Ухвала

від 14.10.2024 по справі 466/4403/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/4403/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2024 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Ковальчука О.І.

за участю секретаря Хомляк О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова заяву представника відповідача приватного виконавця ОСОБА_1 - адвоката Кусого А.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №466/4403/24 за позовом ТзОВ «СТАНОЛГ» до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича, державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсними електронні торги

в с т а н о в и в:

03 жовтня 2024 року представник відповідача приватного виконавця ОСОБА_1 - адвокат Кусий А.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви посилається на те, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 01.10.2024 року, позовну заяву ТзОВ «СТАНОЛГ» до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича, державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсними електронні торги залишено без розгляду. У зв`язку з цим, представник відповідача просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 30000,00грн., в порядку передбаченому ст. ст. 141, 142 ЦПК України.

Адвокат Кусий А.В. надіслав заяву про ухвалення додаткового рішення без його участі.

Учасники справи до суду не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду заяви.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши заяву представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 01.10.2024 року, позовну заяву ТзОВ «СТАНОЛГ» до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича, державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсними електронні торги залишено без розгляду.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 142 ч. 5 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, законодавцем чітко визначено у вказаній вище нормі Цивільного процесуального кодексу України, що підлягають відшкодуванню здійснені відповідачем виплати, пов`язані з розглядом справи, внаслідок саме необґрунтованих дій позивача.

Варто відзначити, що подана заява не містить конкретизації дій позивача, які, на думку сторони відповідача, є необгрунтованими та які потягли за собою понесення відповідачем судових витрат, зокрема, пов`язаних із отриманням правової допомоги.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Таким чином сам факт звернення позивача до суду з даним позовом - не може вважатись необґрунтованими діями в розумінні ст. 142 ч. 5 ЦПК України.

Крім того, частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зокрема відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 270 ч.1, п.3 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Так, представник відповідача, адвокат Кусий А.В. просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 30000,00грн. згідно Договору про надання правової допомоги від 21.05.2024 року.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім цього, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.04. 2020 у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Також у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З наданих до матеріалів заяви доказів вбачається, що судові витрати на правову допомогу відповідача у розмірі 30000,00грн. підтверджуються копією Договору про надання правової допомоги від 21.05.2024 року, укладеного між приватним виконавцем Білецьким І.М. та адвокатом Кусим А.В.

Дослідивши надані стороною представника відповідача докази на підтвердження вищевикладених обставин, судом встановлено відсутність документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, зокрема, квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що стороною відповідача не доведено того, що дії сторони позивача у даній справі були необґрунтованими, внаслідок чого понесені судові витрати, пов`язані із отриманням правової допомоги, а також судом не встановлено підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення та/або компенсації судових витрат, пов`язаних із отриманням правової допомоги, зокрема, із позивача на користь відповідача, та заявником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 30000,00грн., суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142 , 270,353 ЦПК України, суд

постановив:

у задоволені заяви представника відповідача приватного виконавця ОСОБА_1 - адвоката Кусого А.В. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №466/4403/24 за позовом ТзОВ «СТАНОЛГ» до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича, державного підприємства «СЕТАМ» про визнання недійсними електронні торги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя О. І. Ковальчук