Постанова

від 05.09.2024 по справі 359/6716/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 359/6716/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/9124/2024Головуючий у суді першої інстанції - Борець Є.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.

секретар Ламбуцька Т.О.,

за участю:

представника позивача Корнієнко Л.В. ,

представника відповідача Самборської Г.М. ,

представника третьої особи

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендінвест 3000» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендінвес 3000», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк», ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання позивача іпотекодержателем та звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендінвес 3000» (далі - ТОВ «Лендінвес 3000»), треті особи: Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк» (далі - ПАТ «УПБ»), ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , про визнання позивача іпотекодержателем та звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову посилалось на те, що 03 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Український Професійний Банк» (далі - ВАТ «УПБ»), правонаступником якого є ПАТ «УПБ», та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 889, за умовами якого банк відкрив кредитну лінію з лімітом в розмірі 5 700 000 грн, а позичальниця зобов`язалась щомісячно з 03 грудня 2007 року до 10 листопада 2022 року повертати кредит частинами та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 18,5 % річних.

З метою забезпечення належного виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором, 10 листопада 2011 року між ПАТ «УПБ» та ТОВ «Лендінвест 3000» було укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку земельну ділянку площею 0,1789 га, кадастровий номер 3220888000:03:006:0056, з цільовим призначенням - для розташування і обслуговування (господарських будівель і дворів), розташовану на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

17 квітня 2015 року між ПАТ «УПБ» та ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 889 від 03 грудня 2007 року, відповідно до умов якого ОСОБА_7 набула статус позичальника за вказаним кредитним договором замість ОСОБА_6

27 квітня 2020 року ПАТ «УПБ», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грошова С. В., уклало з ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами фізичних осіб № 81/2.

За цим договором ПАТ «УПБ» відступило ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» право вимоги до ОСОБА_7 про повернення боргу за кредитним договором № 899 від 03 грудня 2007 року у загальному розмірі 2 738 818,11 грн, що складається з боргу по поверненню кредиту в розмірі 1 451 906,06 грн та боргу по сплаті процентів за користування ним в розмірі 1 286 912,05 грн.

У той же день, 27 квітня 2020 року, ПАТ «УПБ» уклало з ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» договір купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки фізичних осіб.

За цим договором ПАТ «УПБ» відступило ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» право вимоги до ТОВ «Лендінвест 3000» за іпотечним договором від 10 листопада 2011 року.

Постановою Правління НБУ № 293/БТ від 30 квітня 2015 року ПАТ «УПБ» було віднесено до категорії проблемних банків, за діяльністю банку був запроваджений особливий режим контролю.

Постановою Правління НБУ № 348 від 28 травня 2015 року ПАТ «УПБ» було віднесено до категорії неплатоспроможних банків.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 107 від 28 травня 2015 року в ПАТ «УПБ» була запроваджена тимчасова адміністрація.

У результаті проведення аудиторської перевірки фінансових операцій та укладених договорів стало відомо про те, що 18 травня 2015 ПАТ «УПБ» уклало з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 договір поруки № 889-4, за яким ОСОБА_5 зобов`язався відповідати перед ПАТ «УПБ» за неналежне виконання ОСОБА_3 грошових зобов`язань за кредитним договором № 889 від 03 грудня 2007 року.

25 травня 2015 року за рахунок грошових коштів ОСОБА_5 в розмірі 50 488,49 Євро грошові зобов`язання за вказаним кредитним договором були виконані повністю достроково, що стало підставою для припинення державної реєстрації обтяжень (іпотеки, заборони відчуження нерухомого майна) щодо земельної ділянки площею 0,1789 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0056 з цільовим призначенням для розташування і обслуговування (господарських будівель і дворів), розташованої на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 був кредитором ПАТ «УПБ» за депозитним договором, укладення з ним договору поруки № 889-4 від 18 травня 2015 року надало йому перевагу перед іншими кредиторами.

Тому позивач вважає, що на підставі частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вказаний договір поруки є нікчемним.

Посилаючись на викладене, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» просило суд:

- визнати ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» іпотекодержателем за іпотечним договором, укладеним 10 листопада 2011 року між ПАТ «УПБ» та ТОВ «Лендінвест 3000»;

- звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,1789 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0056 з цільовим призначенням для розташування і обслуговування об`єктів нерухомості (господарських будівель і дворів), розташовану на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, шляхом продажу цього об`єкта нерухомого майна на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за ціною, не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення боргу ОСОБА_3 за кредитним договором № 889 від 03 грудня 2007 року у загальному розмірі 2 738 818,11 грн, що складається з боргу по поверненню кредиту в розмірі 1 451 906,06 грн та боргу по сплаті процентів за користування ним в розмірі 1 286 912,05 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року позов задоволено.

Визнано ТОВ «ФК «Інвесто-хіллс Веста» іпотекодержателем за іпотечним договором, укладеним 10 листопада 2011 року між ПАТ «УПБ» та ТОВ «Лендінвест 3000», посвідченим приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою С. Г. та зареєстрованим в реєстрі за № 3219.

В рахунок погашення боргу ОСОБА_3 за кредитним договором № 889 від 03 грудня 2007 року у загальному розмірі 2 738 818,11 грн, що складається з боргу по поверненню кредиту в розмірі 1 451 906,06 грн та боргу по сплаті процентів за користування ним в розмірі 1 286 912,05 грн, звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,1789 га з кадастровим номером 3220888000:03: 006:0056 з цільовим призначенням для розташування і обслуговування об`єктів нерухомості (господарських будівель і дворів), розташовану на території Щасливської сільської ради Бориспільського району, шляхом продажу цього об`єкта нерухомого майна на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за ціною, не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ТОВ «Лендінвест 3000» на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» витрати на оплату судового збору в розмірі 9 158 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір поруки № 889-4 від 18 травня 2015 року був нікчемним, на підставі частини першої статті 216 Цивільного кодексу України укладення цього договору та його виконання не створили жодних юридичних наслідків, кредитний договір № 889 від 03 грудня 2007 року так і залишився не виконаним, а у ПАТ «УПБ» збереглось право вимоги за вказаним кредитним договором, договором поруки № 889-3 від 10 листопада 2011 року та іпотечним договором від 10 листопада 2011 року. У зв`язку з тим, що 27 квітня 2020 року ПАТ «УПБ» відступив позивачу право вимоги за вказаними договорами, на підставі пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло статус кредитора за кредитним договором № 889 від 03 грудня 2007 року та договором поруки № 889-3 від 10 листопада 2011 року, а також статус іпотекодержателя за іпотечним договором від 10 листопада 2011 року. Разом із тим, місцевий суд відхилив посилання відповідача щодо пропуску ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» строку позовної давності (т. 4, а.с. 21-30).

В апеляційній скарзі, ТОВ «Лендінвест 3000», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує, що суд першої інстанції повинен був застосувати до спірних правовідносин норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» які діяли у травні 2015 року, а не які вступили в дію у 2021 році. Зазначено, що у своєму рішенні суд не обґрунтував нікчемність платежів, які були здійснені на підставі договору поруки, а лише безпідставно зазначив про нікчемність самого договору поруки.

Крім того, судом не повністю досліджено матеріали справи та визнано встановленими обставини, які не підтверджуються жодними допустимими доказами, а саме, взято до уваги аудиторський звіт який не є допустимим доказом, оскільки він не підтверджує наявність або відсутність певних фактів.

Також, вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги розписку кредитора про повне виконання зобов`язання, а також звернення кредитора до державного реєстратора із заявою про припинення обтяження предмету іпотеки у зв`язку з погашенням кредиту.

Звертає увагу на те, що судом проігноровано норми матеріального права щодо застосування строків позовної давності (т. 4 а.с. 35-49).

Постановою Київського апеляційного суду від 26.04.2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Лендінвест 3000» задоволено, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.07.2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовлено (т. 5, а.с. 118а-126).

Постановою Верховного Суду від 28.02.2024 року касаційну скаргу ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 26.04.2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т. 6, а.с. 201-208).

Представник відповідача та представник третьої особи у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістили.

Разом з тим, враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03.12.2007 ВАТ «УПБ» уклало з ОСОБА_6 кредитний договір № 889, за яким банк відкрив кредитну лінію з лімітом в розмірі 5 700 000,00 грн, а позичальниця зобов`язалась щомісячно з 03.12.2007 до 10.11.2022 повертати кредит частинами та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 18,5 % річних.

10.11.2011 ПАТ «УПБ» уклало з ТОВ «Лендінвест 3000» іпотечний договір, за яким з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_6 грошових зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець передав в іпотеку банку земельну ділянку площею 0,1789 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0056 з цільовим призначенням для розташування і обслуговування (господарських будівель і дворів), розташовану на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

У той же день ПАТ «УПБ» уклало з ОСОБА_6 та ТОВ «Лендінвест 3000» договір поруки № 889-3, за яким ТОВ «Лендінвест 3000» зобов`язалось відповідати перед ПАТ «УПБ» за неналежне виконання ОСОБА_6 грошових зобов`язань за кредитним договором № 889 від 03.12.2007.

17.04.2015 ПАТ «УПБ» уклало з ОСОБА_3 договір про внесення змін до кредитного договору № 889 від 03.12.2007, за яким ОСОБА_3 набула статус позичальника за вказаним кредитним договором замість ОСОБА_6 .

Постановою Правління НБУ № 293/БТ від 30.04.2015 ПАТ «УПБ» був віднесений до категорії проблемних, за діяльністю банку був запроваджений особливий режим контролю.

18.05.2015 ПАТ «УПБ» уклало з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 договір поруки № 889-4, за яким ОСОБА_5 зобов`язався відповідати перед ПАТ «УПБ» за неналежне виконання ОСОБА_3 грошових зобов`язань за кредитним договором № 889 від 03.12.2007.

ОСОБА_5 на момент укладення договору поруки був кредитором банку за депозитним договором № 336012.

25.05.2015 за рахунок грошових коштів ОСОБА_5 в розмірі 50 488,49 євро грошові зобов`язання позичальника за кредитним договором № 889 від 03.12.2007 були достроково виконані в повному обсязі.

26.05.2015 було припинено державну реєстрацію обтяжень (іпотеку, заборону відчуження нерухомого майна) щодо земельної ділянки площею 0,1789 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0056 з цільовим призначенням для розташування і обслуговування (господарських будівель і дворів), розташованої на території Щасливської сільської ради Бориспільського району.

Постановою Правління НБУ № 348 від 28.05.2015 ПАТ «УПБ» було віднесений до категорії неплатоспроможних банків. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 107 від 28.05.2015 в ПАТ «УПБ» була запроваджена тимчасова адміністрація.

14.08.2015 у виконання наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 26/ТА від 29.05.2015 була проведена перевірка договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «УПБ» напередодні запровадження в банку тимчасової адміністрації. Зі змісту протоколу засідання комісії № 18 від 14.08.2015 вбачається, що договір поруки № 889-4, укладений 19.05.2015 між ПАТ «УПБ», ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , був визнаний нікчемним у зв`язку з тим, що він був укладений з порушенням пункту 5 та пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

27.04.2020 ПАТ «УПБ», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грошова С.В. , уклало з ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами фізичних осіб № 81/2. За цим договором ПАТ «УПБ» відступило ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» право вимоги до ОСОБА_3 про повернення боргу за кредитним договором № 899 від 03.12.2007 в загальному розмірі 2738818,11 грн, що складається з боргу по поверненню кредиту в розмірі 1451906,06 грн та боргу по сплаті процентів за користування ним в розмірі 1286912,05 грн.

27.04.2020 ПАТ «УПБ» також уклало з ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» договір купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки фізичних осіб. За цим договором ПАТ «УПБ» відступило ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» право вимоги до ТОВ «Лендінвест 3000» за іпотечним договором, укладеним 10.11.2011 між ПАТ «УПБ» та ТОВ «Лендінвест 3000».

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» посилалось на те, що товариство, уклавши з ПАТ «УПБ» договір № 81/2 від 27.04.2020 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами фізичних осіб та договір № 81/3 від 27.04.2020 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки фізичних осіб, на підставі пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України набуло статусу кредитора за кредитним договором № 889 від 03.12.2007, договором поруки № 889-3 від 10.11.2011, а також статус іпотекодержателя за іпотечним договором від 10.11.2011.

У зв`язку із цим, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» просило суд визнати його іпотекодержателем за іпотечним договором, укладеним 10.11.2011 між ПАТ «УПБ» та ТОВ «Лендінвест 3000», а також звернути стягнення на предмет іпотеки (земельну ділянку).

При цьому, позивач, обґрунтовуючи свої доводи щодо наявності у позичальника невиконаних зобов`язань за кредитним договором № 889 від 03.12.2007, вказував, що договір поруки № 889-4 від 18.05.2015 є нікчемним в силу положень частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки ОСОБА_5 був кредитором ПАТ «УПБ» за депозитним договором.

За таких обставин, зазначав, що на підставі ч.1 ст. 216 ЦК України, укладення цього договору поруки та його виконання не створили жодних юридичних наслідків, кредитний договір № 889 від 03.12.2007 так і залишився не виконаним, у зв`язку із чим у ПАТ «УПБ», а відтак і у ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» збереглось право вимоги за вказаним кредитним договором, договором поруки № 889-3 від 10.11.2011 та іпотечним договором від 10.11.2011.

Так, як вже зазначалося вище, 28.05.2015 ПАТ «Український професійний банк» віднесено до категорії неплатоспроможних та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. 28.08.2015 у ПАТ «Український професійний банк» відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

До повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належить, зокрема, перевірка правочинів, вчинених (укладених) банком, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Такі перевірки було проведено стосовно правочинів, вчинених ПАТ «Український професійний банк».

14.08.2015 у виконання наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 26/ТА від 29.05.2015 була проведена перевірка договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «УПБ» напередодні запровадження в банку тимчасової адміністрації. Зі змісту протоколу засідання комісії № 18 від 14.08.2015 вбачається, що договір поруки № 889-4, укладений 19.05.2015 між ПАТ «УПБ», ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , був визнаний нікчемним у зв`язку з тим, що він був укладений з порушенням пункту 5 та пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Разом з тим, доказів того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на момент проведення аукціону та укладення з позивачем договорів №№ 81/2, 81/3 зверталося до суду з позовом щодо застосування наслідків нікчемного на його думку правочину (Договору поруки № 889-4), матеріали справи не містять.

У свою чергу, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ.

Наслідки нікчемності правочину також наступають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків, тому не може вважатись одностороннім правочином, адже він не є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків ані в банку, ані в іншої сторони правочину, віднесеного наказом до нікчемних.

Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органів управління та контролю банку, спрямованим на збереження активів і документації банку та який діє у межах цієї юридичної особи.

Накази (рішення) про нікчемність правочинів не можуть установлювати обов`язки для третіх осіб, зокрема контрагентів банку. Тому сам факт видання наказу про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів. Оскільки наказ банку є його внутрішнім документом, який не створює жодних обов`язків для контрагентів банку, не можна вважати порушеними права контрагентів унаслідок прийняття такого наказу. Права позивача не можуть бути порушені внаслідок видання внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

У такій ситуації сторона правочину може вважати відповідні правочини чинними і не виконувати жодних дій з повернення майна чи грошових коштів банку. Повідомлення банку про виявлення ним нікчемних правочинів не підлягає примусовому виконанню. Якщо особа добровільно не погоджується з тим, що правочини є нікчемними, і не повертає активи, банк має право звернутися до суду з вимогою застосування наслідків нікчемності правочинів.

Таким чином, оскільки Фонд не мав права самостійно застосовувати наслідки нікчемності Договору поруки № 889-4, під час укладення між ПАТ "УПБ" та ФК "Інвестохіллс Веста" договорів № 81/2, № 81/3 у ПАТ "УПБ" та ФК "Інвестохіллс Веста" договорів № 81/2, № 81/3 у ПАТ "УПБ" не було прав кредитора у зобов`язаннях за кредитним договором № 889, а також не було прав іпотекодержателя за іпотечним договором № 3219.

У свою чергу, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, за змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.

Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

За вказаних обставин, оскільки у ПАТ "УПБ" на момент укладення договорів № 81/2, № 82/3 не було прав кредитора (прав вимог за кредитним договором № 889, прав вимог за іпотечним договором № 3219), у ФК "Інвестохіллс Веста" відсутні права іпотекодержателя за спірним іпотечним договором № 3219, адже фактично як кредитний договір № 889, так і іпотечний договір № 3219 були припинені у травні 2015 року у зв'язку з достроковим виконанням грошового зобов'язання за рахунок грошових коштів ОСОБА_9 .

При цьому, слід наголосити, що за інформацією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України ОСОБА_5 не звертався і не був включений до переліку кредиторів ПАТ "УПБ", а також е отримував відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Однак, незважаючи на вищенаведені положення законодавства та встановлені обставин справи, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність у позивача прав вимог за іпотечним договором, та, як наслідок, для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо строків позовної давності слід зазначити, що строки давності для звернення до суду щодо спірних договорів закінчилися, оскільки як з часу погашення кредиту та припинення іпотеки (травень 2015 року), так і з часу віднесення Фондом договору поруки до нікчемних (серпень 2015 року) минуло 8 років.

Водночас, оскільки суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та необгрунтованістю, підстави для застосування наслідків строків позовної давності відсутні.

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Таким чином, у зв`язку неправильним застосуванням норм матеріального права, ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність, необгрунтованість та незкаонність.

Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і відмовляє у задоволенні позову, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору з подання апеляційної скарги у розмірі 13 373,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендінвест 3000» - задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендінвес 3000», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк», ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання позивача іпотекодержателем та звернення стягнення на предмет іпотеки- скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендінвес 3000», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк», ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання позивача іпотекодержателем та звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс Веста" (вул. Олексія Терьохіна. 8-А, оф. 111, м. Київ, 04080, ЄДРПОУ 41264766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендінвест 3000" (вул. Івана Мазепи, 10, м. Київ, 01010, ЄДРПОУ 37747650) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 13 373 (тринадцять тисяч триста сімдесят три) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів, з дня складення повного тексту, може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 15 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова