Ухвала

від 14.10.2024 по справі 465/7972/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7972/24

2/465/3342/24

У х в а л а

про залишення без руху

"14" жовтня 2024 р. м. Львів

Суддя Франківськогорайонного судум.Львова КушнірБ.Б., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської міської ради, з участю третьої особи: П`ята Львівська державна нотаріальна контора, про визнанняправа власностіна майнов порядкуспадкування,-

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Львівської міської ради, з участю третьої особи: П`ята Львівська державна нотаріальна контора, про визнанняправа власностіна майнов порядкуспадкуванн,язвернулися до суду з позовною заявою до Львівської міськоїради про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024, головуючим суддею у справі визначено Кушнір Б.Б.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Так, при вирішенні питання про відкриття провадження по справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, тобто містить в собі наступні недоліки, а саме позовній заяві не вказано:

1.відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

2.зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

3.щодо наявності у позивачів або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

4.попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною четвертоюстатті 177 ЦПК Українивстановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно доч.2ст.4Закону України«Про судовийзбір»,ставка судовогозбору заподання досуду позовноїзаяви майновогохарактеру,яка поданафізичною особою,становить 1відсоток цінипозову,але неменше 0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібі не більше5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3 028 гривень.

Згідно ч.7 ст.6 Закону України«Про судовийзбір»,у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 особи з інвалідністю ІІ групи.

Натомість, у позовній заяві позивач ОСОБА_2 , посилаючись на скрутний майновий стан, відсутність у неї значних доходів для сплати судового збору у розмірі 15140 гривень, оскільки 5% розміру річного доходу за 2023 рік становить 10024,53 гривень, що є менше суми судового збору, необхідної для оплати (15140 гривень), які слід сплати за подання даної позовної заяви. Таким чином вважає, що наявні у неї підстави для зменшення судового збору (не більше 10024,53 гривень), або для звільнення її від сплати судового збору , адже є особою непрацездатного віку.

Суд вважає, що підстави для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору відсутні, однак є підстави для зменшення розміру судового збору, з огляду на таке.

Відповідно дост. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.

Так, згідно до ч. ч. 1, 3ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, якщорозмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумаченнястатті 136 ЦПК Українитастатті 8 Закону України «Про судовий збір»свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати судового збору заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору суд має встановити майновий стан особи.

До позову долучено довідку про доходу №2910439938921924 від 01.07.2024, відповідно до якої загальний розмір виплаченої пенсії ОСОБА_2 за 2023 рік становить 48138,90 гривень.

Згідно з довідки про доходи від 02.09.2024 за №85, вбачаться, що у ОСОБА_2 розмір доходу в КНП ЛОР «Львівської обласної клінічному лікувально-діагностичному кардіологічному центрі» за період 2023 року з врахуванням відрахувань становив у розмірі 152251,82 гривень.

Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 15140 гривень, що перевищує 5% розміру річного доходу ОСОБА_2 (10024,53 гривень).

Наведені позивачем ОСОБА_2 доводи та надані на їх підтвердження докази не можна визнати такими, що унеможливлюють сплату ОСОБА_2 судового збору у будь-якому розмірі, тому не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, з метою недопущення зловживання процесуальними правами, з урахуванням предмету спору, враховуючи офіційний дохід отриманий ОСОБА_2 у 2023 році в сумі 200490,72 гривень, суд вважає за можливе зменшити розмір судового збору, оскільки його сплата у повному розмірі становитиме надмірний фінансовий тягар для позивача.

Визначаючи розмір судового збору, суд виходить із того, що згідно з документально підтвердженими даними 5% річного доходу заявника від отриманих виплат становить 10024,53 гривень, тому суд вважає за можливе зменшити судовий збір до 10024,53 гривень.

Вказане ґрунтується на такій конституційній засаді судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України) та узгоджується ізстаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Враховуючи наведене позивачці ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 10024,53 гривень за наступними реквізитами: рахунок №UA168999980313141206000013953, отримувач: ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.подат), код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету судовий збір(Державна судова адміністрації України, 050).

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст.95ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Частиною 5 статті 95ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч зазначеним нормам позивачі не засвідчили копії доданих до своєї заяви документів в порядку, встановленому чинним законодавством та не зазначив у кого перебувають оригінали доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України,суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 - 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те,що позовназаява невідповідає вимогамст. 175 ЦПК України, приходжу до переконання, що вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхомподання належним чином оформленої позовної заяви, а також подання копії для відповідача та третьої особи, яка буде містити дату та підпис позивачів із значенням вищевказаних відомостей.

Крім цього, позивачам слід завірити належним чином копії всіх письмових доказів, доданих до позовної заяви та поданих до копії позовної заяви, з дотриманням вимог ст.95 ЦПК України, та позивачці ОСОБА_2 слід подати до позову документ про сплату судового збору у розмірі 10024,53 гривень.

Керуючись ст.ст. 133, 136, 175,177, 185, 353, 355 ЦПК України, ст.8Закону України«Про судовийзбір»

постановив:

КлопотанняОСОБА_2 задовольнитичастково,зменшити розмірсудового зборудо 10024,53гривень.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівської міської ради, з участю третіх осіб: П`ята Львівська державна нотаріальна контора, про визнанняправа власностіна майнов порядкуспадкування- залишити без руху та запропонувати позивачам, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали, усунути вказані недоліки позовної заяви, попередивши, що у випадку невиконання даної ухвали заява буде вважатись неподаною та повернута позивачам.

Копію ухвали надіслати позивачам для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кушнір Б.Б.