Ухвала

від 10.10.2024 по справі 752/24275/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/24275/23 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/4843/2024 Суддя - доповідач - ОСОБА_2

Ухвала

Іменем України

10 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №112023100010002693 від 07.09.2023 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 06 травня 2024 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: - вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, -

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 06 травня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2023 яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки ухвалено виконувати самостійно.

Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

Згідно вироку суду, в обвинуваченого ОСОБА_6 , не пізніше 05.09.2023, виник умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом повторного таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, а саме з приміщення магазину «Лоток» ТОВ «ЛК-Транс» (ЄДРПОУ 37470510), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Академіка Вільямса (Степана Рудницького), буд. 19/14.

Так, 05.09.2023 о 21-26 год. ОСОБА_6 , реалізуючи свій умисел, шляхом вільного доступу увійшов до торгової зали магазину «Лоток» ТОВ «ЛК-Транс», що за адресою: м. Київ, вул. Ак. Вільямса (С. Рудницького), буд. 19/14, створюючи вигляд добросовісного набувача товару, який здійснить оплату за придбаний товар. В подальшому, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні торгової зали магазину, упевнившись та скориставшись тим, що за його діями ніхто з працівників магазину та сторонніх осіб не спостерігає та не зможе завадити вчиненню протиправних дій, взяв з холодильника товар, а саме: «Шинку Фарро Баварська» вагою 270 г. вартістю 149,24 грн., яку поклав до полімерного пакету, який мав при собі, після чого перейшов до іншого холодильника та взяв товар: «Масло Яготинське Екстра 82,5% 180 г.», 6 шт., загальною вартістю 369,60 грн., які також заховав до полімерного пакету, який мав при собі. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 із зазначеним товаром направився до виходу з приміщення торгової зали магазину та, не розрахувавшись за товар, вийшов з вищевказаного приміщення.

В подальшому ОСОБА_6 розпорядився викраденим товаром на свій власний розсуд, завдавши ТОВ «ЛК-Транс» матеріальну шкоду на загальну суму 518,84 грн. (без урахування ПДВ).

Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість і невмотивованість вироку суду в частині призначеного покарання, просив вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 06 травня 2024 року змінити, призначити ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. В іншій частині вирок суду залишити в силі.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник вказує, що судом при обранні мірі покарання не надано достатньої оцінки обставинам вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_6 . Апелянт вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання є надмірно суворим і не відповідає принципам справедливості та гуманізму, застосування більш м`якої міри покарання не суперечитиме меті покарання та забезпечить виправлення обвинуваченого.

28 серпня 2024 року до початку апеляційного розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про застосування до його підзахисного ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, яким крадіжки на суму до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.

Обвинувачений ОСОБА_6 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважність причин своєї відсутності не повідомив, а тому відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України апеляційна скарга розглядається без участі обвинуваченого.

Заслухавши на початку апеляційного розгляду справи доводи заявленого захисником клопотання про існування підстав для скасування вироку суду та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на підставі пункту 4-1 частини 1 ст. 284 КПК України, яке захисник узгодив з обвинуваченим, думку прокурора, яка не заперечувала проти задоволення такого клопотання з відповідними наслідками у виді скасування вироку та закриття кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється, згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вирок суду оскаржений захисником, і в апеляційній скарзі ставилось питання про зміну вироку та застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, однак у зв`язку з заявленим на початку апеляційного розгляду захисником клопотання про скасування вироку та закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, яке узгоджене з обвинуваченим та підтримане прокурором, у зв`язку з чим жоден з учасників не наполягав на розгляді поданої апеляційної скарги, то, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів не вдаючись в оцінку доводів апеляційної скарги, вирішує заявлене захисником клопотання та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 1 статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями частини 1статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Зі змісту вироку вбачається, що дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_6 вчинив 05 вересня 2023 року.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 684 грн.

Ураховуючи зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, розмір збитків, необхідний для притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену у 2023 році, становить 2684 грн.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що своїми неправомірними діями ОСОБА_6 заподіяв матеріальну шкоду ТОВ «ЛК-Транс» в розмірі 518 грн. 84 коп. (без урахування ПДВ).

Оскільки, вартість таємно викраденого ОСОБА_6 майна становила 518 грн. 84 коп., тобто ця сума є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність - 2684 грн., то вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення на даний час не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.

Пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи, що відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ сума викраденого, з якої настає кримінальна відповідальність за злочини щодо права власності - збільшилася, колегія суддів вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для закриття кримінального провадження за пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 підлягає задоволенню, вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 06 травня 2024 року скасуванню, а кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - закриттю, на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України.

Керуючись ст. 376, ст. ст. 284, 405, 417 КПК України, колегія суддів,

П о с т а н о в и л а :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 06 травня 2024 року у кримінальному провадженні №112023100010002693 від 07.09.2023 щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України - скасувати.

Кримінальне провадження №112023100010002693 від 07.09.2023 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4