 від 12.09.2024).

В підготовчому засіданні 25.09.2024 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.10.2024.

Присутня в судовому засіданні 09.10.2024 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 09.10.2024 не забезпечив, про причини неявки не повідомив, своїм правом, наданим відповідно до ст.165 ГПК України не скористався - відзив на позов не надав.

Згідно з абз.1 ч.6 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пробташ" належить до осіб, які в силу ст.6 ГПК України зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Однак, відповідачем станом на день прийняття цього рішення електронний кабінет не зареєстровано.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Відтак, копії ухвали суду про відкриття провадження по справі №922/656/24 від 05.03.2024, про відкладення підготовчого засідання від 03.04.2024, 24.04.2024, 15.05.2024, 05.06.2024, 03.07.2024, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 31.07.2024, про залишення позову без розгляду в частині та зміну предмета позову від 31.07.2024, про відкладення судового засідання від 07.08.2024, про оголення перерви у судовому засіданні від 09.08.2024, про відкладення судового засідання від 28.08.2024, про повернення до розгляду справи №922/656/24 у підготовче провадженні та продовження підготовчого засідання від 04.09.2024, про відкладення підготовчого засідання від 04.09.2024, 11.09.2024, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 25.09.2024 судом було надіслано на офіційну поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробташ", а саме: 61103, м. Харків, вул. Дерев`янка, 1, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження юридичної особи.

Однак, вищевказану судову кореспонденцію повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідача було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до вимог ст.219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 09.10.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову присутніх учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 634 Цивільного Кодексу України Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - банк) оголосило Публічну пропозицію на укладення Договору на комплексне банківське обслуговування (надалі - Публічна пропозиція) на умовах, що викладені в ній.

Акціонерне товариство «Альфа-Банк», діючи на підставі ст. 634, 641, 644 Цивільного Кодексу України, звертається з цією Публічною пропозицією укласти Договір на комплексне банківське обслуговування та бере на себе зобов`язання перед юридичними особами, що є резидентами за законодавством України, в тому числі відокремленими структурними підрозділами юридичної особи-резидента; фізичними особами-підприємцями; фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, зареєстрованими згідно норм чинного законодавства України; юридичними особами - нерезидентами; представництвами юридичних осіб-нерезидентів в Україні, інвестиційними фондами, компаніями з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів, що створені відповідно до законодавства інших країн, які приймуть (акцептують) умови Публічної пропозиції банку, надавати банківські послуги в порядку та на умовах, передбачених цією Публічною пропозицією та Правочинами про використання продуктів банку, за тарифами, встановленими банком, що розміщені в доступних для клієнта місцях в приміщеннях відділень банку та/або оприлюднені на Інтернет-сторінці банку за електронною адресою: www.alfabank.ua (далі - Інтернет-сторінка банку).

Ця Публічна пропозиція банку набирає чинності з дати її офіційного оприлюднення на Інтернет-сторінці банку та діє до дати офіційного оприлюднення заяви про відкликання Публічної пропозиції на Інтернет-сторінці банку.

Договір на комплексне банківське обслуговування укладається шляхом підписання клієнтом Анкети-Заяви про акцепт цієї Публічної пропозиції. Підписанням Анкети-Заяви про акцепт цієї Публічної пропозиції клієнт повністю та беззаперечно приймає положення цієї Публічної пропозиції для застосування у взаємовідносинах з банком.

Відповідно до п.2.2. Публічної пропозиції згідно з умовами цього договору банк зобов`язується на підставі правочинів про використання продуктів банку банківські та інші фінансові послуги, а клієнт зобов`язується сплачувати банку винагороду за його послуги та виконувати інші зобов`язання відповідно до цього Договору.

Цей договір визначає умови та порядок надання банком послуг з банківського обслуговування клієнта за продуктами банку, зокрема, але не виключено саме: відкриття та ведення поточних рахунків; дистанційне обслуговування рахунків клієнта за допомогою Системи Клієнт-Банк та надання електронних довірчих послуг; емісія корпоративних електронних платіжних засобів; залучення вкладів; короткостроковий кредит у формі овердрафт; ведення зарплатних проектів; приймання платежів на користь клієнта від фізичних та/або юридичних осіб через касу банку; надання банківських гарантій; надання інших послуг на підставі укладених правочинів про використання продуктів банку.

Перелік та вартість послуг, що надаються банком клієнту, визначається в тарифах, що діють у банку.

Договір вважається укладеним після отримання банком від клієнта письмової Анкети-Заяви про акцепт Публічної пропозиції банку (п.2.3.Публічної пропозиції).

Клієнт має право скористатись будь-якою послугою будь-якого з продуктів банку, що надається банком в рамках цього договору протягом строку дії договору за умови вчинення всіх відповідних дій та правочинів про використання продуктів банку, в порядку та на умовах визначених цим договором (п.2.4.Публічної пропозиції).

Порядок надання клієнту банківських /фінансових послуг, з метою здійснення кредитних операцій за окремою угодою/договором про надання банківських/фінансових послуг регулюється такою відповідною угодою/договором, укладеним між клієнтом та банком, та положеннями цього договору, якщо такими положеннями це передбачено (п.2.4.1.Публічної пропозиції).

У разі, якщо окремою угодою, укладеною сторонами до цього договору, та/або окремим договором/угодою, щодо здійснення Кредитної операції, передбачені інші порядок та умови отримання клієнтом послуг банку, та/або виконання умов договору, ніж передбачені цим договором, до правовідносин сторін за договором сторони застосовують умови, передбачені у такій угоді до цього договору та/або в окремому договорі/угоді щодо здійснення кредитної операції (п.2.5.Публічної пропозиції).

Порядок надання послуг за кожним з продуктів банку визначається відповідними умовами договору та правочинами про використання продуктів банку, що вчиняються сторонами на підставі договору (п.2.6.Публічної пропозиції).

07.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ВІВАТ" звернулося до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (банк) із анкетою-заявою до договору на комплексне банківське обслуговування у АТ «Альфа-Банк» №34829467 (Анкета-заява).

Згідно п.2.1. Анкети-заяви підписанням цього Акцепту Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ВІВАТ" (клієнт), в особі директора ОСОБА_1, підтверджує акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між клієнтом та Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до договору, що оприлюднені на веб-сторінці банку www.alfabank.ua. Публічну пропозицію клієнт просив надати шляхом самостійної можливості завантаження чинної Публічної пропозиції, розміщеної на офіційному сайті банку у мережі Інтернет за посиланням, зазначеним у цьому пункті, власними засобами.

16.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ВІВАТ" звернулось до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» із кредитною заявкою щодо укладення додаткового договору про надання кредиту у формі овердрафт та заставу майнових прав на грошові кошти, розміщені на поточному рахунку до договору на комплексне банківське обслуговування №34829467 від 07.12.2020.

24.12.2021 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ВІВАТ" (клієнт) було укладено додатковий договір про надання кредиту у формі овердрафт та заставу майнових прав на грошові кошти, розміщені на поточному рахунку, №MBOVO2021139 до договору на комплексне банківське обслуговування №34829467 від 07.12.2020 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п.1. Кредитного договору банк, в порядку та на умовах визначених цим договором овердрафту та договором, зобов`язується надати клієнту кредит у формі овердрафт, а клієнт зобов`язується сплатити проценти за користування овердрафтом, виконати інші умови цього договору овердрафту та повернути банку заборгованість за овердрафтом у строки, встановлені цим договором овердрафту.

Згідно п.2 Кредитного договору банк надає клієнту кредит у формі овердрафт на наступних умовах.

Поточний рахунок, на який встановлюється ліміт НОМЕР_3.

Максимальна сума ліміту овердрафту 2 500 000,00 грн.

Ліміт овердрафту встановлюється та визначається у наступному порядку та розмірі:

- з дня укладення договору овердрафту до дня, зазначеного у підпункті 3.2 пункту 2 (таблиця) цього договору овердрафту (невключно) 2 500 000,00 грн.;

- з 10 банківського дня третього повного календарного місяця кредитування по дату, вказану у підпункті 5 пункту 2 (таблиця) цього договору овердрафту, ліміт овердрафту встановлюється у розмірі 40% від середньомісячного чистих кредитових оборотів клієнта у банку.

Розрахунковий період для аналізу чистих кредитових оборотів:

- другий повний календарний місяць (включаючи вихідні, святкові та інші неробочі дні), що передує календарному місяцю, в якому проводиться перерахунок ліміту овердрафту;

- з четвертого місяця кредитування - другий і третій повний календарний місяць (включаючи вихідні, святкові та інші неробочі дні), що передують календарному місяцю, в якому проводиться перерахунок ліміту;

- в подальшому - останні 3 (три) повні календарні місяці (включаючи вихідні, святкові та інші неробочі дні), що передують календарному місяцю, в якому проводиться перерахунок ліміту овердрафту.

Дата повернення овердрафту 23 грудня 2022 року (включно).

Розмір процентів за користування Овердрафтом 25% річних.

Тип процентної ставки (процентів) за користування овердрафтом - фіксована.

Розмір процентів від простроченої суми Овердрафту (його частини) в розмірі, встановленому в п/п.6 пункту 2 (таблиця) цього договору овердрафту.

Максимальний строк наявності безперервної заборгованості 60 (шістдесят) календарних днів.

Цільове призначення кредиту: поповнення обігових коштів, а також інші цілі, що не суперечать чинному законодавству України.

Рахунки для сплати процентів за користування кредитом у формі овердрафт: НОМЕР_2.

Комісія за управління овердрафтом 22 500,00 гривень (без ПДВ), яка повинна бути сплачена в дань укладання цього договору овердрафту.

Додатковою угодою №1 від 24.12.2021 до Кредитного договору сторони погодили часткову зміну договору встановивши, що тимчасово, строком на 90 календарних днів з 24 грудня 2021 року клієнт зобов`язаний сплачувати банку проценти:

- за користування овердрафтом у розмірі 13,8% річних (тип процентної ставки - фіксована);

- від простроченої суми овердрафту (його частини) у розмірі 13,8% річних.

В подальшому, як було встановлено судом, 12.08.2022 Позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», при цьому код ЄДРПОУ: 23494714 залишився той самий що і раніше.

В свою чергу, Рішенням єдиного учасника №1/22 Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ВІВАТ" прийнято рішення про зміну найменування товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ВІВАТ" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Пробташ", а також зміну місцезнаходження товариства та його керівника. Разом з цим було прийнято рішення про внесення змін до Статуту товариства шляхом затвердження його в новій редакції. Відповідні зміни про юридичну особу у жовтні 2022 року були внесені до Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Про вищезазначене свідчить інформація, надана Департаментом реєстрації Харківської міської ради Харківської області, яка підтверджує зміну назви з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ВІВАТ» (код ЄДРПОУ 34829467) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Пробташ» (код ЄДРПОУ 34829467), зміну керівника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , зміну засновника і бенефіціарного власника з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 та копія статуту ТОВ «Пробташ» (код ЄДРПОУ 34829467).

Як свідчать банківську виписки, свої зобов`язання позивач виконав, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 2 500 000,00 грн.

Однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого у останнього наявна заборгованість за кредитом у сумі 1 985 008,72 грн. та за відсотками у сумі 662 905,90 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунках відповідача.

29.08.2023 позивач направив на адресу відповідача Вимогу про усунення порушень вих.№8/25 від 25.08.2023, в якій просив у тридцятиденний строк сплатити заборгованість за кредитом у сумі 1 985 008,72 грн. та за відсотками у сумі 662 905,90 грн.

Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 ЦК України).

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч.ч.1-2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як було встановлено судом, 07.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ВІВАТ" звернулося до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (банк) із анкетою-заявою до договору на комплексне банківське обслуговування у АТ «Альфа-Банк» №34829467.

16.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ВІВАТ" звернулось до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» із кредитною заявкою щодо укладення додаткового договору про надання кредиту у формі овердрафт та заставу майнових прав на грошові кошти, розміщені на поточному рахунку до договору на комплексне банківське обслуговування №34829467 від 07.12.2020.

24.12.2021 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ВІВАТ" (клієнт) було укладено додатковий договір про надання кредиту у формі овердрафт та заставу майнових прав на грошові кошти, розміщені на поточному рахунку, №MBOVO2021139 до договору на комплексне банківське обслуговування №34829467 від 07.12.2020, відповідно до п.1. якого банк, в порядку та на умовах визначених цим договором овердрафту та договором, зобов`язується надати клієнту кредит у формі овердрафт, а клієнт зобов`язується сплатити проценти за користування овердрафтом, виконати інші умови цього договору овердрафту та повернути банку заборгованість за овердрафтом у строки, встановлені цим договором овердрафту.

Проаналізувавши відносини, які склались між сторонами по справі, суд зазначає, що за своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем є кредитним договором.

При цьому, сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст.ст. 205, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та ст.ст. 179, 180 Господарського кодексу України, він вважається укладеним.

Таким чином, укладений Кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України, статтями 11, 202, 509 ЦК України і відповідно до статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Свої зобов`язання за Кредитним договором позивач виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 2 500 000,00 грн.

Згідно умов Кредитного договору дата повернення овердрафту 23 грудня 2022 року (включно).

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як свідчать матеріали справи, ані у встановлений Кредитним договором строк, ані станом на час прийняття цього рішення по справі відповідач свій обов`язок щодо повернення кредиту та оплати процентів за користування кредитом у повному обсязі не виконав, що підтверджується банківськими виписками по рахункам відповідача.

Як вбачається з вказаних виписок та розрахунку заборгованості, перевіреного судом, у відповідача наявна заборгованість перед позивачам за Кредитним договором у загальному розмірі 2 647 914,62 грн., з яких: заборгованості за кредитом у розмірі 1 985 008,72 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 662 905,90 грн.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до вимог ст.13, ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних чи допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх обов`язків по своєчасному та у повному обсязі поверненню кредиту, сплаті процентів за користування відповідним кредитом згідно з умовами спірного Кредитного договору.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 2 647 914,62 грн., з яких: заборгованості за кредитом у розмірі 1 985 008,72 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 662 905,90 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який наразі продовжено.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до вимог статті 195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно з ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладеною.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України", no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, "Папазова та інші проти України", no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

У статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії").

Водночас, у місті Харкові періодично оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя, працівники апарату суду, а також представники сторін мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).

Разом з цим, правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Судом, в межах наданих йому повноважень, задля створення належних умов для надання сторонами доказів та забезпечення сторонам реалізації їх процесуальних прав, неодноразово відкладались судові засідання по справі.

Також з метою всебічного, повного та об`єктивного вирішення спору судом було витребувано ряд документів, надання яких потребувало додаткового часу.

За таких обставин, задля належного виконання завдань господарського судочинства, з метою всебічного, повного та об`єктивного вирішення спору, задля забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист, приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля ефективної реалізації сторонами своїх процесуальних прав, а також враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 195 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробташ" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробташ" (61103, м. Харків, вул. Дерев`янка, 1; код ЄДРПОУ: 34829467) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за кредитом у розмірі 1 985 008 (один мільйон дев`ятсот вісімдесят п`ять тисяч вісім) грн. 72 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 662 905 (шістсот шістдесят дві тисячі дев`ятсот п`ять) грн. 90 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 31 774 (тридцять одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн. 98 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "15" жовтня 2024 р.

Суддя Т.О. Пономаренко