Рішення

від 04.10.2024 по справі 927/1456/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1456/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги

вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 42086719

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Куп`янський комбінат хлібопродуктів

вул. Слов`янська, буд. 51-Б, с. Кіпті, Козелецький район, Чернігівська область, 17050, код ЄДРПОУ 32200272

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство Харківобленерго,

код ЄДРПОУ 00131954, юридична адреса: вул. Плеханівська, 149, м. Харків, Харківська область, 61037

про стягнення 327 388,78 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Балдинюк М.Ю. (поза межами суду)

від відповідача: Іванченко Д.К. (поза межами суду)

від третьої особи: не прибув

Товариством з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги подано позов до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Куп`янський комбінат хлібопродуктів про стягнення боргу за спожиту електроенергію за період квітень травень 2023 року у розмірі 325 117,42 грн, 3% річних у сумі 2271,36 грн.

Дії суду щодо розгляду справи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями справу призначено до розгляду суддею Демидовою М.О.

Ухвалою суду від 03.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №927/1456/23, постановлено здійснювати розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у справі.

27.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач щодо позовних вимог заперечує у повному обсязі. Відзив долучено судом до матеріалів справи.

28.11.2023 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 28.11.2023, мотивоване складністю справи.

Ухвалою суду від 04.12.2023 вирішено розгляд справи № 927/1456/23 здійснювати у порядку загального провадження, підготовче засідання призначено на 20.12.2023.

14.12.2023 надійшла відповідь на відзив, яка долучена судом до матеріалів справи.

20.12.2023 підготовче засідання не відбулося з технічних причин, про що складено Акт №137-23 від 20.12.2023 про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку. Ухвалою суду від 20.12.2023 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 24.01.2024.

Підготовче засідання 24.01.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидової М.О.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидової М.О., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2024, на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 29.01.2024, справу № 927/1456/23 передано на розгляд судді Моцьору В.В.

Ухвалою суду від 02.02.2024 справу № 927/1456/23 прийнято до розгляду у складі судді Моцьора В.В., підготовче засідання призначено на 29.02.2024.

28.02.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

29.02.2024 суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив клопотання відповідача, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 28.03.2024.

28.03.2024 суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив клопотання відповідача, відклав підготовче засідання на 25.04.2024.

25.04.2024 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи.

25.04.2024 суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив клопотання позивача, відклав підготовче засідання на 14.05.2024.

14.05.2024 від позивача до суду надійшли пояснення по справі та заява про залучення Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПОУ 00131954) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою від 14.05.2024 суд задовольнив заяву позивача про залучення третьої особи; залучив Акціонерне товариство «Харківобленерго» (код ЄДРПОУ 00131954) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; відклав підготовче засідання на 05.06.2024.

04.06.2024 від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи.

05.06.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 31.07.2024.

31.07.2024 суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив клопотання позивача, відклав розгляд справи на 20.08.2024.

20.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 11.09.2024.

06.09.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи.

11.09.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку з терміновою відпусткою судді Моцьора В.В. Ухвалою від 10.09.2024 суд повідомив сторін про те, що судове засідання відбудеться 04.10.2024.

11.09.2024 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи.

04.10.2024 суд розглянув справу по суті та проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Савенкова проти України» від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України» від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Разом з цим, на підставі Указів Президента України починаючи з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану.

Згідно з ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ. По можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження. Виважено підходити до встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Позиції учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №260Х про постачання електричної енергії споживачу від 26.07.2021 в частині своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії за розрахункові періоди квітень травень 2023 року.

Відповідач вважає позов необґрунтованим та повністю заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що з 25.02.2022 Куп`янська міська територіальна громада Харківської області та населені пункти, що входять в дану громаду, перебували в окупації, що підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за №75 від 25.04.2022. Підприємство не споживало електроенергію з 27.02.2022 до цього часу, у зв`язку з призупиненням діяльності підприємства, значним пошкодженням майна підприємства, що унеможливлює його використання за цільовим призначенням та постійними обстрілами громади, що є небезпечним для ведення підприємницької діяльності. На території Елеватора підприємства відповідача (місце розташування: Харківська область, Купянский р-н, с Курочкіно, вул. Залізнична, буд. 2) базувалася Військова частина № НОМЕР_1 Збройних Сил України, яка можливо використовувала електроенергію (в період визволення Харківської області від окупації російської федерації) (ЕІС-код точки обліку: 62Z1007775441525). Відповідач звертався до Куп`янської районної військової адміністрації, де просив компенсувати використану електроенергію військовою частиною.

Позивач у відповіді на відзив повідомив, що нарахування за спожиту електричну енергію, які були здійснені відповідачеві, є належними, оскільки вони здійснені на підставі даних, отриманих від оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», як адміністратора комерційного обліку, іншого варіанту нарахування не передбачено законодавством. Позивач наразі не має законодавчої можливості для перевірки даних щодо перебування на час спірного періоду військових формувань ЗСУ у приміщенні відповідача. Крім того, з Постачальника електричної енергії, навіть за таких умов, не знято зобов`язань щодо оплати за куплену для споживачів електричну енергію і зобов`язань з оплати за розподіл та передачу споживачам електричної енергії. Також, не встановлено будь-яких пільг чи скасувань відповідальності за несвоєчасну оплату учасникам ринку електричної енергії за куплену електричну енергію, за розподіл та передачу електричної енергії. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів про звернення у спірний період до Постачальника та Оператора системи розподілу з заявою про дострокове розірвання Договорів або остаточне припинення користування електроенергією. Відповідач у липні 2023 року звернувся до позивача з клопотанням щодо розстрочення грошових зобов`язань по сплаті заборгованості у сумі 302 662,59 грн за розрахунковий період квітень 2023 року. І тільки у серпні 2023 року звернувся із заявою щодо припинення дії Договору. Договір було розірвано 05.09.2023.

У додаткових поясненнях відповідач зазначає, що згідно з відповіддю АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» на адвокатський запит представника відповідача постачання електричної енергії до тимчасово окупованих Куп`янської міської територіальної громади та Кіндратівської сільської громади, де розташовані об`єкти Споживача, у період окупації не здійснювалось з 25.04.2022 по 12.10.2022. За період з березня 2022 року по березень 2023 року розподіл електричної енергії не проводився, оскільки Споживачем звіти не надавались та контрольні огляди засобу комерційного обліку не виконувались. Постачання електроенергії відновилося з 12.10.2022 у зв`язку із звільненням території з окупації.

Відповідно до відповіді ВЧ № НОМЕР_1 на адвокатський запит представника відповідача у період з 26.09.2022 по 31.03.2023 на території підприємства базувалась ВЧ № НОМЕР_1 ЗСУ. Враховуючи той факт, що зняття показників лічильника відповідача представниками АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» було здійснено у квітні 2023 року, а електроенергія споживалась військовою частиною з 26.09.2022 по 31.03.2023, тобто, протягом тривалого 6-місячного строку, а тому твердження позивача про те, що саме відповідачем було спожито електроенергію, і обсяг електроенергії у розмірі 79116 кВт*год було спожито саме за квітень 2023 року, не відповідає дійсності. Доказів споживання поставленої електроенергії саме ТОВ «Куп`янський КХП» позивачем не надано.

Крім того, у Актах позивача обсяги нарахування е/е не відповідають ЕІС-коду лічильника, з якого були зняті показання, складені невірно, а отже розрахунки позивача є необґрунтованими.

Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.07.2023 працівника ТОВ «Куп`янський КХП» визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 111-1, ст. 111-2 Кримінального кодексу України. Даним вироком встановлено, що не пізніше кінця липня 2022 року, у ОСОБА5, який перебував на території тимчасово окупованого м. Куп`янська Харківської області, виник злочинний умисел, направлений на пособництво державі-агресору РФ.

Позивач у письмових поясненнях підтримує свою позицію, викладену у відзиві на позов та зазначає, що відповідачем не доведено та не надано жодного доказу, які б свідчили про наявність обставин для звільнення відповідача від обов`язку здійснити оплату за фактично відпущену позивачем електричну енергію за спірний період відповідно до даних комерційного обліку відповідача.

Третя особа в письмових поясненнях підтримує позовні вимоги позивача та повідомляє, що згідно з фактичними (звітними) обсягами купівлі електричної енергії постачальником АТ "Харківобленерго" за заявлений позивачем період відповідачу надано послуги з розподілу електричної енергії обсягом: за квітень 2023 року: 79 116 кВт*год; за травень 2023 року: 4 262 кВт*год. Отже, обсяг розподіленої електричної енергії, який передається АТ «Харківобленерго» для проведення відповідних розрахунків збігаються з даними вказаними позивачем.

Обставини справи встановлені судом.

26.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Куп`янський комбінат хлібопродуктів» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №260Х (далі - договір).

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору (п.1.1. договору).

Відповідачем підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток №1 до договору) відповідно до змісту якої початок постачання визначено з 01.08.2021.

Також відповідач 26.07.2021 підписав Комерційну пропозицію «Вільна (строкова)» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги».

Згідно з умовами п.2.1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.7 договору, оплата рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Відповідно до п. 4.1 комерційної пропозиції, розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату (акті прийняття-передавання товарної продукції) та на сайті постачальника.

Оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється:

-не пізніше ніж на 1-й день розрахункового періоду 40% від заявленого обсягу;

-не пізніше ніж на 10-й день розрахункового періоду 30% від заявленого обсягу;

-не пізніше ніж на 20-й день розрахункового періоду 30% від заявленого обсягу (п.5.1. комерційної пропозиції).

Обсяги переплат зараховуються для оплати наступних платежів (п.5.2. комерційної пропозиції).

Згідно з п. 6.1 комерційної пропозиції, рахунок на оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії формується постачальником і надається (направляється) споживачу доступними каналами зв`язку, зокрема передбаченими в п.10.6. комерційної пропозиції. Прогнозований обсяг споживання визначається постачальником на підставі відомостей про обсяги прогнозованого споживання електричної енергії наданих адміністратором комерційного обліку (Оператором системи), або розрахованих за допомогою власних програмних ресурсів за середньодобовим споживанням минулих періодів, чи з урахуванням інших відомостей, в тому числі щодо потужності площадок обліку у нових споживачів.

У пункті 7 заяви-приєднання до Договору у розділі «Персоніфіковані дані споживача» зазначено найменування оператора з яким споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, а саме АТ «Харківобленерго».

Рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, до 10 числі місяця наступного за розрахунковим (після отримання звіту споживача про покази засобу обліку постачальником або після отримання постачальником від Оператора системи розподілу даних про обсяги споживання споживача) (п. 6.3 комерційної пропозиції).

Акт приймання-передавання оформлюється постачальником у день формування рахунку за фактично спожиту електричну енергію та/або за вимогою споживача (п. 6.4 комерційної пропозиції).

Пунктом 6.2. договору встановлено, що споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 7.5. договору, якщо за ініціативою споживача необхідно припинити постачання електричної енергії на об`єкт споживача для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, споживач має звернутися до оператора системи.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1. договору).

У пункті 7.1 розділу 7 комерційної пропозиції зазначено, що у разі, якщо споживач порушив терміни (строки) оплати, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, та 3% річних від суми боргу. санкції сплачуються споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення на розрахунковий рахунок для оплати пені.

Договір на умовах даної комерційної пропозиції починає діяти з першого дня розрахункового періоду 01.08.2021, але не раніше дати підписання цієї комерційної пропозиції. Договір укладається на строк 12 календарних місяців та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв`язку з порушенням споживачем умов 5.1. цієї Комерційної пропозиції (п. 9.1 комерційної пропозиції).

За умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний повідомити про це постачальника не пізніше, ніж за 21 день до дати розірвання та сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору (п. 13.3. договору).

У п. 8.2 договору вказано, що припинення електропостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

Відповідно до листа оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» №56к-01/043630 від 05.09.2023 фактичний обсяг розподіленої електричної енергії згідно спірного договору за квітень 2023 року - 79 116 кВтт, за травень 2023 року 4262 кВтт (т.1 а.с.26).

Дані обсяги підтверджені актами АТ «Харківобленерго» про обсяги розподіленої електричної енергії ТОВ «Куп`янський КХП» за квітень 2023 року та травень 2023 року та фактичними (звітними) обсягами купівлі електричної енергії постачальником ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» за квітень 2023 року та травень 2023 року(т.2 а.с.25-30).

На підставі отриманих від АТ «Харківобленерго» даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії, позивачем сформовано Акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 30.04.2023 на загальну кількість спожитої у квітні 2023 року ел.енергії 79 116 кВтт, від 31.05.2023 на загальну кількість спожитої у травні 2023 року ел.енергії 4262 кВтт, а також рахунки за спожиту електроенергію: рахунок № 260Ха за квітень 2023 року на суму 407 767,67 грн; рахунок № 260Ха за травень 2023 року на суму 22 454,83 грн (т.1 а.с.17-18).

Акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки за розрахункові періоди квітень - травень 2023 року направлялися на поштову адресу відповідача 23.06.2023, та були отримані останнім 01.07.2023. (т.1 а.с.19-21).

Позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплати за вищевказаними рахунками.

Станом на 01.04.2023 на особовому рахунку відповідача утворилася переплата на загальну суму 105 105,08 грн, що підтверджено виписками по особовому рахунку позивача (т.1 а.с.27-31). Дані грошові кошти були зараховані позивачем в якості часткової оплати за розрахунковий період «квітень 2023 року».

16.05.2023 позивачем направлено відповідачу попередження про припинення постачання електроенергії за невиконані зобов`язання за договором про постачання електричної енергії споживачу в сумі 302 662,59 грн.

У липні 2023 року відповідач звернувся до позивача з клопотанням за вих.№01/2307 щодо розстрочення грошових зобов`язань по сплаті заборгованості у сумі 302 662,59 грн за розрахунковий період квітень 2023р.(т.1 а.с.113).

Згоди позивача на розстрочення суми заборгованості матеріали справи не містять.

Позивач направив на адресу відповідача претензію №24/6382 від 08.08.2023 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 325 117,42 грн (т.1 а.с.22-25).

У серпні 2023 року відповідач звернувся до позивача із заявою за вих. № 01/2308 щодо призупинення та припинення дії договору про постачання електричної енергії № 260Хвід 26.07.2021(т.1 а.с.115-116).

З урахуванням зазначеної заяви договір про постачання електричної енергії споживачу № 260Х від 26.07.2021 було розірвано 05.09.2023.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків за договором №260Х від 26.07.2021 про постачання електричної енергії споживачу в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електричну енергію за квітень-травень 2023 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідачем заперечується наявність обов`язку зі сплати означеної суми заборгованості, оскільки з 25.02.2022 Куп`янська міська територіальна громада Харківської області перебувала в окупації, підприємство не споживало електроенергію з 27.02.2022 до цього часу, у зв`язку з призупиненням діяльності підприємства, на території Елеватора підприємства відповідача у період з 26.09.2022 по 31.03.2023 базувалася військова частина Збройних Сил України.

На підтвердження зазначеного до матеріалів справи відповідачем надані наступні документи.

-інформація щодо строків перебування населених пунктів в окупації по Куп`янському району Харківської області (лист Куп`янської РДА від 04.10.2022 №60-В);

-наказ директора ТОВ «Куп`янський КХП» від 27.02.2022 №ККХП-11 про призупинення діяльності «Куп`янський КХП» з 27.02.2022;

-заява про вчинення кримінального правопорушення; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення 13.09.2022 відомостей про кримінальне правопорушення, яким встановлено 27.02.2022 порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил або інших відомств російської федерації, що полягали у здійсненні збройного нападу по території за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Сватівська, 49, що призвело до захоплення будівлі ТОВ «Куп`янський КХП»; вирок суду від 18.08.2023 у кримінальній справі №646/2241/23;

-адвокатські запити до АТ «Харківобленерго» та Військової частини НОМЕР_1 ;

-лист-відповідь АТ «Харківобленерго» від 26.07.2023 №06-56К/05-3041 щодо неможливості проведення відключення електропостачання об`єкту ТОВ «Куп`янський КХП», розташованому у с. Гусинка Куп`янського району (зерносховище), оскільки об`єкт знаходиться на території де ведуться активні бойові дії;

-лист-відповідь Куп`янської РВА від 03.10.2023 №2747-В щодо відшкодування використаної електроенергії військовою частиною;

-лист-відповідь Військової частини НОМЕР_1 №3428 від 03.04.2024 про базування у період з 26.09.2022 по 31.03.2023 підрозділу ВЧ НОМЕР_1 на території Елеватора ТОВ «Куп`янський КХП».

Оцінка аргументів та нормативноправове обґрунтування. Висновки суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №311, і безпосередньо договором.

У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Як вище встановлено судом, правовідносини між сторонами у справі щодо постачання електроенергії у квітні-травні 2023 року виникли на підставі договору постачання електричної енергії споживачу №260Х від 26.07.2021.

На виконання умов договору позивачем складено акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень та травень 2023 року, згідно з якими кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за показниками приладів обліку: у квітні 2023 року 79116 кВт*год на суму 407 767,67 грн; у травні 2023 року 4262 кВт*год на суму 22 454,83 грн.

Також, на виконання умов договору позивачем виставлено рахунки відповідачу за спірний період на загальну суму 430 222,50 грн з ПДВ.

Вказані акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки направлялися на адресу відповідача та отримані останнім 01.07.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (п. 10 Постанови Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії в редакції, що діяла на момент виникнення спірний правовідносин).

Пунктом 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №311, визначено, що зчитування показників з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Так, на даний час саме оператори системи розподілу забезпечують комерційний облік електроенергії, тобто визначають обсяги відпущеної електричної енергії за розрахунковий період для кожного споживача.

При здійсненні нарахувань позивач використовує інформацію про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, яку надає ОСР, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Виходячи з вищевикладеного, обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку точок обліку (далі - ТКО) відповідача, на що позивач жодним чином не може впливати. Позивач здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР. Відповідно до галузевого законодавства та договірних умов, позивач не впливає на визначення переліку ТКО споживача та на визначення обсягів спожитої електричної енергії.

У додатку №1 до договору №260Х визначено оператора системи, з яким відповідач уклав договір про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, а саме, АТ «Харківобленерго».

Нормами пункту 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13 квітня 2022 року № 148, як спеціального підзаконного нормативно-правового акта встановлено особливості правового регулювання відносин, пов`язаних із визначенням обсягів споживання електричної енергії споживачами незалежно від їх категорії (побутові, малі непобутові, інші непобутові), об`єкти яких розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях.

Так, пунктом 9 Положення № 148 передбачено, що:

1) обсяги споживання електричної енергії на об`єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу КОЕЕ, крім об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях;

2) обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються:

з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення);

приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам;

приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача;

у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу.

Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи.

3) оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав.

Після отримання оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії документально підтверджених фактичних показів лічильника(ів), у тому числі після припинення чи скасування воєнного стану, щомісячні обсяги спожитої електричної енергії споживачем визначаються за середньодобовим обсягом споживання, який розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів лічильника(ів) та кількості днів між цими зчитуваннями (без урахування днів, коли відбувались перерви в електропостачанні споживача).

За даними АТ «Харківобленерго» згідно з фактичними (звітними) обсягами купівлі електричної енергії постачальником АТ "Харківобленерго" відповідачу надано послуги з розподілу електричної енергії обсягом: за квітень 2023 року- 79 116 кВт*год; за травень 2023 року - 4 262 кВт*год.

У відповіді на адвокатський запит представника відповідача АТ «Харківобленерго» (лист від 01.04.2024 №16-48/2219) повідомило, зокрема, про, що постачання електричної енергії до тимчасово окупованих Куп`янської міської територіальної громади та Кіндрашівської сільської громади, де розташовані об`єкти Споживача, у період окупації не здійснювалось з 25.04.2022 по 12.10.2022.

Обсяги розподіленої електричної енергії по об`єкту споживача визначені наступним чином:

-за лютий 2022 року розподіленої електричної енергії визначено на підставі середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця (за значенням середньодобового споживання) у зв`язку з відсутністю звіту про дані комерційних засобів обліку, нараховано 9579 кВт/год;

-за період з березня 2022 по березень 2023 року розподіл електричної енергії не проводився, оскільки споживачем звіти не надавалися та контрольні огляди засобу комерційного обліку не виконувалися;

-у квітні 2023 року розподіл електричної енергії визначено на підставі Акта фіксації показань приладів обліку станом на 30.04.2023 (з урахуванням середньодобового споживання нарахованого в лютому 2022 року), нараховано 79116 кВт/год;

- травні 2023 року розподіл електричної енергії визначено на підставі Акта фіксації показань приладів обліку станом на 31.05.2023, нараховано 4262 кВт/год.

За період з 01.02.2022 по 31.05.2023 звітів про дані комерційних засобів обліку за певний розрахунковий період від споживача до АТ «Харківобленерго» не надходило.

Доказів вимірювання відповідачем контрольних лічильників та надання відповідних даних позивачу матеріали справи не місять, як і не місять доказів того, що спожитий обсяг електричної енергії за спірний період є іншим (меншим/більшим).

Процедура оскарження даних ОСР та ППКО щодо обсягів споживання електричної енергії передбачена кодексом комерційного обліку електричної енергії, однак відповідач не надав до суду доказів оскарження зазначених відомостей.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що обсяг спожитої електричної енергії за спірні періоди відповідачем не спростований. Належних та допустимих доказів на спростування обсягів поставленої позивачем електроенергії на об`єкт відповідача та її вартості відповідно до умов договору №260Х, відповідачем суду не представлено.

Натомість матеріали справи містять клопотанням відповідача за вих.№01/2307 щодо розстрочення грошових зобов`язань по сплаті заборгованості у сумі 302 662,59 грн за розрахунковий період квітень 2023р, що свідчить про фактичне визнання відповідачем отримання від позивача у квітні 2023 року вищевказаних обсягів електричної енергії на загальну суму 302 662,59 грн.

Водночас, відповідач звернувся до позивача із заявою за вих. № 01/2308 щодо призупинення та припинення дії договору про постачання електричної енергії № 260Хвід 26.07.2021.

У розділі 5 договору №260Х зазначено, що припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюються оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу.

Пунктом 13.3 договору №260Х, передбачено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний повідомити про це постачальника не пізніше, ніж за 21 день до дати розірвання та сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

У п. 8.2 договору вказано, що припинення електропостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

Порядок припинення користування електроенергією за ініціативою споживача передбачено Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно з вимогами п.4.27. розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електроенергією, споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи розподілу або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів та надати заяву щодо розірвання договорів. У цей самий термін слід здійснити оплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами.

Дія договорів може бути достроково припинена електропостачальником та/або оператором системи у разі отримання документального підтвердження факту зміни власника об`єкта. У такому разі відповідні договори припиняють свою дію в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) продовжують діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (у разі наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією, споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Відтак, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач повинен не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією письмово повідомити електропостачальника, оператора системи розподілу та постачальника послуг комерційного обліку про розірвання договорів та розрахуватися за електричну енергію, включаючи день виїзду.

З вищенаведеного вбачається, що умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу №260Х та комерційної пропозиції, укладеними між сторонами, та вимогами Правил роздрібного, ринку електричної енергії не передбачено тимчасове припинення нарахування за спожиту електричну енергію споживачу минулою датою.

Крім того, пп.1 п.8 Положення № 148 передбачено, що об`єкти, які перебувають на території (області, району, об`єднаної територіальної громади), на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих територіях України мають бути відключені оператором системи за зверненням споживача та/або відповідної військової адміністрації на адміністративній території розташування об`єкта споживача у разі ризиків використання такого об`єкта Державою-агресором.

З урахуванням вищевикладеного, договір про постачання електричної енергії споживачу №260Х від 26.07.2021 було достроково розірвано за ініціативою споживача лише 05.09.2023. Належних та допустимих доказів про звернення відповідача у спірний період до Постачальника та Оператора системи розподілу з заявою про дострокове розірвання Договорів або остаточне припинення користування електроенергією позивачем не надано.

Як зазначалось вище, відповідач наполягає, що фактично електроенергія за об`єктом у споживалася Військовою частиною НОМЕР_1 .

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався у встановленому порядку.

Отже, з 24.02.2022 та по теперішній час на території України триває воєнний стан.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року №457 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (зі змінами) затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

06.12.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» згідно із якою, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Так, в період з 25.02.2022 по 26.09.2022 територія Куп`янської міської територіальної громади була тимчасово окупована російською федерацією та на його території велися бойові дії, ці обставини є загальновідомими та підтверджені також інформацією щодо переліку деокупованих територій у Куп`янському районі Харківської області, наданою листом Куп`янської РДА від 04.10.2022 №60-В.

Матеріали справи містять лист Військової частини НОМЕР_1 вих.№3428 від 03.04.2024, яким повідомлено, що відповідно до підсумкового донесення від 26.09.2022 та Журналу бойових дій від 26.09.2022 одного з підрозділів військової частини НОМЕР_1 на території Елеватора ТОВ «Куп`янський КХП» за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с. Курочкіно, вул. Залізнична, б.2, в період з 26.09.2022 по 31.03.2023 базувались підрозділи військової частини НОМЕР_1 .

Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до ст. 2 Закону правовою основою примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану є Конституція України, цей Закон, інші закони України та указ Президента України про введення надзвичайного чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Згідно зі ст.3 Закону примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості. Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.

У статті 4 Закону визначено органи, що приймають рішення про примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, а саме:

1. Примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з органом військового управління, визначеним Міністерством оборони України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

2. У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

3. Примусове відчуження майна, приватизованого у період дії воєнного стану, допускається виключно в місцевостях, на території яких ведуться бойові дії, та здійснюється за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України, без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті.

4. Примусове відчуження або вилучення рухомого майна, що використовується чи може використовуватися для забезпечення діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу України і щодо якого існує ризик переривання його функціонування у зв`язку з перебуванням такого майна на території адміністративно-територіальної одиниці України, щодо якої існує загроза її тимчасової окупації та межі якої розташовані на відстані не більше 30 кілометрів від району ведення воєнних (бойових) дій або від тимчасово окупованої території, здійснюється на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України.

Рада національної безпеки і оборони України не пізніше наступного дня після прийняття відповідно до абзацу першого цієї частини рішення, введеного в дію указом Президента України, направляє зазначене рішення до Кабінету Міністрів України та доручає військовому командуванню забезпечити збереження такого майна.

5. Примусово відчужене або вилучене відповідно до частини четвертої цієї статті рухоме майно не пізніше п`яти календарних днів з дня отримання Кабінетом Міністрів України відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони України передається за рішенням Кабінету Міністрів України у встановленому ним порядку суб`єкту господарювання державного сектору економіки.

Передача комунального майна у державну власність здійснюється за рішенням:

1) сільських, селищних, міських, районних у містах рад - щодо об`єктів права комунальної власності відповідних територіальних громад;

2) районних, обласних рад - щодо об`єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад.

У разі неможливості прийняття місцевою радою рішення про передачу комунального майна у державну власність таке рішення приймається сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради або секретарем, заступником голови відповідної ради з наступним його затвердженням відповідною радою згідно із законом. Відповідне рішення приймається зазначеними особами у порядку, встановленому законом.

Передача комунального майна у державну власність у разі прийняття про це відповідного рішення оформляється актом приймання-передачі, який підписується сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради або секретарем, заступником голови відповідної ради та уповноваженою особою військового командування або органу, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану, та скріплюється печатками місцевої ради і військового командування чи органу, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану відповідно до закону. Акт приймання-передачі підписується зазначеними особами у порядку, встановленому законом.

До акта приймання-передачі додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, якщо інше не встановлено цим Законом.

У разі неможливості прийняття рішення відповідною місцевою радою і сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради або секретарем, заступником голови відповідної ради чи у разі незатвердження такого рішення відповідною місцевою радою комунальне майно примусово відчужується для потреб оборони за рішенням військового командування або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, за рішенням військового командування, органу, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану. (ст.6 Закону).

Згідно зі ст.9-10 Закону право на відшкодування вартості майна (далі - компенсація) у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці.

Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану з попереднім повним відшкодуванням його вартості здійснюється військовим командуванням чи органом, що прийняв рішення про таке відчуження, за рахунок коштів державного бюджету до підписання акта.

Спори, пов`язані з відшкодуванням вартості примусово відчуженого майна, вирішуються в судовому порядку (ст.13 Закону).

З аналізу норм законодавства випливає, що для реквізиції майна рішення може прийматися виключно вищим командуванням Збройних Сил України або окремо визначених їх підрозділів та за погодженням з державною адміністрацією. Без погодження допускається ухвалення рішення лише у місцях бойового зіткнення. Реквізиція здійснюється з чітким документальним оформленням правочину. Момент вилучення засвідчується підписанням акта встановленого зразка, із зазначенням підстав, ознак майна, розміру виплаченої компенсації тощо, перед відчуженням здійснюється оцінка ринкової вартості майна, оригінал висновку про яку надається власнику. Розмір оцінки може бути оскаржено в суді.

Відповідачем на підтвердження своїх заперечень не надано суду доказів реквізиції майна ТОВ «Куп`янський КХП» за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с. Курочкіно, вул. Залізнична, б.2, в період з 26.09.2022 по 31.03.2023.

Крім цього, відповідачем не надано доказів звернення до суду з вимогами про відшкодування збитків завданих незаконними діями органів держави або щодо оскарження неправомірних дій таких органів.

На підставі вищевикладеного, посилання відповідача на перебування Військової частини НОМЕР_1 у період з 26.09.2023 по 31.03.2023, яка можливо використовувала електроенергію, жодним чином не підтверджує ту обставину, що саме внаслідок вищезазначеного відповідач не мав можливості виконати свої зобов`язання за договором.

Згідно із вимогами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами пункту 5.1 комерційної пропозиції встановлено порядок оплати обсягів споживання електричної енергії, а саме:

-не пізніше ніж на 1-й день розрахункового періоду 40% від заявленого обсягу;

-не пізніше ніж на 10-й день розрахункового періоду 30% від заявленого обсягу;

-не пізніше ніж на 20-й день розрахункового періоду 30% від заявленого обсягу.

Отже, враховуючи умови договору постачання електричної енергії споживачу №260Х строк оплати відповідачем спожитої електроенергії за квітень-травень 2023 року є таким, що настав.

Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 325 117,42 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також нараховано 3% річних в розмірі 2271,36 грн за період з 08.07.2023 по 30.09.2023.

З поданого позивачем розрахунку вбачається, що останній здійснив розрахунок відповідних сум інфляційних втрат, 3% річних за кожним актом (періодом) окремо.

Відповідно до п. 7.1. комерційної пропозиції, у разі, якщо споживач порушив терміни (строки) оплати, нараховується, зокрема, 3% річних від суми боргу.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Так, частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України підставою для застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Аналіз статті 625 Цивільного кодексу України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Згідно із висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови).

Також, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов`язання за рахунок іншої.

Здійснивши перерахунок суми 3% річних, суд визнає обґрунтованою визначену позивачем суму 3%річних у розмірі 2271,36 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 3928,67 грн.

Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Куп`янський комбінат хлібопродуктів (код ЄДРПОУ 32200272, вул. Слов`янська, буд. 51-Б, с. Кіпті, Козелецький район, Чернігівська область, 17050,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ 42086719; вул. Січових Стрільців, 4Д, м. Дніпро, 49044) суму боргу за спожиту у квітні травні 2023 року електричну енергію в розмірі 325 117,42 грн, 3% річних в розмірі 2271,36 грн та судовий збір в розмірі 3928,67 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.10.2024.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор