Ухвала

від 14.10.2024 по справі 360/875/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 жовтня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/875/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., під час розгляду справи за позовною заявою представника Райзмана Олександра Яковича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява представника Райзмана Олександра Яковича в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач), якій, з урахуванням уточнених вимог, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відновлення та виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009 по 27.02.2012 та з 01.08.2014 по 28.03.2016, із компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії; дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії з 28.02.2012 по теперішній час у невстановленому законом розмірі, із встановленням особливостей: "Не підлягає місцевим перерахункам, призначено за рішенням суду у твердому розмірі", без проведення перерахунків та індексації пенсії; призупинення виплати пенсій позивачу з 01.06.2021;

- зобов`язати відповідача відновити та виплатити позивачу пенсію за віком, з усіма складовими пенсійних виплат, за період з 07.10.2009 до 27.02.2012, з 01.08.2014 по 28.03.2016 та з 01.06.2021, з одночасним проведенням на загальних підставах з 07.10.2009 по теперішній час, перерахунку та індексацію пенсії, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючого пенсіонера та дитини війни, на підставі документів тих, хто перебуває у пенсійній справі, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, з виплатою заборгованості по пенсії з урахуванням перерахунку та індексації, з компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум, на визначений позивачем банківський рахунок на АТ "Ощадбанк" (Дніпровська філія).

Ухвалою суду від 05.08.2024 позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 14.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вирішено розглянути заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду розглянути після надходження відзиву на позов.

До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає, зокрема, про пропуск позивачем строку звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо строків звернення до суду, суд зазначає, що частина перша статті 118 Кодексу адміністративного суду України (далі КАС України) визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є незгода позивача з тим, що йому не виплачується пенсія за такі періоди: з 07.10.2009 по 27.02.2012; з 01.08.2014 по 28.03.2016, та з 01.06.2021, що підтверджено матеріалами пенсійної справи.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченогостаттею 122 КАС Україниу спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Так, постановою Слов`яносербського районного суду від 01.11.2012 у справі № 2-а-72/12 позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача в поновленні виплати пенсії, зобов`язання поновити тавиплачувати пенсію за віком задоволено частково; визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області в поновленні виплати пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; зобов`язано Управління пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пенсію за віком на підставах, визначених пенсійним законодавством, починаючи з 28 лютого 2012 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд звертає увагу, що серед первинних позовних вимог у справі № 2-а-72/12 позивачами заявлялась також вимога зобов`язати відповідача поновити та виплачувати позивачам пенсію за віком та інші пенсійні надбавки, на підставах, визначених пенсійним законодавством починаючи з 07.10.2009 р. з урахуванням індексу інфляції на розрахункові рахунки позивачів у Слов`яносербському відділенні Приватбанку. У подальшому під час розгляду справи позовні вимоги неодноразово змінювались.

08.02.2015 позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про виплату пенсії з 01.08.2014 на відповідний рахунок.

Листом № 1731/3-11 від 25.02.2015 Пенсійний фонд України повідомив про необхідність звернутись до управління Пенсійного фонду України за місцем фактичного перебування (проживання) та надати заяву про запит пенсійної справи.

14.08.2016 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області із заявою про призначення/перерахунок пенсії в якій просив з 01.08.2014 поновити виплату пенсії.

Листом від 09.09.2016 № 7598/09 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило позивача про те, що виплата пенсії здійснювалась на підставі рішення суду. Дата останнього нарахування липень 2014 року. Згідно з резолютивної частини рішення Слов`яносербського районного суду Луганської області від 01.11.2012 по справі № 2-а-72/012 зобов`язано нарахувати та виплатити пенсії позивачу стосується управління Пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області. Усі співробітники даного управління звільненні.

Дії територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови в постановці на пенсійний облік та припинення виплати пенсії з 01.08.2024 оскаржено позивачем в судовому порядку.

Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 17 листопада 2016 року у справі № 419/2836/16-а у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі №419/2836/16-а апеляційну скаргу позивач задоволено частково, постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 17 листопада 2016 р. у справі № 419/2836/16-а -скасовано, позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.08.2014 по 28.03 2016 - залишено без розгляду.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі № 419/2836/16-а апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 17 листопада 2016 року у справі № 419/2836/16-а задоволено частково; постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 17 листопада 2016 р. у справі № 419/2836/16-а скасовано; прийнято нову постанову; позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області поставити ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на пенсійний облік, здійснювати виплату пенсій за віком, з урахуванням доплат та надбавок, починаючи з 29.03.2016; допущено негайне виконання постанови суду в частині призначення та виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць; в решті у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач звернувся із заявою від 31.01.2017 до Управління пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про виплату пенсії.

Позивач звернувся із заявою від 22.06.2021 довільної форми в якій просив нарахувати пенсію за період з березня 2018 року до червня 2021 року.

Листом від 21.07.2021 № 2748-2629/3-02/801200/21 відповідач повідомив позивачу, що з 01.07.2021 виплату пенсії призупинено у зв`язку із закінченням терміну дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Представником позивача до позову додано копію заяви позивача від 15.01.2022 про виплату пенсії починаючи з 01.07.2021, однак доказів направлення вказаної заяви до відповідача суду не надано.

Зі змісту постанови Слов`яносербського районного суду від 01.11.2012 у справі № 2-а-72/12 встановлено, що позовні вимоги щодо пенсійних виплат за період з 01.05.2003 по 31.01.2012 у розмірі 150150 грн (в різній інтерпретації позовних вимог, які декілька разів змінювались позивачем) суд визнав такими, що заявлено з порушенням строку звернення до суду та підлягають залишенню без розгляду. Однак, остаточно суд задовольнив позов шляхом зобов`язання Управління пенсійного фонду України в Слов`яносербському районі Луганської області нарахувати та виплачувати позивачам пенсію за віком на підставах, визначених пенсійним законодавством, починаючи з 28 лютого 2012 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Також, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 у справі № 419/2836/16-а апеляційну задоволено частково; постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 17 листопада 2016 р. у справі № 419/2836/16-а - скасовано; позовні вимоги про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії за період з 01.08.2014по 28.03 2016 - залишено без розгляду.

Отже, судами вирішувалось право позивача на отримання пенсії за період з 07.10.2009 по 27.02.2012 та з 01.08.2014 по 28.03.2016.

Таким чином, матеріали справи вказують на обізнаність позивача про порушення своїх прав щодо не нарахування та не виплати пенсії за віком за спірні періоди ще починаючи з 2012 року.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню принципу юридичної визначеності у спірних правовідносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

На думку суду, не можна вважати порушенням правової визначеності як елемента принципу верховенства права факт зміни судової практики, в тому числі застосування норм про скорочення строків звернення до суду, у разі забезпечення особі можливості доступу до суду впродовж розумного строку, який є об`єктивно достатнім для реалізації цього права.

Суд зазначає, що при розв`язання питання поновлення строку звернення з позовом суттєве значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.

З моменту виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду зміни щодо установленого строку звернення з позовом у даних правовідносинах не змінився та становить шість місяців з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Виключенням є випадки установлені статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), якою установлено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Крім того, суд зазначає, що норми, які встановлюють строки звернення до суду з адміністративним позовом громадянами України, які проживають, як за кордоном так і на території країни підлягають однаковому застосуванню, що забезпечить рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та виключить будь-яку відмінність, обмеження або перевага у реалізації своїх прав та свобод.

Суд вважає не обґрунтованим посилання представника ОСОБА_4 на правову позицію висловлену в постанові Верховного Суду від 20.07.2023 у справі №420/8355/22.

Так, Верховний Суд у вказаній справі встановив, що відповідач не наводить жодних доказів того, що:

- відповідачем або іншими суб`єктами владних повноважень України розроблялися та були прийняті акти, спрямовані на врегулювання ситуації, яка виникла післяухвалення Конституційним Судом України рішення від 7 жовтня 2009 року у справі № 25-рп/2009;

- наявна вина позивача у припиненні виплати пенсії;

- підстава, яка зумовила припинення пенсії, була правомірною (конституційною);

- існують положеннязакону, який зобов`язує позивача вживати будь-які дії (подавати заяви, ініціювати позови до суду тощо) для поновлення виплати пенсії, виплата якої була їй припинена Пенсійним фондом України саме на підставі, яка в подальшому була визнана компетентним органом (Конституційним Судом України) неконституційною.

Проте, у справах № 2-а-72/12 та № 419/2836/16-а позивач оскаржував протиправну бездіяльність (дії) органів Пенсійного фонду України щодо не виплати пенсії у періоди з 07.10.2009 до 27.02.2012 та з 01.08.2014 до 28.03.2016, та судовими рішеннями позовні вимоги в цій частині визнано необгрунтованити або залишено без розгляду через пропуск строку. Судові рішення не оскаржені позивачем, доказів такого оскарження не надано.

При цьому, позивач в черговий раз у цій справі оскаржує бездіяльність відповідача, який є публічним правонаступником відповідачів у вказаних вище справах щодо не виплати пенсії за період з 07.10.2009 до 27.02.2012 та з 01.08.2014 до 28.03.2016.

Отже, спір з виплати пенсії з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів з 07.10.2009 був предметом розгляду в адміністративній справі № 2-а-72/12 та № 419/2836/16-а, рішення у яких набрало законної сили.

У постанові від 08.04.2021 у справі № 520/14220/19 Верховний Суд наголосив, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.

Принцип правової (юридичної) визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права. Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання правила «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, який полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатами її розгляду остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження стосовно того ж самого відповідача, якщо судовий позов ґрунтується на тих самих фактичних обставинах, або ж нова вимога могла бути складовою частиною попередньої у першому рішенні.

Тобто, за вказаним принципом, жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового до виконання рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового судового рішення. Принип «res judicata» є способом запобігання повторному розгляду справи та несправедливому відношенню до інших учасників судового процесу.

Вказана позиція була підтримана, зокрема, Верховним Судом у постанові від 14.02.2023 у справі № 160/3599/20.

З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просив відновити виплату пенсії з 07.10.2009 до 27.02.2012 та з 01.08.2014 до 28.03.2016 та з 01.06.2021, а з цим позовом звернувся лише 31.07.2024, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог за період з 07.10.2009 по 27.02.2012 та з 01.08.2014 до 28.03.2016, у зв`язку з чим наведенні причини пропуску строку до суду визнаються судом не поважними, тому заява в цій частині не підлягає задоволенню.

Водночас, відповідачем не надано доказів винесення рішення про припинення виплати пенсії позивачу з 01.07.2021 відповідно до приписів статті 49 Закону № 1058 та доказів направлення такого рішення пенсіонеру. З огляду на вказане в цій частині позовні вимоги підлягають розгляду по суті спору, а тому строк звернення до суду у цій частині позовних вимог суд не застосовує.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Отже, враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, в заяві не зазначені підстави пропуску звернення до суду, які можуть бути визнані судом поважними, приписи частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті240 КАС України,позовні вимоги в частині періодів з 07.10.2009 по 27.02.2012 та з 01.08.2014 до 28.03.2016 підлягають залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями123,240,243,248 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Райзмана Олександра Яковича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задовольнити частково.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в частині вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо відновлення та виплати позивачу пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009 по 27.02.2012 та з 01.08.2014 по 28.03.2016, із компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії; дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії з 28.02.2012 по теперішній час у невстановленому законом розмірі, із встановленням особливостей: "Не підлягає місцевим перерахункам, призначено за рішенням суду у твердому розмірі", без проведення перерахунків та індексації пенсії; зобов`язання відповідача відновити та виплатити позивачу пенсію за віком, з усіма складовими пенсійних виплат, за період з 07.10.2009 до 27.02.2012, з 01.08.2014 по 28.03.2016, з одночасним проведенням на загальних підставах з 07.10.2009 до 31.05.2021, перерахунку та індексацію пенсії, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням змін у пенсійному законодавстві, як непрацюючого пенсіонера та дитини війни, на підставі документів тих, хто перебуває у пенсійній справі, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, осучасненням пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, з виплатою заборгованості по пенсії з урахуванням перерахунку та індексації, з компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум, на визначений позивачем банківський рахунок на АТ "Ощадбанк" (Дніпровська філія) - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам.

Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива