Рішення

від 09.10.2024 по справі 926/1386/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

09 жовтня 2024 року Справа № 926/1386/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик С.М., за участю секретаря судового засідання Петровської В.С., розглянувши справу №926/1386/24

За позовом Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, м.Львів, вул.Клепарівська, б.20)

в інтересах держави в особі:

1) Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м.Київ, вул.Володимирська, б.26)

2) ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 )

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Роднічок" (60321, Чернівецька обл., Новоселицький р-н., вул.Індустріальна, б.4)

Про стягнення коштів за поставлений товар неналежної якості та штрафу у сумі 416160,00 грн

За участю представників:

Від прокурора: Покора К.В.

Від позивача 1: Рибак І.І. представник (довіреність від 14.07.2022р.)

Від позивача 2: ОСОБА_1 представник (посвідчення НОМЕР_2 від 07.02.2023р.)

Від відповідача: ОСОБА_2 представник (наказ №54-к від 29.12.2023р.)

Судове засідання проведене в режимі відеоконференції в системі відеоконференцзв`язку «EasyCom».

В С Т А Н О В И В :

Львівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону звернулася до Господарського суду Чернівецької області в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Роднічок" сплачених коштів за поставлений товар неналежної якості у сумі 346800,00 грн та штрафу у розмірі 20% вартості поставлених неякісних товарів у сумі 69360,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Роднічок" укладено два однотипні договори: №45/06/123-22 від 14.04.2022р. та №50/06/153-22 від 12.05.2022р. про закупівлю товарів (малих піхотних лопат) за державні кошти для виконання заходів із забезпечення національної безпеки та оборони.

На виконання умов договорів відповідач поставив позивачу - 2 лопати піхотні, згідно видаткових накладних №128 від 24.04.2022р. та №150 від 24.05.2022р. на загальну суму 1500000,00 грн, за які останній розрахувався в повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями №1859 від 19.04.2022р., №1971 від 25.04.2022р., №2262 від 16.05.2022р., №2325 від 25.05.2022р.

Проте, під час використання товару, поставленого відповідачем, встановлено його неякісний стан та неможливість використання у бойових умовах, що підтверджено технічним звітом Національного університету "Львівська політехніка", що стало підставою для звернення позивача - 2 до відповідача з вимогою про заміну лопат неналежної якості, яка залишена без відповіді.

Відповідно до Закону України "Про Державну прикордонну службу України" Державна прикордонна служба є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону, є органом, який фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, а ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) є бюджетною неприбутковою установою, яка входить до складу Державної прикордонної служби України і також фінансується з Державного бюджету України.

З урахуванням того, що спори, які виникають внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договорами укладеними з підрозділами Державної прикордонної служби України призводять до порушення інтересів держави у сфері оборони та економічної безпеки прокурор звернувся до суду в інтересах держави, в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення з відповідача сплачених коштів за поставлений товар неналежної якості у сумі 346800,00 грн та штрафу у розмірі 20% вартості поставлених неякісних товарів у сумі 69360,00 грн.

21.05.2024 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви, які відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 року за вх.№1386 передано судді ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 22.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справ на 11.06.2024 року.

10.06.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№1689), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що між ним і позивачем - 2 дійсно укладено договори на поставку лопат, умови договорів виконані сторонами, проведено розрахунок, складені акти звірки розрахунків, претензій щодо якості продукції при її отримані від військової частини не надходило, звіт Національного університету "Львівська політехніка" щодо якості товару не може бути доказом у справі; пунктом 3.2 договорів сторони чітко узгодили, як здійснюється приймання товару; відповідно до "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" №П-7 від 25.04.1966р. замовник зобов`язаний був повідомити відповідача про виявлені недоліки в якості товару, викликати продавця для складання двостороннього акту, який би засвідчив обставини та перелік конкретних невідповідностей товару за якістю.

До початку судового засідання від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника (вх.№1704).

Ухвалою суду від 11.06.2024 року відкладено судове засідання на 26.06.2024 року.

14.06.2024 року від позивача - 2 надійшла відповідь на відзив (вх.№1727), в якій він не погоджується з доводами відповідача, посилаючись на те, що товар було прийнято без відповідних документів, які б підтверджували його якість у зв`язку з тим, що зволікання під час укладення договорів та закупівлі відповідного виду товару для потреб Збройних Сил України у зв`язку з повномасштабним вторгненням росії у лютому 2022 року та їх стратегічному розгортанню, коли постала гостра потреба щодо виконання заходів з інженерного забезпечення органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України (створення, облаштування фортифікаційних споруд тощо), могли спричинити ряд негативних наслідків, пов`язаних із збереженням життя та здоров`я особового складу.

Проте, під час використання прикордонними підрозділами отриманого товару було виявлено його неякісність та повідомлено постачальника, щодо заміни товару. З урахуванням того, що відповідач не відреагував на повідомлення позивача - 2 про заміну товару, останній звернувся до Національного університету "Львівська політехніка" за виготовленням технічного звіту щодо якості лопат малих піхотних отриманих за договорами, а пізніше відмовився від договорів та вимагає повернення коштів за неякісний товар та у відповідності до вимог п.8.3 договорів сплати штрафу.

17.06.2024 року від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх.№1734), згідно якої останній заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на наступне.

Законодавство передбачає можливість пред`явлення вимоги у зв`язку з недоліками товару не тільки за результатами приймання-передачі останнього, а й під час його експлуатації. Інструкція на яку посилається відповідач не застосовується, як підстава для звільнення постачальника від обов`язку доводити, що дефекти товару виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації або зберігання виробу.

24.06.2024 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№1800), з яких вбачається, що останній не погоджується з доводами прокурора, посилаючись на те, що технічний звіт не носить характеру експертного дослідження і стосується лише зразків наданих замовником дослідження, отже він є неналежним доказом.

Ухвалою суду від 24.06.2024 року за усним клопотанням позивача - 2 здійснено перехід в загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 10.07.2024 року.

01.07.2024 року від позивача-2 надійшло клопотання про долучення доказів (вх.1877), в якому останній просить долучити до матеріалів справи копії електронної книги реєстрації договорів за 2022-2023 роки та копії листів звернень до науково-дослідних експертних установ з проханням провести дослідження лопат малих піхотних з держаком і відповіді цих установ.

08.07.2024 року представником відповідача через систему Електронний суд подано клопотання про долучення доказів (копію Технічних умов. Лопати від 05.05.2023р. (вх.№1972)).

Ухвалою суду від 10.07.2024 року відкладено підготовче засідання на 26.08.2024 року.

18.07.2024 року від позивача - 1 надійшли заперечення на відзив (вх.№ 2111), в яких він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що про неякісний товар Адміністрації Державної прикордонної служби України стало відомо після надходження скарг з прикордонних підрозділів, яким він був переданий з метою використання його у бойових умовах, про що повідомлено Військову частину НОМЕР_1 , яка і звернулась до відповідача з вимогою замінити неякісний товар. Положення Інструкції П-7 до відносин сторін не можуть застосовуватись так, як існує Закон України Про оборонні закупівлі який є спеціальним для оборонних закупівель та має вищу силу над Інструкцією П-7. Невиконання відповідачем умов, щодо заміни неякісного товару дає підстави замовнику відмовитись від виконання договору та вимагати повернути кошти, які були сплачені за товар, що і було зроблено стороною договору.

Ухвалами суду від 19.07.2024 року та 22.07.2024 року задоволено клопотання представників позивача - 1 та позивача - 2 (вх.вх.№1890, 1899) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду, з використанням власних технічних засобів та через систему відеоконференцзв`язку ЄСІТС на офіційному веб порталі Судова влада України.

07.08.2024 року від позивача - 2 надійшло клопотання про визнання доказу недопустимими (вх.№2024), а саме, долучену відповідачем до матеріалів справи копію Технічних умов. Лопати розроблених ТОВ СПАРТА 2022 від 05.05.2023р. як доказ у справі, визнати неналежним доказом, оскільки не стосуються предмету доказування.

09.08.2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№2364), у зв`язку із допущеною технічною помилкою при надсиланні даних матеріалів за допомогою системи Електронний суд від 08.07.2024 року (вх.№1972) та просить долучити копію Технічних умов. Лопати, розроблені ТОВ БК Роднічок від 17.03.2022 року.

12.08.2024 року представником позивача - 2 надіслано заперечення на клопотання відповідача про долучення доказів, а саме: Технічних умов. Лопати, які розроблені ТОВ БК Роднічок від 17.03.2022 року (вх.№2368), посилаючись на те, що дані технічні умови складено без дотримання вимог та положень Настанови щодо типової побудови, викладення, оформлення, позначення, прийняття та надання чинності (СОУ КЗПС 74.9-02568182-003:2016), вони не містять знаку перевірки на відповідність законам України та нормативно-правовим актам, а відтак є неналежним доказом у справі.

Від керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх.№2152).

26.08.2024 року судове засідання не відбулось, у зв`язку із повітряною тривогою та відкладено підготовче засідання на 09.09.2024 року.

Ухвалою від 09.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.09.2024 року.

У зв`язку з оголошеною повітряною тривогою по всій території України судове засідання призначене на 26.09.2024 року не відбулося та ухвалою суду від 26.09.2024 року повідомлено сторін про його відкладення на 01.10.2024 року.

В судовому засіданні, 01.10.2024 року суд заслухав вступне слово учасників процесу та перейшов до з`ясування обставин і дослідження доказів, у зв`язку із браком часу у судовому засіданні оголошено перерву до 09.10.2024 року, про що представники сторін повідомленні належним чином.

В судовому засіданні, 09.10.2024 року після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів.

Прокурор наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, представники позивачів підтримали позовні вимог та просили їх задовольнити.

В свою чергу уповноважений представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмовому відзиві на позов та додаткових поясненнях.

Слід зазначити, що при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997p. і набула чинності в Україні 11.09.1997p.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж "розумного строку" цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Заслухавши представників сторін та прокурора, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

В С Т А Н О В И В :

14.03.2022 року у зв`язку із службовою необхідністю, з метою виконання заходів з інженерного забезпечення Адміністрація Державної прикордонної служби України зобов`язала Кінологічний навчальний центр державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_1 ) організувати та провести закупівлю засобів інженерного озброєння за державні кошти (том 1 а.с.47).

Згідно довідки-погодження щодо закупівлі майна для потреб Державної прикордонної служби найбільш економічно вигідною ціною закупівлі є лопата мала піхотна за кодом ДК 021:2015 - "44510000-8" "Знаряддя" КЕКВ 2210 КПКВ 1002030 загальний фонд (том 1 а.с.13, 32).

Між Кінологічним навчальним центром державної прикордонної служби України Військовою частиною НОМЕР_1 (далі замовник, позивач - 2, Військова частина НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Роднічок" (далі - постачальник, відповідач, товариство) укладено два договори №45/06/123-22 від 14.04.2022 року (том 1 а.с.29-31) та №50/06/153-22 від 12.05.2022 року (том.1 а.с. 10-12) про закупівлю товарів за державні кошти, а саме: малих піхотних лопат у кількості 10000 штук на загальну суму 1500000,00 грн (далі договори).

Згідно з пунктом 1.1 вказаних договорів замовник закуповує у постачальника товар, а саме: лопати малі піхотні з держаком для виконання заходів із забезпечення національної безпеки та оборони (далі товар) в кількості і за цінами згідно з специфікацією підписаної обома сторонами, яка додається до договору і є невід`ємною його частиною.

Сторонами підписано специфікації до обох договорів, згідно яких найменування товару Лопата мала піхотна (з держаком), код за ДК 021:2015 - 44510000-8 "Знаряддя" (том 1 а.с.12-а, 31-а).

Пунктом 1.2 договорів передбачено, що постачальник зобов`язується поставити замовнику товар належної якості в кількості і за цінами згідно із специфікацією, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити вартість даного товару.

Відповідно до пункту 3.1 договорів якість товару повинна відповідати вимогам діючих державних стандартів до нової продукції, відображених у специфікації до цього договору та підтверджуватись відповідними документами (сертифікатами, свідоцтвами, паспортами, посвідченнями). Пред`явлення документів про якість та гарантійний термін експлуатації на кожну партію товару є обов`язковим.

Згідно з пунктом 3.2 договорів приймання товару здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції за кількістю №П-6 від 15.06.1965 року та Інструкції про порядок приймання продукції за якістю №П-7 від 25.04.1966 року та особливим умовам постачання кожного конкретного найменування товару з доповненнями та змінами, які внесені до них нормативними актами України, а також тими, які будуть прийняті з цього питання замість вищезгаданих.

У відповідності до пункту 3.3 договорів при виявленні замовником невідповідності якості або кількості отриманого товару даним відвантажувальних документів або документам про якість даного товару постачальник за свій рахунок здійснює допоставку товару або заміну його на товар належної якості, в іншому випадку даний товар не враховується при взаєморозрахунках.

Відвантаження та доставка товару проводиться за адресою: АДРЕСА_2 , згідно зі специфікацією, транспортом постачальника, в термін до 16 календарних днів з дня укладення договору, але не пізніше 25 травня 2022 року (термін дії воєнного стану в Україні) (п.4.1 договорів).

За умовами п.4.3 договорів замовник має право відкласти приймання товару за кількістю і якістю, доки постачальник не надасть документи, що підтверджують якість та кількість поставленого товару.

Тара/пакування товару під час транспортування і гарантійного терміну зберігання/експлуатації мають гарантувати його цілісність і схоронність без погіршення якості (п.5.1 договорів).

Порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 6 договору, так ціна становить 750000,00 грн, в тому числі ПДВ 125000,00 грн, платником та одержувачем є замовник, ціни зазначаються в специфікації, розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати на підставі рахунку в обсязі 30% включно з умовою повернення постачальником після закінчення строку, визначеного у п.4.1 договору, невикористаних сум попередньої оплати (авансового платежу) замовником. Оплата решти вартості товару, що зазначена в специфікації здійснюється замовником за фактично поставлену кількість товару із наданням підтверджуючих документів (видаткових накладних) в термін до 10 робочих днів (п.п.6.1-6.4 договорів).

Пунктом 7.1 договорів передбачено, що постачальник зобов`язаний представити товар у розпорядження замовника разом з усіма документами, потрібними для його отримання на умовах цього договору.

За умовами пункту 8.3 договорів за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів постачальник сплачує штраф у розмірі 20% вартості неякісних товарів.

Пунктом п.9.1 договорів визначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або неповне невиконання виконання обов`язків за цим договором, якщо вони трапились внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Оголошений 24.02.2022 року воєнний стан не вважається форс-мажорною обставиною на тій території України, де на момент укладення договору не ведуться активні бойові дії.

Сторони можуть бути звільненні від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків за цим договором, якщо доведуть, що воно викликане перешкодою поза контролем, якому навіть уважна сторона не могла б запобігти і виникла після укладення цього договору. Документом, що підтверджує наявність форс-мажорних обставин, є довідка видана відповідним Уповноваженим органом України (п.9.2 договорів).

Згідно із п.11.1 договорів, договір набирає чинності з дня його підписання та діє до завершення воєнного стану, а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань.

Зі змісту специфікації до договору №45/06/123-22 та договору №50/06/153-22 товар, який підлягає постачанню є лопата мала піхотна у кількості 5000 одиниць по кожній.

У відповідності до вимог договорів відповідач виставив позивачу-2 рахунки на оплату (том 1 а.с.14, 33, 38-39).

Згідно з видатковими накладним №128 від 24.04.2022 року до договору №45/06/123-22 та №150 від 24.05.2022 року до договору №50/06/153-22 постачальником поставлено замовнику товар у кількості 10000 лопат малих піхотних (том 1 а.с.36-37).

Військовою частиною, згідно платіжних доручень: №1859 від 19.04.2022 року, №1971 від 25.04.2022 року, №2262 від 16.05.2022 року, №2325 від 25.05.2022 року перераховано на рахунок постачальника кошти у сумі 1500000 грн (том. 1 а.с.98-99).

Після отримання товару від постачальника замовник передав їх до органів охорони державного кордону Східного регіонального управління, що підтверджено накладними №50 від 26.04.2022р., № 69 від 11.05.2022р., №71 від 19.05.2022р., № 73 від 19.05.2022р., № 87 від 19.06.2022р., № 2022/ІС-181 від 26.12.2022р., №23-229 від 11.01.2023р. (том 1 а.с.40-46).

Під час використання зазначеного майна прикордонними підрозділами до Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшли скарги від органів державного кордону на його неякісний технічний стан та неможливість використання у бойових умовах, про що складено акти комісійної перевірки якості матеріальних засобів (том 1 а.с.62-65, 67-68).

Згідно розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України до військової частини НОМЕР_1 на підставі актів приймання-передачі повернуто 2312 лопат на суму 346800 грн (том 1 а.с.57-61, 69-70).

Для визначення якості лопат малих піхотних Військова частина НОМЕР_1 в січні 2024 року звернулася до Волинського науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС, до Закарпатського науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС України, до Хмельницького науково-дослідного експертного криміналістичного центру МВС України та до Національного університету "Львівська політехніка" з проханням провести дослідження згідно державних стандартів України "8973:2020 Лопати. Технічні умови (з визначення типу сталі металевих частин) лопат малих піхотних з держаком" (том 1 а.с.76, том 2 а.с.107-110).

Згідно листів Волинського НДЕКЦ МВС (від 27.02.2024р.), Закарпатського НДЕКЦ МВС (від 08.02.2024р.) та Хмельницького НДЕКЦ МВС (від 13.02.2024р.) проведення дослідження не є можливим у зв`язку з відсутністю необхідного обладнання.

Національний університет "Львівська політехніка" на звернення військової частини провів дослідження та виготовив технічний звіт "Визначення властивостей лопат малих піхотних", яким встановлено, що міцність металу закуплених у ТОВ "Будівельна компанія "Роднічок" лопат малих піхотних становить 60-70 Н/М, тобто є нижчою у 2.3-2.7 рази від встановлених ДСТУ "8973:2020 Технічних умов" (том 1 а.с.71-75).

17.02.2024 року Кінологічний навчальний центр державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_1 ) звернувся листом до ТОВ "Будівельна компанія "Роднічок" з проханням провести заміну лопат малих піхотних (з держаком) в кількості 2312 шт. на лопати малі піхотні (з держаком) належної якості, які будуть відповідати вимогам для розробки тяжких ґрунтів у районах проведення бойових дій, який був залишений відповідачем без реагування (том 1 а.с.77).

03.04.2024 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону листом з проханням вирішити питання щодо можливості здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді шляхом подання позовної заяви в її інтересах, посилаючись на те, що є бюджетною неприбутковою установою та відсутністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору (том 1 а.с. 92-93).

23.04.2024 року Львівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону повідомила ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військову частину НОМЕР_1 ) про наявність підстав для звернення до суду з позовною заявою в його інтересах (том 1 а.с.91, 97).

26.04.2024 року Кінологічний навчальний центр державної прикордонної служби України звернувся до ТОВ "Будівельна компанія "Роднічок" з претензією, в якій повідомив, що у зв`язку з невиконанням постачальника вимоги щодо заміни неналежної якості товару він змушений відмовитись від виконання договорів та вимагає повернення коштів, які були сплачені за товар неналежної якості в сумі 346800 грн та сплату штрафу у відповідності до п.8.3 договорів №45/06/123-22 від 14.04.2022 року та №50/06/153-22 від 12.05.2022 року в сумі 69360 грн (том 1 а.с.94-95).

Станом на день подання позову відповідачем відповідь на претензію не надано, кошти не повернуто.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору не замінив неякісний товар, під час приймання товару, постачальником не надано жодних документів (сертифікатів, свідоцтв, паспортів чи посвідчень), які б підтверджували якість поставленого товару, а відтак останній повинен повернути кошти за товар неналежної якості у сумі 346800,00 грн та сплатити штраф в сумі 69360,00 грн.

Позивач - НОМЕР_3 - Адміністрація Державної прикордонної служби України підтримала вимоги прокуратури та просила їх задовольнити, з підстав викладених у письмових запереченнях на відзив. В свою чергу позивач - 2 Військова частина НОМЕР_1 підтримує вимоги прокурора в повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях.

Відповідач у свою чергу заперечує проти позову, посилаючись на те, що договори укладені між позивачем-2 та відповідачем виконані в повному обсязі, позивач-2 в порушенням умов договору не повідомив його про виявлені недоліки, не складено двосторонній акт про виявлені недоліки, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У статті 1311 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру").

Частинами першою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За умовами частини першої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Судом враховується, що у рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи №1604(2003) від 27.05.2003р. "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19.09.2012р. на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

На сьогодні однозначною є практика Європейського суду з прав людини, який відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Європейський суд з прав людини у низці справ роз`яснював, що одна лише участь ("активна" чи "пасивна") прокурора або іншої особи рівнозначної посади може розглядатися як порушення пункту першого статті 6 Конвенції (рішення у справі "Мартіні проти Франції").

Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони відчуття нерівності (рішення у справі "Кресс проти Франції"). Принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні пункту першого статі 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції", рішення у справі "Нідерест-Хубер проти Швейцарії").

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009р. у справі "Менчинська проти Росії").

Між тим Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Отже, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Як вже було зазначено вище, Кінологічний навчальний центр державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону з листом від 03.04.2024 року про захист інтересів держави у його особі у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору та необхідністю стягнути бюджетні кошти сплачені за товар неналежної якості.

На звернення військової частини Львівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону 23.04.2024 року повідомила про наявність підстав для звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ).

Згідно ст.ст.1, 6 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" на Державну прикордонну службу покладаються завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні. Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має в своїй структурі, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону - Адміністрація Державної прикордонної служби України та органи охорони державного кодону, зокрема прикордонні загони.

У відповідності до вимог ч.1 ст.27, ч.2 ст.28 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" - фінансування діяльності Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законодавством; Забезпечення озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами прикордонних загонів та загонів морської охорони, залучених відповідно до закону відповідними органами військового управління Збройних Сил України до прикриття державного кордону України, ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту на державному кордоні України, міжнародного збройного конфлікту, відсічі збройній агресії проти України, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням викладеного вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) є бюджетною установою, яка входить до складу Державної прикордонної служби України і утримується за рахунок коштів Державного бюджету, його основні обігові кошти є власністю держави та перебувають у сфері управління Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Таким чином, суд приходить висновку, що прокурор правомірно та в межах своїх повноважень звернувся із позовною заявою в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст.20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до абз.2 п.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Частиною 1 цієї статті встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частиною 7 визначено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

В силу ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, аналогічна норма міститься і в ст.626 цього ж кодексу.

Відповідно до норм статей 6 та статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч.4 цієї статті сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст.193 ГК України.

Як встановлено судом, на виконання розпорядження позивача-1 між позивачем-2 та відповідачем укладено два договори №45/06/123-22 від 14.04.2022 року та №50/06/153-22 від 12.05.2022 року про закупівлю малих піхотних лопат у кількості 10000 штук на загальну суму 1500000,00 грн за державні кошти.

Відповідачем виставлено позивачу-2 рахунки на оплату та згідно видаткових накладних №128 від 24.04.2022 року до договору №45/06/123-22 та №150 від 24.05.2022 року до договору №50/06/153-22 постачальником поставлено замовнику 10000 лопат малих піхотних, а замовником в свою чергу проведено розрахунок на загальну суму 1500000 грн, що підтверджено платіжними дорученнями №1859 від 19.04.2022 року, №1971 від 25.04.2022 року, №2262 від 16.05.2022 року, №2325 від 25.05.2022 року.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із частинами 1, 4, 5 статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

За визначенням п.1, ч.1 п.2 ст.673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно до п.1 ст.688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений,- в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Статтею 674 ЦК України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Чинним законодавством врегульовано порядок приймання товару за якістю. Таким нормативним актом є "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості", затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року №П-7 (надалі Інструкція П-7). Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 року №1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України, у зв`язку з чим до спірних правовідносин має бути застосована вказана Інструкція.

Дана Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, іншими для сторін правилами не встановлений інший порядок прийому продукції за якістю.

Аналізуючи умови договорів поставки про закупівлю малих піхотних лопат №45/06/123-22 від 14.04.2022 року та №50/06/153-22 від 12.05.2022 року, суд встановив, що сторони перебачили умови, які передбачають певні правила приймання поставленої відповідачем позивачу продукції щодо якості, а саме: п.3.2 договорів - приймання товару здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції за кількістю №П-6 від 15.06.1965 року та Інструкції про порядок приймання продукції за якістю №П-7 від 25.04.1966 року, а тому логічним є висновок, що позивач-2 приймаючи продукцію за якістю, поставлену відповідачем має дотримуватися саме положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7.

На підтвердження поставки неякісного товару прокурор та позивачі посилаються на технічний звіт Національного університету "Львівська політехніка", підписаний науковим керівником випробувальної лабораторії СОІМ, професором кафедри МІМ, доцентом, д.т.н.Тростянчином Андрієм, за результатом дослідження пред`явленого товару, виявилося: що міцність металу закуплених у ТОВ "Будівельна компанія "Роднічок" лопат малих піхотних становить 60-70 Н/М, тобто є нижчою у 2.3-2.7 рази від встановлених ДСТУ "8973:2020 Технічних умов".

Оцінюючи представленні докази, суд враховує наступне.

Згідно із п.33 Інструкції П-7 акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається у порядку, передбаченому цією Інструкцією якщо інше не передбачено Основними та Особливими умовами постачання, іншими обов`язковими правилами та договором.

В пункті 9 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки продукції має бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, проте не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, якщо інші терміни не встановлені обов`язковими для сторін правилами. Якщо для участі у складанні акта викликається представник виробника (відправника), то до встановленого 5-денного терміну додається час, необхідний для його приїзду.

Пунктом 14 Інструкції П-7 встановлено, що приймання продукції по якості та комплектності здійснюється у точній відповідності до стандартів, технічних умов, Основних та Особливих умов поставки, іншим обов`язковим для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість та комплектність постачаємої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація та т.п.).

Згідно з п.16 цієї Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, які посвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішання з іншою однорідною продукцією.

У пункті 17 Інструкції П-7 встановлено, що в повідомленні про виклик повинно бути вказано: а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий; б) основні недоліки, які виявлені в продукції; в) час, на який призначено приймання продукції по якості; г) кількість продукції неналежної якості.

Згідно абз.3 п.19 Інструкції П-7 представник іногороднього виробника (відправника) зобов`язаний з`явитись не пізніше ніж у триденний строк після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший строк не передбачений в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правил або договорі.

Відповідно до п.20 Інструкції П-7 при неявці представника виготовлювача (відправника) по виклику покупця в установлений строк і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. При відсутності інспекції по якості або бюро товарних експертиз у місці знаходження покупця, при відмові їх виділити представника або неявці його по виклику перевірка проводиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-отримувача, призначеного керівником або заступником керівника із числа осіб, затверджених рішенням комітету профспілки цього підприємства, або в) односторонньо підприємством-отримувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції.

В пункті 29 Інструкції П-7 зазначено, що за результатами приймання продукції за якістю та комплектністю за участю представників, зазначених у пп.19 та 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість та комплектності одержаної продукції. Акт має бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю та комплектністю.

У цьому акті має бути зазначено:

а) найменування одержувача продукції та її адресу;

б) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку та закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, зазначених у пп. 19 та 20 Інструкції П-7, відбулась з порушенням встановлених термінів приймання, в акті повинні бути зазначені причини затримки приймання, час виникнення та усунення;

в) прізвища, ініціали осіб, які брали участь у прийманні продукції за якістю та у складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата та номер документа про повноваження постачальника на участь у перевірці продукції за якістю та комплектності, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;

г) найменування та адреси виробника (відправника) та постачальника;

д) дата та номер телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (відправника) або відмітка про те, що виклик виробника (відправника) Основними та Особливими умовами постачання, інтими обов`язковими правилами чи договором не передбачений;

є) номери та дати договору на постачання продукції, рахунки-фактури, транспортної накладної (коносаменту) та документа, що засвідчує якість продукції;

ж) дата прибуття продукції станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розтину вагона, контейнера, автофургона та інших опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад одержувача;

з) номер та дата комерційного акта (акту, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт був складений при одержанні продукції від органу транспорту;

і) умови зберігання продукції складі одержувача до складання акта;

к) стан тари та упаковки у момент огляду продукції, зміст зовнішнього маркування тари та інші дані на підставі яких можна зробити висновок про те, в чиїй упаковці пред`явлена продукція - виробника або відправника, дата відкриття тари та упаковки. Недоліки маркування, тари та упаковки, а також кількість продукції, до якої належить кожен із встановлених недоліків;

л) під час вибіркової перевірки продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстави вибіркової перевірки (стандарт, технічні умови, Особливі умови постачання, інші обов`язкові правила та договір);

м) за чиїми пломбами (відправника чи органу транспорту) відвантажено та отримано продукцію, справність пломб, відбитки на них; транспортне відправне маркування місць (за документами та фактично), наявність або відсутність пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях;

н) кількість (вага), повне найменування та перерахування пред`явленої до огляду та фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, що підлягає виправленню у виробника або на місці, у тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, зазначеному у документі, що засвідчує її якість. Детальний опис виявлених недоліків та їх характер;

о) підстави, за якими продукція переводиться в нижчий сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов`язкові правила;

д) кількість некомплектної продукції та перелік відсутніх частин, вузлів та деталей та їх вартість;

р) номери стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими проводилася перевірка якості продукції;

с) номер браковщика підприємства-виробника продукції, якщо на продукції такий номер вказано;

т) чи проводився відбір зразків (проб) і куди вони спрямовані;

у) інші дані, за якими, на думку осіб, які беруть участь у прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження неналежної якості чи некомплектності продукції;

ф) висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їхнього виникнення.

Пунктом 30 Інструкції П-7 визначено, що акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь у перевірці якості та комплектності продукції. Особа, не згодна зі змістом акта зобов`язана підписати його із застереженням про свою незгоду та викласти свою думку. В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, має бути зазначено, що цих осіб попереджено про відповідальність за внесення недостовірних даних до акту.

Відповідно до п.31 Інструкції П-7 до акту, складеного у порядку, передбаченому п. 29 цієї Інструкції, повинні бути додані:

а) документи виробника (відправника), що засвідчують якість та комплектність продукції;

б) пакувальні ярлики з тарних місць, у яких встановлені неналежна якість та некомплектність продукції;

в) транспортний документ (накладна, коносамент);

г) документ, що засвідчує повноваження представника, виділеного для участі у прийманні;

ґ) акт складений відповідно до пункту 16 цієї Інструкції;

д) акт відбору зразків (проб) та висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб);

є) інші документи, які можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції.

Відповідно до п.32 Інструкції П-7 акт про неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених у п.20, підп."а", "б" і "в" затверджується керівником підприємства-отримувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання акта.

Відповідно до п.40 Інструкції П-7 претензія, що випливає з постачання неякісної продукції пред`являється одержувачем (покупцем) виробника (відправника, постачальника) в встановлений термін. До претензії про постачання продукції неналежної якості або некомплектною повинні бути додані акт та документи, зазначені в п.31 та 34 цієї Інструкції, якщо їх немає у постачальника.

Отже, акт про фактичну якість, який відповідав би вимогам п.29 Інструкції П-7, повинен був бути складений не пізніше ніж через вісім днів з моменту виявлення недоліків. Матеріали справи свідчать, що в даному випадку такий акт не складений взагалі, а складені лише односторонні акти перевірки в прикордонних загонах, та акти передачі товару Військовій частині НОМЕР_1 , сторона постачальника не була викликана для перевірки неякісності товару та містять лише вимогу позивача - 2 від 17.02.2024 року про заміну неякісного товару, тоді як позивач - 2 звернувся до Національного університету "Львівська політехніка" про проведення дослідження лопат в січні 2024 року, тобто до звернення з листом до відповідача про повідомлення щодо неякісності товару (том 1 а.с.76).

Із змісту наданого прокурором в обґрунтування позовних вимог технічного звіту вбачається, що він не відповідає вимогам Інструкції П-7, а саме: його складено без належного виклику представника відповідача; представники інших підприємств не брали участі у прийманні продукції і перевірці якості продукції; умови зберігання продукції до складення звіту не відображені; не зазначена дата його складання, та інше.

Крім того, у будь-якому разі технічний звіт не може собою замінити акт, який повинен був бути складений замовником (Військовою частиною НОМЕР_1 ) на виконання п.29 Інструкції П-7, оскільки це два окремі докази. За відсутності Акту про фактичну якість товару факт неналежної якості товару не може бути доведений жодним іншим доказом, оскільки сторони в договорі чітко передбачили процедуру фіксації факту неналежної якості товару у відповідності до Інструкції П-7. Позивач процедури фіксації поставки товару неналежної якості, яка обумовлена в договорі, не дотримався.

Щодо тверджень прокурора та позивача - 2 що недотримання порядку встановленого Інструкцією П-7 не позбавляє права на захист порушених прав, суд зазначає що в пункті 3.1 договорів сторонами зокрема узгоджено, що якість товару повинна відповідати вимогам діючих державних стандартів до нової продукції, відображених у специфікації до цього договору та підтверджуватись відповідними документами (сертифікатами, свідоцтвами, паспортами, посвідченнями). Пред`явлення документів про якість та гарантійний термін експлуатації на кожну партію товару є обов`язковим, при цьому в п.1.1 договорів сторони погодили, що замовник закуповує у постачальника товар, в кількості і за цінами згідно з специфікацією підписаної обома сторонами, яка додається до договору і є невід`ємною його частиною.

Як вбачається з матеріалів справи сторони підписали специфікації до договорів №45/06/123-22 від 14.04.2022 року та №50/06/153-22 від 12.05.2022 року, які є невід`ємною частиною договорів, згідно яких найменування товару Лопата мала піхотна (з держаком), код за ДК 021:2015 - 44510000-8 "Знаряддя". Тобто, інших стандартів в договорах не визначено, а зазначено, що товар повинен відповідати вимогам діючих державних стандартів до нової продукції, відображених у специфікації, проте такі дані не ставились замовником під сумнів.

Щодо доводів прокурора та позивача-2 про ненадання відповідачем сертифіката якості на поставлений товар та визнання неналежними доказів, а саме: Технічних умов. Лопати, які розроблені ТОВ БК Роднічок від 17.03.2022 року, суд зазначає наступне.

За змістом ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Як вже було зазначено вище, згідно пункту 3.1 договорів пред`явлення документів про якість та гарантійний термін експлуатації на кожну партію товару є обов`язковим. При цьому, замовник має право відкласти приймання товару за кількістю і якістю, доки постачальник не надасть документи, що підтверджують якість та кількість поставленого товару (п.4.3 договорів).

Факт отримання товару позивачем - 2 не заперечується, доказів прийняття на зберігання товару, відмови від приймання товару та/або його повернення з огляду на відсутність сертифіката якості (відповідності), технічних умов або ж відкладення приймання товару матеріали справи не містять.

Щодо доводів позивача 1 про те, що Закон України Про оборонні закупівлі як нормативний акт який є спеціальним для оборонних закупівель та є актом вищого рівня ніж Інструкція П-7, судом під сумнів не ставиться, проте слід відмітити наступне.

У відповідності до вимог ч.1 ст.8 Закону України Про оборонні закупівлі на яку посилається позивач 1, виконавець державного контракту (договору): 1) поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору); 2) залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель; 3) організовує і проводить передбачені технічною документацією випробування дослідних і серійних зразків (комплексів, систем) озброєння, військової та спеціальної техніки, матеріалів і комплектуючих виробів, крім випробувань державного замовника; 4) забезпечує відповідність товарів, робіт і послуг оборонного призначення обов`язковим вимогам, встановленим державним замовником відповідно до законодавства про технічне регулювання та/або державного контракту (договору); 5) несе відповідальність за якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення, передбачених умовами державного контракту (договору); 6) сприяє здійсненню державним замовником контролю за виконанням державного контракту (договору), у тому числі на окремих етапах його виконання, що не передбачає втручання у виробничу та господарську діяльність виконавця державного контракту (договору); 7) забезпечує можливість здійснення державним замовником контролю якості товарів, робіт і послуг - встановлення їх відповідності вимогам законодавства та умовам державного контракту (договору); 8) подає державному замовнику інформацію про виконання державного контракту (договору) в обсягах та у строки, визначені умовами контракту (договору); 9) у разі потреби подає державному замовнику обґрунтування, необхідні для зміни ціни державного контракту (договору), у тому числі в разі зміни фінансово-економічних умов виконання державного контракту (договору).

Отже, як слідує з вище згаданої статті Закону, на сторону виконавця по договору покладено ряд обов`язків, щодо поставки та зокрема відповідальність за неякісну поставку, проте, в Законі України Про оборонні закупівлі не визначено механізму встановлення такої невідповідності товару, а такий механізм чітко встановлений саме Інструкцією П-7, яку сторони визначили укладаючи договори №45/06/123-22 від 14.04.2022 року та №50/06/153-22 від 12.05.2022 року.

Прокурор та позивачі наполягають на тому, що відповідач був повідомлений про неякісний товар та проведення його заміни, проте, не відреагував на вимогу, однак, обставини щодо повідомлення відповідача щодо виявлення невідповідності якості товару не впливають на висновки суду відносно недотримання позивачем - 2 процедури фіксації поставки товару неналежної якості, яка обумовлена в договорі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що надані прокурором та позивачем -2 докази не є належними та достатніми доказами, у розумінні ст.ст.76-79 ГПК України, щодо поставки неякісної продукції, оскільки Акт, складений у відповідності до п.29 Інструкції П-7, відсутній, а технічний звіт не відповідає встановленим законом вимогам та складений в односторонньому порядку, будь якої експертизи у відповідності до вимог законодавства сторонами не проводилось та питання про її проведення не ставилось.

При цьому, суд зазначає, що недотримання встановленого законом та договором порядку щодо повідомлення відповідача про невідповідність товару умовам договору не позбавляє позивача права на захист порушених прав, проте, вчинення відповідних дій або утримання від їх вчинення оцінюються судом у сукупності з іншими доказами, якими прокурор та позивачі підтверджують свої вимоги, отже позовна вимога про стягнення коштів за поставлений товар неналежної якості в сумі 346800 грн задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання

Враховуючи вищевикладене, суд визнав, що матеріалами справи не підтверджено факту порушення відповідачем зобов`язань за договорами №45/06/123-22 від 14.04.2022 року та №50/06/153-22 від 12.05.2022 року щодо поставки товару належної якості, а відтак і вимога про стягнення штрафу за поставку неякісного товару в сумі 69360,00 грн є необґрунтованою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Всупереч наведеним нормам, відповідачем позовні вимоги спростовані не були.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

З огляду на наведене та враховуючи, що спір був розглянутий судом по суті, суд дійшов висновку, що прокурор не довів та належними доказами не підтвердив порушення інтересів держави, тому суд відмовляє у задоволенні позову прокурора у зв`язку з його необґрунтованістю у повному обсязі.

Згідно вимог статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору залишити за прокурором.

Керуючись статями 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 232, 233, 236 238, 240 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, м.Львів, вул.Клепарівська, б.20) в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м.Київ, вул.Володимирська, б.26) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Роднічок" (60321, Чернівецька обл., Новоселицький р-н., вул.Індустріальна, б.4) про стягнення коштів за поставлений товар неналежної якості та штрафу у сумі 416160,00 грн - відмовити в повному обсязі.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2024 року

Суддя С.М. Гушилик