Ухвала

від 08.10.2024 по справі 2-385/11

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 2-385/11

Провадження № 2/448/1/24

У Х В А Л А

(повний текст)

08.10.2024 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Голубінки Л.В.,

та представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Тарасенка Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська в режимі відеоконференції клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Голубінки Лілі Володимирівни про повернення до стадії підготовчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про встановлення факту спільного проживання, визнання частково недійсним заповіту, визнання права власності на частки в житловому будинку та земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мостиського районного суду Львівської області перебуває вказана цивільна справа.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат ГолубінкаЛ.В. скерувала на адресу суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, яке мотивоване наступними доводами. Протягом часу розгляду даної справи практика Верховного суду щодо таких категорій справ змінювалася, зокрема прийнята постанова ВС від 22.06.2021р. (справа №554/1251/20), у якій Верховний суд зазначив: проживання однієї сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно. Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіки та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 295/14208/18-ц (провадження № 61-12879св20), від 20 січня 2021 року у справі № 178/90/18-ц (провадження № 61-12353св20). Приписами ЦПК України не передбачено заборони подавати до суду заяви та процесуальні документи після завершення підготовчого провадження, а також повертатися на стадію підготовчого провадження у справі. У сторони позивача виникає необхідність у приєднанні до матеріалів справи акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї, складеного Мостиською міською радою Львівської області від 15.09.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 проживала разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 з 2004 року до дня своєї смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї, складеного Мостиською міською радою Львівської області від 17.09.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 проживала разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 з 1999 року по 2004 рік за адресою: АДРЕСА_2 та з 2004 року до дня своєї смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; довідки N 108, виданої Мостиською міською радою Львівської області від 05.11.2021 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 дійсно займався похованням ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та те, що вони до дня смерті такої проживали разом без реєстрації та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 ; медичної карти амбулаторного хворого, а саме: ОСОБА_4 (відноситься до особистих документів ОСОБА_4 ), яка знаходиться у ОСОБА_1 та свідчить про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного. Крім того, в обґрунтування заявленого клопотання представник позивача покликалась на наступну судову практику: на позиції Верховного Суду від 07.12.2020р. у справі №295/14208/18-ц та від 20.01.2021р. у справі №178/90/18-ц, на постанову ВС від 16.12.2021р. у справі №910/7103/17, від 03.04.2019р. у справі №913/317/18, від 05.10.2022р. у справі №204/6085/20, від 12.01.2022р. у справі №234/11607/20., а також на судові рішення у справах №366/2778/18 від 01.10.2019р, №910/5622/18 від 09.10.2018р., №910/7960/18 від 11.10.2018р., №399/504/18 від 29.110.2020р., №366/1551/19 від 17.02.2020р.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат ТарасенкоЛ.Л.скерував наадресу судуписьмове пояснення/запереченняна клопотання адвокатаГолубінки Л.В.про поверненнядо стадіїпідготовчого провадження,у якомупокликався нанаступне.У клопотанніне наведеножодних доводів,чому судповинен повернутисядо стадіїпідготовчого провадження;клопотання представникапозивача міститьпокликання настатті ЦПКУкраїни (ст.189,197)щодо завданьпідготовчого провадження,констатацію,що ЦПКУкраїни немістить процесуальнихнорм,які бпередбачали поверненнядо стадіїпідготовчого провадження,покликання накілька постановВС,які булиухвалені невідповідно довимог ЦПКУкраїни,а відповіднодо вимогГПК Українищодо можливостіповернення достадії підготовчогопровадження (вяких йдетьсяпро «замовчуваннявідповідачем важливогопитання»,«про наявністьвагомих обставин,які маютьзначення длявирішення справи»);висновок пронеобхідність поверненнядо стадіїпідготовчого провадженняз метоюзабезпечення всебічності,повноти таоб`єктивності вирішенняспору;натомість клопотанняне міститьналежного обґрунтуванняповернення достадії підготовчогопровадження зпосиланням надокази,обставини,і важливістьїх додатковогоз`ясування,не міститьпосилання наконкретні процесуальнідії суду,які вінмає вчинитидодатково;покликання представникапозивача напостанову ВСвід 22.06.2021р.,в якіййдеться пропроживання однієюсім`єю чоловікомі жінкоюбез реєстраціїшлюбу,дублює нормиСК України;так,відповідно доч.1ст.74СК України,якщо жінката чоловікпроживають однієюсім`єю,але неперебувають ушлюбі міжсобою абов будь-якомуіншому шлюбі,майно,набуте нимиза часспільного проживання,належить їмна правіспільної сумісноївласності,якщо іншене встановленописьмовим договоромміж ними;вказана статтяз 2006р.не змінювалася,тому покликаннясторони позивачана позиціюВС незаслуговує наувагу;покликання позивачана правовіпозиції ВерховногоСуду від07.12.2020р.і від20.01.2021р.щодо належнихта допустимихдоказів незаслуговує наувагу,оскілки,по-першеці правовіпозиції буливисловлені майже4роки томуі ніщоне заважалопозивачу податидокази відповіднодо вказанихпостанов ВС,по-друге,ці правовіпозиції зводятьсялише дотлумачення вжевказаних положеньсімейного законодавства,і новаціямине відзначаються,види доказів,які подаютьсяу данійкатегорії справ,є усталенимивпродовж багатьохроків;далі уклопотанні представникпозивача простоцитує положенняпро захист,про спосібзахисту,цитує рішенняЄвропейського Судуз правлюдини від31.07.2003р.з цьогож приводу,цитує положенняЄвропейської конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод 1950р.,та покликаєтьсяна рішення(ухвали)судів (навітьне напостанови ВС),прийняті 09.10.2018р.(трудовийспір),11.10.2018р.(справа,яка розглядаласявідповідно донорм ГПКУкраїни),01.10.2019р.(справа,яка розглядаласявідповідно донорм ГПКУкраїни),29.01.2020р.(справапро розірванняшлюбу,підстава поверненнядо стадіїпідготовчого провадження-під часвирішення питанняпро закриттяпідготовчого судовогозасідання відповідачане булота належнимчином вінне бувповідомлений),17.02.2020р.(справапро позбавленнябатьківських правта стягненняаліментів,підстава поверненнядо стадіїпідготовчого провадження-адвокат вступиву справувже післязакриття підготовчогосудового засідання);таким чином,сторона позивачанавела судовупрактику окремихрайонних судів,яка існувалапротягом жовтня2018-лютого 2020р.;натоміть,клопотання проповернення достадії підготовчогопровадження булоподане позивачему вересні2024р.,тобто через4,5роки післядати винесенняостанньої ухвалисуду,на якупокликається позивач,відповідно виникаєпитання,чому позивачне подаввказане клопотанняу 2018р.,2019р.чи у2020р.;крім того,ця судовапрактика незаслуговує наувагу,оскільки стосуєтьсяінших категорійсправ,містить іншіпідстави дляповернення достадії підготовчогопровадження,ця судовапрактика єпоодинокою (3ухвали суду)і задавненою(останняухвала судудатована 17.02.2020р.);покликання позивачана постановуВС від03.10.2019р.(справа№902/271/18)також незаслуговує наувагу,оскільки,по-перше,це справа,яка розглядаласяв рамкахгосподарського судочинства,по-друге,у ційсправі судпершої інстанціїне повертавсядо стадіїпідготовчого провадження,по-третє,це справа2019р.(тобтоправова позиціяне є«свіжою»,новою);аналогічно слідзвернути увагуі напостанову ВСвід 16.12.2021р.,яка такожприйнята усправі,яка розглядаласявідповідно донорм ГПКУкраїни;покликання позивачана постановуВС від05.10.2022р.(справа№ 902/271/18)також незаслуговує наувагу,оскільки цясправа стосуваласявизнання недійснимсвідоцтва проправо власності,припинення прававласності,скасування записупро державнуреєстрацію прававласності тавитребування нерухомогомайна,а касаційнускаргу булозадоволено лишетому,що підчас розглядусправи відповідачвідчужив квартиру,було здійсненоїї поділна окреміквартири,і томуу позивачавиникла потребазмінити предметпозову,це справаіншої категорії,не стосуєтьсяподілу майнаподружжя,у позивачанемає потребизмінювати предметпозову,тому згаданапостанова ВСтакож єне релевантною; з клопотання сторони позивача не вбачається покликання на свіжу, нову практику саме Верховного Суду, яка стосується розгляду цивільних справ загалом, і подібної на нашу справу зокрема; тому доводи, наведені у клопотанні сторони позивача щодо повернення до стадії підготовчого провадження, є непереконливими та надуманими, а клопотання подане з метою затягування розгляду справи; станом на зараз справа перебуває на стадії судового розгляду, а саме завершується дослідження матеріалів справи, і очікується перехід до стадії судових дебатів; позивач не навів жодного доводу, який би свідчив, що саме по справі № 2-385/11 слід повернутися до підготовчого провадження; незрозуміло, які обставини, що мають вагоме значення для справи, слід додатково з`ясовувати на стадії підготовчого провадження; також незрозуміло, для чого суду повертатися до стадії підготовчого провадження та які саме дії має суд вчинити на стадії підготовчого провадження; клопотання представника позивача написане голослівно, абстрактно, бездоказово, без наведення доводів, які б свідчили про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження; таке клопотання сторони позивача слід сприймати як дії, які спрямовані на затягування розгляду справи, яка розглядається з 2011р., в якій станом на зараз вчинено всі необхідні процесуальні дії (у тому числі проведено експертизу, допитано свідків, надано пояснення сторонами, досліджено майже всі матеріали справи) та як зловживання процесуальними правами. Просить відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Голубінка Л.В. підтримала клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, покликаючись на доводи, викладені нею у відповідному письмовому клопотанні.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Тарасенко Л.Л. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заявленого стороною позивача. Також покликався на мотиви та доводи, викладені ним у письмовому запереченні на дане клопотання сторони позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши доводи заявленого клопотання і матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2ст.83 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачається, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч.1ст.76 ЦПК України).

Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні доказами; висновки експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихЦПК України.

Тобто, практично у всіх справах, саме на сторони, особливо на позивача лягає обов`язок довести ті обставини на які він посилається.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (ч.2ст.83 ЦПК України). Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий разом із позовною заявою з об`єктивних причин, позивач повинен про це письмово повідомити суд та зазначивши: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.5ст.83 ЦПК). У цей строк докази подаються через канцелярію суду або в судовому засіданні з відповідним клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Або суд за своєю ухвалою може витребувати необхідні докази. Для цього потрібно подати клопотання про забезпечення доказів.

Вже на стадії підготовки позову позивач має визначити чіткий перелік доказів, якими будуть обґрунтовуватись заявлені позовні вимоги, додати дані докази до позовної заяви, а в разі їх відсутностівирішувати питання про їх витребування.

Згідно з частиною першоїстатті 189 ЦПК Українизавданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4)вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другоїстатті 189 ЦПК Українипідготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до ч.2ст.200 ЦПК Українивизначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Положеннямист.209 ЦПК Українивизначено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу). Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.

Цивільним процесуальним кодексом Українине врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

З матеріалів справи вбачається, що стороною позивача ініціювалось питання про повернення до стадії підготовчого провадження з тих підстав, що в даній справі виникла необхідність у приєднанні до матеріалів справи ряду доказів (двох актів обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї, довідки про поховання та медичної карти амбулаторного хворого).

Разом з тим, сторона позивача, яка ініціювала даний позов, до завершення стадії підготовчого провадження, повинна були подати всі докази на підтвердження позовних вимог або ініціювати питання про витребування таких доказів. Стороною позивача ж не подано доказів та не обґрунтовано належним чином неможливості заявлення відповідних клопотань щодо подання доказів (неможливості їх подання) при зверненні до суду та до закриття підготовчого провадження.

Згідно з численною практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Натомість, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від21 жовтня 2010 року).

При вирішенні зазначеного клопотання сторони позивача суд вважає за необхідне зазначити, що після повернення даної справи після перегляду касаційною інстанцією на новий судовий розгляд та після поновлення провадження у справі після проведеної експертизи, з метою забезпечення всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спору та врахування всіх доказів по справі та доводів сторін, забезпечення прав сторін на участь у вчиненні процесуальних дій, які у цій справі не проводились через відсутність відповідних норм права станом на відповідний період часу, але необхідність здійснення яких до початку судового розгляду визначена новою редакцією ЦПК України, з метою дотримання всіх процесуальних прав та забезпечення виконання всіх процесуальних обов`язків учасників процесу, зокрема ухвалою суду від 05.02.2018р. судом розпочато підготовче провадження по даній цивільній справі, яке закрито ухвалою суду від 07.06.2019 року. Позивач ОСОБА_1 упродовж зазначеного періоду, користуючись правовою допомогою адвокатів, мав можливість подавати суду докази, необхідні, на його думку, для підтвердження заявлених ним позовних вимог.

При цьому, з моменту закриття підготовчого провадження по даній справі по день заявлення стороною позивача зазначеного клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження минув тривалий період часу, протягом якого розгляд справи відбувався по суті.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у даному випадку стороною позивача не доведено вагомих обставин,за наявностіяких моглобути прийняторішення проповернення достадії підготовчогопровадження післяйого закриття.Тому клопотання представника позивача адвоката Голубінки Л.В. про повернення до стадії підготовчого провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 44, 83, 258-260 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Голубінки Лілі Володимирівни про повернення до стадії підготовчого провадження відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 14.10.2024р.

Суддя Ю.В. Кічак