Постанова

від 14.10.2024 по справі 140/31073/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/31073/23 пров. № А/857/8525/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Смокович В.І.), ухвалене в порядку письмового провадження м. Луцьк 27 лютого 2024 року, у справі №140/31073/23 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

В С Т А Н О В И В :

02.10.2023 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі-Головне управління) звернулося в суд з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області (далі- Управління Західного офісу), просило: визнати протиправними та незаконними дії Управління Західного офісу Державної аудиторської служби у Волинській області при складанні пунктів 1, 2 вимоги, оформленої листом від 12.09.2023 №130304-14/2168-2023; скасувати пункт 1 вимоги (забезпечення відшкодування на користь державного бюджету незаконних видатків в сумі 2528752,55 грн, заподіяних внаслідок проведення зайвих витрат на виплату грошової премії працівникам, відповідно до норм статей 130, 136 КЗпП) оформленої листом від 12.09.2023 №130304-14/2168-2023 «Про усунення порушень виявлених ревізією»; скасувати пункт 2 вимоги (забезпечення відшкодування на користь державного бюджету матеріальної шкоди (збитків) в сумі 5215721,16 грн, заподіяної внаслідок здійснення оплати товарів оборонного призначення за вартістю, до якої включено прибуток, відповідно до норм статей 216, 229 ГКУ, статей 22, 610, 625 ЦКУ) оформленої листом від 12.09.2023 № 130304-14/2168-2023 «Про усунення порушень виявлених ревізією».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року та ухвалити судове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, судом не було надано правової оцінки змісту вимоги як індивідуально-правового акту. Зазначає, що в Акті та спірній Вимозі відповідач не тільки вказує на незаконно виявлені порушення в Законах під виглядом зустрічної звірки, а вимагає від позивача забезпечити відшкодування на користь державного бюджету конкретних сум (збитків), що виявлені під час зустрічних звірок в самостійних юридичних особах, які є бюджетним установами, утримуються за рахунок коштів державного бюджету, мають право укладати договори та угоди, набувати майнові та особисті немайнові права й обов`язки, бути позивачем та відповідачем у суді відповідно до вимог чинного законодавства України (пункт 1.12 Положень Загонів) та не віднесені до об`єкту контролю. Також зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не надано належної оцінки факту, що ГУ ДСНС України в області: по перше - не є безпосереднім розпорядником коштів і при преміюванні працівників (які не були безпосередньо залучені до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районах ведення бойових дій), преміювались з урахуванням листів від ДСНС України до Головного управління щодо надання пропозицій преміювання працівників ГУ ДСНС в області, як такі які виконували обов`язки безпосередньо в районах ведення бойових дій, а також на територіях, які зазнали обстрілів з метою підвищення соціального захисту; по друге - апелянт знаходиться на території Волинської області, яка в березні, квітні 2022 року була віднесена до району ведення бойових дій відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил №102 від 01.04.2022, №125 від 30.04.2022 «Про визнання районів ведення воєнних (бойових) дій», (копії наказів наявні в матеріалах справи). З огляду на зазначене, висновок суду щодо незаконного використання коштів з резервного фонду на преміювання працівників Головного управління, які виконували обов`язки безпосередньо в районах ведення бойових дій, є необґрунтованим. Вважає, що внаслідок тлумачення на власний розсуд чинного законодавства, суд дійшов неправильного висновку про спричинення Головним управлінням та його «відокремленими підрозділами» збитків державному бюджету внаслідок проведення у 2022 році оплати завищеної вартості товарів оборонного призначення, через включення виконавцями державних контрактів до вартості (ціни) придбаних товарів суми прибутку. Головне управління як служба державного замовника у сфері оборонних закупівель не вчиняла порушень норм чинного законодавства, та керуючись Законом №808-IX, постановами Кабінету Міністрів України №169, №335, №363, №1275 здійснювало діяльність на виконання вимог наказів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та дотримувалось найголовнішого принципу публічних закупівель, що визначений у ст.5 ЗУ «Про публічні закупівлі», такий як максимальна економія, ефективність та пропорційність. Відтак вважає, що вимога відповідача є виходом за межі визначених законодавством повноважень, та у спосіб не передбачений законом, отже є не законна, що судом першої інстанції залишено поза увагою.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив щодо її доводів та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проведено перевірку окремих питань фінансового-господарської діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області за період з 01.01.2021 по 31.03.2023, за результатами якої сформовано акт від 18.08.2023 №130304-24/11.

Згідно ревізії, встановлено порушення - а саме:

«незаконне використання протягом квітня-жовтня 2022 року коштів резервного фонду державного бюджету по КПКВ 1006280 виділених за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №341-р на загальну суму 2528752,55 грн»; «проведення зайвих виплат бюджетних коштів внаслідок завищення виконавцем державного контракту вартості (ціни) придбаних товарів оборонного призначення на загальну суму 5215721,16 грн».

Позивач не погоджуючись з такими формулюваннями «порушення», підписало акт ревізії з запереченнями (зауваженнями), та листом від 01.09.2023 №48 02-4330/48 12 надіслало Відповідачу заперечення з цього питання.

Відповідач листом № 130304-14/2163-2023 від 12.09.2023 надав висновок на заперечення, не змінюючи власну позицію.

На підставі цього контролюючим органом також було надіслано лист Вимогу № 130304-14/2168-2023 від 12.09.2023 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» ГУ ДСНС України в області, з якого також вбачається, що Управлінням Західного офісу заперечення (спростування) не було враховано.

Зі змісту листа вимоги вбачається, що Головне управління зобов`язано усунути виявлені порушення законодавства, а саме:

1) в порушення абз. 3 пп. 5 п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» від 29.04.2022 №341-р, незаконно використано коштів резервного фонду державного бюджету в загальній сумі 2528752,55 грн, в тому числі: ГУ ДСНС в області - в сумі 487992,25 грн, АРЗ СП ГУ ДСНС в області - в сумі 1452457,8 грн, 1 ДПРЗ ГУ ДСНС в області - 191802,5 грн, 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в області - 158600,0 грн, 3 ДПРЗ ДСНС в області - 122000,0 грн, 4 ДПРЗ ДСНС в області - 115900,0 грн. Забезпечити відшкодування на користь державного бюджету незаконних видатків в сумі 2528752,55 грн, заподіяних внаслідок проведення зайвих витрат на виплату грошової премії працівникам, відповідно до норм ст. 130-136 Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII.

2) через включення виконавцями державних контрактів до вартості (ціни) товарів суми прибутку, що є порушенням вимог пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» у 2022 році Головним управлінням та його відокремленими підрозділами проведено оплату завищеної вартості товарів оборонного призначення на загальну суму 5215721,16 грн, в тому числі: ГУ ДСНС в області - в сумі 1 015080,22 грн, АРЗ СП ГУ ДСНС в області - в сумі 1765769,31 грн, 2 ДПРЗ ГУ ДСНС в області - 54345,63 грн, 3 ДПРЗ ДСНС в області - 25232,0 грн, 4 ДПРЗ ДСНС в області - 25232,0 грн.

Вказані порушення завдали матеріальної шкоди на загальну суму 5215721,16 грн, у зв`язку з чим контролюючий орган вимагає:

Забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 5215721,16 грн, заподіяної внаслідок здійснення оплати товарів оборонного призначення за вартістю, до якої включено прибуток, відповідно до норм статей 216-229 ГКУ, статей 22, 610-625 ЦКУ.

Вважаючи п.п. 1, 2 вимоги Управління Західного офісу №130304-14/2168-2023 від 12.09.2023 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

Згідно вимог статті 1 Закону № 2939-ХІІ, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Як передбачено ст.2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст. 4 Закону №2939-XII, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з п.1 ч.1 ст.8 Закону №2939-XII, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Як передбачено пунктами 1, 7, 10 статті 10 Закону №2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

В свою чергу, відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Вимогами пп.3 п.3 Положення №43 визначено, що основними завданнями Держаудитслужби є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок №550, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.2 Порядку №550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до пп.9 п.4 Положення №43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Як передбачено п.п. 45, 46 Порядку №550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Вимогами з п.50 Порядку №550 передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Водночас, відповідно до вимог пп.16 п.6 Положення №43, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Наведені норми кореспондуються з приписами п.7 ст.10 Закону №2939-XII, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Як встановлено ч. 2 ст. 15 Закону №2939-XII, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Отже, виходячи з аналізу наведених правових норм, судом першої інстанції правильно зазначено, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, при цьому, при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю визначає їх розмір та звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

При цьому, як це правильно зазначено судом першої ігнстанції, вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання.

Також правильним є висновок суду першої інстанції, що виявлені під час перевірки суми нецільового використання коштів з резервного фонду державного бюджетів, які підлягають поверненню до відповідного бюджету, є нічим іншим як збитками, заподіяними такому бюджету.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин, орган фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Відтак збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №820/3534/16 та у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №420/1304/19, від 12.04.2023 у справі №640/10063/21.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі акта ревізії від 18.08.2023 №130304-24/11 на адресу позивача направлена вимога № 130304-14/2168-2023 від 12.09.2023 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» у якій, Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області вимагає усунути порушення, виявлені ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача.

Вказаною вимогою на підставі п.1 ч.1 ст.8, п.7 ст.10, ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», абзацу 2 підпункту 7 пункту 4 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, пунктів 46, 49, 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області зокрема вимагає: провести роботу щодо відшкодування заподіяних втрат коштів резервного фонду державного бюджету внаслідок виплати додаткової премії працівникам ГУ ДСНС у Волинській області (фінансової частини, юридичного відділу, водіям транспортних засобів, обслуговуючому персоналу, тощо), які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій, на суму 2528752,55 грн, заподіяних внаслідок проведення зайвих витрат на виплату грошової премії працівникам відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ.

Разом з тим, під час проведення ревізії, дослідженням питання дотримання вимог законодавства при використанні коштів резервного фонду державного бюджету, виділених за Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 341-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі - Розпорядження №341-р) та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.06.2022 № 442-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі - Розпорядження №442-р) в частині оплати праці, встановлено таке.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 24 Бюджетного кодексу України, абз. 2 пп. 5 п. 1 розпорядження КМУ № 341-р та абз 2 пп. 5 п. 1 розпорядження КМУ № 442-р протягом періоду з квітня по травень 2022 року включно коштами резервного фонду державного бюджету Головним управлінням проведена незаконна виплата додаткової премії працівникам ГУ ДСНС у Волинській області (адміністративно-господарському персоналу, зокрема фінансової частини, юридичного відділу, водіям транспортних засобів, обслуговуючому персоналу, прибиральникам тощо), які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій, на суму 2528752,55 грн, чим завдано втрат резервному фонду державного бюджету.

Слід зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (надалі - ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»), з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, термін дії якого продовжено.

Відповідно до постанови КМУ від 1 березня 2022 р. № 175 «Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану» установлено, що в умовах воєнного стану виділення коштів з резервного фонду бюджету здійснюється за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, місцевої державної адміністрації, військової адміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Дію Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 29 березня 2002 р. № 415 зупинено до припинення чи скасування воєнного стану згідно з Постановою КМУ № 175 від 01.03.2022 «Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №175).

З метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», виділення коштів резервного фонду державного бюджету для здійснення виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу цивільного захисту та оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів здійснено на підставі Розпорядження КМУ № 341-р та Розпорядження КМУ № 442-р, які не містять (і не можуть містити) вимог щодо підтвердження участі того чи іншого працівника в передбачених заходах.

Розпорядженням КМУ 431-р та Розпорядженням КМУ № 442-р на виконання вимог Постанови №175 чітко визначено напрям використання коштів з резервного фонду бюджету; обсяг коштів, що виділяються з резервного фонду бюджету та інші умови (щодо виділення, використання, ведення обліку, звітності), а саме кошти виділені за КПКВК 1006280 для здійснення виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу цивільного захисту та оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних знешкодження вибухонебезпечних предметів, робіт.

Проте, Кодексом цивільного захисту України визначено, що «аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист населення, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників». Будь-які інші види робіт, які відносяться до аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт Кодексом цивільного захисту України не визначені.

Так, відповідно до Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетних програм, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2010 № 1536 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 р за № 1353/18648 результативні показники бюджетної програми кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник, досягнення мети бюджетної програми, виконання завдань бюджетної програми, висвітлюють обсяг і якість надання публічних послуг.

Відповідальним виконавцем за паспортом бюджетної програми є ДСНС України. Результативні показники в розрізі регіональних підрозділів ДСНС України не доводились.

Таким чином, як це правильно зазначив суду першої інстанції, аналіз та оцінка результативних показників паспорту бюджетної програми на 2022 рік за КПКВК ДБ 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2022 №126 (далі - паспорт бюджетної програми) ревізією не проводились та в акті ревізії не зазначались.

Слід зауважити, що розпорядженням КМУ від 29 квітня 2022 року № 341-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі - розпорядження №341) та розпорядженням КМУ від 03 червня 2022 року № 442-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі розпорядження № 442) чітко визначені напрями використання з зазначенням умови спрямування коштів резервного фонду, а саме: «...для здійснення виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу цивільного захисту та оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів...».

Згідно вимог статті 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Ревізією документально не підтверджено виконання окремими працівниками аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Будь-яких документів, щодо фіксування факту безпосередньої участі працівників у гасінні пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій до ревізії не надано. Накази, розпорядження та інші внутрішньо-розпорядчі документи Головного управління щодо проведення таких робіт відсутні та до ревізії не надані.

Так, щодо порушення відносно проведення видатків на виплату грошової премії не атестованим працівникам (адміністративно-господарського персоналу) ГУ ДСНС України у Волинській області та його відокремленим підрозділам за кошти резервного фонду державного бюджету, суд першої інстанції правильно зазначив, що це питання було предметом перевірки в ГУ ДСНС України у Волинській області, так як Головним управлінням видано накази від 14.04.2022 № 119 та від № 177 про проведення виплат додаткової премії працівникам ГУ ДСНС України у Волинській області та його відокремленим підрозділам. У вищевказаних наказах зазначено конкретний перелік працівників відокремлених підрозділів та розміри премії, а відокремлені підрозділи здійснювали виплату премій на підставі наказів ГУ ДСНС України у Волинській області.

Для отримання інформації про факти виплати премії Управління Західного офісу проведено у відокремлених підрозділах ГУ ДСНС України у Волинській області зустрічні звірки щодо виконання розпорядчих документів, що слугували підставою для проведення нарахування і виплати премій працівникам відокремлених підрозділів, про що зазначено в акті ревізії від 18.08.2023 № 130304-24/11, та у заявах по суті справи.

Так, опрацюванням наказів на виплату додаткового преміювання встановлено, що таке проведено з метою підвищення рівня соціального захисту працівників та належної організації оплати праці. Нарахування та в подальшому виплата додаткової премії працівникам вільного найму проведена з квітня по травень 2022 року включно на підставі табелів обліку робочого часу за всі фактично відпрацьовані дні місяця.

Судом першої інстанції також встановлено, що працівникам ГУ ДСНС України у Волинській області окрім додаткового преміювання, за результатами роботи проводилась виплата місячної премії. У зв`язку з зазначеним, в період воєнного стану в України, коштами резервного фонду державного бюджету, який формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, Головним управлінням проведено стимулювання працівників шляхом виплати додаткової премії (в межах виконання працівником своїх посадових обов`язків) без виконання будь-яких аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Проте, як це встановлено під час ревізії, не зважаючи на наявний фонд преміювання створений у завищеному розмірі, який профінансований в повному обсязі, Головним управлінням протягом 2022 року на підставі довідок про зміни до кошторису, додатково отримано кошти резервного фонду державного бюджету, які всупереч вимогам частини 1 статті 24 Бюджетного кодексу України, абз. 2 пп. 5 п. 1 розпорядження КМУ № 341-р та абз. 2 пп. 5 п. 1 розпорядження КМУ № 442-р теж спрямовані на виплату додаткової премії працівникам, які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій на загальну суму 2528752,55 грн.

Як це правильно зазначено судом першої інстанції, жодного підтверджуючого документу, який свідчить про проведену роботу працівниками вільного найму ні до ревізії, ні до заперечень до акту ревізії не надано. Таким чином, список працівників щодо їх заохочення грошовими преміями за рахунок коштів резервного фонду формувався безпосередньо працівниками Головного управління без врахування інформації щодо безпосередньої участі їх у гасінні пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій.

Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивачем витрачалися кошти резервного фонду державного бюджету внаслідок виплати додаткової премії працівникам ГУ ДСНС у Волинській області, що не передбачено нормами чинного законодавства. Отже, як це правильно виснував суд першої інстанції, пункт 1 вимоги про забезпечення відшкодування на користь державного бюджету незаконних видатків в сумі 2528752,55 грн, заподіяних внаслідок проведення зайвих витрат на виплату грошової премії працівникам, відповідно до норм статей 130, 136 КЗпП) оформленої листом від 12.09.2023 № 130304-14/2168-2023 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» є обґрунтованим, правомірним та скасуванню не підлягає.

Слід зауважити, що Преамбула Закону України «Про оборонні закупівлі» від 17 липня 2020 року № 808-IX (далі - Закон № 808-IX) регламентує, що метою цього Закону є визначення правових засад для забезпечення матеріально-технічних і наукових потреб сектору безпеки і оборони держави шляхом ефективного та прозорого здійснення оборонних закупівель із дотриманням заходів захисту національних інтересів, створення конкурентного середовища, запобігання корупції у сфері оборонних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, a також ефективного та прозорого планування, реалізації і контролю за здійсненням оборонних закупівель.

Як передбачено статтею 16 Закону № 808-IX, придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких закупівель: 1) закрита закупівля: переговори; поетапні переговори; 2) торги з обмеженою участю; 3) спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель.

Вимогами ст. 19 Закону № 808-IX регламентовано державне регулювання очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями під час застосування неконкурентної процедури закупівлі, в якій частина шоста цієї статті визначає, що умови та порядок формування якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова № 309, яка прийнята відповідно до частин 1 та 6 статті 19 Закону № 808-IX, визначає механізм формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою.

Суд апеляційної інстанції, щодо здійснення закупівлі шляхом закритої закупівлі констатує, що положення статті 21 Закону № 808-IX передбачають укладення державних контрактів (договорів) за закритими закупівлями, а саме: укладення державних контрактів (договорів) здійснюється державними замовниками за результатами переговорів та поетапних переговорів відповідно до затвердженого зведеного трирічного плану закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями у порядку, визначеному цим Законом та такий державний контракт (договір) укладається на основі типових державних контрактів (договорів), затверджених Кабінетом Міністрів України (частини перша та друга статті 21 Закону № 808-IX).

Відповідно до частини 2 статті 21 № 808-IX Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 363 від 3 березня 2021 року, якою затверджено «Порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі»; «Порядок проведення переговорів та укладення державного контракту (договору) з єдиним виконавцем»; «Критерії та методику оцінювання найбільш економічно вигідної пропозиції учасника закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про оборонні закупівлі»»; Типовий державний контракт (договір) на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення за закритими закупівлями; Типовий державний контракт (договір) на виконання дослідно- конструкторської (науково-дослідної, технологічної) роботи оборонного призначення за закритими закупівлями; Типовий державний контракт (договір) на виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення за закритими закупівлями.

Поряд з цим в пункті 37 «Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі» визначено, що укладення державних контрактів (договорів) за закритими закупівлями здійснюється відповідно до вимог статті 21 Закону № 808-IX.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені Постанови № 309 та № 363 регламентують виключно здійснення закупівель або за закритими закупівлями, або здійснення таких закупівель за неконкурентною процедурою. Інших умов щодо порядку укладення державних контрактів зазначені Постанови № 309 та № 363 не передбачають.

Відповідно до статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункту 3 частини першої статті 4, частини шостої статті 12 Закону № 808-IX, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» 20 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 335).

Разом з цим кожна з постанов, а саме Постанова № 309, Постанова № 363 та Постанова № 335 містить в собі положення щодо розрахунку ціни.

За змістом пункт 13 Постанова № 309 передбачає, що ціна реалізації товарів (робіт, послуг) оборонного призначення включає: виробничу собівартість товарів, робіт і послуг (без урахування податку на додану вартість, сплаченого під час закупівлі напівфабрикатів, комплектувальних виробів і робіт сторонніх суб`єктів господарювання); розподілені адміністративні витрати, у тому числі витрати на службові відрядження; прямі і розподілені витрати на збут товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку адміністративні витрати та витрати на збут не враховують податку на додану вартість, сплаченого постачальникам; фінансові витрати (витрати на сплату відсотків, нарахованих за весь період запозичень за користування кредитами (позиками) під державні гарантії, залученими для фінансування програм, пов`язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави), інші фінансові витрати, віднесені до витрат, пов`язаних із виконанням державного контракту (договору); інші операційні витрати - втрати від операційної курсової різниці (від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю суб`єкта господарювання; в очікуваній вартості (орієнтовній ціні) враховується різниця курсу валюти на день погодження ціни та прогнозного курсу валюти, встановленого Національним банком на наступний рік); прибуток.

В свою чергу положення пункту 45 Постанови № 363 регламентує, що розрахунок ціни (розрахункової очікуваної вартості) здійснюється учасниками (учасником) переговорів відповідно до Постанови № 309.

Водночас, пунктом 1 Постанови № 335 установлено, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). Під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

Одночасно цією Постановою № 335 установлено, що на період воєнного стану під час розрахунку та встановлення цін положення щодо визначення ціни на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Постановою № 309, та умови договорів, укладених відповідно до цього Постановою № 309, не застосовуються.

Так, з метою підвищення обороноздатності країни, швидкого та ефективного забезпечення державних установ, організацій та інших формувань, що забезпечують відсіч збройної агресії російської федерації проти України, захист безпеки населення та інтересів держави в цілому, товарами, роботами та послугами, необхідними для потреб безпеки і оборони та захисту національних інтересів, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28.02.2022 №169 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №169), яка регламентувала порядок здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в період дії воєнного стану.

Постанова №169 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», яка набрала чинності 15.11.2022 та якою затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Постанова №1275, Особливості здійснення оборонних закупівель).

Вищезазначеними постановами передбачено, що в умовах воєнного стану закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення здійснюють державні замовники у сфері оборони та служби державного замовника.

Пунктом 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель передбачено, що державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі». Державні контракти (договори), крім тих, що укладаються із застосуванням рамкової угоди для потреб оборони, передбаченої Цими особливостями, укладаються з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №335). Зазначена постанова набрала чинності 22.03.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 №363 «Питання оборонних закупівель» визначено перелік державних замовників у сфері оборони, одним з яких є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

В свою чергу ДСНС України наказом від 04.08.2022 №267 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель» визначила Головне управління службою державного замовника у сфері оборони та уповноважила його на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення.

Як це правильно зауважив суд першої інстанції, окремим дорученням від 26.09.2022 №8-631 заступник начальника Державної служби з надзвичайних ситуацій України Сергій Трегубенко керівникам головних управлінь ДСНС України в областях та м. Києві доручено при укладанні договорів на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони України, долучати калькуляцію витрат (з урахуванням економічних показників діяльності підприємства), сформованої виконавцем державного договору, як невід`ємну частину договору.

Так, наказами начальника Головного управління від 18.08.2022 № 57 та від 03.11.2022 № 76 затверджено переліки та обсяги закупівель товарів для забезпечення потреб Головного управління на загальну суму 19360656,67 грн, в тому числі товарів оборонного призначення на загальну суму 11704404,0 гривень.

Управління Західного офісу за наданими для ревізії документами встановлено, що Головним управлінням упродовж 2022 року, на підставі укладених з постачальниками договорів, здійснено ряд закупівель товарів оборонного призначення на загальну суму 11704404,0 грн, в тому числі за кошти резервного фонду державного бюджету - 5914476,0 гривень.

Як це зазначено в акті ревізії, перевірку законності проведення Головним управлінням видатків на закупівлю товарів оборонного призначення проведеною суцільним способом, шляхом перевірки договорів про закупівлю товарів за державні кошти, додатків до них (специфікація, технічна специфікація, калькуляція), видаткових накладних, доданих до м/о № 6, платіжних доручень, доданих до м/о № 2 встановлено, що Головним управлінням у період дії воєнного стану (вересень, листопад, грудень 2022) укладено договори та проведено оплату за товари оборонного призначення за вартістю, визначеною постачальником згідно калькуляції витрат на виготовлення (реалізацію) товару, з урахуванням прибутку.

Загалом, у 2022 році Головним управлінням, за прямими договорами, укладеними із 4 постачальниками, а саме: ТзОВ «ТОРГОВИМ ДІМ «ЮНІПРАЙМ», ПП «АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА», ТОВ «ДС ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ ЖИТТЯ» та ТзОВ «ПРОФФ», проведено закупівлю товарів оборонного призначення на загальну суму 11704404,0 грн, до вартості яких включено прибуток у розмірі від 9 до 25 % загальної їх вартості.

Слід зауважити, що відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови № 335, під час розрахунку ціни постачання товару враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг. Включення прибутку у складі вартості (ціни) товару вказаним нормативним документом не передбачено.

Отже, виходячи з вищенаведеного, через включення виконавцями державних контрактів до вартості (ціни) придбаних товарів оборонного призначення суми прибутку, Головним управлінням у вересні, листопаді та грудні 2022 року проведено зайвих витрат бюджетних коштів за КПКВ 1006280 на оплату завищеної вартості товарів в сумі 1015080,22 грн, в тому числі коштів резервного фонду державного бюджету - 438575,27 грн, чим порушено вимоги пп.1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від20.03.2022 № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану».

Аналогічні порушення вимог пп.1 п.1 Постанови № 335, в частині оплати завищеної вартості товарів, внаслідок включення виконавцями державних контрактів до вартості (ціни) придбаних товарів оборонного призначення суми прибутку, встановлено за результатами зустрічних звірок, проведених в ході ревізії в 5 відокремлених підрозділах ГУ ДСНС в області.

Проводячи зустрічну звірку в 1 ДПРЗ ГУ ДСНС у Волинській області встановлено, шо упродовж 2022 року, відповідно до Розподілу товарів, робіт і послуг оборонного призначення, затвердженого наказом ДСНС України від № 267 та наказів про затвердження переліків та обсягів оборонних закупівель (накази від 19Л0.2022 № 45, від 27.10.2022 № 46, від 04.11.2022 № 48, та від 08.12.2022 № 49), у період дії воєнного стану (листопад, грудень 2022) укладено договори з 3 постачальниками та проведено закупівлю товарів оборонного призначення на загальну суму 20284840,0 грн, до вартості яких, окрім витрат виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, включено прибуток, який становив від 10 до 13 % вартості товару.

Через включення виконавцями державних контрактів до вартості (ціни) придбаних товарів оборонного призначення суми прибутку, 1 ДПРЗ в листопаді та грудні 2022 року проведено зайвих витрат бюджетних коштів за КПКВ 1006280 в сумі 2330062,0 гривень.

Зустрічною звіркою в АРЗ СП ГУ ДСНС України у Волинській області встановлено проведення 5 процедур закупівель товарів оборонного призначення на загальну суму 19320100,0 грн, до вартості яких включено прибуток, що призвело до зайвих витрат бюджетних коштів на суму 1765769,31 грн.

Зустрічною звіркою в 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області встановлено проведення 2 процедур закупівель товарів оборонного призначення на загальну суму 572570,0 грн, до вартості яких включено прибуток, що призвело до зайвих витрат бюджетних коштів на суму 54345,63 гривень.

За результатами зустрічних звірок, проведених в ході ревізії в 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області та в 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області встановлено зайве витрачання бюджетних коштів кожним ДПРЗ в сумі 25232,0 грн, внаслідок закупівлі у ТОВ «Променергообладнання» тепловізорів, вартістю 252320,0 грн, з урахуванням прибутку в розмірі 10 %.

Слід зауважити, що оборонні закупівлі, як це передбачено п.21 ч.1 ст.1 Закону №808-IX, - це здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону №808-IX, гарантоване забезпечення потреб безпеки і оборони - забезпечення суб`єктів, визначених пунктом 10 частини першої цієї статті, товарами, роботами і послугами, необхідними для виконання завдань з відсічі збройній агресії та відвернення загроз національній безпеці, незалежності України, її територіальній цілісності і недоторканності, щодо боротьби з тероризмом, усунення обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану.

Отже, як це правильно зазначив суд першої інстанції, Головним управлінням, на виконання наказу ДСНС України від 04.08.2022 №267 проведено обороні закупівлі в частині здійснення закупівлі товарів для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Перевірка законності проведення Головним управлінням видатків на закупівлю товарів оборонного призначення здійснена суцільним способом шляхом перевірки договорів про закупівлю товарів за державні кошти, додатків до них (специфікація, технічна специфікація, калькуляція), видаткових накладних, доданих до м/о №6, виписок казначейства, доданих до м/о №2.

Ревізією правильності та законності проведення видатків на закупівлю Головним управлінням товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану, згідно з розподілом, робіт і послуг оборонного призначення Державної служби України з надзвичайних ситуацій за службами державного замовника затвердженого наказом ДСНС від 04.08.2022 № 267 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель» (зі змінами) встановлено, що загалом, внаслідок проведення у 2022 році Головним управлінням та його відокремленими підрозділами оплати завищеної вартості товарів оборонного призначення, через включення виконавцями державних контрактів до вартості (ціни) придбаних товарів суми прибутку, завдано збитків державному бюджету на загальну суму 5215721,16 гривень. Також Ревізією установлено, що однією з підстав для укладання контрактів (договорів) постачання товарів, надання послуг та виконання робіт, а також визначення їх вартості Головне управління та суб`єкти господарювання зазначали Постанову № 335.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року №1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» затверджені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості).

Відповідно до вимог абзацу другого пункту 8 Особливостей, державні контракти (договори), крім тих, що укладаються із застосуванням рамкової угоди для потреб оборони, передбаченої Цими особливостями, укладаються державними замовниками з урахуванням положень Постанови № 335.

Тобто, як це правильно зазначено судом першої інстанції, на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). Установлено вичерпний перелік того, що враховується під час розрахунку ціни, а саме: враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на період дії правового режиму воєнного стану державний замовник (служба державного замовника) при укладанні державних контрактів (договорів) без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808-IX, та виконавці таких контрактів (договорів) при формуванні калькуляції витрат враховують до ціни товарів (робіт, послуг) лише витрати, податки і збори виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, як це визначено вимогами підпункту 1 пункту 1 Постанови №335.

Відтак правильним є висновок суду, що позовні вимоги в частині скасування пункту 2 вимоги Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 216- 229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 ЦКУ втрат Головного управління, заподіяних внаслідок завищення вартості товарів оборонного призначення, внаслідок включення до її вартості сум прибутку, у сумі 5215721,16 гривень, зокрема, вжити заходів щодо повернення юридичними особами коштів на поточний банківський рахунок Головного управління оформлених листом від 12.09.2023 № 130304-14/2168-2023 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» задоволенню не підлягають.

Як це правильно також зауважив суд першої інстанції, оскільки спір у справі, виник щодо правомірності вимоги органу державного фінансового контролю, то слід звернутись до правових позицій Верховного Суду, який у своїх постановах неодноразово вказував, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання; що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом (зокрема, постанова від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16).

Отже, в органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

У пунктах спірної вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 12.09.2023 № 130304-14/2168-2023, вказано на допущені Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області порушення, у результаті яких заподіяна шкода, зазначено її розмір та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень згідно з вимогами законодавства.

Звертаючись до суду з позовом, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області фактично не погодилось з висновками акта ревізії щодо допущених нею порушень та, як наслідок, з вимогами про відшкодування шкоди. Водночас шкода, щодо наявності якої зроблено висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, може бути відшкодована у судовому порядку за позовом цього органу. Наявність шкоди, правильність обчислення її розміру перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Зі змісту оскаржуваної вимоги вбачається, що її єдиною метою є спонукання позивача (підконтрольної установи) до добровільного відшкодування у визначений строк шкоди, виявленої останнім.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до сталої судової практики застосування законодавства у спірних правовідносинах оскаржувана вимога не породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата - підконтрольної установи, і не може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства за позовом такої установи. Вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків, як акт індивідуальної дії, вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача.

Такого ж правового висновку за аналогічних фактичних обставин справи, дійшов Верховний Суд у своїх численних постановах, зокрема: від 20 серпня 2019 року (справа №826/14258/18), 21 лютого 2020 року (справа №804/6546/13-а), 14 лютого 2020 року (справа №440/1242/19) і підстави незастосовувати цей правовий висновок відсутні.

Слід зазначити, що розпорядник бюджетних коштів, в особі ГУ ДСНС України у Волинській області, за обсягом наданих повноважень. відповідно до частин 7, 9 статті 22 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI, здійснює управління бюджетними коштами в межах встановлених їм бюджетних повноважень, забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організовує та координує роботу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня у бюджетному процесі, здійснює внутрішній контроль за взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня і витрачанням ними бюджетних коштів, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача щодо протиправності здійснення заходів контролю у підрозділах (загонах) при проведенні інспектування ГУ ДСНС України у Волинській області.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування вимоги Управління в частині, викладеній у листі 12.09.2023 № 130304-14/2168-2023 «Про усунення порушень, виявлених ревізією», та вважає, що така відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України.

Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави відмови у задоволенні позовних вимог, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №140/31073/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко