Постанова

від 11.10.2024 по справі 160/4266/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/4266/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року в адміністративній справі №160/4266/24 (головуючий суддя першої інстанції - Сидоренко Д.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Містобудівник» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 15.02.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області; Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області №10068824/42593196 від 01.12.2023 року про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №4 від 02.11.2023 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №4 від 02.11.2023 датою її фактичного надходження на реєстрацію.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ГУ ДПС у Дніпропетровській області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що нормами чинного законодавства не встановлено обов`язок контролюючого органу зазначати конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в реєстрації поданої позивачем податкової накладної, оскільки платником податків не доведено здійснення господарської операції та не надано платником податку копій документів, та були здійснені операції з ризиковими контрагентами. Також скаржником зазначено про дискреційність повноважень податкового органу щодо перевірки та реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ДПС України відзив на апеляційну скаргу не подавала, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Містобудівник» (код ЄДРПОУ 42593196) є юридичною особою, яка зареєстрована 17.09.2021 року та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с.59-60).

Відповідачі - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та Державна податкова служба України є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24.08.2023 року між позивачем (субпідрядник) та ТОВ «КОМСІТІ» (генпідрядник) укладено Договір субпідряду №429/1 (а.с.12-13).

Відповідно до п.2.1, 3.3 Договору вартість робіт становить 9716566,13 грн., в тому числі 1619427,69 грн. ПДВ.

02.11.2023 року між ТОВ «Будівельна компанія «Містобудівник» та ТОВ «КОМСІТІ» погоджено акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року стосовно виконання робіт за Договором субпідряду №429/1 від 24.08.2023 року на загальну суму 2464915,69 грн..

Позивачем, на виконання приписів податкового законодавства складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №4 від 02.11.2023 року на загальну суму 2464915,69 грн. з урахуванням ПДВ 410819,28 грн., стосовно наданих послуг: капітальний ремонт водопровідної мережі від буд.№7 по вул.Лісна до буд.15 по вул.Дісна з відводом на фанзи по вул.Дачна,29 в смт.Черкаське, Новомосковський район Дніпропетровська обл. (а.с.34-35).

Відповідно до квитанції від 22.11.2023 року податкову накладну №4 від 02.11.2023 року прийнято, однак реєстрацію зупинено та зазначено наступні підстави: Обсяг постачання товару/послуги 41.00 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с.36)

23.11.2023 року на виконання п.201.16 ст.201 ПК України позивачем надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №4 від 02.11.2023 року та долучено копії первинних документів (а.с.38-40).

28.11.2023 року на адресу ТОВ «Будівельна компанія «Містобудівник» Комісією відповідача надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання, прийняття комісією відповідного рішення та запропоновано подати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, а саме: первинних документів щодо постачання послуг, складських документів, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, сертифікати відповідності, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.

В графі «Додаткова інформація» зазначено про необхідність надання таких документів: договірна ціна, локальний кошторис, відповідно до яких можна встановити за рахунок чого було сформовано вартість послуги, а також пояснення щодо забезпечення трудовими, технічними ресурсами для виконання обсягів роботи підприємства. Складський та бухгалтерський облік придбаних матеріалів (а.с.72-74).

29.11.2023 року позивачем направлені відповідні пояснення із наданням додаткових документів (а.с.75).

01.12.2023 року комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №10068824/42593196 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 02.11.2023 року в ЄРПН у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства.

В розділі «Додаткова інформація» рішення зазначено: відповідно до наданих документів, та з урахуванням отриманих додаткових пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Встановлено недостатність трудових ресурсів для забезпечення виконання зазначених послуг. Також підприємством надано не в повному обсязі документи щодо забезпечення необхідними технічним ресурсами (а.с.90-91).

Не погодившись із вказаним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач оскаржив таке рішення до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містить лише посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, проте відповідачами не доведено наявність підстав для зупинення спірною податкової накладної. Суд зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з підстав ненадання платником податку документів, які податковим органом у позивача не витребовувалися. Суд дійшов висновку, що спірне рішення контролюючого органу не містить конкретної інформації, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку подано не було, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та не відповідність цього рішення критерію обґрунтованості, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №4 від 02.11.2023 року.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (далі по тексту - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема і наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (далі по тексту - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/ розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Втім наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, наслідком чого може бути прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

З огляду на вказане, первинним об`єктом судового дослідження у цій справі є законність дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки наслідком саме цих дій є обов`язок позивача надати пояснення та документи на підтвердження інформації, яка міститься в податковій накладній.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у додатку 3 до Порядку №1165, відповідно до пункту 1 якого таким критерієм є «відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/ зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Отже, з огляду на правову конструкцію зазначеної норми зупинення реєстрації податкової накладної за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: 1) відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; 2) обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; 3) переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, лише у разі наявності всіх зазначених обставин та зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, податковим органом не наведено жодних доводів та не надано суду доказів на підтвердження наявності обставин, зазначених у п.1 Критеріїв ризиковості, зокрема: не подано доказів, що надана послуга відсутня у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається, не надано доказів, що обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки, а також щодо переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) відповідних груп товарів (продукції).

З огляду на вказане апеляційний суд вважає, що податковим органом не доведено наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної згідно з п. 1 Критеріїв ризиковості. У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку, що реєстрацію спірної податкової накладної було зупинено протиправно без наявності визначених для цього правових підстав, а тому ГУ ДПС у Дніпропетровській області не мало права зобов`язувати позивача надавати йому документи на підтвердження інформації, яка міститься в податковій накладній.

Стосовно наданих позивачем податковому органу документів і пояснень на підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, апеляційний суд зазначає таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр, ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених КМ України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють Комісії головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, за змістом наведених положень Порядку №520 платник податку фактично зобов`язаний у разі зупинення реєстрації податкової накладної подати відповідні пояснення та документи, оскільки в протилежному випадку Комісія імперативно зобов`язана прийняти рішення про відмову в реєстрації такої податкової накладної. У зв`язку з цим позивачем, незважаючи на відсутність підстав у податкового органу для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, були виконані вимоги відповідача і надані відповідні пояснення та документи, перелік яких судом викладений вище.

В апеляційній скарзі контролюючий орган зазначає, що позивачем не надано первинних документів на підтвердження договірної ціни та формування вартості послуг, не надано пояснення щодо забезпечення необхідними ресурсами для виконання обсягів робіт, а також документів щодо обліку придбаних матеріалів, що свідчить про недоведеність реальності господарської операції.

Разом з тим, підставою для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної зазначено, що позивачем надано копії документів, складених із порушенням законодавства, із зазначенням у графі «Додаткова інформація»: «відповідно до наданих документів, та з урахуванням отриманих додаткових пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Встановлено недостатність трудових ресурсів для забезпечення виконання зазначених послуг. Також підприємством надано не в повному обсязі документи щодо забезпечення необхідними технічним ресурсами», тобто контролюючим органом зазначено про відсутність документів, які у позивача ним не витребовувалися.

Апеляційний суд зазначає, що податковим органом не наведено жодних доводів, якими конкретно документами та чому саме цими документами позивач повинен підтверджувати вказану інформацію, а також чому їх відсутність може свідчити про недостовірність або суперечливість господарської операції, зазначеної у податковій накладній.

Позивачем відповідні пояснення та документи надано і податковим органом не наведено жодних доводів, чому надані документи не підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній.

Крім того, спірне рішення не містить конкретного переліку документів, наданих позивачем, які складені з порушенням законодавства.

Апеляційний суд з цього приводу також зазначає, що приписи Порядку №520 надають платнику податку право подати пояснення та документи, які підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних п.4, а в п.5 визначений перелік документів, якими може бути підтверджена ця інформація.

Така правова конструкція пунктів 4 та 5 Порядку №520 свідчить про те, що, по-перше, платник податків на власний розсуд обирає перелік документів, якими, як він вважає, підтверджується інформація податкових накладних, і не зобов`язаний подавати всі документи, які вказані у п.5 чи формі рішення, як помилково вважає податковий орган, а по-друге, перелік документів у п.5 не є виключним чи імперативним, тобто платник податку може підтверджувати інформацію й іншими документами, ніж ті, що зазначені у п.5.

Також апеляційний суд зауважує, що на стадії реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку повинен лише підтвердити інформацію, яка зазначена в ній, а питання реальності чи нереальності господарських відносин між контрагентами може предметом документальної перевірки платників податків і податковий орган в межах Порядків №1165 та №520 не має повноважень на фактичне проведення документальної перевірки з метою дослідження факту реальності здійснення господарської операції. Натомість, податковий орган всупереч приписам Порядку №520 намагається штучно підмінити його положення і фактично на стадії реєстрації ПН здійснити не перевірку інформації, зазначеної в податковій накладній, а позапланову документальну перевірку з висновками про реальність або нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що суперечить приписам зазначених Порядків №1165 та №520.

Таким чином, скаржником як суб`єктом владних повноважень не доведено належними доказами правомірність прийнятого ним рішення.

Зважаючи на недоведеність податковим органом наявності підстав для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної, наявність в останнього первинних документів, які підтверджують інформацію, викладену в поданій для реєстрації податковій накладній, а також, що такі документи та відповідні пояснення надавались контролюючому органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Комісія неправомірно та необґрунтовано відмовила в реєстрації вказаної податкової накладної.

Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірну податкову накладну датою її фактичного подання до реєстрації, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до пп.14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

При цьому, згідно з нормами п. 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію якої зупинено, реєструється у разі, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Стосовно посилань апелянта на дискреційність його повноважень колегія суддів зауважує, що дискреція повноважень означає можливість прийняття рішення з певної кількості можливих, кожне з яких є правильним, тобто можливість органу діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Однак у спірних правовідносинах відсутня дискреція повноважень відповідача, оскільки за наявності встановлення факту надання податкової накладної, яка відповідає вимогам чинного законодавства, і стосовно якої відсутні підстави для її зупинення та/або відмови в реєстрації, податковий орган зобов`язаний зареєструвати зазначену податкову накладну.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну №4 від 02.11.2023 року датою її фактичного отримання.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Крім того, апелянтом подано заяву про повернення надмірно сплаченого судового збору, відповідно до платіжної інструкції від 11.07.2024 року №2173.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що заява про повернення надмірно сплаченої суми судового збору підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року установлено у розмірі 3028 гривень.

Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 3028 грн.

При поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, яка подана в електронному вигляді, судовий збір, з урахуванням приписів ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» складає 3633,60 грн. (3028 грн.*150%*0,8).

Разом з тим, відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 4542 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 11.07.2024 року №2173, копія якої додана до вказаної заяви.

Оскільки вказана апеляційна скарга подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», а тому у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при сплаті судового збору необхідно застосовувати коефіцієнт 0,8.

Таким чином, апелянтом надмірно сплачено судовий збір у розмірі 908,40 грн. (4542,00 грн.-3633,60 грн).

Відтак, оскільки сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги є надмірним, то така сума підлягає поверненню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року в адміністративній справі №160/34198/23 залишити без змін.

Заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про повернення надмірно сплаченого судового збору задовольнити.

Повернути Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) надмірно сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у справі №160/4266/24 відповідно до платіжної інструкції від 11.07.2024 року №2173 у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 40 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко