Ухвала

від 15.10.2024 по справі 280/9520/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

15 жовтня 2024 рокуСправа № 280/9520/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» про забезпечення адміністративного позову у справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» (вул. Жаботинського Леоніда, буд. 53, оф. 211, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 39916276)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.08.2024 № 52/08-01-04-07/39916276, яким виключено Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.

Разом з позовною заявою 14.10.2024 судом отримано заяву про забезпечення позову (вх.№47219), у якій позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.08.2024 № 52/08-01-04-07/39916276 про виключення ТОВ «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024 до моменту розгляду судом справи по суті. В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що у разі не зупинення дії оскаржуваного рішення у підприємства не залишиться іншої можливості, ніж зупинити застосування єдиного податку та перейти до сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (ПДВ). Зазначає, що початок сплати ПДВ, враховуючи те, що більшість абонентів підприємства не є платниками ПДВ, а основні витрати підприємства полягають у сплаті послуг контрагентам неплатникам ПДВ та виплаті заробітної плати співробітникам, що не надає права на отримання податкового кредиту з ПДВ, приведе до прямого навантаження ПДВ у розмірі 20 відсотків від всієї суми доходу, що порівняно із сплатою єдиного податку у розмірі 5 відсотків від суми доходу, викликає у підприємства додаткове навантаження у розмірі 15 відсотків від всієї суми доходів. Вказує, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності. З огляду на таке, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та долучені до неї докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За приписами частини першої-другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними, навести підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Наведені правові висновки щодо застосування положень КАС України є сталими та послідовними й підтверджуються, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №300/5005/22 та від 21.09.2023 у справі №600/1531/23-а.

Вирішуючи питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує те, що діяльність підприємства можлива лише за наявності можливості складання та подання відповідної податкової звітності та сплати обов`язкових податків.

Судом встановлено, що предметом позову є оскарження рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області від 16.08.2024 № 52/08-01-04-07/39916276, відповідно до якого відповідач виключив ТОВ «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» з реєстру платників єдиного податку третьої групи за ставкою 5%.

Так, правові засади, на підставі яких здійснене відповідне анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи, визначаються положеннями ПК України.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

За змістом пункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Отже, анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи відбувається за чітко визначених та передбачених ПК України підстав, й може бути реалізоване шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.

Суд зауважує, що прийняття рішення про виключення ТОВ «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» з реєстру платників єдиного податку третьої групи за ставкою 5% має наслідком зміни системи оподаткування, формату розрахункового документа, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення господарської діяльності позивача, у зв`язку із застосуванням штрафних санкцій, до ухвалення рішення суду у даній справі.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% призводить до негативних наслідків для позивача, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, вивільнення працівників, покладення додаткового обов`язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та у зв`язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть можливість останньому до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25.10.2023 у справі № 160/11784/23.

Суд зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Таким чином, приймаючи рішення про забезпечення позову, суд виходить з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв`язків та нормалізація ведення господарської діяльності з урахуванням введення на усій території України правового режиму воєнного стану, що зумовило погіршення умов ведення бізнесу, призведе до значних зусиль та витрат.

З огляду на викладене, задля збереження існуючого стану, та зважаючи на об`єктивну наявність обставин, що можуть завдати матеріальних та інших збитків позивачу, суд вважає за доцільне задовольнити заяву про забезпечення позову для запобігання заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» про забезпечення позову у справі № 280/9520/24 задовольнити.

Зупинити дію рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області від 16.08.2024 № 52/08-01-04-07/39916276 про виключення з реєстру платників єдиного податку-юридичних осіб (ІІІ група) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» до набрання законної сили рішенням суду у справі №280/9520/24.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 15.10.2024.

Суддя К.В.Мінаєва