Рішення

від 13.12.2024 по справі 280/9520/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 року Справа № 280/9520/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.08.2024 № 52/08-01-04-07/39916276, яким виключено Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач здійснює господарську діяльність у сфері іншої діяльності у сфері електрозв`язку (КВЕД 61.90), з 28.07.2015 підприємство включено до реєстру платників єдиного податку. Разом з тим, 15 вересня 2024 року посадовими особами ТОВ «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» отримано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16 серпня 2024 року № 52/08-01-04-07/39916276 про виключення ТОВ «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» з реєстру платників єдиного податку з «1» жовтня 2024 року. Підставою для анулювання реєстрації стало здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми. Так, за результатами проведеної камеральної перевірки контролюючий дійшов висновку про те, що позивач порушує умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, оскільки, на думку відповідача, позивачем здійснюється господарська діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж. Позивач зауважує, що ТОВ «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» не надає зазначені послуги, жодних посилань на докази здійснення підприємством технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж акт не містить, тому підстави для скасування реєстрації платником єдиного податку відсутні. З урахуванням викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

31.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності стосується суб`єктів господарювання - юридичних осіб, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж. Відповідач вказує, що відповідно до Закону України від 16 грудня 2020 року №1089-ІХ «Про електронні комунікації» (далі Закон №1089-ІХ) оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг суб`єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. Зауважує, що на сьогодні норми Закону №1089-ІХ не визначають окремого суб`єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж. Згідно з КВЕД-2010 діяльність із надання послуг доступу до мережі «Інтернет» не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку». Отже, юридичні особи, які є платниками єдиного податку третьої групи та здійснюють діяльність за видами економічної діяльності класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв`язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку», на сьогодні не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. З огляду на викладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 15.10.2024 суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» про забезпечення позову у справі; ухвалив зупинити дію рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області від 16.08.2024 № 52/08-01-04-07/39916276 про виключення з реєстру платників єдиного податку-юридичних осіб (ІІІ група) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» до набрання законної сили рішенням суду у справі №280/9520/24.

Ухвалою від 15.10.2024 суд відкрив провадження у даній справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 09.12.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ТОВ «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» зареєстровано в Єдиному державну реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань як юридична особа з 29.08.2018, основний вид економічної діяльності - 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку.

Згідно з Витягом з Реєстру платників єдиного податку від 13.08.2015 №1508293401118, ТОВ «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» з 28.07.2015 перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності як платник єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5 відсотків до доходу.

ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку ІІІ групи юридичною особою умов перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено Акт перевірки від 23.07.2024 №11159/08-01-04-07/39916276 (далі Акт камеральної перевірки).

Відповідно до висновків Акту камеральної перевірки встановлено порушення, за які передбачено анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи відповідно до п.п.5 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298, п.п.3 п.299.10 та п.299.11 ст.299 ПК України.

На підставі висновків Акту камеральної перевірки, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення від 16.08.2024 №52/08-01-04-07/39916276 про виключення з реєстру платників єдиного податку юридичних осіб (ІІІ група) з 01.10.2024 ТОВ «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ», у зв`язку із здійсненням видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену системи оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Вважаючи рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно з підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із послідовних кварталів.

Тобто, закон покладає обов`язок контролю не тільки на податковий орган, але і на платника єдиного податку після встановлення/виникнення вищезазначених обставин самостійно перейти на сплату інших податків.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

За визначенням, наведеним у пункті 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 3) третя група:

фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб - громадян або резидентів України;

не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;

обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Абзац 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України передбачає, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПІК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

3 01.01.2022 набрав чинності Закон № 1089-IX, яким визначено правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов`язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 1089-IX:

мережа Інтернет (Інтернет) - глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз`єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами;

послуга доступу до мережі Інтернет - електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується;

електронна комунікаційна мережа - комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг;

електронна комунікація (телекомунікація, електрозв`язок) - передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій;

електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг;

постачальник електронних комунікаційних послуг - суб`єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг;

постачальник електронних комунікаційних мереж - суб`єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов`язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж;

оператор електронних комунікацій (оператор) - суб`єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов`язаними засобами. У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж. У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.

Отже, відповідно до Закону №1089-IX будь-який оператор електронних комунікацій може бути постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, але не кожен постачальник електронних комунікаційних послуг є оператором електронних комунікацій.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку від 20 квітня 2022 року № 30 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2022 за №502/37838) затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форма, який визначає процедуру подання повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, та ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж.

Крім того, вказаною постановою також затверджено Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг, у якому наведено зміст послуги технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж (код послуги - OS.S1) - послуга з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.

Також судом встановлено, що в Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг у відповідності до вимог Закону №1089-ІХ, позивач був зареєстрований як постачальник такого виду електронних комунікаційних послуг як послуга доступу до мережі Інтернет (код послуги - ІА.S1) послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. З використанням мережі фіксованого зв`язку (Витяг з Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг від 27.04.2022 №104-2946/104).

Доказів того, що позивач здійснює діяльність з надання послуг доступу до мережі Інтернет (код послуги - ІА.S1) до матеріалів справи не надано.

При цьому станом на 03.12.2024 запис у Реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг щодо позивача відсутній (перегляд доступний за посиланням: https://nkek.gov.ua/diialnist/sfery-diialnosti/elektronni-komunikatsii/zahalna-avtoryzatsiia-subiektiv-hospodariuvannia-iaki-zdiisniuiut-diialnist-u-sferi-elektronnykh-komunikatsii/reiestr-postachalnykiv-elektronnykh-komunikatsiinykh-merezh-taabo-posluh).

Суд зазначає, що відповідно до положень розділу 1 Сфера застосування вступної частини до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв`язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов`язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов`язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.

Отже, види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг або його відсутність не створює прав та обов`язків для суб`єктів господарювання, а жодні правові наслідки зазначеного відсутні.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що обмеження перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності згідно до абзацу 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України, а саме: поштовий зв`язок, телефонний зв`язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Тому, оскільки позивач не здійснює видів діяльності, які передбачені абзацом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України (докази зворотного матеріали справи не містять), підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи відсутні, а тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжними інструкціями від 11.10.2024 № 1913 та № 1914 підтверджується сплата позивачем судового збору у сумі 3936,40 грн (3028,00 грн + 908,40 грн). За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 16.08.2024 № 52/08-01-04-07/39916276 про виключення з Реєстру платників єдиного податку юридичних осіб (ІІІ група) з 01.10.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ», прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3936,40 грн (три тисячі дев`ятсот тридцять шість гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТЕЛКОМ-ЗАПОРІЖЖЯ», місцезнаходження: вул. Жаботинського Леоніда, буд. 53, оф. 211, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 39916276.

Відповідач Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.12.2024.

Суддя К.В.Мінаєва