Постанова

від 14.10.2024 по справі 200/2126/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року справа №200/2126/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі № 200/2126/24 (головуючий І інстанції Бабіч С.І.) за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10573955/2426912484 від 19.02.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 31.12.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 31.12.2023, складену Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , датою її подання.

В обґрунтування позову зазначила, що за результатами господарської діяльності нею складено та направлено на реєстрацію податкову накладну № 4 від 31.12.2023 на суму 480 000,00 грн, у тому числі 80 000,00 грн ПДВ, реєстрація якої була зупинена.

Підстава зупинення - згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у зв`язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 77.12 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (показник "D" = 7.6402%, "Рпоточ" = 0).

29.01.2024 позивачем направлені письмові пояснення і додаткові первинні документи щодо господарської операції за податковою накладною № 4 від 31.12.2023, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Проте, 19.02.2024 за рішенням Комісії Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Комісія) № 10573955/2426912484 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 31.12.2023 в ЄРПН.

Рішення є протиправним, оскільки позивачем після зупинення реєстрації податкових накладних подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи та письмові пояснення, які підтверджують факт здійснення господарської операції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10573955/2426912484 від 19.02.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 31.12.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 31.12.2023, складену Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , датою її подання - 18.01.2024.

Стягнуто на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривні.

Стягнуто на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень.

Не погодившись з рішенням, відповідач - ГУ ДПС у Донецькій області звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

За результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків податковим органом прийнято рішення № 10573955/2426912484 від 19.02.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 31.12.2023 в ЄРПН, оскільки позивачем не надано у повному обсязі достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної документів, у тому числі додатково.

Зокрема, Комісією були проаналізовані подані позивачем письмові пояснення і копії документів та прийнято рішення про направлення повідомлення від 05.02.2024 № 10505470/2426912484 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, а саме - інформації щодо кількості працівників.

Тобто, в повідомленні конкретно визначено, яку додаткову інформацію необхідно надати для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.

Разом із тим, позивачем не надано додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, у зв`язку з чим 19.02.2024 Комісія прийняла рішення № 10573955/2426912484 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 31.12.2023 в ЄРПН.

При цьому, надане позивачем до суду повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту не може вважатися належним доказом у справі, оскільки це повідомлення не надавалося до податкового органу.

Суд втрутився в дискреційні повноваження при вирішенні питання про наявність підстав для реєстрації податкової накладної з урахуванням оцінки документів, які не були надані позивачем до контролюючого органу на його вимогу.

Також є дискреційними повноваження ДПС України щодо реєстрації ПН та її виключною компетенцією.

Стягуючи з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу, суд першої інстанції не застосував принцип співмірності.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа - підприємець (код 2426912484, зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивачки є: "43.41 Вантажний автомобільний транспорт".

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платником податку на додану вартість № 59175251 серії НВ № 149341 від 03.11.2004 позивач є платником ПДВ.

01.01.2023 позивачем укладений договір оренди вантажного транспортного засобу № 1/01ОВ-23 із Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 .

В рамках зазначеного договору Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 надано послуги з оренди вантажного транспортного засобу, в тому числі у грудні 2023 року на суму 480 000,00 грн (з ПДВ).

18.01.2024 позивачем складено і направлено на реєстрацію податкову накладну № 4 від 31.12.2023 на суму 480 000,00 грн (з урахуванням ПДВ).

За результатами обробки податкової накладної позивачем отримано квитанцію від 18.01.2024 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, згідно з якою реєстрацію податкової накладної № 4 від 31.12.2023 в ЄРПН зупинено.

Реєстрація в ЄРПН податкової накладної № 4 від 31.12.2023 зупинена відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки обсяг постачання товару/послуги 77.12 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (показник "D" = 7.6402%, "Рпоточ" = 0).

Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

29.01.2024 позивачем направлені письмові пояснення і додаткові первинні документи щодо господарської операції за податковою накладною № 4 від 31.12.2023, необхідні, на її думку, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

05.02.2024 Комісією направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, за № 10505470/2426912484, а саме - інформації щодо кількості працівників.

Дане повідомлення складене за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Проте, позивачем не надано повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем до суду надано повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту від 08.02.2024, складене за формою, встановленою у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 № 413, згідно з яким позивачкою 08.02.2024 було оформлено на роботу 3 наймані працівники.

Також позивачем надано до суду пояснення без номеру та без дати до податкової накладної № 4 від 31.12.2023, в яких описано наведені вище обставини, зокрема, щодо прийняття на роботу працівників, однак доказів направлення цих пояснень на розгляд Комісії або на адресу податкового органу не надано.

Крім того, як свідчить зміст пояснень, вони складені позивачем після прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки містять посилання на це рішення.

Також повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту від 08.02.2024 року складене після направлено позивачу Комісією повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від 05.02.2024.

Рішенням Комісії від 19.02.2024 № 10573955/2426912484 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 4 від 31.12.2023 в зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.

Не погоджуючись із рішенням Комісії, позивач звернулася зі скаргою (з доданням до неї відповідних документів), у якій просила скасувати рішення та зареєструвати податкову накладну № 4 від 31.12.2023 в ЄРПН.

За результатами розгляду скарги прийнято рішення № 12339/2426912484/2 від 01.03.2024, яким скарга залишена без задоволення, а рішення Комісії від 19.02.2024 № 10573955/2426912484 - без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачами не обґрунтовані підстави неврахування наданих позивачем первинних документів та пояснень.

Також є недоведеними відповідачами необхідність вимагання від позивача інформації щодо кількості працівників з огляду на підстави зупинення реєстрації податкової накладної та умов господарського договору, за яким виписана податкова накладна.

При цьому контролюючий орган, приймаючи рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної, не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності.

Оцінка суду.

На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; дата відвантаження товарів.

Згідно з пунктами 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на платника податку покладено обов`язок на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

На підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком № 3 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого з поміж критеріїв визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/ послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з пунктом 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, далі - Порядок № 520 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

На підставі пункту 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.(….)

Відповідно до пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Згідно з пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Як визначено пунктом 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз вищезазначених нормативно-правових актів свідчить про визначення вичерпного переліку підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому передбачений пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для вирішення відповідною комісією контролюючого органу питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних (розрахунків коригування до податкової накладної) критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму.

Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено податкову накладну, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відмовляючи у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, відповідач зазначив таку підставу - ненадання/часткове надання платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у цій податковій накладній, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття Комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної.

Разом з тим, зупиняючи реєстрацію податкової накладної позивача в зв`язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 77.12 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (показник "D" = 7.6402%, "Рпоточ" = 0), відповідачам не надав суду доказів, що обсяг постачання товару (послуг), зазначений у поданій на реєстрацію податковій накладній, перевищував величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Крім того, контролюючим органом не надано доказів, що на час проведення моніторингу податкової накладної позивач відповідав пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, як й не доведено факт виявлення під час проведення моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з наданням послуг (надання в оренду вантажного транспорту), дані про які вказані в податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства, тобто не підтверджено наявності підстав для зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

Крім того, в квитанції від 18.01.2024 про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, податковим органом не зазначено конкретний перелік документів, які вимагаються.

Також в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.02.2024 відсутнє посилання на конкретний перелік документів, які не були надані позивачем на розгляд Комісії, що стало підставою для відмови у реєстрації спірної податкової накладної; не зазначено підстави неприйняття поданих позивачем 29.01.2024 пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрація яких зупинена (6 додатків).

З огляду на характер господарської операції, за якою позивачем складено податкову накладну (надання в оренду вантажного транспорту), відповідачем не обґрунтована необхідність витребування у позивача інформації щодо кількості працівників.

На вимогу податкового органу позивачем надано як пояснення, так і первинні документи на підтвердження господарської операції, на яку виписана податкова накладна.

Відтак, не можна зробити висновок, що позивач не надав документи, без яких реєстрація податкової накладної не відбудеться.

За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації податкової накладної, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації податкових накладних, як несприятливий наслідок для позивача через обмеження його в правах платника ПДВ.

Вирішення питання щодо правомірності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування безпосередньо пов`язане з питанням щодо правомірності зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, як передумови прийняття зазначеного рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 27.07.2022 у справі № 520/15348/2020.

Є безпідставними доводи апелянта, що на повідомлення про надання додаткових документів кількості працівників, позивач їх не надав, тому у відповідача були наявні підстави для відмови в реєстрації податкової накладної, - оскільки приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності за умови надання позивачем пояснень та документів на її підтвердження.

Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Така правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.

Щодо визначення ДПС України обов`язку зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, реєструється у день настання, зокрема, однієї з таких подій:

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу 10 пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, реєстрація в ЄРПН податкових накладних, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України, а днем реєстрації податкових накладних може бути день, вказаний у рішенні суду.

Відтак, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 31.12.2023 підлягає скасуванню, тому ДПС України зобов`язана зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну датою їх подання до податкового органу з метою захисту порушеного права позивача.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивач просила стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надала копію договору про надання правничої допомоги від 06.03.2024 № 01/03/24, акт наданих послуг б/н від 07.03.2024 до вказаного договору на суму 15 000,00 грн, рахунок № 11/03 від 07.03.2024 року на суму 15 000,00 грн, платіжну інструкцію від 08.03.2024 № 1932 на суму 15 000,00 грн та розрахунок витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До пов`язаних із розглядом справи витрат належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову і (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом установлено, що позивачем укладений договір про надання правничої допомоги від 06.03.2024 за № 01/03/24 із Адвокатським бюро "Молчанової Наталії" в особі керуючого бюро - адвоката Молчанової Наталії Володимирівни.

Відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 08.04.2024 серії АН № 1393034, який виданий Адвокатським бюро "Молчанової Наталії" на підставі договору від 06.03.2024 № 01/03/24, правничу допомогу позивачу повинна надавати адвокат Молчанова Наталія Володимирівна (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3538 від 07.03.2012), яка і є представницею позивача у цій справі.

Згідно з пунктом 4.2. договору № 01/03/24 від 06.03.2024 за правову допомогу, передбачену пунктом 1.2. договору, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги складає 3000,00 грн за годину роботи.

Пунктом 4.3. вказаного договору передбачено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В даному акті вказуються обсяг наданої правової (юридичної) допомоги та її вартість.

Відповідно до акта наданих послуг б/н від 07.03.2024 року до вказаного вище договору загальний розмір витрат на правничу допомогу складає 15 000,00 грн, у тому числі:

- ознайомлення з документами - усього 20 хвилин, вартість - 1000,00 грн;

- підготовка адміністративного позову - усього 180 хвилин, вартість - 8000,00 грн;

- формування і подання адміністративного позову до суду - усього 60 хвилин, вартість - 3000,00 грн;

- представництво інтересів у суді - усього 60 хвилин, вартість - 3000,00 грн.

На підтвердження факту понесення (сплати) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн позивачем надано рахунок від 07.03.2024 № 11/03 на суму 15 000,00 грн та платіжну інструкцію від 08.03.2024 № 1932 на суму 15 000,00 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі заперечує проти відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, вважає суму витрат завищеною, необґрунтованою та непропорційною до предмета спору тощо.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, згідно зі статтею 13 Закону № 5076-VI є самозайнятою особою.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).

Суд зазначає, що для включення всього розміру гонорару до суми, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, суд повинен встановити, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в п. 21 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Враховуючи предмет спору в цій справі, який не є складним, справа не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, судова практика зі спірних питань є сталою, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, та не потребує, як такого, представництва адвокатом інтересів позивача у суді (згідно з актом наданих послуг б/н від 07.03.2024 вартість представництва складає 3000,00 грн), зважаючи на співмірність розміру витрат на оплату адвоката зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн є завищеним і неспівмірним, та зменшив його до 5000,00 грн.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі № 200/2126/24 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі № 200/2126/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 14 жовтня 2024 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2024 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

СуддіА.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв