РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
14 жовтня 2024 року м. Рівне№460/18350/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доРівненського обласного центру медико-соціальної експертизи №2, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи №2, Військової частини НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат про:
- визнання протиправною та скасування постанови госпітальної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 у свідоцтві про хворобу №119 від 29.11.2022 в частині визначення причинного зв`язку захворювання як «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби»;
- визнання протиправним і скасування висновку Рівненської обласної медико-санітарної експертизи №2 від 27.02.2023 стосовно причини втрати професійної працездатності позивача, як такої, що сталася внаслідок захворювання, ТАК, пов`язаного з проходженням військової служби;
- визнання протиправним і скасування рішення Комісії Міністерства Оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, від 13.03.2023 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу;
- та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 в особі госпітальної військової-лікарської внести зміни у визначення причинного зв`язку захворювання позивача у пункті 12 свідоцтва про хворобу №119 від 29.11.2022 шляхом зазначення «Захворювання, ТАК, пов`язане із виконанням обов`язків військової служби»;
- зобов`язання Рівненської обласної медико-санітарної експертизи №2 внести зміни у довідку МСЕК серії НОМЕР_2 від 27.02.2023, видану позивачу, щодо визначення причинного зв`язку втрати професійної працездатності шляхом зазначення «Захворювання, ТАК, пов`язане із виконанням обов`язків військової служби»,
- зобов`язання Комісії Міністерства Оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, повторно розглянути питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби на підставі свідоцтва про хворобу №119 від 29.11.2022 та довідки МСЕК №0020119 від 27.02.2023, з урахуванням виправлень в частині правильного визначення причинного зв`язку «Захворювання, ТАК, пов`язане із виконанням обов`язків військової служби».
Позовну заяву обґрунтовано тим, що з 13.06.2019 по 13.02.2023 проходив службу за контрактом у Збройних Силах України. В період проходження військової служби з 2020 по 2023 роки позивач хворів, у зв`язку з чим неодноразово проходив лікування. 29.11.2022 госпітальна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_3 від 18.11.2022 №2009 провела огляд позивача, склала свідоцтво про хворобу №119 від 29.11.2022, в якому дійшла висновку про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку. В пункті 12 - діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва) свідоцтва про хворобу зазначено: Наслідки операцій: 02.12.2020 лапароскопічної холецистектомії, санації та дренування черевної порожнини з приводу жовчекам`яної хвороби, гострого холецеститу із ятрогенним пошкодженням холедога Bismuth II; 23.12.2020 діагностичної езофагоретрохолангіопанкреатографії; 28.12.2020 часткової черезшкірної холедохостомії; 28.04.2021 лапаратомії, вісцерорізу, формуваня гепатикосюноанастомозу по РУ у вигляді хронічного анастомозиту, частих механічних жовтяниць, злукової хвороби органів черевної порожнини з значним порушенням функції. Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіосклероз. СН О. Міжхребцевий остеохондроз. Деформуючий спондильоз І-ІІ стадії поперекового відділу хребта з больовим синдромом та незначним порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.
На підставі висновків вказаного свідоцтва про хворобу позивача було звільнено з військової служби Наказом командира НОМЕР_4 окремої інженерної бригади від 24.01.2023 № 5-РС, відповідно до пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас за пунктом б (за станом здоров`я).
Також у позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до висновку Рівненської обласної МСЕК (довідка серії АГ №0020119) про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, прийнятому на засіданні комісії від 27.02.2023 Рівненської обласної медико-соціальної експертизи, йому було визначено 25% втрати професійної працездатності по страховці, де стосовно причини втрати професійної працездатності також зазначено: "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби". Стверджує, що ним було зібрано і надано до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву з відповідним пакетом документів для виплати одноразової грошової допомоги, яку було направлено до Міністерства оборони України. За результатами розгляду даного питання Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було прийнято рішення про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, оскільки виплату одноразової грошової допомоги внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, яке призвело до часткової втрати працездатності, не передбачено. Така допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби. На думку позивача, він отримав таке захворювання у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, тому вважає неправильним визначений в рішеннях відповідачів причинний зв`язок щодо підстав виникнення хвороби. З огляду на це, вважає порушеним своє право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, яке викликало втрату працездатності. З викладених підстав просив задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою суду 03.08.2023 позовна заява залишалася без руху. У строк, встановлений судом позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
29.09.2023 від Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень вказано, що первинно позивач був оглянутий 24.02.2023 Рівненською обласною МСЕК №2. За результатами огляду позивача було визначено 25% втрати працездатності одноразово відповідно до свідоцтва про хворобу від 29.11.2022 №119, причина «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби». Підстав для встановлення групи інвалідності позивачу на момент огляду не було, тому Рівненська обласна МСЕК №2 запропонувала останньому дообстеження в Науково-дослідному інституті реабілітації осіб з інвалідністю (НДІ РОІ) м.Вінниця або консультацію в ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України», однак ОСОБА_1 від запропонованого відмовився. 24.03.2023 ОСОБА_1 звернувся до Рівненської обласної МСЕК №2 з письмовою заявою щодо скерування його медико-експертної справи на розгляд ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» заочно. ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» розглянула заочно медико-експертну документацію ОСОБА_1 та прийшла до висновку, що рішення Рівненської МСЕК №2 від 27.02.2023 було прийняте у відповідності до вимог а.27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317, Наказу МОЗ України від 05.09.2011 №561. Підстав для встановлення групи інвалідності в даний час немає. З огляду на вищевикладене, 24.02.2023 Рівненська обласна МСЕК №2 прийняла рішення про визначення 25% втрати професійної працездатності одноразово ОСОБА_1 в законний спосіб.
Ухвалою суду від 09.10.2023 задоволено клопотання Міністерства оборони України про продовження строку для подання відзиву, продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву на 15 днів з дня отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів на електронну пошту.
10.10.2023 від Військової частини НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечив проти позовних вимог і просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 29.11.2022 госпітальна ВЛК Військової частини НОМЕР_1 із дотриманням Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України провела медичний огляд позивача, відповідно до якого на підставі статті 54 а графи ІІ Розкладу хвороб: Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку (свідоцтво про хворобу №119 від 29.11.2022). Вказане свідоцтво про хворобу було направлене на затвердження до 16 Регіональної ВЛК і затверджене останньою Постановою від 05.01.2023. Відповідач стверджує, що не наділений повноваженнями вносити зміни до прийнятої постанови ВЛК. А встановлений у п.12 свідоцтва про хворобу №119 діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання позивача, здійснені госпітальною ВЛК ВЧ НОМЕР_1 з дотриманням вимог чинного законодавства.
23.10.2023 від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що позовною вимогою до Міністерства оборони є, зокрема, визнання протиправним та скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат від 13.03.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги. Проте, такого рішення, яке просить визнати протиправним та скасувати позивач, не існує. На розгляд Комісії Міністерства оборони України заява позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги не надходила, жодних рішень з даного питання Міністерством оборони не приймалось. Позивач помилково ототожнив не існуюче рішення з листом-роз`ясненням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.03.2023, в якому зокрема зазначено, що «виплата одноразової грошової допомоги внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, яке призвело до часткової втрати працездатності, законодавством не передбачена». Таким чином, з боку Міністерства Оборони України по відношенню до позивача не було допущено протиправних бездіяльності, дій чи рішень, які б могли порушити його права та наявність яких є обов`язковою умовою для реалізації права на звернення до суду згідно зі ст.5 КАС України.
Ухвалою від 14.10.2024 в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши заяви по суті, долучені до них документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 з 13.06.2019 по 13.02.2023 проходив військову службу в Збройних Силах України за контрактом.
Під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_3 , починаючи з грудня 2020 року по листопад 2022 року, позивач періодично хворів, що підтверджується відповідними копіями перевідного епікризу, виписних епікризів, виписок із медичної карти стаціонарного хворого, наявними в матеріалах справи (а.с.78-89).
18.11.2022 командиром Військової частини НОМЕР_3 позивачу видано направлення на медичний огляд ВЛК у зв`язку із звільненням з військової служби за віком за №2009 від 18.11.2022 (а.с.90).
29.11.2022 Госпітальна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 , на підставі вказаного направлення командира в/ч НОМЕР_3 , провела медичний огляд позивача, що підтверджується журналом №2 обліку протоколів засідань госпітальної ВЛК в/ч НОМЕР_1 (а.с.74-75) та прийняла постанову, оформлену свідоцтвом про хворобу №119 від 29.11.2022 (а.с.27, 76).
Згідно з вказаним свідоцтвом про хворобу, позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідно до пункту 12 свідоцтва: «Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки операцій: 02.12.2020 лапароскопічної холецистектомії, санації та дренування черевної порожнини з приводу жовчекам`яної хвороби, гострого холецеститу із ятрогенним пошкодженням холедога Bismuth II; 23.12.2020 діагностичної езофагоретрохолангіопанкреатографії; 28.12.2020 часткової через шкірної холедохостомії; 28.04.2021 лапаратомії, вісцерорізу, формуваня гепатикосюноанастомозу по РУ у вигляді хронічного анастомозиту, частих механічних жовтяниць, злукової хвороби органів черевної порожнини з значним порушенням функції. Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіосклероз. СН О. Міжхребцевий остеохондроз. Деформуючий спондильоз І-ІІ стадії поперекового відділу хребта з больовим синдромом та незначним порушенням функції.
Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.
Пониження гостроти зору обох очей до 0,2 внаслідок далекозорості 1,5Д при гостроті зору 1,0 з корекцією. Ангіопатія сітківки обох очей.
Захворювання, НІ, не пов`язане із проходженням військової служби».
Згідно з п.13 свідоцтва про хворобу №119 від 29.11.2022: «Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю та інше: На підставі статті 54а графи II Розкладу хвороб: Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» (а.с.27 зв.бік).
Свідоцтво про хворобу затверджене постановою Військово-лікарської комісії Західного регіону 05.01.2023 (а.с.73) та отримане позивачем 13.01.2023 (а.с.73 зв.бік).
27.01.2023 військовою частиною НОМЕР_1 видано направлення №7 на медичний огляд позивача МСЕК для визначення групи інвалідності та відсотків втрати працездатності (а.с.50).
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 13.02.2023 №47 (по стройовій частині) штаб-сержанта ОСОБА_1 , начальника складу складів взводу матеріального забезпечення роти матеріального забезпечення, звільненого з військової служби наказом командира НОМЕР_4 окремої інженерної бригади від 24.01.2023 №5-РС (по особовому складу) у відставку за підпунктом "б" (за станом здоров`я) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виключено зі списків особового складу військової частини з 13.02.2023 (а.с.26).
14.02.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 скеровано позивача до обласної МСЕК №2 для визначення групи інвалідності та відсотків втрати працездатності (а.с.51).
27.02.2023 за результатами проведеної Рівненською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 , згідно з довідкою МСЕК Серія АГ №0020119 від 27.02.2023 позивачу встановлено 25% ступеня втрати професійної працездатності одноразово за свідоцтвом про хворобу №119 від 29.11.2022. В довідці також зазначено про причини втрати професійної працездатності: Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Підстава огляду МСЕК: №119 (а.с.28).
24.03.2023 позивач звернувся до Рівненської обласної МСЕК №2 з письмовою заявою про скерування його медико-експертної справи на розгляд в ДЗ "Центральна МСЕК МОЗ України" заочно, у зв`язку з тим, що з рішенням Рівненської обласної МСЕК №2 не згідний (а.с.54).
Листом від 10.04.2023 Центральна МСЕК МОЗ України повідомила позивачу, що за наслідками розгляду наданої медично-експертної документації підстав для встановлення групи інвалідності в даний час немає, а рішення МСЕК від 27.02.2023 прийняте у відповідності до вимог Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2009 №1317, Наказу МОЗ України від 05.09.2011 №561 (а.с.56).
Судом також встановлено, що у відповідь на звернення позивача Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України листом від 13.03.2024 за №423/Вих3ВГ/396, повідомив ОСОБА_1 , що призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2003 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Перелік необхідних документів для оформлення одноразової грошової допомоги визначено пунктом 11 Порядку. Прийом документів для призначення одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям здійснюють районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання та незалежно від місця реєстрації і подають їх до обласних ТЦКСП, які спрямовують їх до Департаменту. Після надходження до Департаменту від обласних ТЦКСП оформлених належним чином документів, вони подаються на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум для прийняття відповідного рішення. Проінформовано, що згідно з п.7 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. Виплату одноразової грошової допомоги внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, яке призвело до часткової втрати працездатності, не передбачено.
Не погодившись з рішеннями відповідачів щодо визначення причинного зв`язку захворювання, причини втрати працездатності та відповідно відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частин першої, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
В силу вимог частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Як встановлено судом, позивач на час спірних правовідносин був військовослужбовцем та проходив військову службу за контрактом. Наказом командира НОМЕР_4 окремої інженерної бригади від 24.01.2023 №5-РС (по особовому складу) позивач звільнений у відставку за підпунктом "б" (за станом здоров`я) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Як свідчать матеріали справи, передумовою прийняття вказаного наказу, слугувала постанова госпітальної Військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 про встановлення причинного зв`язку захворювання та про непридатність позивача до військової служби.
Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі, - Положення №402 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктами 1.1-1.2 глави 1 розділу І вказаного Положення визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.
Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 глави 1 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
В силу вимог підпункту 2.6.1 пункту 2.6 глави 1 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні ВЛК.
Тобто, лише вказані органи мають повноваження щодо визначення придатності за станом здоров`я до військової служби та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців. У свою чергу, суд не може підміняти орган у виконанні його дискреційних повноважень.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2022 року по справі № 815/5707/16.
В даному випадку позивач не погоджується із постановою госпітальної ВЛК в/ч НОМЕР_1 в частині встановлення причинного зв`язку його захворювання.
Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 Положення № 402, пунктами 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (п.21.2).
Причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19 .
У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз`яснення (п.21.3 Положення № 402).
При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми) (пункт 21.4) .
Формулювання, в яких приймаються постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, визначені п.21.5 Положення № 402.
Так, відповідно до пп. "д" п.21.5 вказаного Положення, "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
В силу вимог п. 21.32 Положення №402 постанова про причинний зв`язок захворювань оформлюється:
на військовослужбовців - свідоцтвом про хворобу (довідкою), яке підлягає затвердженню штатною ВЛК;
на колишніх військовослужбовців - витягом з протоколу засідань штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, травм, контузій, каліцтв).
Як вже зазначалося судом раніше, 29.11.2022 госпітальна ВЛК в/ч НОМЕР_1 за результатами військово-лікарської експертизи (медичного огляду) позивача встановила діагноз, видала свідоцтво про хворобу №119 із зазначенням «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби», а Рівненська обласна МСЕК №2 на підставі вказаного свідоцтва довідку серії НОМЕР_2 від 27.02.2023, якою встановлено ступінь втрати професійної працездатності 25% одноразово.
Водночас, відповідно до п.п. 2.3.3 п. 2.3 розділу І Положення №402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Відповідно до п.п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення №402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема: організація військово-лікарської експертизи, контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Таким чином, за наявності у особи заперечень щодо медичного висновку ВЛК, така особа вправі звертатись із скаргою до Центральної військово-лікарської комісії.
Натомість, як свідчать матеріали справи, позивач не скористався своїм правом на проведення повторно медичного огляду для встановлення причинного зв`язку захворювання.
Як свідчать матеріали справи, позивач ні до моменту встановлення ступеня втрати працездатності Рівненською обласною МСЕК №2 від 27.02.2023, ні після не оскаржував до Центральної військово-лікарської комісії правильність встановлення причинного зв`язку своїх захворювань після проходження військово-лікарської експертизи у госпітальній ВЛК, вказаного у свідоцтві про хворобу №119 від 29.11.2022, затвердженого постановою штатної ВЛК 05.01.2023.
При цьому, суд враховує, правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, згідно з яким при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров`я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення №402.
Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку на предмет наявності підстав для встановлення діагнозу, визначення ступеня втрати працездатності та причинно-наслідкового зв`язку захворювання, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
При цьому, будь-яких тверджень позивача, які свідчили б про порушення процедури прийняття спірного рішення (постанови) госпітальною ВЛК, в позовній заяві не зазначено і жодних доказів на підтвердження такого позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Суд наголошує, що обставин порушення госпітальною ВЛК процедури прийняття свідоцтва про хворобу №119 в межах даної справи не встановлено.
Зважаючи на встановлені обставини в їх сукупності, правові підстави для визнання протиправною та скасування постанови госпітальної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 у свідоцтві про хворобу №119 від 29.11.2022 в частині визначення причинного зв`язку захворювання як «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби", у суду відсутні, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Стосовно позовних вимог до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи, структурним підрозділом якого є Рівненська обласна МСЕК №2, то суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Пунктом 4 вказаного Положення визначено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.
Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначений Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.12 вказаного Положення причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).
За правилами пп.1 п.13 цього Положення ступінь втрати працездатності військовослужбовців і військовозобов`язаних у період проходження ними служби (зборів) встановлюється у відсотках з метою виплати страхових сум за державним обов`язковим особистим страхуванням у день розгляду комісією таких документів:
1) копії свідоцтва про хворобу, виданого за затвердженою Міноборони формою військово-лікувальним закладом або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у разі визнання військово-лікарською комісією військовослужбовця або військовозобов`язаного в період проходження служби (зборів) не придатним за станом здоров`я для подальшого проходження служби (зборів) унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання. Ступінь втрати працездатності застрахованого військовослужбовця або військовозобов`язаного встановлюється з дня проведення військово-лікарською комісією його огляду, але не пізніше дати звільнення такого військовослужбовця або військовозобов`язаного з військової служби.
Як свідчить зміст спірної довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках серії АГ №0020119 від 27.02.2023 (висновку Рівненської обласної МСЕК №2 від 27.02.2023), підставою для огляду позивача в ній вказано свідоцтво про хворобу №119 від 29.11.2022; ступінь втрати працездатності позивача у відсотках визначено: 25% відсотків одноразово; причиною втрати професійної працездатності позивача зазначено "Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби", датою встановлення страхового випадку визначено 29.11.2022 (згідно з свідоцтвом про хворобу №119 від 29.11.2022), тобто остання видана з дотриманням вимог пунктів 12, 13 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
З огляду на наведене, оскільки судом не встановлено протиправності постанови ВЛК в частині визначення причинного зв`язку захворювання позивача, то підстави для визнання протиправним і скасування висновку Рівненської обласної МСЕК №2 від 27.02.2023 та зобов`язання останньої внести зміни в довідку МСЕК серії АГ №0020119 від 27.02.2023 щодо визначення причинного зв`язку втрати професійної працездатності позивача, як похідних позовних вимог, у суду також відсутні.
Щодо позовної заяви в частині визнання протиправним і скасування рішення Комісії Міністерства Оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, від 13.03.2023 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, суд зазначає таке.
Згідно з статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (далі, - Закон №2011-XII) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
У відповідності до підпункту 7 пункту 2 статті 16 зазначеного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення.
При цьому, відповідно до підпункту 8 пункту 2 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її зі строкової військової служби.
Так, згідно з вимогою пункту 7 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (Порядок №975) у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від:
70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Відповідно до означеного Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, є дата, зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
За правилами п.11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу (тут, - районні (міські) ТЦКСП) такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
Цим же пунктом Порядку визначено перелік документів, які додаються до такої заяви.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям визначений пунктами 12-20 Порядку №975.
Відповідно до п.15 цього Порядку, рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Водночас судом не встановлено, а позивачем жодним чином не доведено, що він звертався з відповідною заявою і з визначеним переліком документів відповідно до Порядку №975 до відповідного ТЦКСП для прийняття рішення Комісією Міноборони України щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, як і не встановлено прийняття такого рішення останньою. Будь-яких доказів на підтвердження такої обставини позивачем суду не надано, матеріали справи не містять і судом не встановлено.
При цьому, суд зазначає, що лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.03.2023 не є рішенням Комісії Міноборони України про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, позаяк останній за призначенням такої у встановленому порядку не звертався, а фактично є відповіддю-роз`ясненням на письмове звернення позивача.
За наведеного, суд констатує відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат.
В силу вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні даного спору дійшов висновку, що дії відповідачів вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих їм повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи №2, Військової частини НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії, Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 14 жовтня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач - Рівненський обласний центр медико-соціальної експертизи №2 (вул.Чорновола, 79,м.Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 ) Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 в особі госпітальної військово-лікарської комісії ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 ) Відповідач - Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних з призначеням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних витрат (Повітрофлотський проспект,6,м.Київ 168,03168, ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_8 )
Суддя Н.С. Гудима
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2024 |
Оприлюднено | 17.10.2024 |
Номер документу | 122303699 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо охорони здоров’я, з них |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Н.С. Гудима
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні