Ухвала

від 14.10.2024 по справі 922/189/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/189/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс"

на рішення Господарського суду Харківської області

від 13.05.2024,

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області

від 27.05.2024

у складі судді Присяжнюка О. О.

та на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 26.08.2024,

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду

від 16.09.2024

у складі колегії суддів: Істоміна О. А., Радіонова О. О., Слободін М. М.

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс"

про стягнення коштів

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" про стягнення пені та штрафу в розмірі 823 708,97 грн та витрат по сплаті судового збору в розмірі 12 355,63 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" своїх зобов`язань за договором про надання послуг № 214/8-21 від 29.06.2021.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" звернулося до Господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 67 470,48 грн.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" належним чином не виконало взяті на себе зобов`язання за договором № 214/8-21 від 29.06.2021 щодо оплати фактично виконаних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 у справі № 922/189/24 позов задоволено частково. Зменшено нараховані Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню та штраф на 50%. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню в розмірі 297 902,65 грн, штраф в сумі 113 951,84 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 355,63 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" 42 487,60 грн боргу, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 906,80 грн. У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено.

16 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про розподіл судових витрат, в якій просило суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн за первісним позовом, а також 10 000,00 грн за зустрічним позовом.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справі № 922/189/24 заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" задоволена частково. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500,00 грн за первісним позовом та 6 297,22 грн - за зустрічним позовом.

Постановою від 26.08.2024 Східний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справі № 922/189/24.

Додатковою постановою від 16.09.2024 Східний апеляційний господарський суд заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" про ухвалення додаткової постанови задовольнив частково. Присудив до стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" відмовив.

23 вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 у справі № 922/189/24 в частині часткового задоволення первісного позову, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справі № 922/189/24, постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 у справі № 922/189/24 в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс", додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 922/189/24, та направити справу № 922/189/24 на новий розгляд до суду першої інстанції.

24 вересня 2024 року на адресу Суду надійшли заперечення, в яких Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування" просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою у справі № 922/189/24.

Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.

За змістом частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом первісного позову у справі № 922/189/24 є вимога про стягнення 823 708,97 грн, а предметом зустрічного позову є вимога про стягнення 67 470,48 грн, що в загальному розмірі становить менше п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 (1 514 000,00 грн).

У пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку справи з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), а справа має виняткове значення для скаржника (підпункт "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України). В обґрунтування наведеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" зауважує, що справа № 922/189/24 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на те, що станом на сьогодні Східним апеляційним господарським судом різними складами судів ухвалено дві постанови (від 30.04.2024 у справі № 922/4222/23 та від 26.08.2024 у справі № 922/189/24) у справах з абсолютно аналогічними обставинами, в яких суд дійшов протилежних висновків щодо стягнення з підрядника пені та штрафу за невиконання договору підряду на об`єкті Шебелинський ВПГКН в умовах воєнного стану, перебування в зоні проведення активних бойових дій, дії форс-мажору, систематичних обстрілів з боку російської федерації по об`єкту та зупинки роботи Шебелинського ВПГКН, що унеможливили виконання підрядником робіт. Крім того, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс", справа № 922/189/24 має фундаментальне значення для права, оскільки у касаційній скарзі піднімається питання щодо відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21, від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, щодо того, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором. Також скаржник звертає увагу, що станом на сьогодні відсутній висновок Верховного Суду щодо комплексного застосування статті 614 Цивільного кодексу України , статті 218 Господарського кодексу України, статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України (у частині принципу добросовісності та заборони суперечливої поведінки) щодо обов`язкової необхідності застосування судами положень Договору (якщо такі були) про позбавлення права сторони посилатися на дію форс-мажору, у разі пропуску стороною визначеного договором строку на повідомлення іншої сторони про дію форс-мажору, коли незважаючи на пропуск такого строку тою стороною, що повідомляє, друга сторона також безпосередньо зазнала дії форс-мажору та фактично була обізнана про це, навіть і без повідомлення іншої сторони договору. Стосовно винятковості справи № 922/189/24 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" зазначає, що виконання підрядником робіт за договором №214/8-21 від 29.06.2021 припало на період повномасштабного вторгнення російської федерації, активних бойових дій, діяльності ворожих ДРГ, в умовах окупації сусіднього міста Балаклія, обстрілів цього об`єкта інфраструктури, пожеж, повної зупинки заводу та евакуації персоналу, із пошкодженням майна замовника та підрядника на об`єкті, а також навіть із ушкодженням здоров`я людей. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" також наголошує, що результати розгляду даної справи можуть суттєво вплинути на його репутацію, як ненадійного підрядника, який начебто не дотримується строків виконання робіт, у зв`язку з чим вимушений сплачувати пеню і штрафні санкції за порушення строків виконання робіт, які у даному випадку були порушені без його вини, з огляду на прострочення кредитора, який в умовах воєнних дій не допускав підрядника на об`єкт підвищеної небезпеки, а також факту дії форс-мажору (воєнні дії і обстріли об`єкта) на взаємовідносини між сторонами, тощо.

Розглянувши викладені скаржником доводи щодо наявності випадків, передбачених підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку, що твердження заявника, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для скаржника є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

При цьому, фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики може мати спірне правове питання, яке тривалий час неоднаково вирішується судами.

Формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.

Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

Поряд із цим Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс", вказуючи на фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, не навело обґрунтованих доводів та не надало жодних доказів кількісного та якісного виміру наявності питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та не зазначило конкретно щодо застосування якої норми права (норм права) є невизначеність на нормативному рівні та наявна виключна правова проблема.

Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Суд при цьому наголошує, що посилання на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах є виключними випадками касаційного оскарження судових рішень, передбаченими пунктами 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та не є виключним випадком у розумінні підпунктів "а" чи "в" пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" про те, що справа № 922/189/24 має виняткове значення для нього зводяться до власного припущення про можливу втрату репутації та посилання на дію форс-мажору внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та пов`язані з цим обставини (обстріли, пожежі, зупинки виробництва, евакуація), які мають місце наразі практично по всій території сходу України у певні періоди.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що скаржник не навів обґрунтованих доводів, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа № 922/189/24 має виняткове значення, отже Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" не дотримано умови допуску справи, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до касаційного оскарження, передбачені підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та з огляду на заперечення Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 922/189/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2024, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 922/189/24 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

У зв`язку із відмовою у відкритті касаційного провадження, Суд не розглядає зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/189/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вертикаль-Плюс" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2024, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 922/189/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

І. Д. Кондратова