Ухвала

від 10.10.2024 по справі 367/9750/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/9750/24

Провадження №2-з/367/209/2024

УХВАЛА

Іменем України

10 жовтня 2024 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановив:

До Ірпінського міського суду Київської області звернулась ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство «БУЧАСЕРВІС» про відшкодування шкоди.

Разом з позовом від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири. Заяву обґрунтовано тим, що між позивачкою та відповідачкою виник спір щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 137 867 грн. 00 коп. 11 травня 2024 року між відповідачкою та ОСОБА_4 укладено договір оренди квартири АДРЕСА_2 . Договір оренди між відповідачкою та ОСОБА_4 достроково розірвано. Як вбачається із пояснень орендаря: ОСОБА_4 , відповідачка просить орендаря звільнити квартиру АДРЕСА_3 та має намір продати квартиру, є підстави вважати, що відповідачка має намір відчужити квартиру та переїхати жити за кордон, щоб не відшкодовувати завдану матеріальну шкоду в розмірі 137 867 грн. 00 коп.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1 ст.150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій інших осіб, які за час розгляду справи можуть продати, знищити чи знецінити майно, тощо.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести співмірність обраного засобу забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, позивач просить накласти арешт на на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка як зазначено у заяві, перебуває у власності відповідача ОСОБА_3 .

Однак,ані дозаяви прозабезпечення позову,ані допозовної заявине долученодоказів,на підтвердженнятого,що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить відповідачці ОСОБА_3 .

Пунктом 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України чітко передбачено, що накладення арешту на майно в межах здійснення судом заходів забезпечення позову можливе щодо майна, яке належить відповідачеві або підлягає передачі йому і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Однак, позивач належних, достатніх та допустимих доказів зареєстрованого права власності та права користування зазначеної нею квартири за ОСОБА_3 не надає, і таким би мав бути витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, за таких умов вжиття заходів забезпечення позову може бути спрямоване на обмеження прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Така позиція також неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема 17.06.2022 у постанові №908/2382/21.

Твердження заявника про імовірний намір відчуження квартири та ухилення від відшкодування шкоди, без надання суду доказів зареєстрованого права власності чи права користування, не заслуговують на увагу.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, суд дійшов висновку відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.149-155,157,353,354 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

У задоволені заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Роз`яснити, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою про забезпечення позову, поданою з дотриманням вимог статті 151 ЦПК України.

Сторони, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм цієї ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Київської апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Я.В. Шестопалова