Постанова

від 08.10.2024 по справі 911/1244/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1244/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

позивача - Різник О. О.,

відповідачів - Миколюк М. Д.,

розглянувши касаційну скаргу Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (судді: Тарасенко К. В. - головуючий, Коробенко Г. П., Кравчук Г. А.) та рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2023 (суддя Бацуца В. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Холенд"

до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області та Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області

про стягнення 4 182 486, 55 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Холенд" (далі - ТОВ "Холенд") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області (далі - Гостомельська селищна рада) та Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області (далі - Гостомельська селищна військова адміністрація/військова адміністрація) про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у сумі 4 182 486,55 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань за договором підряду (капітальне будівництво) від 28.08.2021 № 323 щодо здійснення оплати за виконані позивачем роботи згідно з договором підряду № 323.

1.3. Гостомельська селищна військова адміністрація у відзиві на позовну заяву просило відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що військова адміністрація не є належним відповідачем у справі; не володіє інформацією про особу, яка підписала договір підряду № 323 від 28.08.2021 з боку Гостомельської селищної ради; не приймала виконані роботи і не може підтвердити чи спростувати факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань; не має спільних прав чи обов`язків із Гостомельською селищною радою, а спірний договір не є підставою для їх виникнення; предметом спору є стягнення за договором, в якому військова адміністрація не є стороною, а тому однорідні з Гостомельською селищною радою права та обов`язки у військової адміністрації не виникають.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 20.09.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024, позов задоволено частково, стягнуто з Гостомельської селищної військової адміністрації на користь ТОВ "Холенд" 4 182 486, 55 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

2.2. Суди виходили з того, що відповідно до Указів Президента України про введення воєнного стану в Україні та утворення військової адміністрації, з дня утворення Гостомельської селищної військової адміністрації до неї перейшли відповідні права та обов`язки, у тому числі, перейшов обов`язок здійснення оплати за виконані позивачем роботи згідно з договором підряду від 28.08.2021, укладеного з Гостомельською селищною радою, тобто перейшов обов`язок сплати боргу у заявленій позивачем сумі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 та рішенням Господарського суду Київської області від 20.09.2023, Гостомельська селищна військова адміністрація у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.1.1. Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 104 Цивільного кодексу України під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, коли Гостомельська селищна рада не припинена і не перебуває в процесі припинення або ліквідації, проте не вирішує питань, віднесених до її відання Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Указом Президента України від 21.03.2023 № 156/2022 утворено Гостомельську селищну військову адміністрацію, однак відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Верховна Рада України не наділила військову адміністрацію повноваженнями органу місцевого самоврядування.

Отже, на думку заявника касаційної скарги, за обставин, що склалися у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану необхідний висновок Верховного Суду:

- щодо правонаступництва Гостомельської селищної військової адміністрації прав та обов`язків Гостомельської селищної ради, яка не припинена і не перебуває у процесі припинення або ліквідації, проте не здійснює своїх повноважень покладених Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні";

- щодо переходу до Гостомельської військової адміністрації від Гостомельської селищної ради обов`язків щодо оплати заборгованості за виконані роботи за договором підряду № 323 (капітальне будівництво) від 28.08.2021 у сумі 4 182 486, 55 грн;

- щодо виникнення у Гостомельської селищної військової адміністрації солідарної відповідальності у зобов`язаннях Гостомельської селищної ради.

3.1.2. Також скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції застосував статтю 269 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 та постанові Касаційного господарського суду від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, вказуючи на те, що до відзиву додано додаткові докази, що не були предметом розгляду судом першої інстанції і яких не існувало на момент розгляду справи в першій інстанції.

Скаржник вказує на те, що оскаржувані рішення суперечать вимогам статей 236 та 238 Господарського процесуального кодексу України.

3.1.3. Гостомельська селищна військова адміністрація вказує на те, що акт приймання виконаних будівельних робіт від 23.02.2022 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2022 з боку Гостомельської селищної ради було підписано першим заступником селищного голови Мовчаном В. П., повноваження якого не підтверджені.

3.1.4. Скаржник акцентує увагу на тому, що суди не надали оцінки акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 рік, згідно проставленої в ньому дати - 23.02.2022 у сукупності з календарним планом виконання робіт, згідно з яким роботи за договором підряду мали бути завершені у жовтні 2021 року.

Дата вказана на акті - 23.02.2022 за день до повномасштабного вторгнення, а не в кінці жовтня чи на початку листопада 2021, як це передбачено календарним планом на виконання робіт, вірогідно може свідчить про те, що насправді цей акт було підписано після окупації с. Гостомеля та загибелі селищного голови щодо робіт, які насправді не виконувалися, а встановлення факту виконання відповідних робіт після масштабних руйнувань спричинених окупацією визначити неможливо.

Також скаржник вказує на те, що встановлений судами в оскаржуваних рішеннях факт направлення претензії та ігнорування такої претензії Гостомельською селищною військовою адміністрацією не ґрунтується на доказах наявних у матеріалах справи, оскільки претензія була адресована та направлена Гостомельській селищні раді, а Гостомельській селищній військовій адміністрації претензія не направлялася і про існування зобов`язання, яке є предметом спору, військова адміністрація дізналася після отримання від позивача копії позовної заяви.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Холенд" просить відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що посилання скаржника на відсутність висновку щодо застосування положень статті 104 Цивільного кодексу України безпідставні, оскільки позивачем його позовні вимоги вказаною нормою не обґрунтовувалися, а судові рішення не ґрунтувалися на положеннях зазначеної норми. Крім того зазначена норма містить декілька частин, однак скаржник не вказує на те, яку саме частину слід застосувати.

Предметом доказування в цій справі правонаступництво внаслідок припинення юридичної особи не було, оскільки такі правовідносини навіть не виникали, а Гостомельська селищна рада залишається повноцінно існуючою юридичною особою, відносно якої жодних рішень про припинення як суб`єкта цивільних відносин не приймалось.

Скаржник у касаційній скарзі посилається на норми бюджетного законодавства, однак поза його увагою залишена норма підпункту 5 пункту 22 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно з законом заходів загальної мобілізації функції органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій у частині бюджетних повноважень здійснюють військові адміністрації відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

На думку товариства необґрунтованими також є доводи скаржника про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду, а також порушення норм процесуального права.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 28.08.2021 між Гостомельською селищною радою (замовник) та ТОВ "Холенд" (підрядник) укладено договір підряду № 323 (капітальне будівництво), згідно з умовами пунктів 1.1-1.3 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи відповідно до умов цього договору (далі - роботи) у повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів і проєктної документації по об`єкту - "Капітальний ремонт їдальні та харчоблоку ліцею № 2 на вул. Проскурівська, 15 в селі Гостомель Київської області" (далі - об`єкт), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.

Сторони також погодили такі умови договору:

- об`єми робіт, терміни та етапність виконання, характеристики та технічні вимоги до виконання робіт, визначаються замовником на підставі затвердженої проєктної документації (пункт 1.2 договору);

- договірна ціна (додаток № 1) та графік виконання робіт (додаток № 2) до договору підписуються обома сторонами одночасно з укладанням цього договору та є його невід`ємними частинами (пункт 1.3 договору);

- відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно із договірного ціною (додаток № 1) становить 4 682 505, 45 грн без ПДВ. При цьому фінансування робіт в 2021 році становить 100 000, 00 грн без ПДВ, в 2022 році 4 582 505, 45 грн без ПДВ;

- у пункті 3.2 договору визначений порядок оплати та передбачено, що замовник протягом 30-ти календарних днів, з моменту прийняття відповідних етапів робіт, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт. Розрахунки здійснюються відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України та за наявності бюджетного фінансування. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані роботи здійснюються протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій розрахунковий рахунок. Сторони при цьому досягли згоди, що відповідальність передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України, не застосовується. При цьому затримка в фінансуванні не може слугувати підставою для недотримання графіку виконання робіт (підпункт 3.2.1);

- у пункті 9.1 договору визначено строк його дії, згідно з яким договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Суди також установили, що одночасно з укладенням договору сторонами було підписано додатки до договору №№ 1-3 "Договірна ціна", "Календарний графік виконання робіт", "Перелік обладнання".

4.3. 09.09.2021 між Гостомельською селищною радою та ТОВ "Холенд" було підписано додаткову угоду № 1 до договору, згідно з умовами якої сторони дійшли згоди викласти пункт 3.1 у такій редакції: "Загальна вартість виконуваних робіт за цим договором згідно з договірною ціною (додаток № 1 до цього договору) становить 4 682 505, 45 грн без ПДВ. При цьому, фінансування робіт у 2021 році - 2 550 100, 00 грн без ПДВ, а в 2022 році - 2 132 405, 45 грн без ПДВ".

4.4. Суди попередніх інстанцій зазначили, що як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ "Холенд" у лютому 2022 року було виконано для Гостомельської селищної ради роботи на загальну суму 4 182 486, 55 грн, що підтверджується довідкою від 23.02.2022 про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2022 на суму 4 182 486, 55 грн та актом № 1 від 23.02.2022 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 на суму 4 182 486, 55 грн.

4.5. Також суди попередніх інстанцій установили, що Указом Президента України від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", крім іншого, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб із подальшим продовженням строку дії воєнного стану в Україні згідно з Указами Президента від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 26.07.2023 № 451/2023. Зазначені Укази Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" та "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" були затверджені відповідними Законами України, прийнятими Верховною Радою України.

Указом Президента України від 21.03.2023 № 156/2022 "Про утворення військової адміністрації" постановлено утворити Гостомельську селищну військову адміністрацію.

24.03.2022 суб`єктом державної реєстрації було проведено державну реєстрацію створення юридичної особи - Гостомельської селищної військової адміністрації, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань було внесено відповідний запис про державну реєстрацію від 24.03.2023 № 1010391020000000956, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Розпорядженням від 09.05.2022 № 26 "Про віднесення виконавчих органів та комунальних підприємств, установ, організацій Гостомельської селищної ради до сфери управління військової адміністрації" начальника Гостомельської селищної військової адміністрації зобов`язано віднести до сфери управління Гостомельської селищної військової адміністрації виконавчі органи, які належать до сфери управління Гостомельської селищної ради згідно з переліком у додатку до цього розпорядження. Віднесено до сфери управління Гостомельської селищної військової адміністрації комунальні некомерційні підприємства, установи та організації, що належать до спільної власності сіл та селищ Гостомельської об`єднаної територіальної громади згідно переліку в додатку до цього розпорядження.

Розпорядженням від 16.05.2022 № 33 "Про призупинення дії трудових договорів службовців (працівників) Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області" начальника Гостомельської селищної військової адміністрації зобов`язано призупинити до дня припинення або скасування воєнного стану дію трудових договорів з усіма службовцями (працівниками) Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області шляхом видання відповідних розпоряджень.

Розпорядженням від 16.05.2022 № 02-К "Про призупинення дії трудових договорів посадових осіб, службовців, працівників Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області" начальника Гостомельської селищної військової адміністрації зобов`язано призупинити з 24.03.2022 до дня припинення або скасування воєнного стану дію трудових договорів з усіма посадовими особами, службовцями, працівниками Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області згідно з додатком.

4.6. У листопаді 2022 ТОВ "Холенд" звернулося до відповідачів з претензією від 11.11.2022 № 1/2022, в якій вимагало від Гостомельської селищної ради та/або від Гостомельської селищної військової адміністрації сплатити грошові кошти у сумі 4 182 486, 55 грн протягом семи днів з дня отримання претензії.

Факт направлення претензії підтверджується накладною від 11.11.2022 № 0209109398833 про відправлення цінного листа та описом вкладення до нього від 11.11.2022, накладною від 11.11.2022 № 0209109398825 про відправлення цінного листа та описом вкладення до нього від 11.11.2022.

4.7. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ "Холенд" про солідарне стягнення з Гостомельської селищної ради та Гостомельської селищної військової адміністрації заборгованості за виконані за договором підряду роботи у сумі 4 182 486, 55 грн.

4.8. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи суму заборгованості з Гостомельської селищної військової адміністрації, вказав на те, що з дня утворення Гостомельської селищної військової адміністрації діяльність Гостомельської селищної ради тимчасово (до моменту відновлення повноважень у зв`язку із скасування воєнного стану) зупинена, а тому позовна вимога позивача до відповідачів про солідарне стягнення 4 182 486, 55 грн основної заборгованості за договором, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України в частині стягнення з Гостомельської селищної ради.

4.9. У касаційній скарзі Гостомельська селищна військова адміністрація вказує на те, що за обставин, які склалися у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану, що діє до сьогодні, необхідний висновок Верховного Суду щодо правонаступництва Гостомельської селищної військової адміністрації прав та обов`язків Гостомельської селищної ради, яка не припинена і не перебуває у процесі припинення або ліквідації, проте не здійснює своїх повноважень покладених Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні"; щодо переходу до Гостомельської військової адміністрації від Гостомельської селищної ради обов`язків щодо оплати заборгованості за виконані роботи за спірним договором; щодо виникнення у Гостомельської селищної військової адміністрації солідарної відповідальності у зобов`язаннях Гостомельської селищної ради.

4.10. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Закон України "Про правовий режим воєнного стану" визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом статті 4 вказаного Закону на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом. Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації. Начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова.

Закон України "Про військово-цивільні адміністрації" визначає організацію, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій, що утворюються як тимчасовий вимушений захід з елементами військової організації управління для забезпечення безпеки та нормалізації життєдіяльності населення в районі відсічі збройної агресії російської федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції, що не має на меті зміни та/або скасування конституційно закріпленого права територіальних громад на місцеве самоврядування.

За змістом статті 1 вказаного Закону для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії російської федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.

Військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов`язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина 2 зазначеної норми).

У разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (абзац 2 частина 1 статті 3 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації").

Фінансування діяльності військово-цивільних адміністрацій населених пунктів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, а районних і обласних військово-цивільних адміністрацій - за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних районних і обласних бюджетів (частина 7 статті 3 вказаного Закону).

Повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів починаються з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної ради (абзац 2 частини 11 статті 3 Закону).

4.11. 24.03.2022 проведено державну реєстрацію створення юридичної особи - Гостомельської селищної військової адміністрації, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію від 24.03.2023 № 1010391020000000956, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Як вже зазначалося, суди установили, що відповідними наказами від 09.05.2022 та від 16.05.2022 начальника Гостомельської селищної військової адміністрації зобов`язано віднести до сфери управління Гостомельської селищної військової адміністрації виконавчі органи, які належать до сфери управління Гостомельської селищної ради та некомерційні підприємства, установи та організації, що належать до спільної власності сіл та селищ Гостомельської об`єднаної територіальної громади, а також призупинити до дня припинення або скасування воєнного стану дію трудових договорів з усіма службовцями (працівниками) Гостомельської селищної ради.

Крім того постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 397 затверджено Порядок фінансового забезпечення діяльності військових адміністрацій, яким передбачено, що фінансування діяльності здійснюється, зокрема військових адміністрацій населених пунктів - за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету територіальної громади, де утворено військову адміністрацію.

4.12. Колегія суддів з урахуванням положень чинного законодавства, зокрема, норм Закону України "Про військово-цивільні адміністрації", Закон України "Про правовий режим воєнного стану" та Указу Президента України від 21.03.2023 № 156/2022 "Про утворення військової адміністрації", яким постановлено утворити Гостомельську селищну військову адміністрацію, визнає правильним є висновок судів попередніх інстанцій стосовно того, що з дня утворення Гостомельської селищної військової адміністрації діяльність Гостомельської селищної ради тимчасово (до моменту відновлення повноважень у зв`язку із скасування воєнного стану) зупинена, а тому позовна вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 4 182 486, 55 грн основної заборгованості за договором, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України в частині стягнення з Гостомельської селищної ради.

4.13. Разом з цим суди дійшли передчасного висновку про стягнення з Гостомельської селищної військової адміністрації заборгованості у сумі 4 182 486, 55 грн з огляду на таке.

Частиною 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 вказаного Кодексу якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статті статі 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 837 зазначеного Кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлений обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником та у частині 1 передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За змістом статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

4.14. Як убачається зі змісту договору, сторони обумовили, що вартість робіт становить 4 682 505,45 грн.

Відповідно до пункту 1.2 об`єми робіт, терміни та етапність виконання, характеристики та технічні вимоги до виконання робіт, визначаються замовником на підставі затвердженої проєктної документації .

Договірна ціна (додаток № 1) та графік виконання робіт (додаток № 2) до цього договору підписуються обома сторонами одночасно з укладанням договору та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 2) до договору підряду від 28.08.2021 № 323 термін виконання відповідних робіт визначено вересень-жовтень 2021 року.

Відповідно до пункту 4.1 договору підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 60 днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 2).

Відповідно до підпункту 4.9.1 пункту 4.9 (організація виконання робіт) передбачено, що замовник надає підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), що оформлюється відповідним актом.

Пунктом 4.13 договору передбачено приймання-передача робіт та згідно з підпунктом 4.13.1 після одержання повідомлення від підрядника про готовність до здачі виконаних робіт, замовник зобов`язаний розпочати їх приймання протягом 5-ти (п`яти) робочих днів.

Приймання виконання робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), до яких повинні додаватися сертифікати/паспорти на застосовані матеріали та обладнання, документи, що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством.

Замовник протягом 5-ти робочих днів після підписання акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) надсилає (передає) оформлені належним чином примірники актів підряднику.

У випадку невідповідності виконаних робіт (змонтованого обладнання) вимогам цього договору, державних стандартів, будівельних норм, технічної документації, замовник надсилає підряднику мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоробок та дефектів, які підлягають усуненню.

Проте суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Гостомельської селищної військової адміністрації заборгованості у сумі 4 182 486,55 грн, не з`ясовували обставини дотримання сторонами пункту 1.2 договору щодо визначення об`єму робіт, термінів та етапність їх виконання, характеристики та технічні вимоги до виконання робіт, які визначаються замовником на підставі затвердженої проєктної документації, яку позивачем до позовної заяви не надано.

Суди дійшовши висновку про наявність підстави для задоволення позову про стягнення заявленої позивачем суми, з посиланням на надані позивачем акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які датовані 23.02.2022, не врахували умови пункту 4.1 договору яким, зокрема, передбачено, що підрядник зобов`язується виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 2) та яким, у свою чергу, термін виконання відповідних робіт визначено вересень-жовтень 2021 року.

Суди не з`ясували підстави складання акта виконаних робіт та довідки про вартість таких робіт, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, 23.02.2022 та не з`ясували питання щодо надання позивачем (підрядником) відповідно до підпункту 4.13.1 пункту 4.13 договору до зазначених акта виконаних робіт та довідки про вартість сертифікатів/паспортів на застосовані матеріали та обладнання, документи, що підтверджують вартість матеріалів та обладнання, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством.

Під час нового розгляду справи необхідним є встановлення обставин щодо підтвердження позивачем наявності підставі для стягнення заборгованості у заявленій ним сумі.

4.15. За змістом частини 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, що виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 зазначеного Кодексу).

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 цього Кодексу).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналіз змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Крім того, Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1-3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

4.16. З урахуванням викладеного для правильного вирішення спору у справі, яка розглядається, необхідним є встановлення обставин щодо підтвердження позивачем наявності підставі для стягнення заборгованості у заявленій ним сумі, а тому колегія суддів визнає доводи скаржника про ненадання судами оцінки всім доказам та доводам сторін такими, що знайшли підтвердження, у той час як інші твердження заявника касаційної скарги не беруться до уваги з огляду на викладене вище.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно із частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.3. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 911/1244/23 слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2023 у справі № 911/1244/23 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак